Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Гаральд і "фабрика повидла", або як швейцарець у Львові культуру розвиває

Історик Гаральд Біндер, який придбав у Львові так звану "фабрику повидла", поділився з Deutsche Welle деталями свого проекту в Україні, котрий нічого не має спільного з його науковою діяльністю. Вперше він відвідав Україну ще 20 років тому. На той момент у нього був виключно науковий інтерес - він писав дисертацію про історію Галичини. 

Але саме тоді він розгледів потенціал України й згодом вирішив реалізовувати в ній власні проекти.

У 2004-му році Біндер заснував у Львові Центр міської історії Центрально-Східної Європи, який займається вивченням історії міста, розвитком публічної сфери і надає стипендії молодим науковцям, що працюють у цьому напрямку. Для реалізації цього проекту Біндер створив у Відні спеціальний фонд за родинні кошти.

Зовсім нещодавно Гаральд Біндер став ще й власником будівлі "Фабрики повидла" у Львові. Споруда, яка більше нагадує замок, була збудована ще на початку ХХ століття. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташовувався винзавод "Укрголоввино": там привезене з Алжиру та Молдови вино розливали у пляшки. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази.

Кажуть, що повидло в нині порожніх цехах, які називають "фабрикою повидла", ніколи не виробляли. Не збирається виробляти там повидло й Гаральд Біндер, хоча свій новий проект у Львові він і називає "Jam Factory" - тобто "Фабрика повидла".

Він планує облаштувати там мистецький простір. Там будуть представлені абсолютно різні культурні напрямки. У головному холі буде експонуватися сучасне мистецтво, живопис, у іншому залі будуть аудіовізуальні інсталяції, ще в одному приміщенні ми плануємо зробити, постійно функціонуючу мистецьку резиденцію-майстерню, де будуть проводитися різні майстер-класи й лекції. Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися. Крім того, в будівлі буде кафе, а в дворику - сцена, на якій будуть проводитися різні концерти та кінопокази.

Кінцевою ціллю є створити таку мистецьку платформу, яка, в першу чергу, буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом. Цей центр буде відкритим і для європейських митців.

Культурний центр "Jam Factory" фінансуватиметься товариством з обмеженою відповідальністю "Harald Binder Cultural Enterprises", а також від міжнародних культурних організацій.

Ремонтно-архітектурними роботами займатиметься віденське архітектурне бюро Atelier Stephan Rindler. Воно спеціалізується на оформленні сучасних приміщень у стилі лофт.

Вденські архітектори тісно співпрацюють із львівським архітектурним бюро, бо суто із бюрократичної точки зору, цю будівлю реставрувати не так вже й просто, оскільки вона входить до переліку архітектурної спадщини і деякі рішення по ній ухвалюють безпосередньо в Києві. Тому всі ці "паперові" речі, на жаль, уповільнюють процес.

Відомо, що це вже Ваш не перший проект у Львові. Чи підтримує українська держава подібні ініціативи? Чи важко Вам як іноземцю їх реалізовувати в Україні?

Львів такі ініціативи підтримує. Правда, не фінансово, а тільки морально. Місто завжди було відкрите для нових пропозицій, і в Геральда одразу з’явилося багато корисних знайомств з окремими людьми, які були зацікавлені в реалізації його проектів і сприяли, як могли. У суто бюрократичному сенсі держава, звісно ж, уповільнює всі процеси, багато хто на Заході думає, що в Україні все відбувається дуже халатно і аби як, але в Гарольда склалося інше враження.

Він купив приміщення фабрики вже тоді, коли побачив, що є надія на стабілізацію ситуації. Це не був той найстрашніший критичний період, коли не було відомо, як воно буде далі. Він вірить у майбутнє України. Необхідно, щоб Україна саме зараз показала світові, що вона може ще щось, окрім війни. Україна має показати себе з іншого, позитивного, боку, і без мистецтва тут ніяк не обійтися, вважає Гаральд Біндер.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта (+аудіо)

Фантастика зачіпає теми, яких не наважуються торкатись вчені та політики. Френк Герберт написав роман про безкомпромісну війну людей та людиноподібних тварин – і показав, як люди можуть перемогти.

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Майя Українська.
0
Ще не підтримано

Дякую, пані Олено! "Він купив приміщення фабрики вже тоді... Він вірить у майбутнє України...Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися... і буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом."

Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!

Коментарі

Зображення користувача Майя Українська.
0
Ще не підтримано

Дякую, пані Олено! "Він купив приміщення фабрики вже тоді... Він вірить у майбутнє України...Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися... і буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом."

Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!

Зображення користувача Вишеслава Звенигора.
0
Ще не підтримано

Я б все ж таки замінила слово "халатно" на "недбало". Сама нещодавно себе виправляла, тому одразу помітила це слово.