Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Як "сталевий дід" переміг спортивний офіціоз Швеції

Світ:

У 1951 році у Швеції було помпезно оголошено про найдовшу і престижну велогонку в історії шведського спорту! Гонщикам належало підкорити дистанцію в 1800 кілометрів, стартувавши у самому північному місті країни Хапаранда і фінішувати у самому південному — Істада. Більше тисячі спортсменів з різних куточків країни захотіли взяти участь в перегонах.

66-річний фермер Густав Хаканссон також вирішив брати участь. Він не був гонщиком, він був велосипедистом, який любив довгі подорожі, розповідає Леонід Раденко.

Відбір був дуже строгим і тільки 50 осіб допустили до перегонів. Одним з головних умов був вік велосипедистів — не старше сорока років. Заявку літнього фермера сприйняли як курйоз. Але Густав був непохитний.

П'ятдесят спортсменів вирушили в Хапаранда поїздом. Їх оточили увагою тренери, лікарі та механіки. Перед початком перегонів спортсмени були повними сил.

Густав жив на самому півдні Швеції й не мав грошей на поїзд. Він сів на велосипед і поїхав на північ, подолавши понад 1500 км своїм ходом. Організатори перегонів просто не повірили цьому, коли Хакансон знову звернувся до них за дозволом брати участь в гонці. Йому відповіли: «Відпочивай у своєму кріслі та бережи здоров'я».

Здавалося б, що міг заперечити спортивному комітету дивакуватий старий на старезному велосипеді? У число учасників його не включили й номера не видали. Тоді він намалював свій власний і надів прямо поверх одягу — великий круглий нуль. І стартував самостійно, через кілька хвилин після останнього гонщика.

Оскільки  Густава не включили в загальний залік, він вирішив їхати за власними правилами й не зупинятися на відпочинок. І перший раз поспав три години на лавці в центрі якогось селища тільки на третій день шляху. Таким чином він одразу ж вийшов в лідери перегонів, тому що їхав взагалі без зупинок.

Репортери написали про нього в газетах. Незабаром вся Швеція дізналася історію цього невисокого старого з номером «нуль» на грудях.

Одна з газет запропонувала Густаву вести шляховий щоденник, на що він охоче погодився. Все більше людей дізнавалися про нього. Через кілька днів велосипедиста зустрічали натовпи захоплених людей фактично в кожному населеному пункті по шляху проходження перегонів. В газетах його прозвали Stålfarfar (Стольфарфар) - сталевий дід. Це прізвисько закріпилося за Густавом до кінця життя.

У Сьодерхамн  після 156 миль їзди, поліція попросила гонщика пройти медичний огляд. Лікарі розвели руками: Густав був у відмінній фізичній формі й дійсно міг брати участь в гонці на загальних підставах.

Густав проїхав трасу гонки за 6 днів, 14 годин і 20 хвилин. Він фінішував на 24 години раніше офіційного лідера Леннарта Хьортвалла.

На той час він поспав в цілому тільки десять годин! Сталевий дід прийшов би в Істад і раніше. Але за десяток кілометрів до фінішу з його велосипедом відбулася єдина за майже 3000 км шляху поломка — він пробив камеру.

«Немає часу на ремонт» — вирішив Хакансон і пішов пішки. На велосипед він сів за пару кілометрів до Істада і перетнув фінішну лінію зі спущеним колесом, рухаючись на одному ободі.

Тисячі людей зустрічали Стольфарфара на фініші. Засипаний квітами Густав був піднятий на руки і тріумфально внесений в центр міста, де кожен жадав з ним сфотографуватися.

На наступний день після закінчення гонки він був удостоєний аудієнції у шведського короля Густава VI Адольфа, котрий особисто охоче познайомився з переможцем.

Але судді не визнали перемогу Хаканссон. 

Натомість уся Швеція визнала переможцем саме його! Люди надсилали Стольфарфару сотні подарунків, в тому числі й гроші, знаючи, що Густаву не вручили офіційний приз.

Це був загальний народний протест проти підступності офіційного спорту. Серед сотень листів, які прості шведи писали в ті дні Хаканссону, є і такі слова:

«Я - Вашого віку, дорогий Густав Хакансон, і я був старим до тих пір, поки не дізнався про Вас. Але тепер, завдяки Вам, я відчуваю себе знову молодим, здоровим і щасливим. Благослови Вас Бог! »

 

Наші інтереси: 

Розуміти, що наші фізичні можливості необмежені навіть тоді, коли нас вважають старими. Дбати про своє фізичне здоров'я.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Добрий приклад для нас всіх!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Коментарі

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Добрий приклад для нас всіх!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Знову "сон чи неспання" ......

Цитата:
Густав проїхав трасу гонки за 6 днів, 14 годин і 20 хвилин. Він фінішував на 24 години раніше офіційного лідера Леннарта Хьортвалла.

На той час він поспав в цілому тільки десять годин!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)