У російському полоні з 2022 року залишаються понад тисяча наших людей – голова Координаційного штабу Богдан Охріменко

У полоні з 2022 року і до сьогодні перебуває понад тисяча наших людей. "Ми працюємо з російською стороною, щоби цих людей повернули в першу чергу, тому що погане харчування і медичне забезпечення, системний садизм до наших цивільних і військових даються взнаки. Ми розуміємо, що ці люди повинні бути в пріоритеті, тому що їхній ресурс вичерпується", – сказав в інтерв'ю агенству "Укрінформ" Богдан Охріменко.

Цікаво, що росіян інколи доводиться вмовляти забирати своїх громадян при обміні полоненими. "Інколи їх доводиться вмовляти забирати своїх громадян. Це стосується також іноземців, які воювали за Росію. У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північних корейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме північнокорейців", – сказав Богдан Охріменко.

У РАМКАХ ПРОЄКТУ «ХОЧУ К СВОИМ» 70 КОЛАБОРАНТІВ ВИЇХАЛИ ДО РОСІЇ

"В Україні діє проєкт «Хочу к своим». На сайті проєкту оприлюднені історії і фото наших громадян, які засуджені за державну зраду і колабораціонізм. Ми запропонували алгоритм: якщо РФ готова їх забрати, то вони – за умови повернення наших полонених та цивільних – можуть переїжджати до Росії. За цією схемою на даний час 70 колаборантів виїхали до Росії", – сказав Богдан Охріменко.

Останнім часом священниками УПЦ МП, яким у нас інкримінують державну зраду і колабораціонізм росіяни не цікавляться. "Можливо, вони думають, що рано чи пізно ми все одно їх відпустимо і вони знову займуться тим, чим займалися до цього. Будуть використовувати їх для дестабілізації ситуації в Україні. Насправді, ця церква у нас іще досить сильна, і віряни, які сліпо вірять у проповіді російських попів, можуть бути деструктивними елементами. Тому, можливо, через це їх і не забирають, щоби в майбутньому мати змогу проводити заходи інформаційно-психологічного впливу", – сказав Богдан Охріменко.

Однією з основних задач Координаційного штабу є встановлення долі зниклих під час збройного конфлікту. По комусь деяка інформація є, когось вони повернули, а про когось не відомо нічого.

У КОЖНІЙ РОСІЙСЬКІЙ ТЮРМІ ВІДБУВАЄТЬСЯ СИСТЕМНИЙ САДИЗМ ДО НАШИХ ГРОМАДЯН

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) не використовує повною мірою свої повноваження і можливості на території Росії по відношенню до українських військовополонених і цивільних. Зокрема, в Росії працює лише 130 працівників МКЧХ у той час, як в Україні їх 800. 

"Ми можемо оцінити роботу МКЧХ за кількістю відвідувань наших військових і цивільних у місцях, де їх утримує Російська Федерація. Ця статистика не стала кращою. По кількості самих представників МКЧХ у Росії ситуація також не змінилася. У свою чергу Координаційний штаб активно взаємодіє по напрямку своєї діяльності з представниками МКЧХ в Україні. Ми надаємо їм можливість відвідувати абсолютно всі табори, де знаходяться військовополонені вороги. Вони активно долучаються до роботи з громадянами, рідних яких утримують у Росії. Надають їм психологічну та іншу підтримку. Тобто, свою місію в нашій державі МКЧХ виконує. Нам нема чого приховувати. Ми належним чином організували питання утримання військовополонених. Їхні потреби задоволені на базовому рівні. До речі, згідно з Женевською конвенцією, кожен військовополонений сержантсько-старшинського рядового складу обов'язково залучається до певних робіт, за що держава, яка його утримує, виплачує йому зарплату у розмірі від 8 до 12 франків на місяць залежно від звання. Офіцери мають право відмовитися від роботи. Україна все це організувала. 

Росія, на відміну від нас, цього не зробила. Їм нема що показати, тому вони і не допускають представників МКЧХ до полонених або возять їх у так звані зразкові місця утримання. У кожній російській тюрмі відбувається системний садизм по відношенню до наших громадян і, зрозуміло, що росіяни це приховують. На жаль, у рамках репатріаційних заходів Росія передала 375 мертвих військових і цивільних українців, які вважалися полоненими. З них 146 були підтверджені МКЧХ як полонені, а перебування в полоні 229-х людей були підтверджені іншими джерелами, серед яких свідчення звільнених з полону, що вони були живі. Росія віддала їхні тіла з ознаками тортур, виснаження, ненадання медичної допомоги.

Наші правоохоронні органи усі ці випадки фіксують і передають інформацію до Міжнародного кримінального суду. По великому рахунку, відповідно до третьої Женевської конвенції, Російська Федерація несе відповідальність за життя і здоров’я полонених, яких утримує. І коли вона повідомляє МКЧХ, що захопила в полон таких-то військових, то гарантує задоволення їхніх базових потреб на їжу, одяг, медичне забезпечення. Росія не виконує ці зобов’язання, і коли нам передають тіла полонених, ми вкотре фіксуємо військові злочини", – сказав Богдан Охріменко. 

Нагадаємо, 24 квітня з російського полону повернулися додому 193 українські воїни в межах обміну.