Віра як поняття

Цікаве означення віри дає Ігор Каганець: віра - це чітке бачення мети і воля її досягнути.[3]

Значення слова

В українській мові традиційно це слово має кілька значень:

1. Давня команда, що означає рух вгору.

2. Жіноче ім’я.

3. Синонім слова релігія.

4. Інтуїтивна впевненість. (Таке значення є сумнівним [1])

5. Внутрішня сила людини, яка міцно оперта на знання.

В ньому також заховане ім’я арійського бога сонця — Ра.

Спільнокореневі слова в інших мовах

Латинська: veritas - істина.
Чеська: vira - віра.
Давньоверхньонімецька: wara - правда. [2]

Явище віри

Якщо коротко проаналізувати Євангеліє, то можна зробити такі висновки щодо явища віри:

Учні Ісуса Хреста здобули віру після того, як наочно побачили в своєму учителеві надлюдські здібності. 
Присутність страху означає відсутність віри. 
Для того, щоб здійснити щось потрібно вже вірити, що воно відбувається. 
Для того щоб наказ виконувався, його треба правильно підготувати і промовити.
Віра є засобом перетворення себе і довкілля.

Усе можливе тому, хто вірує!

Джерела

1) Віра — ключ до перетворення реальності

2) Етимологічний словник української мови. О. С. Мельничук. Київ. 1982.

3) Ключові слова Сонячного Переходу

Линки

Звукар Віра