Протягом останніх чотирьох років уряд України під керівництвом президента Зеленського систематично підривав механізми контролю, запроваджені Заходом для запобігання корупції в державних підприємствах.
Незламний Зеленський і потужний (праворуч від нього) Галущенко, від якого Зеленський зараз відмежувався. Фото: Alex Babenko/Associated Press
Українські керівники звинувачують незалежних радників у тому, що вони не змогли запобігти корупції, але розслідування The New York Times виявило, що адміністрація президента Володимира Зеленського сама зняла захисні бар'єри, йдеться у публікації.
Коли російські війська вторглися в Україну, західні союзники Києва зіткнулися з дилемою: як витратити мільярди на підтримку уряду, що бореться з Росією, не допустивши, щоб гроші зникли в кишенях корумпованих менеджерів і урядовців. Ставки були високими, оскільки життєво важливі для України в умовах війни галузі контролювалися державними компаніями, які довгий час слугували скарбничками для еліти країни.
Щоб захистити свої гроші, США та європейські країни наполягали на своєму нагляді. Вони вимагали від України дозволити групам зовнішніх експертів, відомим як наглядові ради, контролювати витрати, призначати керівників та запобігати корупції. Але протягом останніх чотирьох років український уряд систематично саботував цей нагляд, дозволяючи процвітати корупції.
Українська влада часто саботувала роботу наглядових рад: затримувала створення рад, залишала порожніми місця у них, наповнювала їх лояльними до влади людьми або переписувала статути компаній, щоб послабити їхні повноваження.
Найбільш резонансний скандал стосується державної компанії "Енергоатом", через яку було виведено та відмито близько 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського публічно звинуватила наглядову раду "Енергоатома" у тому, що вона не зупинила корупцію.
Але розслідування NYT показує протилежне: уряд свідомо паралізував роботу ради. Він затримав її формування на рік, залишив одне місце для іноземного експерта вакантним і створив рівний розподіл між представниками держави та незалежними членами, фактично заблокувавши нагляд і дозволивши корупційним схемам діяти безперешкодно.
Ще одним прикладом політичного втручання є національний оператор електромереж "Укренерго". Із даних розслідування випливає, що наприкінці 2021 року міністр енергетики Герман Галущенко тиснув на генерального директора Володимира Кудрицького, вимагаючи призначити на ключові посади людей без належного досвіду.
Спершу наглядова рада захищала Кудрицького та відхиляла політичний тиск, однак після російського вторгнення один з іноземних членів ради пішов у відставку, а уряд так і не заповнив вакантне місце, що фактично заблокувало голосування.
У цій ситуації суперечливий іноземний призначенець Роман Пьонковський став на бік представників уряду, чим дозволив їм домогтися звільнення Кудрицького. На знак протесту проти такого розвитку подій двоє інших іноземних членів ради подали у відставку, назвавши звільнення "політично мотивованим". Попри занепокоєння, західні донори продовжили фінансування, побоюючись, що припинення підтримки могло б зашкодити українським військовим зусиллям.
У статті згадується, що Галущенко намагався захопити контроль над «Укренерго» і просував великий план витрат в «Енергоатомі». Він хотів придбати два старі російські ядерні реактори в Болгарії і перевезти їх на атомну електростанцію на заході України, відновити їх роботу та підключити до енергомережі. «Енергоатом» розраховував на допомогу західних партнерів у фінансуванні проекту вартістю 600 мільйонів доларів.
Західні донори та антикорупційні організації одразу ж розкритикували цю ідею. На їхню думку, проект мав усі ознаки марнотратства в одній з найвідоміших корумпованих державних компаній України. Проект реактора з'явився саме тоді, коли український уряд затверджував першу наглядову раду «Енергоатому». Нова наглядова рада "Енергоатома" мала перевірити цей проект, але її роботу свідомо заблокували. Новий член ради, Тім Стоун, британський бізнесмен з досвідом роботи у сфері фінансів та ядерної енергетики, планував замовити перевірку. Тоді уряд затримав підписання з ним контракту, а потім залишив його місце вакантним.
Це паралізувало роботу наглядової ради та дало політичним гравцям можливість просувати реакторний проект і схему "відкатів".
Перегляд правил закупівель у сфері оборони
Після скандалу, що спалахнув через завищені ціни на оборонні контракти, донори підштовхнули Київ до створення незалежної агенції для наведення ладу у сфері закупівель озброєння (було створено Агенство оборонних закупівель – прим. моя, О.К.)
Однак з моменту свого створення в січні 2024 року агентство витратило щонайменше 1 мільярд доларів європейських коштів, маючи неповну наглядову раду або взагалі не маючи її.
Марина Безрукова, перша керівниця агентства, заявила, що відсутність ради протягом першого року її роботи зробила її вразливою до тиску з боку адміністрації Зеленського. Вона сказала, що Міністерство оборони змушувало її затверджувати сумнівні контракти, зокрема, з державним збройовим заводом, який виробляв погані мінометні снаряди.
Коли донори наполягли на створенні повноцінної наглядової ради, Міноборони в ніч перед першим засіданням переписало статут, повернувши собі контроль над призначенням керівника.
Українська влада затримала укладення контрактів з членами ради і "перевела стрілки" на суперечки щодо оплати праці та страхування. Європейські чиновники та деякі українські законодавці заявили, що бачать іншу причину.
Коли ж один іноземний член ради пішов у відставку, уряд звільнив двох своїх представників, позбавивши раду кворуму й повернувши всі повноваження міністерству оборони.
Невдовзі після цього Безрукову також звільнили. Вона підсумувала: "Наглядові ради – це просто декорація. Вони не справжні".
У статті зазначається, що адміністрація Зеленського тихо встановила свій контроль, переписавши статути державних компаній, включаючи «Укренерго», щоб надати собі нові повноваження або змінити процес голосування. Уряд також намагався, але безуспішно, послабити антикорупційні органи, коли вони проводили розслідування щодо «Енергоатому».
Європейська комісія, адміністративний орган Європейського Союзу, цього року тихо замовила звіт про ризики корупції в енергетичній галузі України. У копії звіту, отриманій The Times, міститься попередження про «постійне політичне втручання». У звіті, підготовленому некомерційною дослідницькою групою Ukrainian Facility Platform, підрив наглядових рад зазначено як критична проблема.
Речниця Європейського Союзу заявила, що вони тиснули на Україну, щоб вона реформувала свої державні підприємства, але немає доказів того, що гроші Європейського Союзу були використані не за призначенням. Вона не торкнулася того, що розслідування виявило про корупцію в Україні.
Зеленський намагався дистанціюватися від наростаючого скандалу. У відповідь на суперечки його прем'єр-міністр заперечила будь-яке втручання уряду в діяльність наглядової ради «Енергоатому». Вона звинуватила раду в тому, що та не зупинила корупцію. І звільнила всіх її членів.
Наші інтереси:
На жаль, те, що зараз пишуть іноземні видання, – ганьба для Зеленського. Але, швидше за все, соромно нам, а не йому. Він має негайно покаятися, компенсувати збитки і піти геть, щоб ми його більше не бачили!
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Війна в Україні – це надпотужний каталізатор, що прискорює розпад неефективної етатичної диктатури та сприяє народженню республіки – народної держави. У республіці джерелом влади є «демоси» –...
Уряд Зеленського саботував систему контролю, що призвело до розквіту корупції – The New York Times
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Протягом останніх чотирьох років уряд України під керівництвом президента Зеленського систематично підривав механізми контролю, запроваджені Заходом для запобігання корупції в державних підприємствах.
25120905.jpg
Українські керівники звинувачують незалежних радників у тому, що вони не змогли запобігти корупції, але розслідування The New York Times виявило, що адміністрація президента Володимира Зеленського сама зняла захисні бар'єри, йдеться у публікації.
Коли російські війська вторглися в Україну, західні союзники Києва зіткнулися з дилемою: як витратити мільярди на підтримку уряду, що бореться з Росією, не допустивши, щоб гроші зникли в кишенях корумпованих менеджерів і урядовців. Ставки були високими, оскільки життєво важливі для України в умовах війни галузі контролювалися державними компаніями, які довгий час слугували скарбничками для еліти країни.
Щоб захистити свої гроші, США та європейські країни наполягали на своєму нагляді. Вони вимагали від України дозволити групам зовнішніх експертів, відомим як наглядові ради, контролювати витрати, призначати керівників та запобігати корупції. Але протягом останніх чотирьох років український уряд систематично саботував цей нагляд, дозволяючи процвітати корупції.
Українська влада часто саботувала роботу наглядових рад: затримувала створення рад, залишала порожніми місця у них, наповнювала їх лояльними до влади людьми або переписувала статути компаній, щоб послабити їхні повноваження.
Найбільш резонансний скандал стосується державної компанії "Енергоатом", через яку було виведено та відмито близько 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського публічно звинуватила наглядову раду "Енергоатома" у тому, що вона не зупинила корупцію.
Але розслідування NYT показує протилежне: уряд свідомо паралізував роботу ради. Він затримав її формування на рік, залишив одне місце для іноземного експерта вакантним і створив рівний розподіл між представниками держави та незалежними членами, фактично заблокувавши нагляд і дозволивши корупційним схемам діяти безперешкодно.
Ще одним прикладом політичного втручання є національний оператор електромереж "Укренерго". Із даних розслідування випливає, що наприкінці 2021 року міністр енергетики Герман Галущенко тиснув на генерального директора Володимира Кудрицького, вимагаючи призначити на ключові посади людей без належного досвіду.
Спершу наглядова рада захищала Кудрицького та відхиляла політичний тиск, однак після російського вторгнення один з іноземних членів ради пішов у відставку, а уряд так і не заповнив вакантне місце, що фактично заблокувало голосування.
У цій ситуації суперечливий іноземний призначенець Роман Пьонковський став на бік представників уряду, чим дозволив їм домогтися звільнення Кудрицького. На знак протесту проти такого розвитку подій двоє інших іноземних членів ради подали у відставку, назвавши звільнення "політично мотивованим". Попри занепокоєння, західні донори продовжили фінансування, побоюючись, що припинення підтримки могло б зашкодити українським військовим зусиллям.
У статті згадується, що Галущенко намагався захопити контроль над «Укренерго» і просував великий план витрат в «Енергоатомі». Він хотів придбати два старі російські ядерні реактори в Болгарії і перевезти їх на атомну електростанцію на заході України, відновити їх роботу та підключити до енергомережі. «Енергоатом» розраховував на допомогу західних партнерів у фінансуванні проекту вартістю 600 мільйонів доларів.
Західні донори та антикорупційні організації одразу ж розкритикували цю ідею. На їхню думку, проект мав усі ознаки марнотратства в одній з найвідоміших корумпованих державних компаній України. Проект реактора з'явився саме тоді, коли український уряд затверджував першу наглядову раду «Енергоатому». Нова наглядова рада "Енергоатома" мала перевірити цей проект, але її роботу свідомо заблокували. Новий член ради, Тім Стоун, британський бізнесмен з досвідом роботи у сфері фінансів та ядерної енергетики, планував замовити перевірку. Тоді уряд затримав підписання з ним контракту, а потім залишив його місце вакантним.
Це паралізувало роботу наглядової ради та дало політичним гравцям можливість просувати реакторний проект і схему "відкатів".
Перегляд правил закупівель у сфері оборони
Після скандалу, що спалахнув через завищені ціни на оборонні контракти, донори підштовхнули Київ до створення незалежної агенції для наведення ладу у сфері закупівель озброєння (було створено Агенство оборонних закупівель – прим. моя, О.К.)
Однак з моменту свого створення в січні 2024 року агентство витратило щонайменше 1 мільярд доларів європейських коштів, маючи неповну наглядову раду або взагалі не маючи її.
Марина Безрукова, перша керівниця агентства, заявила, що відсутність ради протягом першого року її роботи зробила її вразливою до тиску з боку адміністрації Зеленського. Вона сказала, що Міністерство оборони змушувало її затверджувати сумнівні контракти, зокрема, з державним збройовим заводом, який виробляв погані мінометні снаряди.
Коли донори наполягли на створенні повноцінної наглядової ради, Міноборони в ніч перед першим засіданням переписало статут, повернувши собі контроль над призначенням керівника.
Українська влада затримала укладення контрактів з членами ради і "перевела стрілки" на суперечки щодо оплати праці та страхування. Європейські чиновники та деякі українські законодавці заявили, що бачать іншу причину.
Коли ж один іноземний член ради пішов у відставку, уряд звільнив двох своїх представників, позбавивши раду кворуму й повернувши всі повноваження міністерству оборони.
Невдовзі після цього Безрукову також звільнили. Вона підсумувала: "Наглядові ради – це просто декорація. Вони не справжні".
У статті зазначається, що адміністрація Зеленського тихо встановила свій контроль, переписавши статути державних компаній, включаючи «Укренерго», щоб надати собі нові повноваження або змінити процес голосування. Уряд також намагався, але безуспішно, послабити антикорупційні органи, коли вони проводили розслідування щодо «Енергоатому».
Європейська комісія, адміністративний орган Європейського Союзу, цього року тихо замовила звіт про ризики корупції в енергетичній галузі України. У копії звіту, отриманій The Times, міститься попередження про «постійне політичне втручання». У звіті, підготовленому некомерційною дослідницькою групою Ukrainian Facility Platform, підрив наглядових рад зазначено як критична проблема.
Речниця Європейського Союзу заявила, що вони тиснули на Україну, щоб вона реформувала свої державні підприємства, але немає доказів того, що гроші Європейського Союзу були використані не за призначенням. Вона не торкнулася того, що розслідування виявило про корупцію в Україні.
Зеленський намагався дистанціюватися від наростаючого скандалу. У відповідь на суперечки його прем'єр-міністр заперечила будь-яке втручання уряду в діяльність наглядової ради «Енергоатому». Вона звинуватила раду в тому, що та не зупинила корупцію. І звільнила всіх її членів.
На жаль, те, що зараз пишуть іноземні видання, – ганьба для Зеленського. Але, швидше за все, соромно нам, а не йому. Він має негайно покаятися, компенсувати збитки і піти геть, щоб ми його більше не бачили!
Зверніть увагу
Архаїчні демоси – самокеровані групи «своїх людей»: від священного ладу Трипілля до сучасної республіки та копного права 2.0