Теорія глобального потепління : генератори ідеї і виконавці. Спростування брехливих тверджень

IPCC

Хто відкрив глобальне потепління? Цикли Миланковича відкрив Миланкович; мінімум Маундера відкрив Джон Едді; теорію відносності придумав Ейнштейн. А хто той учений, який відкрив Теорію Глобального Потепління - теорію, через яку видають закони і ділять мільярди?

Відповідь полягає в тому, що теорію цю відкрив вчений під назвою Intergovermental Panel for Climate Change при ООН, а основні праці так і називаються: Перший, Другий, Третій і Четвертий звіт IPCC.

 Для зручності тих, кому ліньки читати весь звіт, є маленьке резюме, яке так і називається: Summary for Policymakers (Резюме для Політиків).

На ці звіти, як на основні джерела, посилаються всі, - в тому числі і сама Комісія з Клімату. Відкривши, наприклад, Третій Звіт IPCC (AR3 IPCC), ми дізнаємося з перших рядків, що даний звіт: «аналізує величезний масив даних», «поглиблює наше розуміння», «виробляє детальне дослідження» і «коротше кажучи, стане знову головним науковим маяком для всіх тих, хто стурбований проблемами зміни клімату».

Найдивніше в Ученні про  Глобальне Потепління - не те, скільки нам брешуть, а те, як нахабно це роблять:

• Нам кажуть: «моря піднімуться на 6 метрів». Заспокойтеся, навіть якщо це станеться - то через 6 тис. років.
• Нам кажуть: «до 2035 року розтануть Гімалайські льодовики». Неправда, не зникнуть.
• Нам кажуть, що «Арктика танула останні 30 років». Це правда, але Антарктика при цьому замерзала.
• Нам кажуть, що «люди будуть вмирати від спеки» - це неправда, статистично найбільша смертність відбувається від холоду.
• Нам кажуть, що через глобальне потепління Землю накривають урагани і тайфуни. Це неправда - статистика не реєструє збільшення ураганів і тайфунів.
• Нам кажуть, що CO2 - це забруднювач. Неправда, це не забруднювач.

Як же сталося, що така кількість безграмотних і відверто брехливих тверджень лягає в основу міжнародних законів і міжнародних демонстрацій?

Відповідь полягає в тому, що вся ця брехня прямо випливає з доповідей IPCC. Ці доповіді, як я постараюся показати, являють собою унікальний експеримент з побудови тоталітарного дискурсу всередині вільного суспільства.

Доповіді IPCC не тільки не є «науковим маяком» або науковими дослідженнями - їх головним завданням є генерація брехні.

Бюрократи з ООН могли отримати право регулювати повітря тільки в одному випадку.

Якщо буде доведено, що:

1. глобальне потепління є,
2.  що воно шкідливе,
3. що його можна регулювати.

При недотриманні хоча б однієї з цих умов регулювати було нічого. Як не дивно, бюрократи довели, що а) глобальне потепління є, б) що воно шкідливе, в) що його можна регулювати.

Яким же чином вони це зробили?

Гімалайські льодовики розтануть до 2035 року

Твердження про те, що Гімалайські льодовики розтануть до 2035 року, стало, завдяки The Sunday Times, предметом скандалу.

Це твердження спиралося на інтерв'ю, дане доктором Саїдом Хаснайном індійському журналу Down to Earth; інтерв'ю побачив журналіст New Scientist Фред Пірс і поговорив з Хаснайном по телефону: це телефонне інтерв'ю і лягло в основу доповіді IPCC.

IPCC стверджує, що вона цитує тільки роботи, що пройшли сувору процедуру наукового рецензування. В даному випадку, як ми бачимо, реальність виявляється зворотною.

Саме факт цитування в AR4 IPCC перетворив абсурдне твердження професора Хаснайна в «науковий факт». При цьому глава IPCC Раджендра Пачаурі отримав близько 4 млн. дол. в грантах на дослідження проблеми танення льодовиків і негайно призначив керівником одного з проектів д-ра Саїда Хаснайна.

40% лісів Амазонки зникне

З дощовими лісами Амазонки вийшла історія ще гірше. AR4 IPCC стверджує, що «до 40% амазонських лісів можуть різко зреагувати навіть на малу зміну кількості опадів» і в результаті протягом короткого часу можуть бути замінені «екосистемами, які стійкіші до множинних навантажень, викликаними зростанням температури, засухами і пожежами, наприклад - саваною».

Як джерело цього «наукового» твердження фігурує  звіт WWF (Фонду дикої природи), що не пройшов процедуру наукового рецензування і складений двома авторами, один з яких є фахівцем в області GR, а інший - журналістом і зеленим активістом.

 Але саме разюче, що навіть в цій доповіді нема ні слова про можливе зникнення «40% амазонських лісів», а інші доповіді WWF - «зеленої» і вельми упереджено організації підкреслюють, що «однією з екологічних загадок лісів Амазонки є їх здатність переносити сильні сезонні посухи без видимих ​​наслідків».

Всупереч твердженням IPCC, що вона цитує тільки «наукові» роботи, реальність виявляється іншою. Те, що вона цитує, і стає «наукою». Все інше проголошується «псевдонауковими дослідженнями, проплаченими нафтовими компаніями».

Арктика тане

У третій доповіді IPCC неабияка частина Summary for Policymakers присвячена твердженню про те, що останні 30 років «Арктика тане». Це формально правда.

Однак автори резюме забули згадати, що, поки Арктика танула і Антарктика замерзала, протягом 30 років до 2007 року площа льодів в Антарктиці збільшувалася в середньому на 25 тис. кв. км щорічно.

Очевидно, що читач доповіді IPCC підсвідомо очікує наукового підходу до викладу питання. Науковий підхід, який демонструє, наприклад, Андрій Ілларіонов, глава ІЕА, в своїх неодноразових доповідях, присвячених глобальному потеплінню, полягає в тому, щоб привести всі наявні дані по Арктиці й Антарктиці.

З цих даних на сьогоднішній день ми можемо зробити два висновки:

а) Арктика і Антарктика коливаються з 30 літнім періодом в протифазі, коли одна тане, інша замерзає. б) Людство плаває в північних водах трохи більше 400 років, і весь цей час датські і норвезькі моряки вели докладні суднові журнали, так що ми маємо майже безперервний за 420 років період спостережень за льодами Арктики.

З цих спостережень випливає, що були періоди (наприклад, мінімум Маундера або мінімум Дальтона), коли межа серпневого льодового краю опускалася до 76 градусів пн.ш. (тобто на три градуси нижче межі 2000 року), а бували періоди, (наприклад, 1760-й), коли вона піднімалася до 82 градусів пн.ш.

Коли ми читаємо в «Резюме для політиків», що «Арктика тане», це не наукове твердження - це груба брехня.

Люди мруть від спеки

Четверта доповідь IPCC стверджує, що зростання тепла призведе до зростання «пов'язаної зі спекою смертності в Європі».

Зростання спеки призведе до зростання смертності від спеки, точно так само як зростання споживання персиків призведе до зростання смертей від обжерливості персиками.

Питання в тому, чи є персики небезпечними? Питання в тому, що є більш небезпечним для людини - холод чи спека?

 На це питання статистика дає однозначну відповідь: у будь-якій країні смертність зростає в холодну пору року.

Сезонні відхилення смертності і температури в США

Це не наука - це пропаганда. IPCC навмисно грає на тому, що термін «пов'язана зі спекою смертність» має різні значення для вчених і простих обивателів.

Для вчених ця фраза є банальністю: зростання спеки, ясна річ, призводить до зростання смертей, пов'язаних зі спекою, а зростання холоду призводить до зростання смертей, пов'язаних з холодом.

 А ось обиватель сприймає її так, ніби тепло для людини небезпечніше холоду.

Рівень моря зросте на 6 метрів

А ось інша заява Четвертої доповіді IPCC. «Часткове танення льоду на полюсах може на метри підвищити рівень моря. Подібні зміни можуть зайняти тисячоліття, але не виключений і більш швидкий підйом рівня моря на протязі століть».

Цілком зрозуміло, під що це написано: під цитату. Автори IPCC знали, що журналісти будуть цитувати про море, рівень якого підвищиться «на метри», забуваючи додати, що навіть за власними розрахунками IPCC це станеться за 6 тисяч років.

Але і це ще не все. Твердження «моря піднімаються» так само безглуздо, як твердження «люди мруть від спеки».

Очевидно, що для того, щоб оцінити зв'язок зростання CO2 з ростом рівня океану, треба пояснити, що відбувалося з океаном в минулому. Так ось: з часу піку останнього заледеніння, що прийшов на 18 тис. років тому, моря піднялися на 120 метрів, і ця крива постійно і неухильно йде тільки вгору.

Судячи з усього, неухильне піднесення рівня океану пов'язане з таненням льодовиків на заході Антарктиди, в зв'язку з вулканічною активністю: він не залежить від кліматичних змін і становить близько 18 см за століття незалежно від того, холоднішає або теплішає.

Тайфуни і урагани

Протягом останнього десятиліття кліматичні алармісти намагаються довести, що в світі збільшується кількість посух, тайфунів і повеней.

У цьому є два протиріччя:

• По-перше, ця ідея не має ніяких наукових обґрунтувань. Якщо вже ми що і знаємо про тайфуни і урагани, так це те, що вони виникають через різницю температур у високих і низьких широтах, а потепління цю різницю зменшить.
• По-друге, вона не має ніяких статистичних підтверджень.

Це визнає і IPCC. Основний текст Четвертої доповіді IPCC повідомляє, що дослідження паводків не виявили «ніяких явних трендів», а «загальна кількість тропічних циклонів мало змінилася за останні чотири роки».

Однак, крім основного тексту, є ще й «резюме для політиків». І ось там IPCC каже про «дуже ймовірне зростання» природних катастроф в майбутньому.

І це дуже хороший приклад того, чому доповідь IPCC розділена на «резюме» і основну частину. Це не тільки не «науковий» спосіб побудови тексту, це навмисний прийом брехні.

Розрахунок будується на тому, що читач резюме не зверне увагу, що фраза звучить в майбутньому часі, і не полізе в саму  доповідь, яка визнає, що в цьому «варіації малі» і «трендів не простежується».