Школи підготовки майбутніх дружин для членів НСДАП і СС: досвід підвищення народжуваності

Кого брали в школи?

Перша «школа наречених» відкрила свої двері в 1937 році.

За кілька місяців до цього рейхсфюрер СС особисто схвалив указ, яким регулювалася програма навчання для жінок, які претендують на шлюб зі «зразковими німцями».

До 1944 року в Німеччині функціонували вже 32 заклади, а з 1939-го в них стали приймати також і потенційних чоловіків.

Школи були підвідомчі Гертруді Шольц-Клінк, яка на той момент очолювала Націонал-соціалістичну організацію німецьких жінок. В цей же час термін навчання вирішили збільшити до двох місяців.

Курс лекцій був розрахований на шість тижнів і коштував 135 рейхсмарок. При успішному закінченні дівчатам видавали відповідний сертифікат, після чого вони зі спокійною душею приймали залицяння «зразкових німців».

Потрапити в елітний навчальний заклад могла тільки справжня арійка - за чистотою крові ретельно стежили. Винятки робилися вкрай рідко і тільки для тих, у кого було не більше 1/8 єврейських генів.

Зовнішність претенденток на вдале заміжжя строго відповідала арійським канонам: світла шкіра, русяве волосся, блакитні або зелені очі і високий зріст (близько 180 см). Їх фізичний і психічний стан мало бути ідеальним.

Навіть якщо дівчина підходила на 100%, в навчанні могли відмовити через те, наприклад, що мати або батько хворіли на шизофренію.

Kinder, küche, kirche

За основу взяли ідеологічні принципи, які діяли в Німеччині ще до Адольфа Гітлера, а саме принцип трьох «К»: kinder, kirche, küche (діти, церква, кухня).

Ідеальна жінка, на думку німців, була щиро віддана родині і поважала ручна праця.

Тому програма виглядала своєрідно: введення в сільське господарство, розширені курси рукоділля, навчання домогосподарству, риториці, світським манерам і вихованню дітей.

Бажання жінок навчатися точним наукам була небажана - фактично їм був закритий вхід в усі вузи і на будь-які державні місця роботи.

«Школа підготовки дружин» не стала винятком. У розкладі занять елітних наречених залишили тільки історію і політологію, а відсутність інших предметів запропонували компенсувати фізкультурою (по два уроки кожен день).

Відмова отримувати знання з інших спеціалізацій з лишком окупався грошовою винагородою. Якщо випускниця школи виходила заміж за чистокровного німця, держава заохочувала це субсидією.

Сімейному подружжю видавали в безвідсоткове користування 1000 марок на п'ять років. За народження кожної дитини борг автоматично зменшувався на 250 марок.

Жінка повинна народжувати і виховувати дітей, а не працювати

Зацікавленість нацистського режиму в прирості населення була вкрай велика.

Народжуваність стала активно заохочуватися з 1934 року: багатодітним сім'ям почали надавати пільгові ціни на медичне обслуговування, масово відкривалися спеціальні школи майбутніх матерів.

На кожну дитину призначалась чимала на той час щомісячна допомога - до 30 марок.

Бажання отримати якомога більше чистокровних арійських спадкоємців доходило до абсурду. Німкеням офіційно заборонили навчання в вузах і найману працю під приводом того, що це перешкоджає виконанню їх основних функцій - бути добропорядними дружинами і матерями.

Щоб трудящі жінки охочіше йшли з робочих місць і виходили заміж, їх заохочували матеріальними позиками в розмірі 600 марок. Всіляко підносилась гідність матері.

Жінок, які народили більше восьми дітей, нагороджували Золотим материнським хрестом. Також їм видавали значну щомісячну допомогу в розмірі 500 марок.

Політика швидко дала плоди: Німеччина отримала лідерство серед європейських країн за приростом населення. Народжуваність підвищувалася з вражаючою швидкістю.

Якщо в 1934 році з'явилося на світ трохи більше одного мільйона дітей, то в 1939 ця цифра перевищила 1,5 мільйона.

Не вийшла заміж - працюй

Виставляючи протиприродним бажання дорослих жінок вести політичну, професійну або академічну діяльність, нацисти не гребували зобов'язати до трудової повинності молодих дівчат.

З 1939 року всіх незаміжніх німкень молодше 25 років зобов'язали працювати на благо країни. Найчастіше це була некваліфікована праця: служниці у багатодітних матерів або робота в селах.

Безробітних жінок нижчого стану направляли в трудові табори.

Згодом таких дівчат стали називати аrbeitsmaiden («робітниці»), наповнюючи ідеологічним змістом застарілий вираз die Maid (в перекладі з німецької - «діва»).

Ставлення до жінок, які працюють на виробництві або у сфері послуг, було більш лояльним. Продавчинь,  домашніх помічниць і німкень, які працювали на схожих посадах неповний робочий день, до звільнення не примушували. Навпаки, нацисти оголосили ці заняття типово жіночими і всіляко їх заохочували.

Джерело