Поселення майбутнього, або Життєвий простір нової раси (до статті Олександра Бобика)

У своїй статті «Аристократи проти дегенератів» політеконом Олександр Бобик дає відвертий аналіз поточної ситуації, описує причини загальної цивілізаційної кризи і пропонує шляхи її подолання. Якщо з критичною частиною статті можна в цілому погодитися, то його пропозиції потребують суттєвих уточнень.

«Аристократи» і «дегенерати»

Йдеться про дві групи людей – досконаліших в еволюційному розвитку і менш досконалих. Загальна ідея Олександра Бобика полягає в тому, що «аристократи» мають створити свою цивілізацію, причому територіально відокремлену, а «дегенерати» хай роблять, що хочуть, типу «та нехай собі як знають: божеволіють, конають, нам своє робить».

Такого роду розділення на дві групи «обраних» і «проклятих» є надмірним спрощенням. Річ у тім, що народ як біосоціальний організм має «голову» і «тіло», які кількісно співвідносяться приблизно як 5% і 95%. Причому «голова» формується завдяки живленню, яке отримує від «тіла» (докладніше про це у статті Маги і політики, або як відростити голову). З другого боку, «тіло» готове слухатися «голову», якщо остання впевнено ним керує.

Відтак ідея О. Бобика щодо відмежування від «дегенератів» є деструктивною: з таким же успіхом можна закликати нейрони головного мозку відмежуватися – організаційно і територіально – від «примітивних» клітин решти свого тіла.

Вирішення нинішньої системної кризи відбувається по-іншому: нейрони формують колективний «мозок» і беруть народне тіло в управління. Якщо еліта не керуватиме своїм народом, то ним керуватиме ворог, і перше, що він зробить – спрямує кероване ним тіло на знищення згаданої еліти. Тому замість протиставлення «аристократів» і «дегенератів» ідеологія Третього Гетьманату опирається на тезу про правильну взаємодію «голови» і «тіла».

Життєвий простір для нової раси

Олександр Бобик слушно ставить питання про те, що досконаліша спільнота людей потребує власного життєвого простору. Він правильно говорить про безперспективність «екопоселень» та «елітних містечок» – принаймні таких, які нині є в Україні. Значно перспективнішою є ідея «кібуців» – самодостатніх поселень вільних людей. Автор звертає увагу, що такого роду поселення формуються організованими громадами  розвинених і духовно вмотивованих людей.  

Але де візьмуться ці «організовані громади»? Очевидно, що їх найлегше створити у мегаполісах, а вже звідти гуртом освоювати навколишній простір. Це означає, що до питання «кібуців на природі» є сенс повернутися тільки після формування громад «нових людей» у містах.  

Все треба робити вчасно. У нинішніх умовах заклики масово «повертатися на землю» і створювати автономні поселення є передчасними і шкідливими, оскільки відволікають від головного завдання – формування нової української нації з власною системою управління.

Масове формування постіндустріальних монастирів має сенс тільки після заснування нової української держави. В умовах інформаційного суспільства наш новий життєвий простір починається з власного інформаційного простору, власної системи комунікацій, власних правил гри і власної організації у формі глобальної екомережі.     

Новий український етнос

О. Бобик пише, що новий український етнос ще не з’явився, а «формування поселень майбутнього – це перший крок до такого етносу».  Можливо, ця його стаття була написана до 2014 року. Сьогодні ж ми ясно бачимо новий український етнос, який демонструє суттєво інший стереотип поведінки – він воює за свою волю. Цей етнос народився без жодних «поселень майбутнього». Його актуальне завдання в тому, щоб організуватися і перетворитися на правильно структуровану націю з власною державою.

Нижче, вище, ще вище

Автор статті «Аристократи проти дегенератів» справедливо зауважує, що  примітивна людина сприймає поведінку еволюційно розвиненішої людини як прояв ненормальності і навіть як різновид безумства.

Проте в таку ж ситуацію потрапляє сам «аристократ», коли стикається з людиною ще вищого рівня. Це до того, що стаття Олександра Бобика написана з позицій Простору боротьби. Відтак можна припустити, що метафізику Третього Гетьманату і магічні практики Простору волі він сприйматиме як прояв ненормальності і безумства.

На моє глибоке переконання, нинішня криза настільки глибока, що звичайні методи вже не приведуть до перемоги. Тому доведеться залучати методи незвичайні, чарівні. Ласкаво просимо в магічну реальність!