Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у черговий раз назвав питання Криму «закритим», відреагувавши таким чином на ініціативу президента України Володимира Зеленського обговорити питання Криму в «нормандському форматі». Втім, така реакція цілком передбачувана ‒ і від Пєскова, і від будь-якого іншого російського чиновника. Після 2014 року, коли «Республіка Крим» та Севастополь були внесені до російської Конституції як суб'єкт федерації, ніхто в Росії не може відповісти вам інакше.
І це, насправді, ‒ головна проблема російсько-українських відносин. Крим, а не Донбас. Питання про майбутнє Донбасу рано чи пізно буде врегульоване. Можливо, не за президента Зеленського і президента Путіна, а за їхніх наступників. Можливо, за наступників наступників ‒ але буде врегульоване. Можливо, стріляти на Донбасі припинять ще раніше. Все це ‒ питання найближчих десятиліть, можливо, навіть і років. А ось Крим...
А ось Крим, думаю, на довгий час залишиться головним питанням. І аж ніяк не тільки питанням, яке Москва не захоче обговорювати з Києвом за будь-якого російського та будь-якого українського президента. А питанням, яке не дасть нормалізувати російсько-українські відносини ‒ щоб про це не думали «доброзичливці» Росії в самій Україні.
Мені можуть заперечити, що керівництво Молдови прекрасно спілкується з керівництвом Росії, незважаючи на фактичну окупацію Придністров'я. І що російсько-грузинські відносини час від часу покращуються, незважаючи на фактичну окупацію Абхазії та Південної Осетії і навіть визнання Росією незалежності цих двох грузинських автономій.
Але Росія ніколи не претендувала на територію Придністров'я і завжди визнавала територіальну цілісність Молдови. З Грузією вийшло інакше, однак і в цьому випадку Росія не вважає окуповані території цієї країни частиною своєї території. Схоже, Придністров'я чи Абхазія ‒ це не Крим, це Донбас через десятиліття після агресії.
А Крим ‒ це Крим. Аналогів у післявоєнному міжнародному праві у російської анексії просто нема. І навіть якщо припустити, що українці оберуть своїм президентом відвертого колабораціоніста, цьому другові Росії все одно доведеться здійснити візит у країну, яка окупує частину території його Батьківщини. І з ним у Москві відмовлятимуться обговорювати навіть сам факт цієї окупації. Тому що з російської точки зору проблема Криму вирішується просто ‒ відповідними змінами в Конституції України або ‒ що ще краще ‒ приєднанням самої України до Росії. І тоді всі знову опиняться в одній державі, з одним президентом ‒ Путіним.
Зрозуміло, що це ‒ політичне марення. Але саме тому варто визнати, що Дмитро Пєсков сказав правду. Для Кремля, судячи з усього, закрите не тільки питання Криму. Питання нормалізації російсько-українських відносин для Кремля теж закрите.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Москва відкинула назавжди нормалізацію російсько-українських відносин
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у черговий раз назвав питання Криму «закритим», відреагувавши таким чином на ініціативу президента України Володимира Зеленського обговорити питання Криму в «нормандському форматі». Втім, така реакція цілком передбачувана ‒ і від Пєскова, і від будь-якого іншого російського чиновника. Після 2014 року, коли «Республіка Крим» та Севастополь були внесені до російської Конституції як суб'єкт федерації, ніхто в Росії не може відповісти вам інакше.
191021krym-ceukrayina.jpg
І це, насправді, ‒ головна проблема російсько-українських відносин. Крим, а не Донбас. Питання про майбутнє Донбасу рано чи пізно буде врегульоване. Можливо, не за президента Зеленського і президента Путіна, а за їхніх наступників. Можливо, за наступників наступників ‒ але буде врегульоване. Можливо, стріляти на Донбасі припинять ще раніше. Все це ‒ питання найближчих десятиліть, можливо, навіть і років. А ось Крим...
А ось Крим, думаю, на довгий час залишиться головним питанням. І аж ніяк не тільки питанням, яке Москва не захоче обговорювати з Києвом за будь-якого російського та будь-якого українського президента. А питанням, яке не дасть нормалізувати російсько-українські відносини ‒ щоб про це не думали «доброзичливці» Росії в самій Україні.
Мені можуть заперечити, що керівництво Молдови прекрасно спілкується з керівництвом Росії, незважаючи на фактичну окупацію Придністров'я. І що російсько-грузинські відносини час від часу покращуються, незважаючи на фактичну окупацію Абхазії та Південної Осетії і навіть визнання Росією незалежності цих двох грузинських автономій.
Але Росія ніколи не претендувала на територію Придністров'я і завжди визнавала територіальну цілісність Молдови. З Грузією вийшло інакше, однак і в цьому випадку Росія не вважає окуповані території цієї країни частиною своєї території. Схоже, Придністров'я чи Абхазія ‒ це не Крим, це Донбас через десятиліття після агресії.
А Крим ‒ це Крим. Аналогів у післявоєнному міжнародному праві у російської анексії просто нема. І навіть якщо припустити, що українці оберуть своїм президентом відвертого колабораціоніста, цьому другові Росії все одно доведеться здійснити візит у країну, яка окупує частину території його Батьківщини. І з ним у Москві відмовлятимуться обговорювати навіть сам факт цієї окупації. Тому що з російської точки зору проблема Криму вирішується просто ‒ відповідними змінами в Конституції України або ‒ що ще краще ‒ приєднанням самої України до Росії. І тоді всі знову опиняться в одній державі, з одним президентом ‒ Путіним.
Зрозуміло, що це ‒ політичне марення. Але саме тому варто визнати, що Дмитро Пєсков сказав правду. Для Кремля, судячи з усього, закрите не тільки питання Криму. Питання нормалізації російсько-українських відносин для Кремля теж закрите.
Віталій Портников (Крим. Реалії)
З Москвою можна домовлятися лише з позиції переважаючої сили.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля