Аудіоверсія статті: Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація
У попередній статті під назвою «Політична зоологія» ми з’ясували, що серед людей живе окремий вид людиноподібних істот, які не є людьми. З погляду наукової класифікації, обидва види належать до родини «гомінід», тобто людиноподібних. Латинське «homo» (гомо) якраз і вказує на наявність більшої чи меншої подібності до людини. З погляду етимології, слово «homo» позначає людиноподібну форму, оболонку, вмістилище, дім (порівняймо з англійським home – «дім», «хата», «обитель»). Тому до роду «гомо», крім людей, відносять архантропів, палеоантропів та інших викопних тварин, а інколи й сучасних шимпанзе та бонобо.
Латинське слово sapiens («сапієнс») означає «мудрий, розумний» і вказує на те, що у згаданій вище людиноподібній формі перебуває втілена духовна сутність, спроможна діяти творчо й відповідально. Оскільки всі люди є втіленими духовними сутностями, то вони є сапієнсами. Назва біологічного виду Homo sapiens буквально означає «дім мудрості» або «носій розуму».
Латинське слово intelléctualis («інтелéктуаліс») означає «інтелектуальний» і вказує на спроможність вирішувати поставлені завдання на основі інстинктів, соціальних норм, інструкцій, стандартів, власного досвіду. Інтелект – це автомат, розум – це творчість. Тому існує термін «штучний інтелект», натомість нема терміну «штучний розум». Гомінід, які мають інтелект, але не мають розуму, логічно позначити терміном Homo intellectualis («дім інтелекту»), скорочено Homo intelis або просто «інтеліс». Терміни «гомо інтеліс» та «інтеліс» застосовуємо для позначення надтварин так само, як терміни «гомо сапієнс» і «сапієнс» для позначення людей. Врешті-решт, це усталена наукова традиція класифікації гомінід.
Історично склалося, що першовідкривачами людиноподібного виду надтварин (Homo intelis) виявилися спеціалісти з кримінології та психіатрії, які займалися дослідженням природи злочинності. Тобто в поле зору дослідників першими потрапили «погані надтварини» – і це природно, адже найбільшу суспільну увагу привертають убивства, масштабні шахрайства та інші резонансні злочини. Так що знайомство науки з цим видом інтелектуальних гомінід почалося з їх темної сторони. Подібним чином люди можуть не звертати увагу на тигрів, доки не зіткнуться з тигром-людожером.
Оскільки поведінка «поганих надтварин» різко відрізнялася від типово людської (людяної) поведінки, то їх позначили словом «психопати». Це слово ввів у широкий обіг у 1888 році німецький психіатр Юліус Людвіг Август Кох (1841–1908). Термін «психопатія (від гелленського ψυχή – псюхе, душа і πάθος – патос, недуга) означає «психічна недуга». Тобто спочатку вважалося, що психопати – це сапієнси (люди), але з порушеною психікою. Проте згодом з’ясувалося, що в цих істот психіка здорова, просто вона інша, не-людська. Так само у них інша будова головного мозку, інша фізіологія, інші реакції на подразники, інша поведінка.
Також з’ясувалося, що «психопатів» неможливо ні вилікувати, ні перевиховати, адже їхня нелюдська поведінка – це не відхилення від людської норми, а усталена тваринна норма. Найголовніше, що у надтварин суттєво інший мозок.
Великий внесок у дослідження специфічної будови мозку психопатів здійснив професор кафедри психології Університету Нью-Мексико доктор Кент Кіл (Kent A. Kiehl). Очолювана ним лабораторна мережа зібрала найбільшу у світі вибірку сканування мозку ув’язнених за допомогою мобільного сканера МРТ (Магнітно-резонансна томографія). У 2014 році він видав книгу «The Psychopath Whisperer: The science of those without conscience» (Шепіт психопата: наука про тих, хто не має совісті). Ця книга видана українською мовою під назвою Кент. А. Кіл. Психопати. Правдива розповідь про людей без жалю, без совісті, без каяття (Київ: Центр учбової літератури. – 2019, 2021).
«У своїй науковій роботі я бачив мозок сотень психопатів, але збіг їхніх мозкових аномалій ніколи не переставав мене дивувати» – розповідає доктор Кент Кіл (с. 306). Його здивування можна зрозуміти, адже випадкові відхилення відбуваються в різних напрямках і в широкому діапазоні. Якщо ж «відхилення» має чітку форму, то це вже дещо інше. Зафіксовані відхилення мозку психопатів – це не аномалії мозку Homo sapiens, а норма мозку Homo intelis. Тож коли доктор Кіл говорить про «атрофовані ділянки мозку» у психопатів, то це треба розуміти як «еволюційно недорозвинені ділянки мозку» в порівнянні з людським мозком.
Одне слово, дослідження надтварин почалося з дослідження підгрупи носіїв агресивної і кримінальної поведінки. Проте це не означає, що такими ж агресивними є всі надтварини, в чому ми незабаром переконаємось.
У подальшому викладі будемо застосовувати термін «надтварина» для позначення людиноподібного виду Homo intelis безвідносно до стану його психіки. Якщо йдеться про зіпсованих (антисоціальних) надтварин, то застосовуємо термін «психопати». Ще є термін «соціопати» – це сапієнси, які втратили свою людяність. Проте кримінальне ядро і головний рушій антилюдських дій – це психопати. Згідно з відкритими джерелами, психопати складають близько 1% населення, а соціопати – близько 5%. Що діється насправді – наразі не відомо.
Досвідчені психіатри виявляють надтварин з дворічного чи трирічного віку шляхом візуального спостереження за їхньою поведінкою. За відсутністю іншого терміну, таких дітей називають «психопатами» або, делікатніше, «дітьми з безсердечністю та байдужістю». Проте ми вже розуміємо, що коректніше їх називати «інтелісами», адже надтварини стають психопатами внаслідок поганого виховання, кримінального оточення та інших негативних обставин. Натомість інтеліси просоціальні – це добрі помічники людей. Психопати ж антисоціальні – це вороги людей.
Для ідентифікації дорослих психопатів розроблені спеціальні опитувальники. Одним з найвідоміших є опитувальник PCL-R (Psychopathy Checklist – Revised), створений Робертом Хаером у 1991 році і модифікований у 2003 році. Цей «Перелік психопатичних рис» (ППР) прийнято вважати галузевим «золотим стандартом». Він складається з 20 пунктів, по кожному з яких можна дати оцінку 0 (риса відсутня), 1 (невідомо або частково стосується) або 2 (стосується). Максимальний бал 40. Граничним показником наявності психопатії вважається 30 у Сполучених Штатах і 25 у Великобританії. Ось заголовки згаданих 20 пунктів ППР:
1. Балакучість / поверхнева привабливість.
2. Перебільшене почуття власної значущості.
3. Потреба в психічному збудженні.
4. Патологічна брехливість.
5. Шахрайство / маніпулювання.
6. Відсутність каяття і почуття провини.
7. Поверховість афективних реакцій (душевного хвилювання).
8. Безсердечність / відсутність емпатії (співчуття).
9. Паразитичний спосіб життя.
10. Слабкий поведінковий контроль (нестримність).
11. Випадкові статеві зв’язки.
12. Проблемна поведінка в дитинстві.
13. Відсутність реалістичних цілей на майбутнє (гігантоманія).
14. Імпульсивність.
15. Безвідповідальність (у стосунках з людьми, в різних сферах життя).
16. Нездатність нести відповідальність за власні дії (невизнання власних помилок).
17. Неодноразові недовгі шлюби.
18. Підліткова делінквентність (некримінальні правопорушення).
19. Скасування умовного звільнення (тобто умовне засудження до позбавлення волі не є стримувальним фактором).
20. Різноманітність злочинної діяльності.
На основі опитувальника PCL-R розроблені онлайн-тести, зокрема українською мовою, доступні для всіх бажаючих. Так що маємо можливість перевірити на психопатію не лише знайомих, а й різних видатних політиків, чиновників, лідерів суспільної думки, модних артистів тощо. При цьому відзначимо, що, на думку самого доктора Хаера, «контрольний перелік ознак психопатії – це складний медичний інструмент для професіоналів». Діагностика вимагає підготовки і доступу до спеціального посібника з підрахунку балів.
Про всяк випадок зазначимо, що у не-психопатів теж можуть спостерігатися деякі з описаних тут ознак. На психопатію вказує їхня комплексна присутність, що виражається високим балом по шкалі від 0 до 40.
Перевагою описаного експертного методу ідентифікації психопатів є відсутність потреби в будь-якому обладнанні – досить мати відомості про поведінку досліджуваної особи. Водночас це є й недоліком, адже неможливо оперативно оцінити незнайому особу і, відповідно, передбачити її поведінку. Для цього необхідні об’єктивні методи, не залежні від експертної оцінки.
Одним з перших об’єктивних методів, що дозволили виявляти психопатів, був метод електроенцефалограми (ЕЕГ). Для прикладу, погляньмо на ЕЕГ здорових людей (чорна лінія) і психопатів (сіра лінія).
Різниця електроенцефалограми (ЕЕГ) здорових людей (чорна лінія) і психопатів (сіра лінія), отримані під час реакції на звуковий «oddball-стимул» (з книги Кента Кіла «Психопати. 2021, с. 115) . По вертикалі – електричний потенціал в мікровольтах, по горизонталі – час в мілісекундах після пред’явлення звукового стимулу
Наступним суттєвим кроком ідентифікації психопатів стала функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ). Цей метод ґрунтується на тому, що мозковий кровотік і активність нейронів пов’язані між собою: коли область мозку активна, приплив крові до цієї ділянки також збільшується. Слово «функціональна» означає, що для активації різних ділянок мозку досліджувані особи виконують спеціальні завдання, наприклад, з розпізнавання звуків або зображень.
Метод фМРТ дозволяє виявляти надтварин уже в дитячому віці. В одному з досліджень учені виявили, що коли діти-інтеліси розглядають перелякані обличчя, то в них не активується мигдалеподібне тіло. Тобто цей дуже важливий компонент емоційної системи мозку не бере участі в обробці мозком зображення переляканих осіб. Це вважають однією з причин того, що діти-інтеліси можуть бути надміру агресивними.
Ще одна «аномальна» ділянка мозку, виявлена в дітей-інтелісів, – це очноямково-лобова кора, яка знаходиться прямо над очима. У таких дітей під час навчальних завдань вона не виявляла активність, властиву для людських дітей. «Один з наслідків цього полягає в тому, що цих дітей, на відміну від інших, покарання нічому не вчить. Іншими словами, покарання і навіть страх покарання не обмежує вчинки цих дітей в тій мірі, в якій це властиво звичайним дітям. На дітей з безсердечністю та байдужістю не діє покарання» – розповідає Кент Кіл (с. 175–176).
Продовжуючи дослідження на основі фМРТ, група Кента Кіла врешті-решт дійшла висновку, що у психопатів відверто інша вся лімбічна і паралімбічна система головного мозку. Тобто у психопатів де-факто весь мозок влаштовано по-іншому, тож він працює не так, як у людей.
Однак справжній прорив настав тоді, коли Кіл зі своїми співробітниками за допомогою максимально докладної МРТ і складного програмного забезпечення навчився визначати щільність тих чи інших ділянок мозку. Завдяки цьому він зміг порівняти щільності різних частин паралімбічної системи у здорових людей і у явних психопатів. Дослідження показали, що у психопатів помітно нижча щільність мозкової речовини.
Перевага цього методу полягає в тому, що він не потребує виконання дій досліджуваною особою, скажімо, їй уже не треба дивитися на зображення або натискати кнопку для розпізнавання характерного звуку. Це вже інструмент для цілком об’єктивного виявлення надтварин.
Дослідники психопатії сходяться на тому, що для неї властива тотальність, тобто цілісність усього комплексу фізичних, психічних та поведінкових проявів. У порівнянні з людьми психопати мають іншу будову мозку та інший тип поведінки – з такими нелюдськими проявами як безсовісність, безсоромність, нестримність, брехливість, безвідповідальність, безсердечність, байдужість. У психопатів значно активніше (в рази) продукування дофаміну (гормону задоволення) і значно нижче продукування адреналіну (гормону мобілізації). Дофамін виробляється нейронами – клітинами нервової системи, адреналін – наднирковими залозами. Тобто відмінність між людьми і надтваринами стосується не лише мозку, а всієї нервової та гормональної системи.
Також відомо, що психопати значно гірше розрізняють запахи та гірше відчувають власне тіло, зокрема сердечний ритм. Їхня емоційність перебуває в зародковому, нерозвиненому стані. Через таку вроджену «холоднокровність» їх ще називають «рептилоїдами». Тож не випадково, що своїй книзі про психопатів Роберт Хаер і Пол Баб'як дали красномовну назву «Змії в костюмах» (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work. – 2006, 2019). Дослідження показали, що єдина виразна емоція, яку вони можуть відчувати у відповідній ситуації, – це злість, а також прагнення помсти.
Психопати не визнають своїх помилок і не розкаюються, оскільки не знають, що це таке. Вони не піддаються перевихованню, тому після звільнення з тюрми негайно беруться за старе.
При діагностиці психопатії є лише два варіанти – «психопат» або «не-психопат». Тут нема сенсу говорити про стадійний розвиток їхньої «недуги», як це має місце при діагностиці хвороб. Фізичний комплекс психопата не набувається поступово протягом життя – він одразу ж отримується при народженні. Інше питання, в яких формах він реалізується – антисоціальних чи просоціальних.
Таким чином, у сучасному суспільстві відбувається співіснування двох біологічних видів – Гомо сапієнс («носій духу») і Гомо інтеліс («носій інтелекту»). Сапієнси є людьми – втіленими духовними сутностями, натомість інтеліси є надтваринами, тобто істотами з розвиненим інтелектом, але без духу.
Люди мають внутрішній регулятор у вигляді совісті, тому спроможні, в більшій чи меншій мірі, протистояти негативним зовнішнім впливам, зокрема поганому вихованню, кримінальному соціальному середовищу, збоченій пропаганді.
Надтварини не мають внутрішнього регулятора, тому формування їхньої психіки цілком залежить від зовнішнього впливу. Критичними є перші два-три роки життя: якщо протягом цього часу відбувається правильне «програмування», підкріплене в підлітковому віці, то в надтварин виробляється просоціальна позиція – подібно до правильно вихованих домашніх тварин. Таких добрих надтварин ми й називаємо «інтелісами». Це добрі помічники людини.
Якщо ж у психіку надтварини протягом перших двох-трьох років життя не запровадити правильні поведінкові програми, то вона з великою ймовірністю стане психопатом з усіма антисоціальними та кримінальними наслідками. Саме звідси й випливає правильне розуміння сенсу терміну «психопат». Йдеться не про психічну недугу людини, а про неправильно сформовану психіку надтварини. Психопат – це наче комп’ютер, в який завантажили зіпсовану операційну систему: хоч які потім інсталюй програми, а все одно вони будуть керуватися деструктивною ОС.
Тому, як добре відомо, психопати не підлягають жодному лікуванню чи перевихованню: єдиний спосіб захистити від них людей полягає в надійній ізоляції. «На жаль, після відсидки ними повного тюремного терміну, сучасне суспільство не має інструментів, щоб запобігти подальшим майже гарантованим злочинам з боку психопатів і захистити їхніх майбутніх жертв. А якщо врахувати, що далеко не всі злочини звичайних і серійних злочинців можуть бути розкриті, а потім доведені в суді, то багато їхніх жертв неминуче залишаться без відплати злочинцям» – пише ізраїльський психіатр Ісраель Дацковський.
Чимало надтварин спокійно живуть серед людей і нормально з ними співіснують. Їх не можна називати психопатами, тому що завдяки правильному вихованню у них здорова психіка надтварини. Яскравим прикладом є історія Джеймса Феллона. Це американський вчений-нейрофізіолог, заслужений професор анатомії і нейробіології, професор психіатрії і людської поведінки Каліфорнійського університету в Ірвайні, автор книги «Психопат всередині» (The Psychopath Inside, 2013). В ході своєї роботи він з’ясував, що у нього мозок психопата, і дослідив це питання.
Професор Феллон розповідає, що на власному досвіді переконався, як сильно раннє оточення може вплинути на людину. «Коли я писав свою книгу, моя мати розповіла багато про мене. За її словами, вона ніколи не говорила мені або моєму батькові, як дивно я поводився в деякі моменти своєї юності, навіть незважаючи на те, що був цілком щасливою дитиною. Виявляється, в той час люди говорили, що я можу стати кимось на кшталт ватажка банди або дона мафії через деякі особливості моєї поведінки. Багато батьків забороняли своїм дітям гуляти зі мною. Їм було б цікаво дізнатися, яким я став: зразковий сім'янин, успішний, професіонал, ніколи не бував у вʼязниці і все таке інше.
Я запитав усіх, кого знаю, включаючи психіатрів і генетиків, які давно знайомі зі мною і знають мою поведінку, що вони думають про це. Вони вивчили всі ті дуже незвичайні речі, які я зробив за ці роки, і сказали мені: «Це психопатія». Я запитав їх, чому вони не сказали про це мені раніше, на що отримав відповідь: «А ми говорили. Ми все це тобі говорили». Я посперечався, сказав, що вони називали мене «божевільним», але мені відповіли: «Ні. Ми говорили, що ти психопат».
Я виявив, що у мене був специфічний різновид генів – «гени люті». Вони, як виявилося, є причиною агресії, жорстокості, низької емоційності та відсутності емпатії, якщо ви виросли в жорстокій обстановці. Але якщо вас виростили в дуже позитивному середовищі, то негативний ефект може проявлятися і в деяких інших генах.
Ще я спілкувався з генетиками і психіатрами, які не знали мене так довго... Вони говорили: «Почнемо з того, що ти міг взагалі не народитися». У моєї матері кілька разів був викидень, і тут мають місце якісь генетичні помилки. Крім того, мої батьки сказали, що якщо б вони не стежили за мною, я б помер ще будучи підлітком. Покінчив життя самогубством, або мене б убили, тому що я був дуже жорстоким хлопцем.
Я їм сказав: «Ну, мені якось все одно». А вони: «Це доводить, що ти психопат».
... У 1970-х, коли я був докторантом, то співпрацював з психіатрами і неврологами, які стверджували, що можуть визначити можливого психопата у віці 2 або 3 років. Коли я запитав, чому вони не говорять про це батькам, вони відповідали: «Ні в якому разі не можна говорити про це будь-кому. По-перше, не можна бути впевненим на 100 відсотків; по-друге, це може зламати дитині все життя; по-третє, ЗМІ і вся його сім’я прийдуть на поріг вашого будинку з палицями та ножами» – розповідає Джеймс Феллон і продовжує:
«Я намагаюся бути хорошим хлопцем для близьких людей, але це щось на зразок гри, в яку я граю з самим собою, бо не дуже вірю в це, хоча це справжнє випробування. Стрибок від «просоціального» психопата, людини, яка знаходиться на межі і не поводиться жорстоко, до когось насправді небезпечного, не зовсім зрозумілий. Мені здається, я був захищений тому, що я був вирощений у верхівці середнього класу, мене сильно підтримували члени сім’ї. Але що трапиться, якщо я раптом втрачу сім’ю або роботу? Ким тоді я стану?
Якщо деяких людей у дитинстві ображали, то вони будуть злі, у них буде бажання помсти. Але справжньому психопату цього не потрібно. Вони просто хижаки, яким зовсім не потрібно бути злими: вони роблять все це через тотальну нестачу зв’язку з людською расою в цілому і з окремими людьми.
Первинний психопат необов’язково стане небезпечним, але якщо нам вдасться знаходити таких дітей, то ми зможемо попередити батьків, щоб вони очікували від них певної поведінки. І якщо воно проявиться, ми без проблем направимо їх до терапевта або досвідченого професіонала, захищаючи при цьому особисте життя сім’ї та дитини. На цьому етапі ми скажемо їм: не припиняйте стежити за тим, щоб вашу дитину ніколи не цькували у школі; тримайте її подалі від вуличного насильства і так далі» – радить батькам професор Феллон.
Як бачимо, правильно виховані надтварини можуть знайти гідне місце в людському суспільстві. Показовим прикладом є згаданий вище професор, який, за його власним визнанням, є «просоціальним психопатом», тобто добре соціалізованою надтвариною. Вочевидь, термін «психопат» йому не підходить, адже у Джеймса Феллона та йому подібних психіка цілком здорова, просто це психіка не людини, а інтеліса.
Як бачимо, запитання «Що з усім цим робити?» поставлене виразно і голосно, причому представником «гомо інтеліс». Воно потребує негайної відповіді зі сторони «гомо сапієнс», особливо в ситуації нинішнього ковідного безумства, влаштованого владними психопатами і соціопатами.
Але з чого почати? Існує відомий принцип: Якщо бажаєш щось зрозуміти – поглянь, з чого воно виникло. Тому ключове питання – звідки взялися надтварини? Про це поговоримо в наступній статті.
Продовження:
Докопуємось до першопричин поточної кризи.
Дана стаття є продовження початкової праці під назвою «Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи – повстання мавп (+аудіо)», яка є вступною до блоку матеріалів про феномен психопатів та ситуацію кризового переходу людства до нової ери. Виявляється, поруч із людьми живуть зовнішньо подібні до нас, але все ж інші істоти – інтеліси. Відмінність між людьми та ними – це наявність у перших втіленого духу, натомість відсутність його у других. Що відрізняє людей та інтелісів (їх ще називають «надтварини») – у перших є розум та інтелект, а в других – тільки інтелект. «Інтелект – це автомат, розум – це творчість».
Що цікавого я почерпнув для себе зі статті? Якомога швидше замовив книгу Кента Кіла. Що стосується надтварин, то вони поділяються на дві групи: інтеліси просоціальні – це добрі помічники людей; психопати ж антисоціальні – це вороги людей. Характерними ознаками психопатії є: безсовісність, безсоромність, нестримність, брехливість, безвідповідальність, безсердечність, байдужість. Моя порада: якщо ваші співрозмовники чи оточуючі проявляють такі риси – це привід детальніше придивитися до них. Адже пояснити їхню поведінку можна буде лише віднесенням їх до виду антисоціальних інтелісів.
Однак найбільш несподіваним та інтригуючим фактом в цій статті стало знайомство із справжнім інтелісом Джеймсом Феллоном. Як каже відома приказка: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Відверті фрагменти, які він подав про своє життя, дозволили наочно пересвідчитися, що інтеліси - це реальні персонажі в нашому світі, вивчення яких дасть змогу відповісти на безліч запитань стосовно становища, в якому опинився сучасний світ.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Коментарі
Ви мріяли про людиноподібних біороботів з високорозвиненим інтелектом? Будь ласка! Вони вже ходять навколо нас, лише в дикому стані, тому часто бешкетують. Майбутнє цивілізації пов'язане з великим одомашненням цих інтелектуальних тварин. Кращі з них, до речі, не проти.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Щоправда, ті хто мріяв про таке, саме такими біороботами і виявились. Отака іронія долі!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Дещо можна "накопати" в "Антропогенезісі" з "Таємної Доктрини О. П. Блаватської, в тій частині, де йдеться про про пітрі і відмову від втілення, про первинних чудовиськ, котрих було знищено. А може не до кінця? Зокрема в коментарях автора до Станців. Отже тема прадавня.
Це як в Дюні ментати?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Внаслідок зменшення емоційної активності, ментати всю енергію скеровували в логічну сферу і досягали там успіхів. Проте найкращі ментати залишалися людьми, адже доступ до знань духовного плану давав великі переваги. А от ментат Пітер однозначно був психопатом. Так само як і барон Гарконен.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Щоправда, саме сигнали з третьої сигнальної найпотужніше активізують розум...В часи Ф. Герберта це ще було невідомо, і сам Ф. Герберт про це не здогадувався. Не здогадувався про те, що саме такі люди,які чим більше здатні до співстраждань та співрадості, тим більш вони розумніші, в тому числі, тим більші в них логічні здібності...Це виявив саме Б. Гречухін. І, саме це найбільш сильно намаються зберегти у невідомості інтеліси та психопати...Інакше від не писав би про ментатів.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Дякую за статтю!Дуже цікаво!
Але виходить, якщо соціопати - це істоти, що перестали бути людьми, вони є втіленими божественними сутностями, які втратили зв'язок із внутрішнім богом?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Саме так. Соціопати — це колишні сапієнси, які поводяться як зіпсовані тварини. Поведінка соціопатів багато в чому подібна до поведінки психопатів. Відрізнити одних від других можна за допомогою об'єктивних методів: ЕЕГ, МРТ, гормональні тести.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Виходить після смерті що буде із божественною сутністю соціопата? Вона переселиться в інше тіло, і почнеться шлях розвитку з того самого рівня, а то й нижчого, на якому закінчився у соціопаті?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
На якому рівні закінчив, з того й починаєш нову гру — це загальне правило. Проте люди можуть допомагати одне одному. Наприклад, якщо в народі не буде неблагополучних сімей для втілення, то дух колишнього соціопата змушений буде втілитися у нормальній сім'ї й розвиватися як нормальна людина.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Можливо, козаки-характерники, теж були 'суперенімал'.
Козаки-характерники вміли вистрибувати у вищі простори подій, а це доступне тільки людям. Тварини живуть у просторі боротьби (за існування), проте одомашнені тварини перебувають у тому ж просторі, що і їхній господар.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Отакої! На мою думку, слово "характерник" застосовувалося до людини, яка цілеспрямовано формує свій власний характер. Формує не через набуття корисних звичок, а безпосередньо. І, вони залишили по собі , так би мовити, дуже характерну та промовисту спадщину - Петриківський, Слобожанський та Самчуківський розписи. Насправді ці розписи є системами калліграфії. Але, системами калліграфії, не призначеної для писемності, а призначеної спеціально для безпосереднього формування характера людини! Тут особливо виділяється Петриківський розпис. Він є найскаднішою та найкрасивішою системою калліграфії в світі. І, отже, саме він є найбільш дієвим для безпосереднього формування характеру. Визначанням рис характеру за почерком займається графологія. А, ось, безпосереднім формуванням характеру займається саме калліграфія. Саме тому висококласні воїни всюди в світі нею обов'язково займалися. Аби не перетворитися внаслідок числених вбивств на дуже небезпечних соціопатів, а залишатись і після цього людьми.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Нажаль, образ воїна-характерника мало вісвітлений у мистецтві. Я пишу "воїна-характерника", бо такі воїни були не лише серед козаків. Просто, серед козаів їх було найбільше в світі. Але, один випадок висвітлення образу воїна-характерника у мистецтві мультиплікації таки є. Нажаль, сторінки українською нема, а я знайшов лише сторінку російською. Ось воно, оце висвітлення: https://avatar.fandom.com/ru/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BE
Аби люди знали, що це - досить правдивий образ воїна-характерника, то питань, подібних твоєму, шановний добродію В'ячеславе, просто би не виникало!
На мою думку, версія вельмишановного добродія Ігоря Каганця про походження слова "козак" від сансткритько "каес"- меч, є вірною. Але, погодьтеся шановні добродії, досить дивно бачити словосполучення "японський, або китайський козак-характерник":)!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
У анонсі книги Феллона "Психопат всередині" розповідається про те, що він походить з родини з довгою лінією вбивць, так що його мозок не був випадковістю.
Джерело
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Доброго здоров'я. Прочитавши цю статтю, я задумався: "А хто я ?" Не був агресивним ніколи. Навчився читати і писати ще до школи. Любив багато читати і уважно слухав учителів. Знав більше інших, а висловитися не міг. Тому був твердим трійочником. Таким є і зараз. Вмію розв'язувати різні задачі, а згенерувати щось на основі прочитаного або почутого не можу. Твори я також не міг написати. Адреналінові переживання не подобаються, а від емоційних позитивних переживань можу розплакатися. Може я тиха (чи пасивна) надтварина? Совість, правда, притаманна мені. Свою справу також часто робили лінощі. Також часто ставив надідеї, які звісно ж не виконувалися.
Світодаре, ти навів опис людини, яка є інтровертом і схильна до глибокого мислення. Спробуй визначити свій психологічний тип — це допоможе самопізнанню і розкриттю талантів.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Додав озвучення цієї статті. Варто послухати.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Надзвичайно цікавий матеріал, примусив задуматись!
Дякую!
Важливо розуміти мислення психопатів. У цьому допомагає, як вони розповідають про себе. Ось, наприклад, одна професорка права під псевдонімом M.D. Tomas опублікувала книгу "Сповідь соціопата" (Confessions of a Sociopath: A Life Spent Hiding in Plain Sight, 2013), а потім ще й дала на відео інтерв'ю, не розкриваючи своєї справжньої особи, навіть для маскування одягнула парик блондинки. Проте її упізнали – виявилося, що це Jamie Rebecca Lund. Потім вона дала інтерв'ю, вже не приховуючи свою особу.
Її книжку в російському перекладі можна прочитати тут – М. Томас. Исповедь социопата. Жить, не глядя в глаза.
Насправді це сповідь не соціопата, а психопата, адже в неї було нормальне дитинство, зате її дід був психопатом. Психопатія – це генетичне. Про те, що вона є класичним психопатом, розповідається у передмові до її книжки.
А тут аудіорецензія на цю книгу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Але, ж, вона, вочевидь, є не психотатом, а інтелісом! Бо, бач, професорка! І, карних злочинів не скоювала!
Ось, цитата з передмови цієї книжки
Це ж визначення інтеліса!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Так, але, судячи з її книжки, добряче попила крові іншим людям і, можливо, зруйнувала не одне життя. Вся сучасна система життя спрямована на те, щоб інтеліси ставали психопатами.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Цитата з книги Томас "Сповідь соціопата" – апологетика ментальності надтварин:
"Доктор Роберт Хаер, один з провідних фахівців з соціопатії, вважає: у соціопата в чотири рази більше шансів стати керівником корпорації, ніж закінчити свої дні на посаді лікарняного санітара, оскільки особливості соціопатичних особистостей найкраще відповідають умовам праці високопоставленого керівника.
Ел Данлеп, колишній керівник фірм Sunbeam і Scott Paper, був відомий як «рятівник» потопаючих фірм і поборник тимчасових звільнень до тих пір, поки його не притягли до відповідальності за шахрайство з цінними паперами. У книзі «Тест на психопатію» («The Psychopath Test») Джона Ронсона цей Данлеп визнає, що володіє багатьма рисами психопата, але вважає їх життєво важливими для успішного ведення бізнесу. Наприклад, він вважає, що вміння маніпулювати людьми можна тлумачити як здатність надихати і вести за собою інших. Роздута самовпевненість необхідна, щоб переживати тяжкі ділові невдачі: «Треба дуже сильно любити себе, і тільки тоді досягнеш успіху в бізнесі». Не варто повторювати, що завдяки нездатності до співчуття ми, соціопати, чудово робимо брудну роботу, на яку ні у кого іншого не вистачає духу, – звільняємо співробітників і скорочуємо тим самим кількість робочих місць. Саме за здатність приймати нещадні рішення Данлеп заслужив прізвисько «пила Ел»".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Як можливо плутати такі речі? Ось, саме так яскраво виявляється нестача логіки в інтелісів...
Тепер, ще дещо про нестачу логіки в інтелісів. Саме завдяки цьому не варто приймати їх визначення себе. "Соціопат" та "психопат" - то , для них, хибні визначення! А, інтеліс - точне.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Тварина, що з неї візьмеш.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже промовисті слова! І, повністю розкривають їхню сутність...
Це також дуже промовисті слова...
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Ось ще цитата, яка дозволяє краще зрозуміти поведінку більшості сучасних політиків:
"У моїх міркуваннях ви не знайдете моральної оцінки – все обмежується співвідношенням витрат і прибутку. Насправді всі соціопати без винятку одержимі владою, борються з нудьгою і шукають задоволень. У моїх історіях завжди йдеться про те, яка я розумна і як добре обіграла ту чи іншу ситуацію".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Свій комплекс неповноцінності психопати компенсують манією величі. Вони добре відчувають, що стоять нижче людей, але ніколи цього не визнають:
"Будь-яка випадковість, будь-який натяк на те, що я інша, може викликати підозру. Я імітую способи, якими люди взаємодіють між собою, не для того, щоб обдурити їх, а тільки щоб не виділятися. Я ховаюся, позаяк боюся: якщо мене ідентифікують, то стануть вважати істотою нижчого порядку. Я не хочу, щоб мене звільнили з роботи, не хочу, щоб мене помістили в лікарню тільки через те, що більшість не в змозі мене зрозуміти. Я ховаюся і маскуюся, тому що суспільство не залишило мені іншого виходу".
Тут є своя правда, адже ми живемо в суспільстві, яке не визнає співвіснування двох біологічних видів і не розрізняє нормальності для людей і нормальності для надтварин.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ну, одним з голоних "злочинів" націонал-соціалістів в Третьому Райху є те, що вони надавали права людині відповідно до її попередніх вчинків. Тобто, у кожної людини була особиста справа, де відображались всі її важливі вчинки! Права політичні, права соціальні, та права економічні надавались людям згідно зі справжніми їх діями. Тобто, в Третьму Райху масово викривали інтелісів. Відповідно, інтеліси зробили все, що могли, аби така держава, та така, згубна для них, практика, припинили існування.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
До війни у світі обговорювалася ідея недолюдини, але там не було ясного бачення, що це таке.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
. - З вікипедії. Відмінність у способі мислення полягає в тому, що недолюди повністю позбавлені здатності до емпатії, а в надлюдей (тобто, людей із творчими здібностями більше 36 ніків) здатність до емпатії дуже сильна. Нагадаю, що зараз емпатією зветься те, що раніш звалося любов'ю. До речі, здатність до емпатії, та багато інших важливих речей, виявляється дуже просто. У тесті ПГ (продуктивність гри ( рос. ПТУР, тобто, продуктивность творческой умственной работы) Б. П. Нікитина це займає лише 10-20 хв., а пристосування для нього - 16 маленьких кубіків, альбом з візерунками та секундомер (зараз смартфон з камерою). Власне, це тест з визначення творчих здібностей. Про важливість цього писав А. Азімов в своєму романі "Фах". Стаття на НО про це - тут. Тобто, в цьому тесті виявляються творчі здібності людини, і на основі цього можна точно судити, хто є недолюдиною, хто - звичайною людиною, а хто - надлюдиною. Тобто, на основі цього тесту точно визначається рівень буття людини! Статтю щодо цього я зараз готую. Тут цікаво і те, що, виявляється, заповіді щастя - то стислий опис рівнів буття людини!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Цікаво. Із протиставлення з інтелісами стає зрозуміло, що надлюдину, із звичайної людини, створює саме здатність до сильної любові...Або, як зараз це звуть, до сильної емпатії. А, головною відмінністю інтелісів та психопатів є те, що вони взагалі позбавлені здатності до любові, до емпатії.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
З тих книжок інтелісів про самих себе, випливає, що життя інтелісів є нестерпно нудним. Через відсутність в ньому сенсу, радості та щастя. І, звісно, любові, яка і є основою для всього цього. І, та людина, яка здатна дарувати їм сенс в житті, та щастя, та людина здатна, таким чином, їх дресувати та використовувати для помочі собі. Така людина ще зветься або пассіонарієм, або надлюдиною, або людиною з буттям рівня волі, або людиною з вільною волею, або людиною з пробудженим та дієвим духом, або людиною з активною свідомістю. Вся справа в тому, що таких людей дуже мало. І, мало хто з них усвідомлює свої здібності. А, інтелісів багато. Таким чином, більшість інтелісів є бесхозними та дикими! І, від того - небезпечними.
А, ім'я інтелісам люди придумали дуже давно...
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Ось відео про відмінності між мозком людей та інтелісів: https://www.youtube.com/watch?v=oaTfdKYbudk
Можна увімкнути субтитри з автоматичним перекладом на українську мову.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дана стаття є продовження початкової праці під назвою «Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи – повстання мавп (+аудіо)», яка є вступною до блоку матеріалів про феномен психопатів та ситуацію кризового переходу людства до нової ери. Виявляється, поруч із людьми живуть зовнішньо подібні до нас, але все ж інші істоти – інтеліси. Відмінність між людьми та ними – це наявність у перших втіленого духу, натомість відсутність його у других. Що відрізняє людей та інтелісів (їх ще називають «надтварини») – у перших є розум та інтелект, а в других – тільки інтелект. «Інтелект – це автомат, розум – це творчість».
Що цікавого я почерпнув для себе зі статті? Якомога швидше замовив книгу Кента Кіла. Що стосується надтварин, то вони поділяються на дві групи: інтеліси просоціальні – це добрі помічники людей; психопати ж антисоціальні – це вороги людей. Характерними ознаками психопатії є: безсовісність, безсоромність, нестримність, брехливість, безвідповідальність, безсердечність, байдужість. Моя порада: якщо ваші співрозмовники чи оточуючі проявляють такі риси – це привід детальніше придивитися до них. Адже пояснити їхню поведінку можна буде лише віднесенням їх до виду антисоціальних інтелісів.
Однак найбільш несподіваним та інтригуючим фактом в цій статті стало знайомство із справжнім інтелісом Джеймсом Феллоном. Як каже відома приказка: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Відверті фрагменти, які він подав про своє життя, дозволили наочно пересвідчитися, що інтеліси - це реальні персонажі в нашому світі, вивчення яких дасть змогу відповісти на безліч запитань стосовно становища, в якому опинився сучасний світ.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Якось інтуїтивно завжди знала, що не всі люди - це люди. У моєму родинному колі є психопатка. Нахабна брехня прямо у вічі - це для неї норма.
"Буде все так, як я хочу. Байдуже, що мені для цього потрібно зробити. Ми в світі виживання".
"Та ти...змія" - сказала я одного разу і їй сподобався мій комплімент.
"Дякую. А що в цім поганого?"
Нелегко дистанціюватися від психопатів, якщо вони є в родині, але в Просторі Волі вони не досягають. Роблять мені якусь капость - мені ж виходить користь-- Якимось чарівним чином так получається.
"Лише в добро і вищу правду віра людину відрізняє від мавпи і від звіра". (Василь Сухомлинський)
"Не борися з темрявою. Принеси світло -
і темрява зникне".
☀️
Варто зауважити, що тут все ж таки опираються на думку інтеліса. А, відомо, що підсистема ніколи не здатна сама осягнути всю систему. Тому і запитує професор-інтеліс "Що з усім цим робити?" Врешті-решт питання поставлено ПРАвильно, як і треба!
Пригадаймо: "Не думай ЯК, думай ЩО треба зробити." А там, дивись і відповідь прийде.
Далі. Все ж таки Дух є скрізь. Дух, як Ефір, проникає і виповнює все, що є у Всесвіті. То ж і у інтелісах він Є. Варто лише це усвідомити.
Ймовірно, Інтеліси — це і є ті лярви, про які часто згадував Олександр Верещагін.
Чи не видається вам справедливим твердженням ще й те, що Лярви це наслідок втілення частинок програм предків — їх кластерів (знову ж таки, в термінах Олександра Верещагіна)?
Виходить так, що з інтелісами дещо інша справа на рахунок "місткості" Духу. Інтеліси лише чийсь кластер, фрагмент чиєїсь програми на стадії її обдумування — "Подумав — Забув" замість "Подумав — Зробив". Через їх фрагментарність мислення Інтеліси не призначені (не здатні) до усвідомлення трисутності Людини. Адже не вправні охопити Цілісність Задумів ВсеВишнього Творця. По суті, Інтеліси схожі на дітей, які потребують навчання доступними не "агресивними" методами. Тому з Інтелісами-лярвами людям і слід вести себе як з дітьми — "сіяти добре і корисне", дописувати пропущені кластери, тобто перепрограмовувати. У результаті ПРАВильного перепрограмування вони (інтеліси-лярви) мають набути можливості усвідомлювати себе "оселею Духу".
Тобто, "поточна криза" — це результат "не звертання уваги" "дорослих" на "виховання дітей", це наслідок "полишення дітей самих на себе". У суспільстві таких нерадивих батьків часто позбавляють батьківських прав, а виявлених "недорослів" збирають у дитбудинки для хоч якоїсь адаптації життя в соціумі. Та найкращі наслідки перепрограмування інтелісів можна спостерігати у випадках потрапляння дітей до дбаючих прийомних батьків — гарних програмістів людських душ.
Отже, запитання "ЩО?", це започаткований ПРАВильний пошук фахового програміста. А відповідь "ЯК?" обов'язково надасть "Пошукова Система Всесвіт"!
Радіймо! ----
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
"Дух" – це сутність духовного світу, який є проміжним між божественним і земним світами. Божественні сутності (боги) набувають духовну оболонку і стають "духами". Духи набувають психофізичну оболонку і стають людьми. Інтеліси не є людьми, тому що вони не є втіленими духовними сутностями. Наявність втіленого духу – це те, що відрізняє людину від тварини.
Інтелісів неможливо "перепрограмувати" і зробити людьми, подібно як кота неможливо "перепрограмувати" на собаку. Але якщо займатися їх вихованням (дресуванням, одомашненням) з самого дитинства, то інтеліси можуть бути чудовими помічниками людини, подібно до домашніх тварин, але зі значно вищими інтелектуальними функціями. При цьому інтеліси ніколи не стануть людьми. Місія інтелісів у тому, щоб звільнити людей від надмірної рутини і щоб люди глибше пізнали свою духовну та боголюдську природу.
Ігнорування людьми докорінних відмінностей між людьми та інтелісами є причиною 99% нинішніх проблем людства. До речі, інтеліси від цього також страждають – тюрми на чверть наповнені інтелісами. По-суті, ними ніхто не займається. Історія професора-інтеліса Джеймса Феллона – це рідкісний щасливий випадок.
Все, що робиться з власної волі, – добро!