Зелена неділя, Трійця, П’ятидесятниця: три пласти стародавнього свята

Найдавніший пласт пов’язаний з тим, що у давнину, ще в доарійську (дотрипільську) епоху, було 8 головних свят. Час святкування визначався астрономічно.

Найдавнішими були зимове сонцестояння 21–22 грудня (Никола – «кінець кола») і літнє сонцестояння 21–22 червня (Купало – об'єднання, купчення, зібрання до купи). Пізніше почали святкувати весняне рівнодення 21–22 березня (Новий рік, Паска) і осіннє рівнодення 21-22 вересня. Ці чотири головні свята ділили річне коло на 4 рівні частини (чверті, квартали).

Наступні 4 свята ділили квартали навпіл і святкувалися через півтора місяця після чотирьох головних свят. До таких свят і належить Зелена неділя, яка первинно святкувалася в другу неділю травня, тобто через півтора місяця після Паски. Це час, коли трава найзеленіша, найсоковитіша, найприємніша. 

Головний сенс Зеленої неділі (Клечальної неділі) і Зелених свят в цілому (три дні до і три дні після неділі) – вшанування життя і магічна дія для кращого росту трав, дерев, усієї зелені і всього живого. Напередодні Зеленої неділі домівку прикрашають зеленими гілками дерев, а також устелюють долівку м'ятою, лепехою та іншими ароматичними травами. На початку головною магічною рослиною цього свята був ялівець, по-давньому *klekъ (клєк), тому ритуальне прикрашання зеленню називається клечанням. «Очевидно‚ клечання спочатку було ялівцеве‚ а потім до його складу включено й інші «магічні» рослини, переважно з сильним запахом — лепеха‚ полин‚ чебрець і т. д.» (Надія Сологуб. Клечальна неділя).

Після приходу в Україну аріохрестиянства у 1 столітті, Зелені свята отримали додатковий, метафізичний компонент. Творцем життя є Бог-Творець (Батько, Отець). Його втіленою частинкою є людина – Син. Взаємодія між ними підтримується Святим Духом – потоком чистої, істинної, життєтворящої інформації та енергії. Разом вони складають Святу Трійцю. Тому Зелена неділя отримала аріянську назву Трійця. Зауважимо, що аріянство здійснювало окультурення етнічних вірувань, тому його нерідко розглядали як «шляхетне язичництво».

Через тисячу років в Україну проникло іудохристиянство: у 1039 році Ярослав Мудрий привів до Києва візантійського митрополита Феопемпта. Іудохристиянство стояло на позиціях тотального заперечення народних традицій, для цього всі народні свята підлаштовувало під іудохристиянські догми. Зокрема, Зелену неділю вони назвали П’ятидесятницею на честь начебто сходження Святого духа на апостолів у Єрусалимі. Згідно з іудохристиянською версією, апостоли пішли не в Галілею, виконуючи наказ Ісуса Хреста, а залишилися в Єрусалимі, де через 50 днів на них зійшов Святий дух. Ця подія, як і всі наступні,  відбувається в «паралельній реальності», тобто в уяві творців іудохристиянства – відгалуження від іудаїзму, фактично – іудейської секти.      

Згідно з арійським сонячним календарем, Трійця має відзначатися у другу неділю травня. Проте іудохристиянська Трійця-П’ятидесятниця святкується значно пізніше, наприклад, у 2014 році це відбулося аж 8 червня, а в 2019 році – 16 червня.  Річ у тім, що в іудохристиянстві дане святкування відбувається на 50-й день після іудохристиянської Паски, а Паска святкується після іудейського Пейсаха. Це призводить до повного руйнування арійського календаря, адже свята втрачають свій сенс.  Наприклад, Вербна неділя (свято первоцвітів) у 2014 році святкувалася 13 квітня, коли верба уже давно відцвіла.

Відновлення природного ладу в Україні і світі треба починати з відновлення істинного світогляду і відновлення річного календарного кола. Читайте про це у статтях: 

• Підстави оновлення Арійського календаря
• 16 свят ритуального календаря Гартленду – гіперборійського календаря нового циклу
• Ритуальний календар Гартленду – чотирифазний генератор нового світу

Свято Трійці є найголовнішим у ритуальному календарі українців після свята Паски (Арійського Нового року) і Воскресіння Ісуса Хреста. Воно єдине, що має назву кольору у своїй назві, що вказує на унікальність і найбільшу важливість саме зеленого кольору. 

З погляду нумерології, божественному відповідає жовтий колір (число 1 – початок, цілісність), людському – блакитний (число 2 – дуальність, розвиток), а їх боголюдському поєднанню – зелений (число 3 – життя, гармонійний розвиток). Тому Зелена неділя і Трійця – два імені того ж самого свята.

U:LAV - Ой як же було ізпрежди