Warning: DOMDocument::loadHTML(): Unexpected end tag : p in Entity, line: 33 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Правоохоронні органи, які мають захищати закон, Офіс президента використовує на те, щоб порушувати закон. Тих, хто на це вказує і заважає, відправляють на фронт, під домашній арешт або тримають у СІЗО. Сформовано механізм репресій, а державу перетворено на психопатичну диктатуру.
Ярослав Іванович Железняк (1989 р.н.) – український економіст, народний депутат України IX скликання від партії «Голос»
За останні шість років при президенті Зеленському побудовано систему, яка суперечить суті правоохоронної діяльності. Органи правопорядку перетворилися на механізм репресій, а держава, по суті, стала поліцейською диктатурою. Правоохоронні органи, які залишаються в руках Офісу Президента, перейшли всі червоні лінії, ставши абсолютно ручним механізмом розправи з опонентами. Головні організатори цього системного зловживання сидять в Офісі Президента – розповідає Ярослав Железняк, депутат Верховної Ради України.
Правоохоронна система сьогодні використовується для вирішення бізнес-інтересів, віджимання бізнесу чи отримання хабарів, при цьому органи перестали займатися своїм головним завданням – боротьбою зі злочином і корупцією.
Ми спостерігаємо системну роботу, де правоохоронні органи готові робити «все що завгодно» заради політичних задач, не зважаючи на будь-які закони чи норми моралі. Це призвело до абсолютного нігілізму юридичного поля.
Приклади такого перетворення є численними та системними:
Тиск на незгодних: Секретарю наглядової ради негайно вручають підозру, якщо він не підписує незаконне рішення.
Атака на антикорупціонерів: Перед спробою ліквідації НАБУ і САП, детективи НАБУ одразу отримували підозри, зокрема від ДБР, часто через фальсифіковані події. Нещодавно СБУ проводило обшуки у детектива НАБУ та його родичів, який вів справу проти високопоставлених працівників СБУ.
Використання ДБР для політичних цілей: ДБР використовується для проведення обшуків без ухвали суду під приводом «невідкладних дій».
Репресії проти свідків: Свідок, який говорить про фальсифікацію справи, одразу отримує підозру, на нього тиснуть і намагаються прив’язати до іншої кримінальної справи.
Фабрикування звинувачень: Навішування ярлика «зрадник, працює на Росію» може відбуватися лише на підставі листа від іншого співробітника СБУ. Фактично, на кожного можуть зліпити кримінальну справу.
Таким чином, держава сьогодні використовує правоохоронні органи, які мають захищати закон, для того, щоб самій порушувати закон. Тих, хто на це вказує і заважає, відправляють під домашній арешт або тримають у СІЗО – продовжує Ярослав Железняк.
Складна ситуація з контролем над силовими органами з боку Офісу Президента визнається і міжнародними партнерами. Зараз у Брюсселі розглядаються вимоги щодо надання Україні репараційного кредиту (140 млрд євро), які можуть бути надані лише за умови проведення ключових реформ — «гроші в обмін на реформи».
Однією з найважливіших політичних вимог, яка починає з’являтися на столі перемовин, є закон про перезавантаження ДБР за тими самими правилами, як перезавантажувалося Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Також стоїть питання щодо Служби безпеки України (СБУ). Існує ймовірна вимога, щоб у СБУ забрати їхню слідчу функцію. Ця політична частина СБУ сьогодні виконує «все те ганебне, що ми бачимо», і «паплюжить репутацію» бойового СБУ.
Наші європейські партнери можуть висунути Офісу Президента ультиматум, заявляючи: «Ми готові дати гроші, але заради цього ви маєте навести лад, щоб ваші правоохоронні органи, які ви абсолютно перетворили у свій ручний інструмент розправи... стали незалежними».
Хоча влада знаходить мільйони причин не проводити реформи (відсутність політичної волі в парламенті, «не на часі»), нормальні громадські та антикорупційні організації, а також народні депутати, пояснюють партнерам, що політична воля до перезавантаження ДБР присутня, але вона сконцентрована лише в одній будівлі – Офісі Президента.
Поки Офіс Президента контролює правоохоронну систему, перетворюючи її на інструмент політичної розправи та репресій, в Україні триває формування режиму, який за своїми ознаками та методами роботи з органами юстиції є «маленькою, але такою ж самою огидною Росією». Боротьба за незалежну правоохоронну систему є ключовою для отримання зовсім іншої якості державного управління – підсумовує Ярослав Железняк.
Розуміти природу нинішньої політичної ситуації в Україні. Державою керують розмовляючі людиноподібні тварини. Це не просто диктатура – це виражена психопатична диктатура. І вона триватиме доти, доки українці це усвідомлять.
Це не просто соціальна фантастика. Це продовження саги про фріменів – вільних людей, які формують новий світ. Згідно з історичною логікою, їхнім наступним і неминучим кроком стане творення вільної...
Ярослав Железняк: Офісом Президента сформовано ручний механізм репресій – хроніки психопатичної диктатури (+відео)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Правоохоронні органи, які мають захищати закон, Офіс президента використовує на те, щоб порушувати закон. Тих, хто на це вказує і заважає, відправляють на фронт, під домашній арешт або тримають у СІЗО. Сформовано механізм репресій, а державу перетворено на психопатичну диктатуру.
251030-yaroslavzheleznyak.jpg
За останні шість років при президенті Зеленському побудовано систему, яка суперечить суті правоохоронної діяльності. Органи правопорядку перетворилися на механізм репресій, а держава, по суті, стала поліцейською диктатурою. Правоохоронні органи, які залишаються в руках Офісу Президента, перейшли всі червоні лінії, ставши абсолютно ручним механізмом розправи з опонентами. Головні організатори цього системного зловживання сидять в Офісі Президента – розповідає Ярослав Железняк, депутат Верховної Ради України.
Правоохоронна система сьогодні використовується для вирішення бізнес-інтересів, віджимання бізнесу чи отримання хабарів, при цьому органи перестали займатися своїм головним завданням – боротьбою зі злочином і корупцією.
Ми спостерігаємо системну роботу, де правоохоронні органи готові робити «все що завгодно» заради політичних задач, не зважаючи на будь-які закони чи норми моралі. Це призвело до абсолютного нігілізму юридичного поля.
Приклади такого перетворення є численними та системними:
Тиск на незгодних: Секретарю наглядової ради негайно вручають підозру, якщо він не підписує незаконне рішення.
Атака на антикорупціонерів: Перед спробою ліквідації НАБУ і САП, детективи НАБУ одразу отримували підозри, зокрема від ДБР, часто через фальсифіковані події. Нещодавно СБУ проводило обшуки у детектива НАБУ та його родичів, який вів справу проти високопоставлених працівників СБУ.
Використання ДБР для політичних цілей: ДБР використовується для проведення обшуків без ухвали суду під приводом «невідкладних дій».
Репресії проти свідків: Свідок, який говорить про фальсифікацію справи, одразу отримує підозру, на нього тиснуть і намагаються прив’язати до іншої кримінальної справи.
Фабрикування звинувачень: Навішування ярлика «зрадник, працює на Росію» може відбуватися лише на підставі листа від іншого співробітника СБУ. Фактично, на кожного можуть зліпити кримінальну справу.
Таким чином, держава сьогодні використовує правоохоронні органи, які мають захищати закон, для того, щоб самій порушувати закон. Тих, хто на це вказує і заважає, відправляють під домашній арешт або тримають у СІЗО – продовжує Ярослав Железняк.
Складна ситуація з контролем над силовими органами з боку Офісу Президента визнається і міжнародними партнерами. Зараз у Брюсселі розглядаються вимоги щодо надання Україні репараційного кредиту (140 млрд євро), які можуть бути надані лише за умови проведення ключових реформ — «гроші в обмін на реформи».
Однією з найважливіших політичних вимог, яка починає з’являтися на столі перемовин, є закон про перезавантаження ДБР за тими самими правилами, як перезавантажувалося Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Також стоїть питання щодо Служби безпеки України (СБУ). Існує ймовірна вимога, щоб у СБУ забрати їхню слідчу функцію. Ця політична частина СБУ сьогодні виконує «все те ганебне, що ми бачимо», і «паплюжить репутацію» бойового СБУ.
Наші європейські партнери можуть висунути Офісу Президента ультиматум, заявляючи: «Ми готові дати гроші, але заради цього ви маєте навести лад, щоб ваші правоохоронні органи, які ви абсолютно перетворили у свій ручний інструмент розправи... стали незалежними».
Хоча влада знаходить мільйони причин не проводити реформи (відсутність політичної волі в парламенті, «не на часі»), нормальні громадські та антикорупційні організації, а також народні депутати, пояснюють партнерам, що політична воля до перезавантаження ДБР присутня, але вона сконцентрована лише в одній будівлі – Офісі Президента.
Поки Офіс Президента контролює правоохоронну систему, перетворюючи її на інструмент політичної розправи та репресій, в Україні триває формування режиму, який за своїми ознаками та методами роботи з органами юстиції є «маленькою, але такою ж самою огидною Росією». Боротьба за незалежну правоохоронну систему є ключовою для отримання зовсім іншої якості державного управління – підсумовує Ярослав Железняк.
Що відбувається? Відповідь у статті: Психопатичний союз «Єрмак–Зеленський» і три хвилі очищення від соціальних паразитів – футурологічний прогноз (+аудіо)
Розуміти природу нинішньої політичної ситуації в Україні. Державою керують розмовляючі людиноподібні тварини. Це не просто диктатура – це виражена психопатична диктатура. І вона триватиме доти, доки українці це усвідомлять.
Зверніть увагу
«Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома» (+відео)