Західна Європа пропонує «зберегти обличчя Путіну» за рахунок українських інтересів

Глава МЗС Італії Луїджі ді Майо пропонує так званий «мирний план», а колишній прем'єр-міністр Італії, старий друг Путіна Сільвіо Берлусконі, пропонує пристати на умови РФ. The New York Times у статті під назвою «Війна в Україні ускладнюється, а Америка не готова» виражає позицію редакції й пропонує примусити нашу державу до поступок.

Про це у своїй статті на Укрінформ пише Мирослав Ліскович, витримки з якої пропоную для читання.

19 травня в газеті La Repubblica з’явилася новина під назвою «Мир у 4 етапи»: італійський міністр закордонних справ Луїджі ді Майо презентував генсекретареві ООН Антоніу Ґутеррішу план, який, на думку Італії, може зупинити війну Росії проти України.

Деталі плану:

• припинення вогню та демілітаризація лінії фронту зі створенням механізмів спостереження;
• багатосторонні переговори про майбутнє України з обговоренням можливості зробити країну, за наявності міжнародних гарантій, нейтральною і підготовки її вступу до ЄС;
• створення повної автономії Криму та Донбасу, за умови визнання Москвою цих територій частиною України (документ передбачає, що ці регіони зможуть встановити свої мовні та культурні права, вільне пересування товарів, послуг і людей між країнами, а також самостійно керувати своєю безпекою);
• створення нової багатосторонньої угоди про безпеку в Європі та виведення російських військ, принаймні, на позиції до 24 лютого 2022 року.

Італія пропонує долучити до реалізації цього плану, зокрема, ООН, Євросоюз, Туреччину, Китай, Канаду та Ізраїль.

Схоже, без втручання РФ не обійшлося

В Італії або сидять на фінансовій голці Кремля, або виконують якісь інші завдання, які потім їм компенсуються, вважає міністр закордонних справ України у 2007-2009 роках Володимир Огризко.

"Схоже, через путінську пропаганду, корисні ідіоти на Заході все ще продовжують дивитися на РФ як на щось статичне, незмінне і дуже велике. Обмінювати припинення вогню на нейтральність, політичний протекторат і розвал країни? Це про що взагалі? Треба поставити жирну крапку і на тому припиняти будь-які дискусії на цю тему", – підкреслив пан Огризко.

"Зараз вже інші умови, інше становище українського війська, інші позиції в міжнародній антипутінській коаліції. Такий план нам точно не підходить. Зрештою, за останній місяць сильно змінилася риторика української влади. Нагадаю заяву Дмитра Кулеби: «Мета нашої держави – звільнити усі окуповані території", - доповнює політолог, аналітик Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо.

"Будь-яка угода, підписана на цьому етапі, не закінчить війну, а лише трохи її призупинить. Тож оцінюю цей план песимістично. Оскільки перший же пункт – припинення вогню та ліквідація лінії бойових зіткнень під наглядом ООН – фактично означає заморожування конфлікту та фіксація кордонів по поточній лінії фронту",  каже голова фракції «Голос» у Київраді Григорій Маленко.  

А це – суперечить нашим державним інтересам, оскільки ставить на «стоп» наш контрнаступ та повернення як законних територій України, так і людей.

Політичний експерт Євген Савісько каже, що  ООН не має жодного впливу на будь-які процеси. Це – мертва структура. І долучення її до мирного процесу лише викликає сумний сміх.

"Москва розуміє спрямовану проти неї тенденцію і робить зараз безпрецедентні зусилля, мобілізуючи всю свою агентуру, засвічуючи навіть таких високих агентів, яких вона намагалася весь час зберегти. Розгортає кампанію під гаслом Don’t humiliate russia – не принижуйте Росію", – пише у своєму блозі російський політолог, публіцист Андрій Піонтковський.

Тон, за його словами, задав президент Франції Макрон. Але в нього знайшлися й прибічники у США.

«Основна атака точиться саме там, у Штатах. Глава Пентагону Ллойд Остін, наприклад, зазнає персональних атак дуже відомих у Вашингтоні політологів, як от Девіда Ігнатіуса, колумніста The Washington Post, – звертає увагу Піонтковський. – Я навіть ніколи не припускав, що такі люди виступатимуть із потрібних кремлю позицій, а от треба ж. Мабуть, дуже погані справи у Москви, що вона свистає всіх своїх приспаних агентів нагору. Ці люди не приховують свого порядку денного. Вони хочуть допомогти Москві реалізувати її останній зі сценаріїв виходу з відчайдушного становища – змусити Україну підписати якусь мирну угоду. Я думаю, що ось до цієї позиції Макрона близькі уряди Німеччини та Італії".

Як ми уже згадували, 19 травня редакція газети The New York Times опублікувала статтю, де заявила, що «американці незабаром можуть втомитися від України». У NYT вважають, що «Путін не відступить» і натякають, що «українській владі треба буде йти на компроміси».

Публіцист, політичний експерт Юрій Радухін каже: «Після відомих закликів Макрона – «Не можна принижувати рашу» та «Збережемо обличчя Путіну» – я чекав на щось подібне саме від Драгі, який тісно пов'язаний із Берлусконі. Шольц побоявся – у нього в Німеччині складна ситуація. Італійська план – це логічне продовження та наступний етап після тез Макрона, який озвучує агонічні хотілки Путіна. Макрон, Шольц та Драгі – йдуть в одній упряжці».

А запряг їх Путін, щоби зараз вислизнути із зашморгу.

«Путін не розраховував на таку реакцію Заходу, Путін – один проти всього світу. Шансів нема. Чи досягнув Путін своїх цілей? Ні. Отже, намагається відкласти війну. І головне для нього зараз – зупинити стрімку мілітаризацію України, залишивши без парасольки НАТО. Захід за своєю прагматикою ніколи не розумів Росію взагалі, і путінську – зокрема, – стверджує Радухін.

«І через 2-5 років світ знову колотитиме. Путіну сьогодні необхідно зупинити дві речі: по-перше, наш контрнаступ, по-друге, лендліз та мілітаризацію України. Тим часом як Україна має єдину можливість зберегтися на геополітичній карті  – перемогти у війні, деокупувати свої території, а також завжди мати сильну армію, озброєну зброєю 4-5 покоління», – наголошує Юрій Радухін.

«Плани кремля зазнали значних корегувань. Цю корекцію ми можемо «відчути» не тільки на фронті, а, перш за все, через активізацію російських лобістів за кордоном. Залучаються журналісти, політики, урядовці – всі кого можуть «зацікавити» росіяни. Ціль одна – мир на умовах РФ і «зберегти обличчя Путіну», про що надзвичайно активно останні дні намагається писати іноземна преса, представники закордонного експертного середовища», – доповнює політолог Олексій Буряченко.