Зображення користувача Вишеслава Звенигора.
Вишеслава Звенигора
  • Відвідувань: 2
  • Переглядів: 2

Як у світі борються з поліетиленовими пакетами

Наразі одна четверта частина землян живе в умовах повної або часткової заборони на поліетиленові пакети.

На даний момент це поки що найдієвіший спосіб боротьби з відходами, які переповнюють звалища, душать річки і озера, забруднюють океани і вбивають тварин.

smittya.jpg

Як у світі борються з поліетиленовими пакетами
Екоакція під Хом'яком

Так, Данія ввела податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів ще у 1994 році. В результаті такого нововведення попит на поліетилен у країні знизився на 90%.

В Ірландії та Шотландії з 2002 року ввели 15-центовий податок на купівлю кожного пластикового пакета. За ці кошти фінансуються роботи з утилізації і переробки відходів. У 2003 році, після введення податку, Ірландія використала лише 84 млн пакетів. Однак у наступні роки продажі продуктових пластикових пакетів зросли – і у 2006 році влада подвоїла податок на пластикові пакети. Як результат, зараз ірландці замість одноразових пакетів використовують багаторазові сумки з тканини.

15-центовий податок на пластикові пакети ввела і Південна Африка у 2003 році. Наразі у країні заборонено безкоштовне розповсюдження, а також виробництво занадто тонких поліетиленових пакетів – товщина мішка повинна бути щонайменше 30 мікронів. До того ж малюнок на пакеті повинен займати не більше 25% загальної площі.

Повна заборона на використання поліетиленових пакетів діє з 2003 року у Сінгапурі, Бангладеш та ряді штатів Західної Індії. В останніх двох країнах пакети стали причиною засмічення каналізаційного трубопроводу і створили серйозні затоплення, в результаті яких загинуло більше тисячі чоловік.

Цікаво, що введена у 2003 році на Тайвані пластикова заборона через три роки була скасована.

Занзібар ввів заборону на виробництво та імпорт поліетиленових пакетів у 2006 році у рамках програми щодо захисту навколишнього середовища та туризму.

Примітно, що у Танзанії, яка заборонила виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів у 2006 році, порушникові загрожує штраф у дві тисячі доларів або рік в'язниці. Країна відмовилась від використання пластикових харчових контейнерів і промислової упаковки з тонких полімерних матеріалів. Промислова упаковка з більш міцних полімерів обкладається подвійним податком.

У 2008 році пластикові пакети повністю заборонила невелика східноафриканська країна – Руанда. Зараз країна намагається звільнитися від інших видів пластику. Її конституція гарантує кожному громадянину «право на здорове навколишнє середовище». У Руанді та Еритреї поліетиленові пакети настільки суворо заборонені, що аеропорти цих країн не пропускають навіть туристів з пакетами – останні підлягають конфіскації.

З 2007 року Японія почала активно виступати за відмову від використання безкоштовних пластикових пакетів у супермаркетах. Так, держава уклала угоду з низкою великих торгових мереж і ресторанами швидкого харчування, які зобов'язалися скоротити кількість пакетів і пластикових упаковок на 20-50%. Крім того, у 2007 році набрав чинності новий варіант закону про переробку тари, який переклав витрати на переробку пакетів на плечі магазинів. Дії японської влади змусили деякі магазини зробити пакети платними, а заощадливих японців перейти на "багаторазові" сумки для покупок.

Китай заборонив виробництво тонких поліетиленових пакетів (до 0,025 мм завтовшки), а також безкоштовне їх розповсюдження у магазинах, супермаркетах і на ринках з 1 червня 2008 року. До такого кроку країну підштовхнуло використання занадто великих обсягів поліетиленової продукції і нездатність її переробляти та утилізувавати. Торговим підприємствам і дрібним приватним продавцям, які порушили правило, загрожує штраф у розмірі 10 тисяч юанів (1,428 тисячі доларів) або конфіскація товару. Нині КНР економить на пакетній забороні 37 млн барелів нафти. До речі, у 2010 році використання пластикових пакетів китайська влада заборонила й на Тибеті.

Досвід Китаю, який за рік заощадив 3 млн тонн нафти на забороні безкоштовних пластикових пакетів, змусив замислитися і ряд європейських країн. Так, у кінці 2009 року від пластикових пакетів почали відмовлятися найбільші мережі супермаркетів Іспанії.

А з 1 січня 2010 року заборону на використання поліетиленових пакетів ввели Італія і Франція. Відтак, магазини цих країн пропонують покупцям тільки сумки з тканини, пакети з паперу або з матеріалів, які піддаються переробці.

У 2009 році Єгипет ввів заборону на використання поліетиленових пакетів у районі прибережної лінії пляжів Червоного моря. Коралові рифи і їх мешканці у великих кількостях гинуть із-за пластикового сміття у морі. Пізніше дія закону поширилися на всю територію країни.

Першим в Об'єднаних Арабських Еміратах від використання пластикових пакетів повністю відмовився емірат Аджман – постанова вступила у дію 1 липня 2010 року. Пластикові пакети замінили паперові, тканинні і джутові мішки. Порушникам загрожує штраф у розмірі 50 тис. дирхам. У 2013 році країна запустила проект «Школи без пластику», який став останнім етапом ініціативи ОАЕ з ліквідації пластикових пакетів, прийнятою урядом у 2009 році.

Повна заборона на використання поліетиленових пакетів діє у таких містах США, як Сан-Франциско, Окленд, Санта-Моніка, Портленд, а з недавнього часу і у Лос-Анжелесі, у супермаркетах якого споживачу запропонують три упаковки на вибір: поліетиленовий пакет, який біологічно розкладається, паперовий пакет або текстильну багаторазову сумку. До речі, до повної відмови від використання пластикових пакетів вже готові Гавайські острови.

У 2007 році канадське містечко Ліф-Рапідс (штат Манітоба) стало першим населеним пунктом у країні, який ввів заборону на використання пластикових пакетів. Порушнику, який продає або роздає поліетиленові пакети, загрожує штраф у розмрі 1 тис. доларів. Подібне містечко зявилось також і у канадській провінції Британська Колумбія. У жовтні 2015 року від безкоштовних пластикових пакетів відмовилося найбільше місто Канади – Торонто. Відтак, у місцевих супермаркетах та інших магазинах целофанові пакети будуть коштувати покупцям по п'ять центів кожен.

Тонкі поліетиленові пакети заборонені на половині території Австралії. У 2004 році на третьому за величиною острові Австралії – Кенгуру – з’явилася перша на той час вільна зона від поліетиленових пакетів (plastic bag-free). А у 2010 році від використання пластикових пакетів відмовився австралійський штат Тасманія.

У Німеччині за збір та вторинну переробку поліетиленових пакетів відповідають продавці і розповсюджувачі, а їх утилізацію - оплачують споживачі. Відповідні правила в країні були ухвалені у 1991 році. У травні 2005 року у країні були введені нові правила, що регулюють утилізацію упаковки. Директива German Packaging Directive передбачає звільнення від податків підприємств, які постачають на ринок товари в упаковці, що біологічно розкладається. Наразі німці зазвичай користуються пакетами, які розкладаються від сонячного світла або безслідно зникають після нагріву у компостних купах.

У Великобританії теж заохочують виробників продуктових пакетів, виготовлених з матеріалів, що підлягають вторинній переробці. Примітно, що у 2004 році на Туманному Альбіоні з’явилися перші в світі біорозкладані пакети для хліба.

З 2007 року на багаторазові сумки та екологічно безпечну упаковку почали переходити супермаркети Латвії та Польщі.

У Естонії проводять кампанію під назвою "Пакет-вбивця", яка покликана зменшити кількість придбаних пакетів за допомогою інформування людей про їх шкоду. Перший етап провели у 2009 році, другий – стартував у вересні 2015 року. Порівняно з проведеним у 2009 році дослідженням, кількість естонців, які абсолютно не користуються поліетиленовими пакетами, збільшилася з 16 до 29 відсотків. 89% опитаних знають, що пакети шкідливі. Однак 94% респондентів зізналися, що щодня використовують тонкі прозорі низькоякісні пакети. До 2018 року Естонія повинна або знизити використання пакетів до 90 штук у рік на людину, або заборонити безкоштовну роздачу пакетів.

Молдова ввела спеціальне мито на імпорт продукції у пластмасовій упаковці. Офіційний Кишинів також запровадив податок на використання поліетиленових пакетів.

Мексика оголосила війну пластиковим пакетам у 2010 році. Тоді у столиці Мехіко Сіті, яка використовувала понад 20 млн пластикових упаковок у день, набрав чинності закон, згідно з яким власникам магазинів, які відпускають товари у безкоштовних пластикових пакетах, загрожує штраф до 90 тисяч доларів, а в окремих випадках і 36-годинне тюремне ув'язнення. Відтак, торгові точки мегаполісу беруть гроші за упаковку, яка до того ж повинна бути такою, що розкладається.

Голландія почала перехід на біорозкладані матеріали у виготовленні упаковки з 2005 року.

Фінляндія ж намагається скоротити шкідливий вплив на природу як поліетилену, так і паперових та текстильних упаковок, значно зменшивши їх використання. З 2008 року у фінських супермаркетах автомати приймають не лише порожні пластикові пляшки, а й використані поліетиленові пакети, які піддаються переробці.

У Швейцарії целофанові пакети опинилися під забороною у 2013 році.

А Ізраїль ввів заборону на безкоштовні пластикові пакети влітку 2015 року. Відтак, власники магазинів зобов'язані стягувати плату за пластиковий пакет, товщина якого становить 20-50 мікрон.

В Україні ж законопроект, який забороняв виробництво, імпорт і розповсюдження одноразових пластикових пакетів, об'ємом менше 20 літрів і товщиною - менше 0,025 мм, був розроблений у 2012 році. Однак, віз і нині там.

У природньому середовищі поліетилен розкладається більше двохсот років, а пластик - майже 450 років. В той же час деякі вчені вважають, що пластик лише розпадається на шматочки, які з часом стають меншими.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю

Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля

Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.

Останні записи