29 грудня росіяни запустили понад 120 ракет різних типів та понад 20 безпілотників по об’єктах інфраструктури та житлових кварталах українських міст. 2 січня українські сили ППО знищили 72 ворожі повітряні цілі, зокрема 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".
Про влучення у пологові будинки, багатоповерхівки, торгові центри влада говорить вголос, про ураження критичної інфраструктури ми здогадуємось по відсутності світла, води й тепла в домівках, а про ураження воєнних об’єктів ми не знаємо подробиць ніколи.
Тетяна Ніколаєнко на Цензор.НЕТ написала про те, наскільки надійно захищена інформація про воєнну інфраструктуру.
Вона нагадала, як у березні 2022 ракетно-бомбовим ударом було знищено виробничі потужності КБ "Луч" у Києві. Через місяць, 15 квітня "Укроборонпром" підтвердив повідомлення, що росіяни завдали удару по цехах ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар", розташованих у Київській області. Цей завод виробляв комплектуючі до крилатих ракет Р-360 протикорабельного комплексу "Нептун".
30 липня РФ обстріляла територію заводу Малишева, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої й легкої бронетехніки. Це був не перший обстріл.
19 серпня 2022 росіяни завдали удару по цехах Мотор-Січі, попри те, що власник заводу продовжував їм постачати комплектуючі вже під час війни та за що був затриманий СБУ.
Звісно ж, заводи мусили змінювати свою локацію, щоправда, по деяких з них прилітало одразу після запуску. Тут найперше не можна виключати людський фактор і конкретних зрадників.
Авторка пише, що на один аеродром прилетіло саме в той ангар, де мало стояти пальне. І тільки якимсь дивом за дві години до того його звідти вивезли. А на інше підприємство критичної інфраструктури шпигунка зайшла у вигляді прибиральниці від клінінгової компанії.
Влітку цього року були знищені потужності одного з приватних виробників дронів, які мали б полетіти на 40 км.
І якщо 2 січня наші сили ППО спрацювали як боги, то 29 грудня вдалось врятувати не всіх і не все. На жаль.
Попри атаки ворога і набіги Держаудитслужби, виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, а по окремих напрямках – в десятки разів.
Про це 27 грудня на брифінгу повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За даними міністерства, нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників.
"Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: з 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році", – йдеться в повідомленні міністерства.
"Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) і становить понад 79 млрд грн", – повідомив генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін.
Це – понад 637 тисяч одиниць виробленої та відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Слід зауважити, що деякі з підприємств робили релокацію і відбудову без допомоги уряду. Їм в цьому скоріше допомагав "цех", за яким бігало ДАСУ і кричало, що вони незаконно мають 3% прибутку (бо його забули включити в 335 постанову).
В результаті аудиту ДАСУ було порушено 44 провадження. Але головне не це, а те, що ДАСУ навіщось вимагало від деяких виробників ВПК документи про реальне розташування складів, виробничих потужностей та співвиконавців договорів.
Але це не найгірше – в Україні досить просто знайти дані про багато підприємств. Для цього навіть не треба особливо лізти у відкриті реєстри. В деяких випадках google видає значно більше інформації.
Зараз в Міноборони просять змінити постанову Кабміну, щоб під час публічних закупівель не оприлюднювати дані щодо виконавців договорів. І це логічно з міркувань безпеки армії.
Але, захищаючи тилові закупівлі, Кабміну та СБУ треба було б ще сильніше дбати про оборонку.
Натомість головний сюр полягає в тому, що є сайт, де можна побачити всіх підрядників і контракти державних воєнних підприємств. При цьому, як виявилось, багато хто взагалі не знав, що такий треш можливий на 10-му році війни.
Виявляється, скласти боєприпаси ялинкою і сфоткати на білому фоні для листівки – це загрожує безпеці. А от відкрита інформація про виробника – це нормально. Це – приблизно як спорядити бійця, а замість бронежилету одягти на нього паперову білу мішень.
Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Все більше і більше дізнаємося про некомпетентність або зраду влади. З цим треба щось робити.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Як держава підставляє виробників зброї, або чому російські ракети летять дуже точно
Категорія:
Світ:
Спецтема:
29 грудня росіяни запустили понад 120 ракет різних типів та понад 20 безпілотників по об’єктах інфраструктури та житлових кварталах українських міст. 2 січня українські сили ППО знищили 72 ворожі повітряні цілі, зокрема 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".
24010504.jpg
Про влучення у пологові будинки, багатоповерхівки, торгові центри влада говорить вголос, про ураження критичної інфраструктури ми здогадуємось по відсутності світла, води й тепла в домівках, а про ураження воєнних об’єктів ми не знаємо подробиць ніколи.
Тетяна Ніколаєнко на Цензор.НЕТ написала про те, наскільки надійно захищена інформація про воєнну інфраструктуру.
Вона нагадала, як у березні 2022 ракетно-бомбовим ударом було знищено виробничі потужності КБ "Луч" у Києві. Через місяць, 15 квітня "Укроборонпром" підтвердив повідомлення, що росіяни завдали удару по цехах ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар", розташованих у Київській області. Цей завод виробляв комплектуючі до крилатих ракет Р-360 протикорабельного комплексу "Нептун".
30 липня РФ обстріляла територію заводу Малишева, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої й легкої бронетехніки. Це був не перший обстріл.
19 серпня 2022 росіяни завдали удару по цехах Мотор-Січі, попри те, що власник заводу продовжував їм постачати комплектуючі вже під час війни та за що був затриманий СБУ.
Звісно ж, заводи мусили змінювати свою локацію, щоправда, по деяких з них прилітало одразу після запуску. Тут найперше не можна виключати людський фактор і конкретних зрадників.
Авторка пише, що на один аеродром прилетіло саме в той ангар, де мало стояти пальне. І тільки якимсь дивом за дві години до того його звідти вивезли. А на інше підприємство критичної інфраструктури шпигунка зайшла у вигляді прибиральниці від клінінгової компанії.
Влітку цього року були знищені потужності одного з приватних виробників дронів, які мали б полетіти на 40 км.
І якщо 2 січня наші сили ППО спрацювали як боги, то 29 грудня вдалось врятувати не всіх і не все. На жаль.
Попри атаки ворога і набіги Держаудитслужби, виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, а по окремих напрямках – в десятки разів.
Про це 27 грудня на брифінгу повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За даними міністерства, нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників.
"Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: з 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році", – йдеться в повідомленні міністерства.
"Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) і становить понад 79 млрд грн", – повідомив генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін.
Це – понад 637 тисяч одиниць виробленої та відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Слід зауважити, що деякі з підприємств робили релокацію і відбудову без допомоги уряду. Їм в цьому скоріше допомагав "цех", за яким бігало ДАСУ і кричало, що вони незаконно мають 3% прибутку (бо його забули включити в 335 постанову).
В результаті аудиту ДАСУ було порушено 44 провадження. Але головне не це, а те, що ДАСУ навіщось вимагало від деяких виробників ВПК документи про реальне розташування складів, виробничих потужностей та співвиконавців договорів.
Але це не найгірше – в Україні досить просто знайти дані про багато підприємств. Для цього навіть не треба особливо лізти у відкриті реєстри. В деяких випадках google видає значно більше інформації.
Зараз в Міноборони просять змінити постанову Кабміну, щоб під час публічних закупівель не оприлюднювати дані щодо виконавців договорів. І це логічно з міркувань безпеки армії.
Але, захищаючи тилові закупівлі, Кабміну та СБУ треба було б ще сильніше дбати про оборонку.
Натомість головний сюр полягає в тому, що є сайт, де можна побачити всіх підрядників і контракти державних воєнних підприємств. При цьому, як виявилось, багато хто взагалі не знав, що такий треш можливий на 10-му році війни.
Виявляється, скласти боєприпаси ялинкою і сфоткати на білому фоні для листівки – це загрожує безпеці. А от відкрита інформація про виробника – це нормально. Це – приблизно як спорядити бійця, а замість бронежилету одягти на нього паперову білу мішень.
Виділення в тексті мої, О.К.
Все більше і більше дізнаємося про некомпетентність або зраду влади. З цим треба щось робити.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля