Я Безмежність вміщаю в собі

Я Безмежність вміщаю в собі…
Я галактики зроджую й світи…
Я розкрилюю Мудрість-Любов,
І від них я народжую діти…

Я осяйність несу у собі…
Я очищую простори Світлом…
Я радію, страждаю, я п’ю
Чашу повну людської амріти…

Я вміщаю всю Землю в собі…
Я плечима підтримую небо…
Я запалюю зірки на нім…
Чи чогось мені більшого треба?

Я Кохання небесне-земне…
Я Любові розжарене літо…
Я країні своїй амулет
І душа її, Вишнім омита…

Я сю душу несу у світах…
Я співаю їй славені чисто…
Хай гряде її Слава в віках,
І святиться, святиться,
святиться…

Наталка Артанія Кобза