Випадки реінкарнації зі спогадами про проміжок між втіленнями

Вступ

У відділі досліджень особистості Університету Вірджинія, дослідники за останні 40 років зібрали випадки дітей, які претендували на пам'ять попередніх життів. В таких випадках зазвичай залучені діти віком від 2 до 7 років. В спогадах іноді вони згадують життя когось з членів сім'ї або знайомих. Проте в інших випадках діти описували життя незнайомця в інших місцях. Інші люди потім підтвердили, що описи дітей були відповідними до життя покійної особи. Таку особу назвали попередня особистість.

Подібні випадки зазвичай включають в себе інші особливості, крім заяви дитини про попереднє життя. Низка дітей народилась з вродженими плямами, котрі відповідали за розміщенням ранам на тілі попередньої особистості. Дехто з дітей демонстрував поведінку схожу на ту, що була в минулому житті: зокрема з повторюваною імітацією професії попередньої особистості. В меншості випадків діти повідомляли спогади про події, що мали місце між смертю і новим народженням. Такі випадки реінкарнації з проміжними спогадами називають CORT-I (the cases of the reincarnation type with intermission memories). Про них і піде мова в статті.

Статистичний аналіз

Більше 2 500 випадків реінкарнації було зафіксовано дослідниками з Університету Вірджинії. 1 200 з них введено в комп'ютерну базу даних. В 276 випадках суб'єкт дослідження заявив, що пам'ятає не тільки минуле життя, а й час між втіленнями, тобто володіє проміжними спогадами. Такі проміжні спогади було поділено на 4 категорії: спогади про похорон, спогади про земні події, спогади про перебування в світі іному, спогади про зачаття або перенародження.

Для аналізу було вибрано всі записи, що є в базі даних, за винятком випадків з Бірми. Оскільки на той момент введення даних з Бірми ще було неповним. Було відібрано 1107 випадків з Індії, Шрі-Ланки, Туреччини, Лівану, США і Канади. З них 217 мали проміжні спогади. Ті, хто мали проміжні спогади, видали більше тверджень, котрі були перевірені, порівняно з тими, хто проміжних спогадів не мав. Вони згадали більше імен, окрім імені попередньої особистості. Також серед них  є тенденція до згадування більшої кількості попередніх життів. У випадках CORT-I значно частіше стрічається згадування імені або прізвиська попередньої особистості і заяв про спосіб смерті. Повідомлення про спосіб смерті пройшли незалежну перевірку і у 84% випадків виявились переважно точними або цілком точними.

Випадки CORT-I були також сильнішим, ніж звичайні, за шкалою SOCS (шкала сили випадку), який призначає бали за чотирма категоріями факторів: родові плями або вроджені вади, що відповідають ранам попередньої особистості, підтверджені заяви суб'єкта про попереднє життя, незвичайна поведінка, пов'язана з попереднім життям і географічна відстань між попередньою особистістю і новою сім'єю суб'єкта. Середні показники за цією шкалою становили 15,7 і 9.7 відповідно. Інші особливості випадків CORT-I не відрізнялися суттєво від звичайних. Підсумовуючи можна сказати, що ті, хто має проміжні спогади, володіють кращою пам’яттю. Разом з кращими показниками згідно шкали сили випадків це вказує на те, що такі випадки дійсно заслуговують на більшу увагу.

Аналіз проміжного досвіду

Ян Стівенсон визначив, що 52 з 230 бірманських випадків містять спогади про проміжок між втіленнями. Це майже 23%. Для порівняння в турецьких і ліванських випадках таке співвідношення становить 8 і 2 відсотки відповідно. Ці випадки досліджували кілька десятиліть назад. І тому потрібне повторне дослідження, щоб виявити чи легко можна знайти подібні випадки тепер. Послідовники Стівенсона проаналізували 35 випадків CORT-I з Бірми. З цього можна зробити попередні висновки.

Передусім деякі відомості про культуру бірманців є доречними. Панівним віровченням є поєднання запозиченого буддизму із місцевим анімізмом. Буддизм є більш формальним аспектом і він співіснує з віруваннями в духів природи. Буддизм прогнозує зміну долі протягом життя згідно з накопиченою кармою, тоді як проявам природних духів приписують повсякденні удачі і невдачі. Таке культурне тло бірманців може сприяти збільшенню повідомлень про проміжні спогади і на їх специфіку.

Схема

Класифікація випадків CORT-I може містити підводні камені. Звіти про проміжні спогади варіюються, нема двох однакових. Проте, повторюються теми, події і хронології. З огляду на ці моменти, Такер і Шарма пропонують триетапну схему, що описує досвід перебування між втіленнями і вона є відправною точкою для подальшого аналізу. Вона описує типову хронологію перебігу CORT-I в бірманських випадках і висвітлює характеристику події й теми кожного етапу. Не всі три етапи згадують усі суб'єкти досліджень. Але описаний формат підходить для більшості випадків і служить попереднім планом категоризації.

Етап 1

Перший етап можна назвати "перехідним". Дев'ять з 35 бірманців згадали про особливості характерні для цього періоду. Події і описані персонажі  пов'язані з попереднім життям. Суб'єкти можуть бачити підготовку тіла попередньої особистості або похорон, неспроможні спілкуватися з живими. Деякі повідомили про те, що вони втікали від плачу своїх родичів. Цей етап часто закінчується, коли суб'єкт стрічає старійшину, одягненого в біле.

Етап 2

Другий етап характеризується його помітною стабільністю в порівнянні з двома іншими етапами. Суб'єкти повідомляють, що перебували у певному місці або виконували певні обов'язкові дії. 19 з 35 давали типові звіти про другий етап. Один повідомив, що був атакований якимись духами і змушений був віддалитись від них. Деякі повідомляли, що зоставались поблизу дерева, деякі в паґоді, два поблизу місця смерті. Сім із них повідомили про спілкування з іншими безтілесними особистостями. Одна жінка повідомляла, що не могла покинути місце, де сховала коштовності за земного життя, але також стверджувала, що безтілесною виглядала значно гарніше і була одягнена, наче в усе золоте. Ще одна повідомила, що її досвід перебування там був цілком приємним.

Етап 3

Останній етап - це вибір батьків для наступного життя або зачаття. Вісімнадцять з 35 суб'єктів повідомили про особливості цього етапу. Сім слідували за майбутніми батьками за власною ініціативою. П'ять були спрямовані кимось до теперішніх батьків, часто - старійшиною, згаданим в першому етапі. Дев'ять прокоментували, як вони отримали вхід до тіла матері. Найчастіше це було разом із зерном рису або з водою, спожитою матір'ю. Кілька пішли на значні відстані, маючи численні спроби, після того, як вони були відкинуті духом-опікуном. Попереднє порівняння припускає, що ця схема може застосовуватись не тільки для бірманських CORT-I, але для CORT-I на міжнародному рівні. Стівенсон повідомив про справу Бонгкуха Промсіна з Таїланду, який стверджував, що після смерті його попередньої особистості він жив на дереві на сім років (етап 2), а потім слідував за його теперішнім батьком додому (етап 3). Тайський ченець Чаохун Раджсутхаярн повідомив відвідини похорону попередньої особистості (етап 1) і намагався спілкуватися з гостями, аж поки усвідомив, що він невидимий для них. Подібні випадки також було зафіксовано в Шрі-ланці і США. Конкретні видіння можуть бути специфічними для певної культури, але попереднє вивчення припускає, що етапи є універсальними. Подальше вивчення перевірить це твердження.

Порівняння CORT-I з NDE (присмертним досвідом)

Повторювані тематичні елементи CORT-I, особливо видіння інших істот і припущення перебування в світі іному, нагадують досвід близький до смерті (NDE). Це тематичне перекриття вимагає дослідження. Початкове порівняння було зроблено шляхом застосування двох шкал присмертного досвіду WCEI  і шкали Ґрейсона до складеної тимчасової схеми, викладеної вище. Деякі відмінності є очікуваними, оскільки присмертний досвід зазвичай означає повернення і продовження життя, тоді як люди, які повідомляють про проміжок часу між втіленнями, розповідають, як вони остаточно втратили життя. Крім того, шкали WCEI та NDE Ґрейсона були розроблені використовуючи звіти з дуже різного культурного оточення, порівняно з CORT-I. У цьому випадку дослідили відмінності між ними і CORT-I, використовуючи міжнародний огляд NDE та вивчення NDE у сусідів Бірми: Індії та Таїланді.

Спільним для них виявилось суб'єктивне відчуття себе мертвим, сприйняття чиєїсь присутності або голосів, знайомство з видимими духами. багато випадків повідомлень про спогади між втіленнями набирали 7 балів за шкалою WCEI, що відповідає категорії помірного досвіду за Рінґом. Цього цілком достатньо, щоб констатувати подібність між двома різними типами випадків. 

Висновки

Випадки типу реінкарнації з проміжними спогадами є яскравим явищем. Але оскільки такі спогади поки що неможливо перевірити науково, вони не були у центрі уваги досліджень до цього моменту. Проте, поточний аналіз показує, що вони мають бути обережно розглянуті. Оскільки діти, які повідомляють про такі спогади, схильні робити більше верифікованих тверджень про попереднє життя. І їх розповіді про проміжок між втіленнями схожий на прояв кращої пам'яті про події до теперішнього втілення. Зміст проміжних спогадів значно збігається з повідомленнями про присмертний досвід. Це дозволяє розглядати їх як прояви одного загального явища - потойбічного життя.
Деталі звіти про випадки з різних країн різняться, тому є сенс говорити, що такі відмінності пов'язані з культурою, можливо, навіть, зумовлені культурою. Явище вимагає більш детального вивчення. Зокрема порівняння звітів з різних культур. Подальше вивчення таких випадків може також прояснити розуміння присмертного досвіду.

Коментар для читачів Народного Оглядача: переклад мій, подано зі скороченням.