"Людина, яка одна з перших формувала боєздатні українські військові загони, била російських більшовиків в центрі, на сході та на півдні України, брала участь у звільненні нашої столиці від червоної пошесті в 1918, а також із мінімальними втратами розгромила їх того ж року у Криму", - написав на своїй сторінці у Фейсбук голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
"Добре, коли славні імена українських воїнів повертаються в народну пам‘ять, а пам‘ятники на їх честь стають окрасою наших міст. Великий уклін всім причетним до спорудження монументу", - відзначив Дробович.
На пам'ятник Болбочану не було використано бюджетних коштів! На його встановлення скинулася громада завдяки організації спілки Музичний Батальйон, зауважує народний депутат України VIII скликання Юрій Левченко.
До цієї справи причетний також президент Історичного клубу «Холодний Яр» Roman Koval і Валерій Суботін, керівник проекту «Українська історія в камені».
Юрій Левченко написав: "Пишаюсь тим, що саме наша команда виступила ініціатором і у 2017 році врешті-решт таки домоглася перейменування скверу імені Косіора (один із організаторів Голодомору 1932-1933 років) на честь Петра Болбочана. Зокрема, велику роль у цьому відіграв депутат Київради Кутняк Святослав, який ще у лютому 2017 року ініціював відповідне звернення до Комісії Київради з питань найменувань, домігся його схвалення та винесення відповідного проекту рішення на розгляд Київради".
Вшанування справжніх українських героїв, декомунізація України та відхід від старої радянської історіографії.
Це хороша подія. Давно пора.
#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.
Коментарі
Це хороша подія. Давно пора.
#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.
Ех, підозрюю, що пам'ять про радянських ідолів на кшталт Косіора буде жива у народі ще довго. А чи багато тих, хто ознайомиться з біографією полковника Болбочана і резонно спитає: "Чому ж тоді цього народного героя розстріляли згідно наказу Симона Петлюри?"
Поки дихаю - сподіваюсь!
Жага влади часто буває сильнішою за любов до Батьківщии.