Український середній клас переможе тоді, коли заговорить українською

Де тонко, там і рветься

Визначальною тенденцією сучасного світу є перехід від індустріальної до постіндустріальної суспільно-економічної формації. Головною брамою цього глобального переходу є Україна – найслабша ланка індустріалізму, адже саме в Україні найгостріші у світі суперечності між величезним потенціалом і його жалюгідною реалізацією.

Олігархічно-охлократичний консенсус

Сенс індустріальної формації полягає в тому, що суспільство організоване як мегамашина, в якій людина виконує роль живої гайки  – див. Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?

 Політичним вираженням індустріалізму в Україні є відповідна форма державного устрою, а саме олігархічно-охлократична диктатура. Що означає цей термін?

1. Слово «олігархічний» означає, що влада належить групі осіб, які використовують політичну владу для паразитичного збагачення.

2. Слово «охлократичний» означає, що «знизу» олігархат підтримується залежним від нього «охлосом» (натовпом). Маніпуляцію натовпом олігархат здійснює за допомогою власних ЗМІ, бюджетних виплат, субсидій, пільг і наркотиків (передусім алкоголь).

3. Слово «диктатура» означає, що органи влади формуються згори донизу, а система виборів є лише ілюзією для приховування реального стану справ. Протилежністю диктатурі є республіка («суспільна справа») – форма державного устрою, за якої органи влади формуються знизу догори.

Середній клас

Між олігархічними «верхами» і залежними від них «низами» перебуває третя соціальна група – «середній клас». До нього належать люди, які не бажають бути гайками великого індустріального конвеєра, натомість прагнуть зберегти ментальну і економічну самодостатність. На відміну від охлосу, заклопотаного матеріальною основою виживання, для середнього класу головною цінністю є воля як засіб самореалізації. В сучасній Україні головним критерієм належності до середнього класу є участь у русі військових добровольців і цивільних волонтерів. До цього руху нині належить приблизно 5% населення України.   

Локомотив постіндустріального переходу

Очевидно, що середній клас є природним ворогом індустріальної мегамашини, яка відверто намагається його ліквідувати. Відтак в ситуації глобального переходу від індустріальної до постіндустріальної формації середній клас виступає локомотивом цивілізаційних перетворень. Мотивація проста: індустріальна формація працює на його знищення, натомість постіндустріальна формація відкриває шлях до його звільнення і самореалізації. Понад те: продовження олігархічно-охлократичної диктатури гарантовано веде до смерті українського середнього класу – від фізичної ліквідації найбільш активних до  витіснення за межі України. Натомість формування постіндустріальної республіки гарантує середньому класу вільне життя і процвітання.

Три умови звільнення

Якщо середній клас хоче жити у вільній державі, то таку державу він сам і має створити. Вільну Українську Республіку (Третій Гетьманат) не створять ні олігархи, ні керовані ними бюджетники та пільговики.

Для творення своєї держави «народу добровольців і волонтерів» потрібна власна політична організація – масовий рух середнього класу. Для заснування цього руху потрібні три речі:  

1) віра в реальність перемоги,

2) ментальна самодостатність (жити своїм розумом),

3) класова ідентичність (розрізняти «свій – чужий»).

Неминучість перемоги середнього класу

Вона неминуча, тому що відповідає глобальним цивілізаційним процесам, а майбутнє завжди перемагає. Надзвичайно важливим чинником майбутньої перемоги середнього класу є те, що в цьому зацікавлений наш головний геополітичний союзник – США, див. Геополітична доктрина Третього Гетьманату.  

Ментальна самодостатність

Для того, щоб жити власним розумом, треба відмовитися від способу мислення, нав’язаного індустріальною мегамашиною. Це означає звільнення від «совкового» мислення, адже в Україні роль «великого конвеєра» виконувала московська тоталітарна система. Закладки цього «машинного» мислення заховані дуже глибоко.

Людина мислить мовою, мова формує мозок – див. Як точно визначити національність людини за одну хвилину. Для того, щоб жити власним розумом, український середній клас має користуватися не чужою, ворожою мовою, а власною, рідною – українською. Саме вона ідеально відповідає українській генетиці, а також, флорі, фауні, ландшафту, енергетиці українського життєвого простору. Україномовне мислення формує ментальну єдність.

Класова ідентичність

Найкращий спосіб розрізнення «свій – чужий» – це коли свої розуміють «бойову мову», а чужі її не розуміють. Такою бойовою мовою для українського середнього класу є українська мова. Вона чужа для внутрішнього олігархату, її не розуміє зовнішній ворог – Московія. Якби українці всі разом перейшли на українську мову, то війна завершилася б на другий день, адже головною зброєю московської гібридної війни є російська мова.  Для українського середнього класу це легко зробити, тому що він майже цілком складається з українців – див. В АТО кількість українців у 15 разів вища, ніж росіян – соціологія.

Безплідність проекту російської України

Будь-які спроби створити в Україні щось сильне і передове російською мовою приречені на поразку. Для творення майбутнього треба мати глибокі культурні корені, натомість російськомовне – фактично, російське – мислення цього не допускає. Тому що російська демократія, а також російські логіка, гуманізм і здоровий глузд закінчуються там, де починається українське питання.

Свіжий приклад – з російськомовного сайту «Хвиля» російськомовного політолога Юрія Романенка: «Украине нужна модернизация. Нужно выбросить из головы безумный хлам о несуществующем величии, сказках о казацкой славе, трипольских славных днях».

Тобто те, що для українців є джерелом сили і натхнення – для москалів лише «хлам» і «казки», а козацтво і Трипільська цивілізація – об’єкт насмішок. Росіяни не побудують України, а російськомовних українців не існує – див. Україна: дві мови, два народи, дві мети

Прості речі

Як бачимо, формування масового руху середнього класу (постіндустріального козацтва) починається з простих речей, які не потребують ні багато часу, ні додаткових фінансових ресурсів. Необхідно:

1. Усвідомити, що рушійною силою звільнення України є середній клас, який нині існує у вигляді руху волонтерів і добровольців.

2. Повернутися до рідної мови, адже це найважливіший крок до звільнення від колоніальної московської залежності, здобуття ментальної самодостатності і переходу до постіндустріального мислення.

3. Застосувати українську мову для ідентифікації «свій – чужий». Це найприродніший спосіб консолідації. Як відомо, до козацького товариства приймали за умови «щоб прийнятий, якщо він був не руським, забув свою рідну мову й говорив козацькою, тобто українською; цю вимогу ніколи й ніхто не порушував» (Дмитро Яворницький. «Історія Запорізьких козаків», 1892).  

--- Додатково: Основи магічного націоналізму