Дискусія на тему: «Чи перемогла Революція Гідності: оцінка подіям останніх 2-х років та окреслення перспективи розвитку громадянського суспільства і країни на майбутнє»
У рамках дискусії учасники Ініціативи "21 листопада" проаналізували події двох років й окреслили перспективи розвитку громадянського суспільства і країни на майбутнє.
"Доки домінуючими цінностями в країні не стануть відповідальна свобода, довіра і розвиток, Україна буде регресувати і в плані економіки, і в плані суспільних стандартів. Тому найближчим часом ми очікуємо на зміну парадигм мислення лідерів революції, появу тих, хто візьме на себе продовження революції, відповідальну свободу і модернізацію України" — зазначив Андрій Длігач.
"Неможливо змінити цінності пасивної більшості, зробити так, щоб вони відчували провину даючи хабар. Але можна зробити так, щоб вони відчували сором, коли подібна модель поведінки стане не модною. Це і є задача, про яку ми не говоримо, і якщо вона не вирішуватиметься паралельно з модернізацією державної машини — невдача практично забезпечена", — додав Олександр Пасхавер.
У свою чергу муфтій Саїд Ісмагілов проаналізував етико-естетичні цінності за часів минулої влади, закріплені у образі "золотого батону", та зауважив, що цінності сучасних українців змінились: "тепер немає барина і немає кріпака. Є свобода, є гідність, є право свого власного голосу і свого власного вибору".
Учасники Ініціативи наголосили, що Революція Гідності не закінчилась, вона триває у різних вимірах: політичному, культурному, економічному та багатьох інших.
"Якщоговорити про перемогу РеволюціїГідності, то революція перемогла, а гідність, на жаль, ні. Можливо тому, що для перемоги революціїпотрібна воля і сила, а для перемоги гідності-виховання, освіта й еволюціясвідомості.Ми маєморозуміти, щоцетривалийпроцес" — зазначив протоієрей Георгій Коваленко.
Тобто Україна перейшла від революції до етапу еволюції, котра необхідна для забезпечення сталого розвитку країни та впровадження європейських цінностей.
"Не можна очікувати від революції тих результатів, які може дати лише еволюція. Революція може лише позначити більш чітко орієнтири для цієї еволюції, і я впевнений, що Революція Гідності зробила це", — Йосип Зисельс.
Валерій Пекар, у свою чергу, виокремив три рівні вимог Майдану: "Перший рівень — тактичні вимоги. До них належать: припинення репресій, реабілітація в"язнів, закриття справ, відведення силовиків і покарання винних. Останнє за два роки так і не відбулося. Другий рівень — проміжні вимоги, які стосуються перезавантаження влади. Люди окреслили своє бажання бачити новий парламент, новий уряд, нового президента. Фактично, все це ми сьогодні маємо, але розуміємо, що політична система дуже мало змінилася. Третій рівень — стратегічний. Народ вимагав зміни системи, а не просто перетасування обличь у владі. І тут теж ми бачимо досить сильне розчарування".
"Антиолігархічна революція фактично не розпочалася і йде у фейковому вимірі.
Є певний громадський тиск, але українська еліта не зацікавлена в тому, щоб позбавитися олігархів", додав Сергій Дацюк.
Важливу складову позитивних змін країни — економічну революцію — окреслив Андрій Мацола: "Європейська економіка, на відміну від Української, базується на середньому та малому класі. Олігархічні системи є, транснаціональні компанії також є. Та ми повинні розуміти, що дуже легко звалити країну, якщо вона "стоїть" на 5-7 стовпах; та коли вона будується на десятках тисяч невеликих підприємств — набагато важче розхитати країну і її економіку. Тому я вірю що наші чиновники зможуть прийняти закони, які забезпечать прихід середнього і малого бізнесу в Україну".
"Якщо раніше ми говорили про великі фінансові промислові групи, які експортували у великій кількості малоприбутковий товар на світові ринки, то сьогодні ми бачимо формування надзвичайно цікавого підприємливого суспільства, котре було в тіні понад 10 років, а сьогодні починає випливати і брати свою долю як в економічному зростанні, так і в економічній діяльності", — резюмував Михайло Винницький.
Крім того, на думку Євгена Уткіна не можна відокремлювати Україну від решти світу: "Сьогодні ми говоримо тільки про Україну, про внутрішні речі, але ж світ глобальний. Україна — це і є та лабораторія, в якій сьогодні відбуваються важливі історичні процеси не тільки у розрізі країни, а й світу".
Загалом, учасники дійшли висновку, що більшість вимог Майдану або не виконані, або виконані в незначній мірі, а народ прагне реальних змін та дій влади, котрі необхідні для побудови України, за яку гинули і продовжують гинути люди.
"Якщо і надалі влада буде грати у такі ігри, посилювати режим, за якого саджають волонтерів, знищують тих, хто реально втримав країну, захистив і врятував її, і надалі обезкровлювати країну, то ця влада і її режим закінчать дуже і дуже погано. Гірше ніж Янукович. Отже, хотілося, щоб ми були в тонусі, щоб тримали той оптимізм і позитив, який завжди панував на Майдані", — зазначила Руслана Лижичко.
"Я можу впевнено сказати, що у народу є великий запит на зміни, і є колосальне бажання не повертатися у той жах, в якому ми жили буквально кілька років тому. І ми продовжуємо боротися", — Ахтем Сеїтаблаєв.
Нагадаємо, раніше Ініціатива "21 листопада" виступила із заявою до 2-ї річниці Євромайдану та початку Революції Гідності, а дискусія на тему "Чи перемогла Революція Гідності?" стала майданчиком, котрий дав можливість висловитись релігійним діячам, представникам культури, мистецтва, підприємництва та науки — учасники Ініціативи.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Учасники Ініціативи "21 листопада" підбили підсумки двох років із початку Революції Гідності
Дискусія на тему: «Чи перемогла Революція Гідності: оцінка подіям останніх 2-х років та окреслення перспективи розвитку громадянського суспільства і країни на майбутнє»
picture_uchasniki-iniciativi-_214_s30.jpg
Зміст
У рамках дискусії учасники Ініціативи "21 листопада" проаналізували події двох років й окреслили перспективи розвитку громадянського суспільства і країни на майбутнє.
"Доки домінуючими цінностями в країні не стануть відповідальна свобода, довіра і розвиток, Україна буде регресувати і в плані економіки, і в плані суспільних стандартів. Тому найближчим часом ми очікуємо на зміну парадигм мислення лідерів революції, появу тих, хто візьме на себе продовження революції, відповідальну свободу і модернізацію України" — зазначив Андрій Длігач.
"Неможливо змінити цінності пасивної більшості, зробити так, щоб вони відчували провину даючи хабар. Але можна зробити так, щоб вони відчували сором, коли подібна модель поведінки стане не модною. Це і є задача, про яку ми не говоримо, і якщо вона не вирішуватиметься паралельно з модернізацією державної машини — невдача практично забезпечена", — додав Олександр Пасхавер.
У свою чергу муфтій Саїд Ісмагілов проаналізував етико-естетичні цінності за часів минулої влади, закріплені у образі "золотого батону", та зауважив, що цінності сучасних українців змінились: "тепер немає барина і немає кріпака. Є свобода, є гідність, є право свого власного голосу і свого власного вибору".
Учасники Ініціативи наголосили, що Революція Гідності не закінчилась, вона триває у різних вимірах: політичному, культурному, економічному та багатьох інших.
"Якщо говорити про перемогу Революції Гідності, то революція перемогла, а гідність, на жаль, ні. Можливо тому, що для перемоги революції потрібна воля і сила, а для перемоги гідності - виховання, освіта й еволюція свідомості. Ми маєморозуміти, що це тривалий процес" — зазначив протоієрей Георгій Коваленко.
Тобто Україна перейшла від революції до етапу еволюції, котра необхідна для забезпечення сталого розвитку країни та впровадження європейських цінностей.
"Не можна очікувати від революції тих результатів, які може дати лише еволюція. Революція може лише позначити більш чітко орієнтири для цієї еволюції, і я впевнений, що Революція Гідності зробила це", — Йосип Зисельс.
Валерій Пекар, у свою чергу, виокремив три рівні вимог Майдану: "Перший рівень — тактичні вимоги. До них належать: припинення репресій, реабілітація в"язнів, закриття справ, відведення силовиків і покарання винних. Останнє за два роки так і не відбулося. Другий рівень — проміжні вимоги, які стосуються перезавантаження влади. Люди окреслили своє бажання бачити новий парламент, новий уряд, нового президента. Фактично, все це ми сьогодні маємо, але розуміємо, що політична система дуже мало змінилася. Третій рівень — стратегічний. Народ вимагав зміни системи, а не просто перетасування обличь у владі. І тут теж ми бачимо досить сильне розчарування".
"Антиолігархічна революція фактично не розпочалася і йде у фейковому вимірі.
Відеозапис дискусі
Важливу складову позитивних змін країни — економічну революцію — окреслив Андрій Мацола: "Європейська економіка, на відміну від Української, базується на середньому та малому класі. Олігархічні системи є, транснаціональні компанії також є. Та ми повинні розуміти, що дуже легко звалити країну, якщо вона "стоїть" на 5-7 стовпах; та коли вона будується на десятках тисяч невеликих підприємств — набагато важче розхитати країну і її економіку. Тому я вірю що наші чиновники зможуть прийняти закони, які забезпечать прихід середнього і малого бізнесу в Україну".
"Якщо раніше ми говорили про великі фінансові промислові групи, які експортували у великій кількості малоприбутковий товар на світові ринки, то сьогодні ми бачимо формування надзвичайно цікавого підприємливого суспільства, котре було в тіні понад 10 років, а сьогодні починає випливати і брати свою долю як в економічному зростанні, так і в економічній діяльності", — резюмував Михайло Винницький.
Крім того, на думку Євгена Уткіна не можна відокремлювати Україну від решти світу: "Сьогодні ми говоримо тільки про Україну, про внутрішні речі, але ж світ глобальний. Україна — це і є та лабораторія, в якій сьогодні відбуваються важливі історичні процеси не тільки у розрізі країни, а й світу".
Загалом, учасники дійшли висновку, що більшість вимог Майдану або не виконані, або виконані в незначній мірі, а народ прагне реальних змін та дій влади, котрі необхідні для побудови України, за яку гинули і продовжують гинути люди.
"Якщо і надалі влада буде грати у такі ігри, посилювати режим, за якого саджають волонтерів, знищують тих, хто реально втримав країну, захистив і врятував її, і надалі обезкровлювати країну, то ця влада і її режим закінчать дуже і дуже погано. Гірше ніж Янукович. Отже, хотілося, щоб ми були в тонусі, щоб тримали той оптимізм і позитив, який завжди панував на Майдані", — зазначила Руслана Лижичко.
"Я можу впевнено сказати, що у народу є великий запит на зміни, і є колосальне бажання не повертатися у той жах, в якому ми жили буквально кілька років тому. І ми продовжуємо боротися", — Ахтем Сеїтаблаєв.
Нагадаємо, раніше Ініціатива "21 листопада" виступила із заявою до 2-ї річниці Євромайдану та початку Революції Гідності, а дискусія на тему "Чи перемогла Революція Гідності?" стала майданчиком, котрий дав можливість висловитись релігійним діячам, представникам культури, мистецтва, підприємництва та науки — учасники Ініціативи.
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи