Стартап «Добре Знання» і євангельський ультраекстремізм, або Навіщо Ісус призначив апостолів

Показати попередні статті

Критерій готовності до трансформації

Євангеліє розповідає про те, як Ісус зібрав початкову групу учнів. Усе почалося з глибокої та неспішної розмови, яку він провів з Іваном і Андрієм. Це відбулося у Витаварі, що на Йордані.

Що зацікавило цих молодих людей? Ісус їм пояснив, що в результаті навчання вони здійснять перехід на вищий рівень розвитку і стануть надлюдьми – вічно молодими ельфами, світлосяйними «лебедями».

Але для цього треба зібрати навчальну групу. Тож Іван і Андрій негайно звернулися до своїх друзів: Андрій «зустрів спершу брата свого Симона і привів його до Ісуса. Наступного дня Андрій вирішив піти в Галілею. І, найшовши Пилипа, мовив до нього: Пішли зі мною. А був Пилип з Витсайди, з міста Андрія та Петра. Пилип же знайшов Натанаїла».

Як бачимо, інформація про новостворювану школу поширювалась через особисті зв’язки, тому початкова група складалася з друзів та знайомих.

Але якими такими особливими якостями володіли усі ці хлопці, що Ісус взявся їх навчити палінгенезії? Що було критерієм добору для долучення до навчання?

Критерій надзвичайно простий – прагнення стати ельфом.

Ви запитаєте: Як це можливо? Невже кожен, хто виявить палке бажання, може здійснити метаморфозу? Саме так.

Ультраекстремальна ідея як магніт

Річ у тім, що палке прагнення стати ельфом – це єдиний критерій готовності до перетворення на ельфа. А все тому, що поставлена мета настільки незвична, що автоматично притягує тільки тих, кому це дійсно треба і хто до цього готовий.

Щоб у цьому переконатися, спробуйте самі запропонувати своїм знайомим стати ельфами. Скоріше всього, ви нікого не знайдете. Тому що вам не повірять. Або полінуються, адже для досягнення результату треба витратити кілька років і докласти цілеспрямованих зусиль.

Можемо припустити, що на пропозицію палінгенезії відреагує один з тисячі або один з десяти тисяч. Натомість усі інші в кращому разі вважатимуть вас божевільним, хоча прямо про це не скажуть.

Отже, критерієм готовності до палінгенезії є прагнення її здійснити. Усе інше – освіта, професія, соціальний статус, багатство, вік, здоров’я – не має значення. Тому Євангеліє не згадує про вік або професію учнів.

Це той випадок, коли ідея сама притягує тих кого треба. Такий собі духовний магніт.

Але щоб цей магніт працював, центральна ідея має бути ультраекстремальною і повністю суперечити як масовим уявленням, так і особистому буденному досвіду. Саме такою є ідея палінгенезії, або ж третього народження – перетворення Гомо дуплекс на Гомо триплекс, плазуючої гусениці на літаючого метелика.

Людина – це втілений безсмертний дух. Якщо після тривалої низки реінкарнацій дух прагне третього народження, значить він до цього дозрів і вже готовий до палінгенезії – переходу до зрілої стадії розвитку людини. В цьому його не треба переконувати – він це вже знає, досить невеликої підказки, легкого натяку. Якщо ідея метаморфозу людини сформульована максимально виразно та відверто, то вона сама притягне тих, кого треба, і відсіє тих, хто ще не готовий.

Призначення апостолів

Після трьох місяців початкового навчання і знайомства з учнями, Ісус обирає 12 апостолів, тобто уповноважених посланців: «Потім вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві. А як настав день, покликав своїх учнів, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. І він призначив дванадцятьох: Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і додав їм ім’я Воанергес, що є Сини блискавки; Симона, якому додав ім’я Петро, та Андрія, брата Петра; Пилипа, Вартоломея, Матвія, Тому, Якова, сина Галфея, Тадея, Симона Кананія та Іуду Іскаріота, що його зрадив. Призначив їх, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати».

Очевидно, що в первинній групі було більше, ніж 12 учнів, можливо, два чи три десятки. З них Ісус обрав найбільш підготовлених, а трьом найталановитішим навіть дав нові імена-нагадування: «Сини блискавки» (Воанергес) та «Скеля» (Петро).

Навіщо Ісус призначив апостолів? Євангеліє дає пряму відповідь: «Призначив їх, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати». Але що це означає?

Фраза «щоб були при ньому» означає, що апостоли були в прямому контакті з Ісусом, відтак проходили поглиблене навчання.

Навіщо було потрібне таке додаткове навчання?

Відповідь у другій частині речення – «щоб їх посилати проповідувати». Звідси наступне запитання:

У чому полягала проповідь?

Тут також чітка відповідь: «Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство боже близько». «Вони ж вийшли і проповідували всюди Євангеліє та оновлення».

Звертає увагу те, що в апостолів не було нічого, окрім ультраектремальної ідеї палінгенезії. Філон Іудей, автор вставок в Євангеліє, дофантазував, що мовляв апостоли вміли миттєво зцілювати та виганяти бісів. Але це суперечить повідомленню про те, що навіть значно пізніше, а саме після преображення Ісуса на горі, учні не вміли виганяти бісів, бо в них не було віри: «Тоді підійшли учні до Ісуса на самоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого».

Філон, зациклений на демонах і біснуватих, приписав апостолам неіснуючі здібності для того, щоб вразити уяву читача всілякими чудесами. Але що насправді вражає, то це те, що апостоли пішли на проповідь без жодного чудесного інструментарію. У них була лише неймовірна, ультраекстремальна ідея палінгенезії та повідомлення про те, що Царство боже близько. Чому близько? Тому, що «третє народження» можна реалізувати тут і тепер.

Виникає запитання: На кого була розрахована ця проповідь, адже майже для кожного слухача ця ідея виглядала як божевілля? Євангеліє дає точну відповідь.

Шукайте достойних!

Посилаючи апостолів на проповідь містами та селами Галілеї, Ісус чітко описує цільову групу: «Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки вийдете. Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! І як той дім достойний, хай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, хай ваш мир до вас вернеться. Як хто вас не прийме й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з міста, обтрусіть порох із ніг ваших. Вони ж вийшли і проповідували всюди Добру Новину та оновлення».

«Достойні» (гідні, гелленською ἀξία, читається «аксіа») – це ті, кого місцеві мешканці вважають шляхетними людьми. Це та цільова група, на яку й була спрямована проповідь Євангелія і Царства божого. Посилаючи апостолів, Ісус настановив їх спілкуватися тільки з членами цієї групи і не витрачати час на когось іншого: «і там перебувайте, поки вийдете».

Це говорить про те, що проповідь апостолів не мала масового характеру, натомість була вузько спрямованою на людей високого рівня розвитку, яких ми позначаємо терміном «арії», тобто шляхетні. Це третій рівень розвитку. Лише з третього рівня можна робити палінгенетичний перехід на четвертий рівень – до стану ельфа.

Самодостатність «школи ельфів»

З цього однозначно випливає мета апостольської проповіді. Вона була спрямована не на просвітлення народних мас, а на цілеспрямований пошук тих, хто зацікавиться ідеєю радикального перетворення і долучиться до «школи ельфів». Як ми вже говорили, такі люди зустрічаються надзвичайно рідко – один на тисячу чи навіть на 10 тисяч.

Як ми вже говорили, на першому етапі до школи Ісуса долучилися можливо зо два чи три десятки учнів, але цього було недостатньо. Чому? Тому що школа була задумана як самодостатня організація, а для цього в ній мало бути до сотні людей. Це було критично важливо для розвитку проекту, тому, відіславши апостолів, Ісус сам пішов шукати нових учнів: «Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах».

На відміну від апостолів, Ісус здійснював чудесні зцілення, і про це поширились чутки по всій Галілеї. Це був дієвий спосіб привернути увагу цільової групи, тож діяльністю Ісуса зацікавились Іван Хреститель та Герод Антипа. Як повідомляє Євангеліє, «Учні Івана сповістили його про все те. Почувши про діла боголюдські, Іван покликав двох зі своїх учнів і послав їх до Господа...». Інформація дійшла до верхів: «Герод тетрарх довідався про все, що діялось, і дивувався: Хто ж це такий, що я про нього оце чую? І намагався побачити його». Апофеозом інформаційної кампанії стала здійснена Ісусом матеріалізація хлібів та нагодування ними п’яти тисяч людей.

Це швидко привело до бажаного результату – «школа ельфів» досягла необхідної чисельності. На це прямо вказує те, що серед учнів з’явилися жінки: «По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство боже. З ним були дванадцять і деякі жінки: Марія, звана Магдалина, Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків». З цього випливає важливий висновок: для досягнення необхідної самодостатності до групи мають входити і чоловіки, і жінки. З наведеної вище цитати слідує, що до найближчого оточення Ісуса входили 12 чоловіків і деяка кількість жінок. Водночас було й ширше коло учнів – чоловіків та жінок, зокрема, цитата: «багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків».

Чисельність групи не повинна перевищувати сотні людей, адже після досягнення деякого порогу (так званого «Числа Данбара») люди втрачають спроможність підтримувати постійні соціальні зв’язки, відтак група втрачає стабільність. На те, що школа Ісуса була достатньо компактною, вказують спільні подорожі містами та селами Галілеї, а також на кораблі Галілейським морем. Так що чисельність «школи ельфів» могла складати від п’яти десятків до сотні осіб.

І що все це означає?

Погляньмо, що відбулося. Ісус проголосив ультраекстремальну ідею перетворення учасників проекту на світлосяйних та вічно молодих істот, спроможних миттєво зцілювати людей, керувати блискавкою, ходити по воді, матеріалізувати речі, миттєво переміщуватися у просторі, воскрешати померлих. Для цього треба було полишити всі свої справи і повністю віддатися навчанню. Пам’ятаєте, що Ісус сказав шляхетному юнаку? «Якщо хочеш бути досконалий – піди, продай, що маєш, тоді приходь і йди за мною».

Ідея «знову народження» була настільки новаторською та неймовірною, що з усієї Галілеї на неї відреагувало не більше сотні людей. Але ті, що її сприйняли, склали тісний гурт однодумців – духовних братів та сестер. Щоправда, не все пройшло ідеально, адже один з учнів – Іуда Іскаріот – виявився зрадником, проте це лише сильніше згуртувало школу.

У результаті народилась не лише нова організація, а новий соціальний організм. Нова системна якість. Нова істота. Сучасною мовою, організації такого типу позначаються терміном «стартап» (англ. Startup), тобто «зерно, насіння, зародок». Що це таке?

Теорія стартапів

Стартапом називають інноваційну компанію, що має потенціал до вибухового зростання. Стрижнем стартапу є інноваційна ідея та принципово нова технологія, спроможна відкрити абсолютно нову, а тому абсолютно вільну екологічну нішу – без жодної конкуренції чи іншої протидії. На цьому новоствореному «ринку» стартап володіє повною монополією, що дозволяє йому отримувати весь «урожай» і вкладати його у свій подальший розвиток.

Стартап стає не лише першим, а й останнім гравцем на цьому ринку, тому що всі, які ризикнуть з ним конкурувати, завжди перебуватимуть на других ролях і ніколи навіть не наблизяться до успіху першовідкривача.

Для того, щоб ідея створила абсолютно вільний безконкурентний ринок, вона має бути настільки оригінальною та екстремальною, щоб її майже ніхто не розумів. Що екстремальніша ідея, то вищий її потенціал у створенні незайманої екологічної ніші, де стартап буде повним монополістом стільки, скільки забажає.

Це нагадує ситуацію, коли зерно нової рослини потрапляє в родючий ґрунт, швидко в ньому розмножується і монопольно захоплює весь простір. Але щоб це відбулося, необхідні два чинники.

Перший чинник – це життєспроможне «зерно», тобто організація – згуртована, ефективна, вкрай мотивована, рішуча та цілеспрямована.

Другий чинник – це «ґрунт», тобто ринок споживачів – велика кількість людей, зацікавлених у споживанні продукції стартапу та його розвитку.

Формування «зерна» є високотворчим процесом, який вимагає багато часу та зусиль. Що масштабніша мета, то більше зусиль треба докласти.

Але формування «ґрунту», тобто ринку споживачів, займає ще більше часу, інколи десятки чи навіть сотні років. Понад те, зазвичай формування ґрунту – це природний процес, тож на нього майже неможливо впливати. Тому стартапу треба дочекатися, доки визріє ґрунт, а під час вимушеного очікування дбайливо вдосконалювати технологію і перебувати «на низькому старті».

Докладніше філософію стартапів у 2014 році описав і обґрунтував Пітер Тіль у книзі «Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або Як створити майбутнє» (є видання українською мовою). Серед іншого він показав, що команда стартапу має бути настільки згуртованою та переконаною у своїй місії, щоб нагадувати культ. Але це не фанатизм, а віддане служіння високій ідеї, яку не оцінили інші.

Тепер, маючи базове уявлення про феномен стартапів, можемо зрозуміти, про що нам насправді розповідає Євангеліє, тобто «Добре Знання».

Цивілізаційний стартап

По-перше, Ісус створив згуртовану організацію людей, рішуче налаштованих на власне перетворення і виконання поставленої місії. Тому традиційну заповідь «Люби ближнього свого як себе самого» під час Таємної вечері він посилив такою настановою: «Коли Іуда вийшов, Ісус промовив: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного. Як я любив вас, так любіть і ви один одного! По тому всі знатимуть, що ви мої учні, коли матимете любов один до одного».

По-друге, обов’язковою умовою здійснення палінгенезії є висока мета, яка вимагає супердовголіття. Такою метою є заснування нової цивілізації, тому останнім кроком для набуття вічної молодості є сьомий пункт: «Щасливі світотворці, бо вони синами Божими стануть».

По-третє, для реалізації стартапу «Добре Знання» необхідно мати добрий ґрунт. Він виникає тоді, коли відбувається розпад старої цивілізації. Якщо ж цивілізація ще не дійшла до фази розпаду, то вона чинить активний опір новій системі.

Як відбувається розпад – ми вже знаємо, адже він відбувається просто на наших очах, в живому ефірі. На перегної старого світу виросте новий світ, задуманий Ісусом. До цієї події стартап «Добре Знання» готувався дві тисячі років. І ми можемо бути не лише свідками «знову народження» цивілізації, а й активними гравцями.

Важливо, що особиста палінгенезія і палінгенезія світу є двома нерозривними компонентами єдиного процесу. Тож для того, щоб стати синами Божими, необхідно бути світотворцями.

Ознакою того, що активація стартапу Ісуса Хреста вже відбулася, є те, що ми обговорюємо цю тему. Нас чекає швидке проростання євангельського зерна та його вибухове розмноження у вигляді масової палінгенезії.

Це приведе до формування в Україні української ельфійської нації, тобто нації, керованої ельфами. Про те, що центром творення нової цивілізації є Україна, свідчить те, що тут найвищий у світі рівень вимирання. Відповідно, саме тут найвищий суспільний запит на технологію стрімкого відродження.

Ельфами стануть ті, які палко зацікавились ультраекстремальною ідеєю метаморфозу – «перетворення гусені на метелика» – і рішуче йдуть до свого третього народження.

Висновки

1. Ісус зацікавив учнів ультраекстремальною ідеєю перетворення на надлюдей – світлосяйних та вічно молодих ельфів. Для позначення такого перетворення Ісус застосував термін «палінгенезія», тобто «знову народження».

2. Критерієм добору до «школи ельфів» було глибоке зацікавлення ідеєю палінгенезії (метаморфозу людини) і палке прагнення її реалізувати.

3. Проповідь, здійснювана Ісусом та апостолами, була спрямована на пошук учнів новоствореної «школи ельфів» та перетворення її на самодостатню організацію.

4. Для здійснення пошуку та добору нових учнів апостоли мали один-єдиний інструмент – ультраекстремальну ідею палінгенезії, яка майже усіма сприймалася як фантастична вигадка та божевілля.

5. Палінгенетичний перехід на четвертий рівень спроможні здійснити тільки люди третього рівня, тому Ісус дав апостолам настанову проповідувати Царство боже тільки достойним, гідним, шляхетним. На мові Сенсар люди третього рівня позначаються терміном «арії», тобто шляхетні (звідси слово «аристократія» – влада кращих, шляхетних, достойних).

6. Для досягнення самодостатності чисельність школи була доведена до сотні учасників і до неї були долучені жінки. Серед них були жінки з високим статусом, що відповідав статусу апостолів, тому ми знаємо їхні імена.

7. Наявність екстремально інноваційної ідеї та згуртованої навколо неї організації – духовної сім’ї, церкви – свідчить про те, що «школа ельфів» являла собою цивілізаційний стартап.

8. Основу філософії стартапів заклав Пітер Тіль – американський підприємець німецького походження, мільярдер, ідеолог руху технологічних правих.

9. Окрім ідеї та згуртованої навколо неї організації, для реалізації стартапу необхідний родючий ґрунт – ринок споживачів. Ґрунтом для цивілізаційного стартапу є перегній старої цивілізації, яка прискорено розпадається, відтак неспроможна чинити опір новій цивілізаційній системі.

10. Відвертий розпад нинішньої цивілізації свідчить про те, що відбувається формування ґрунту для Ісусового стартапу «Добре Знання». Центром світотворення є Україна, оскільки криза Білої раси тут досягла найвищої гостроти, про що свідчить найвищий на планеті рівень вимирання населення.

11. Головною ознакою індивідуальної готовності до палінгенезії є глибока зацікавленість людини цією темою.

12. Головною ознакою готовності України до колективної палінгенезії та заснування нового світу є формування української мови Сенсар («носія сенсу») та прочитання Євангелія як Доброго Знання – інноваційної технології творення нового світу.

Харцизи - Лебеді