Спільнота, громада, демос – три рівні структурування нації: уточнення термінів (+аудіо)

Аудіоверсія: Спільнота, громада, демос – три рівні структурування нації: уточнення термінів

Етнос і нація

Почнімо здалеку. Як ми вже знаємо, народ – це соціальний організм, який володіє самобутнім комплексом якостей і спроможний передати цей комплекс своїм нащадкам.

Народ може перебувати у стані аморфного етносу і стані структурованої нації з власною державою. Це типологічно подібно до людини, яка може перебувати у стані несамостійного Homo simplex («простого») і самостійно мислячого Homo duplex («подвійного»). Етнос – це народ-сімплекс. Нація – це народ-дуплекс: він живе власною головою і є господарем свого життя.

Якщо ж народ не живе власною головою, то він неминуче потрапляє під зовнішнє керування і стає ресурсом для інших націй. Тому найголовніше завданням будь-якого народу полягає у правильному структуруванні і перетворенні на націю з власною народною державою. Структурування відбувається поступово і має три рівні впорядкованості.

Спільнота

Найпростішою формою структурування є спільноти. Спільнота – це сукупність людей, яких об’єднує щось спільне, наприклад, територія проживання, захоплення, цінності, мета, діяльність. Попри внутрішню аморфність, спільноти вже мають відчуття власної окремішності «ми – вони». Цим спільноти частково подібні до етносів, адже етнос – це «спільнота своїх людей».

Громада

Наступною формою структурування є громада. Громада – це ОРГАНІЗОВАНА спільнота ОСОБИСТО ЗНАЙОМИХ людей. Ознакою організованості є наявність керівного центру. Наприклад, якщо спільнота знайомих людей має керівника, то це вже громада.

Засадничою ознакою громади є те, що її члени особисто знають одне одного. Врешті-решт, слово «громада» первинно позначало «сільську общину», а визначальною ознакою села є те, що в ньому всі знають всіх.

Згідно з сучасною соціологією, при чисельності понад сотню осіб люди втрачають здатність відстежувати особливості характеру і соціальний статус усіх своїх співгромадян. При появі незнайомців поступово втрачається відчуття «спільної справи» і взаємної довіри, відтак починається розпад громади. З цієї причини у давнину при збільшенні чисельності села понад традиційну норму, воно ділилося на так звані «кути» з власним самоврядуванням.

Демос

Вищою формою соціального структурування є демос – від українського слова «дéмено», що означає кермо, руль, стерно. Демос – це ПРАВИЛЬНО організована громада. Правильність полягає в тому, що чисельність демосу не перевищує 100 осіб, а його керівним центром є «квінтет» («кермо», «демено») – «голова», «писар», «суддя», «осавул» і «скарбник». На відміну від громади, демос має не просто керівника, а повноцінний керівний центр, який охоплює п’ять базових напрямків – лідерство, наука, правосуддя, безпека та економіка.

Як бачимо, процес самоорганізації починається зі «спільноти», тобто доволі аморфного об’єднання знайомих і незнайомих людей, згуртованих спільними інтересами.

Якщо члени спільноти взаємно перезнайомилися і мають керівництво, то це вже громада.

Якщо громада має квінтет («демено») і чисельність до 100 осіб, то це вже демос.

Структурування нації

Успішне структурування народу і набуття ним стану нації визначається якістю його соціальних структур. Спільноти – це вже краще, ніж нічого. Ще краще, коли народ структурований на громади. Але найкраще, коли базовими одиницями самоорганізації є демоси. Тому успішна стратегія націотворення має орієнтуватися на формування демосів.

Що розвиненіші демоси, то розвиненіша нація. Існує шість рівнів розвитку демосів – і про це ми поговоримо в наступній статті:

Шість рівнів розвитку демосів: Краса, Порядок, Слово, Мова, Інтуїція, Цілісність