Східний дивізіон країн Міжмор'я: потенціали і перспективи

Є частина Міжмор'я, яка виходить на Адріатику, Балтію і Чорне море. А є друга потужна частина — Балтія, Чорне море, Каспій, яка виходить на надзвичайно важливі частини Євразійського простору. Якщо говорити про Адріатику, то все, що можна економічно “з'їсти”, вже “з'їли”, то східна частина є terra incognita.

Об'єктивні причини для створення проекту Міжмор'я:

1. геополітичні загрози;
2. військові загрози;
3. економічні загрози та виклики.

Східну частину проекту Міжмор'я ми розглядаємо з точки зору задіяності всієї системи Євразійського континенту. Частина Міжмор'я, яка сфокусована на Адріатику, дуже локальна і не покриває весь Євразійський континент, вона дуже істотним чином обмежує динаміку, вона не дає синергетичного ефекту. Ця модель не має геополітичних та геоекономічних можливостей, якщо виходить тільки на Адріатику. Ми вважаємо, що потрібно сформувати другу хорду, дугу, яка би виходила на Каспійське море, з виходом на Казахстан, Туркменістан, і далі — на Пакистан, Індію, Бангладеш, де лежать величезні ринки.

Передумови створення цілісного, інтегрального, синергетичного проекту Міжмор'я:

• відбуваються дезінтеграційні процеси всередині Європейського Союзу. Зрозуміло, що після Brexit, коли відпала одна із найбільш у світі економік і геополітичних світових факторів у вигляді Великобританії, ситуація для Європейського Союзу кардинально погіршилась. Ми бачимо, які дезінтеграційні процеси відбуваються в Іспанії, в Італії, де перемогли сили євроскептиків. Ми бачимо певну диференціацію між новими членами Європейського Союзу у вигляді посткомуністичних країн, особливо Вишеградської четвірки, і старими членами ЄС;

• геополітична та геоекономічна експансія Російської Федерації. Фактично ми бачимо спробу Російської Федерації зберегти залишки Російської імперії, її внутрішнього колоніального поясу, 21 протонаціональної республіки, які були повністю знищені метрополією і не дали структуруватись до держав, знищили їх суверенітет. Ми розуміємо, що відбуваються спроби реновації, реставрації, спроби відновити Російську імперію. Ми вважаємо, що за певних обставин може спроба військової агресії, в першу чергу проти України;

• необхідність реалізації спільних проектів на євразійському просторі. В умовах фази падіння великого циклу Кондратьєва, яка буде тривати до 2021 року, після на 15 років настане фаза стагнації, потрібно виходити на спільні інноваційні проекти в рамках п'ятого і шостого техніко-економічних укладів;

• необхідність виходу на нові ринки, перш за все на євразійський простір. Вихід на Каспійське море через Грузію, Азербайджан дає можливість вийти на величезну територію з величезними ресурсами і фінансово-економічним потенціалом;

• економічна експансія комуністичного Китаю, який намагається сформувати під виглядом так званого “оксамитового шляху” комуністично-диктаторську монополію, нав'язуючи свою модель по всьому шляху, використовуючи його для формування відповідних фінансово-економічних і демографічних баз на всьому шляху, формуючи “китайські фортеці”, щоби проникнути на територію Європи, Європейського союзу під виглядом “оксамитового шляху”;

• посилення Індії, Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, потенційно потужних гравців на євразійському континенті.

У “вузькому” форматі проекту Міжмор'я, до складу проекту можуть увійти Польща, Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан. Ключовою тут є Польща, яка є членом НАТО, ЄС і одним із першопрохідців дуги з виходом на Адріатику, Хорватію.

Україна, Молдова, Грузія і Азербайджан — це країни, які постраждали від кремлівської агресії і мають анексовані території, які перебувають під соціально-економічним, військом контролем Російської Федерації. Якщо взяти потенціал “вузького формату” Міжмор'я у складі 5 держав, ми побачимо, що це величезна територія, понад 1 млн кілометрів квадратних, з населенням майже 100 млн, чисельністю військ 530 тисяч.

Якщо брати військовий потенціал, то навіть вузький формат проекту Міжмор'я вже стає адекватним, щоб протистояти військовому потенціалу Російської Федерації.

Якщо говорити про економічний потенціал “вузького” формату проекту Міжмор'я, то ситуація ще більш перспективна. ВВП 5 країн становить майже половину ВВП Росії, ВВП на душу населення близький до показника Росії, експорт товарів і послуг так само рівний російському. Але ми повинні чітко розуміти, що Російська федерація — це відстала сировинна країна, у якій 85% експорту припадає на нафту, газ, нафтопродукти та рудні копалини. Потенціал широкого формату проекту “Міжмор'я” у складі 16 країн у рази буде перевищувати потенціал Російської Федерації.

Проект Міжмор'я уже логістично структурований і має величезну систему трубопроводів та інших логістичних мереж. Він готовий до використання, можна щось добудовувати, але мова йде саме про добудову, а не будівництво нових проектів “з нуля”.

Ми бачимо яка суперечка відбувається навколо проекту “Північний потік 2”. Формування Балто-Чорноморсько-Каспійського альянсу, його східного дивізіону, об'єднання його із проектом Тримор'я польського формату, де Польща виступатиме як той, хто стоїть у Верхній точці і об'єднує західне і східне крило, дозволить зупинити “Північний потік”.

Тоді з'явиться геополітична, геоекономічна, фінансова сила, яка спроможна брати під контроль систему постачання енергії. При чому вдається обійти зачовгану паралель Схід-Захід, вздовж якої формувались всі імперії. Врешті-решт сформується інша модель, де Польща і Україна є центральними точками перетину меридіану Північ-Південь і паралелі Схід-Захід.

Отже, ми вважаємо, що це сьогодні найбільш перспективний проект, враховуючи процеси дезінтеграції, які найближчий рік чекають на Європейський Союз.