Самоуправління демосів екодержави

Політичний лад республіки оснований на універсальній моделі «демоса» – організованої спільноти духовно споріднених людей чисельністю до 150 осіб. Ця модель однаково діє на рівнях рою, сотні, полку, коша і всієї екодержави.

Духовна спорідненість у демосах досягається об’єднанням людей за деякою суттєвою ознакою: територія, професія, захоплення, спільний бізнес, соціальна роль (ройові, сотники, полковники, кошові).

З самого початку приєднання до екодержави, тобто після входження до рою, усі його члени є рівними. Проте ця рівність одразу ж закінчується, як тільки розпочинається процедура делегування з визначенням рейтингів і розподілом ролей.

Уся технологія екодемократії комп’ютеризована, тому одразу ж будемо уявляти, що ми тримаємо в руках смартфон і керуємо державою «одним пальцем». 

1. Знайомство з ідеєю екодемократії

Через мобільний Інтернет будь-якої якості заходимо на сайт екодержави. Там читаємо запрошення взяти участь в установчих зборах нової Української держави з коротким поясненням, що це республіка демосів, тобто самоврядних громад чисельністю до 150 осіб. Кожен бажаючий може стати засновником держави, увійти до вже існуючих демосів або заснувати новий демос.  

2. Реєстрація учасника

Для реєстрації на сайті людина вказує свої ім’я та прізвище (справжні або «козацькі» – як колись було при записі в січовий реєстр), аватар (своє зображення), а також адресу електронної пошти і місце проживання. Для захисту від інтернет-роботів людина відповідає на просте запитання, наприклад, «скільки найменше років треба мати, щоб стати засновником» тощо. Після заповнення реєстраційної форми людина одразу ж отримує на сайті особистий профіль (кабінет) учасника мережі.

3. Як стати засновником: групи і демоси

Наступний крок – стати засновником держави. Засновник – це зареєстрований учасник, який входить до «рою» (демосу першого рівня) – організованої групи з 4 і більше осіб. Група стає демосом тоді, коли в ній є голова, скарбник, суддя і радник.

Залогінений на сайті учасник може оглянути вже існуючі групи та демоси за допомогою системи фільтрів:

• група чи демос (або усі)
• громада, проект чи хоп (усі): хоп – це об’єднання на основі захоплення, хобі, професії
• колективні чи лідерські (усі)
• країна (усі)
• область (усі)
• населений пункт (усі)

Учасник може приєднатися до тих груп, які йому підходять (не більше 6 – по одній групі кожного типу) на правах засновника. Також він може підписатися на новини інших груп (не більше 150) на правах прихильника. Для цього на сторінці обраної групи треба натиснути «приєднатися» або «підписатися», тобто надіслати запит на приєднання у статусі засновника або підписку у статусі прихильника. Уся інформація про статус учасника, приналежність до груп і демосів на правах засновника чи прихильника відображається в його профілі.

У профілі учасника також записується лог – приватна інформація про його активність у мережі. Здійснюючи запит на приєднання або підписку, учасник надає керівнику запитаної групи доступ до свого логу.

4. Заснування групи і демосу

Учасник мережі може заснувати власні групи. Для цього треба заповнити профіль групи, у якому вказати: вид групи (громада, проект, хоп), модель управління (колективна чи лідерська), територія базування (якщо це не громада, то територією базування вважається місце проживання керівника), місію групи (сенс існування), умови прийому.

Якщо у групі вже є четверо учасників, то її можна перетворити на демос. Для цього засновник групи оголошує голосування. Кожну з 4 ролей отримує той, хто отримав найбільше голосів. Якщо на певну роль кандидати з рівною кількістю голосів, то голосування триває доти, доки не з’явиться лідер.

Голосування у демосі триває протягом доби з моменту проголошення початку голосування. Голосування завершується фактом обрання старшИни у складі 4 осіб, тобто голови, скарбника, судді і радника. Після цього група стає демосом (роєм, сотнею, полком, кошем, гетьманатом).

5. Спеціальні рейтинги і структуровані вибори

Кожен учасник має чотири «різнокольорові» голоси, кожен з яких він може використати для цільових виборів старшини демосу:

• скарбника: жовтий (колір енергії, вогню, матеріальних ресурсів),
• судді: блакитний (колір інтелекту, холодної логіки, справедливості),
• радника: білий (колір святості, чистоти, вищих знань),
• голови: зелений (колір гармонійного поєднання жовтого, блакитного і білого).  

Уявімо собі, що кожен учасник має 4 різнокольорові «кульки для голосування». Відтак у процесі голосування в «рейтинговому кошику» учасника, за якого проголосували,  накопичуються кульки чотирьох «кольорів». Наприклад, якщо у когось в «кошику» переважають жовті кульки скарбника, значить члени демосу бачать його в ролі скарбника, тобто господаря, який управляє скарбами демосу, його енергетикою – грошима, технікою, нерухомістю, іншими матеріальними ресурсами.

У процесі голосування та супутніх обговорень учасник голосування будь-яку кількість разів може «вкидати кульки» і забирати їх назад, делегувати іншим учасникам або залишати собі. Хто набрав найбільше кульок певного кольору, той отримує відповідну роль.

Таким чином, у первинному, ройовому демосі відбувається «кольорова диференціація», внаслідок чого кожен член старшини врешті-решт отримує кульки переважно одного кольору.

6. Чергові і позачергові вибори

Чергові вибори в демосі відбуваються автоматично  за умови, що у групі з’явився хоча б один засновник, спеціальний рейтинг якого (наприклад, суддівський) вище за рейтинг відповідного члена старшини (в даному випадку – судді), але не раніше завершення його каденції:

• у рою – 1 тиждень,
• у сотні – 2 тижня,
• у полку – місяць,
• у коші – 3 місяці,
• у гетьманаті – 1 рік.

Наприклад, ройовий суддя на момент обрання має 9 делегованих голосів. Через шість днів у нього вже 4 голоси, а в якогось іншого члена рою – 5 голосів. Це означає, що як тільки завершиться каденція судді (а в рою вона триває 7 днів), то автоматично включається механізм перевиборів судді.

Так відбуваються чергові, тобто автоматичні вибори. Позачергові вибори будь-якого одного члена старшини може оголосити будь-який інший член старшини. Якщо переобрання не відбулося, то ініціатор переобрання автоматично втрачає свою роль (починаються перевибори без його участі), проте він зможе повернутися до неї на наступних перевиборах. 

7. Утворення демосів вищого рівня

Якщо у формуванні роїв беруть участь рядові учасники, то у формуванні сотень беруть участь ройові. Подібним чином сотники займаються формуванням полкових демосів, полковники – кошових демосів, а кошові формують Великий демос – республіку.

Послідовність заснування демосу вищого рівня така ж сама: створення на сайті головою демосу (напр. ройовим) профілю нової групи (потенційної сотні), запрошення до неї 4 і більше учасників (ройових), обрання старшини, перетворення групи на демос тощо (див. п. 4).

Кожен демос повинен мати мінімальну кількість засновників: рій 4, сотня 40, полк 400, кіш 4000, гетьманат 40000.

Відмінність демосів вищого рівня від первинного тільки в тому, що у них вже відбулася «диференціація кольорів»: голова володіє тільки зеленим голосом, скарбник – тільки жовтим, суддя – тільки блакитним, а радник – тільки білим.

Утворення демосу вищого рівня починається з того, що голови обирають голову, напр., сотники обирають полковника, а полковники – кошового.

Після цього судді з-поміж себе висувають суддю вищого рівня, скарбники – скарбника, радники – радника. Наприклад, сотенні судді висувають полкового суддю. Проте свої ролі вищого рівня вони набувають тільки після затвердження головою, наприклад, полкового скарбника, полкового суддю і полкового радника затверджує раніше обраний полковник.        

Для прикладу, як виглядає мінімальна сотня, утворена чотирма роями? У ній є сотник, якому допомагають 3 ройових, є сотенний скарбник з трьома помічниками – ройовими скарбниками, є сотенний суддя з трьома ройовими суддями і сотенний радник з трьома ройовими радниками. Така ж сама модель діє на рівнях полку, коша, республіки.

8. Почесний статус

Після обрання на вищий рівень (N+1), засновник звільняє роль на нижчому рівні (N), набуваючи на ньому статус «почесного члена». Наприклад, якщо сотника обрали полковником, то він звільняє роль сотника, набуває статус «почесного сотника», а в його сотні негайно оголошуються перевибори. Те ж саме з іншими ролями, наприклад, полковий суддя після набуття ролі кошового судді звільняє роль полкового судді і стає «почесним полковим суддею». Що це дає?

По-перше, ми прибираємо «конфлікт масштабів», адже неможливо одночасно ефективно діяти на двох рівнях: рою і сотні, полку і коша тощо.  

По-друге, звання «почесний» вказує на те, що засновник залишив цю роль з причини підвищення, а не пониження. Наприклад, «статус» почесний сотник означає, що людина має досвід виконання ролі полковника (тобто рівні вище).  

По-третє, почесне звання дає йому право брати участь у конкурсі на відповідну роль, наприклад, почесний сотник, навіть не будучи головою рою чи сотні, може бути обраним на роль сотника або полковника.

Якщо, для прикладу, розглянути роль президента, то він обов’язково є почесним кошовим, а тому, навіть після втрати всіх ролей, тобто будучи простим засновником, завжди може претендувати на роль діючого кошового нарівні з іншими кошовими. 

9. Введення допоміжних ролей

Модель з чотирма учасниками, за якої голові допомагають скарбник, суддя і радник, є базовим мінімумом. Проте кожен демос може вводити власні допоміжні, локальні ролі. Якщо нововведення виявиться корисним, то його можуть взяти на озброєння інші демоси і затвердити як стандарт на вищих рівнях.

Наприклад, якийсь рій ввів у себе роль військового інструктора (червоний колір). Для його вибору члени рою додатково отримують для голосування «червону кульку». Після голосування один із членів рою отримує цю роль. Якщо ця роль є в чотирьох роях, то вони можуть вибрати з-поміж себе одного на роль військового інструктора сотні. Якщо його затвердить сотник, то сотня отримує допоміжну роль військового інструктора, який має у підпорядкуванні принаймні трьох ройових інструкторів.

Таким самим чином рої можуть вводити будь-які допоміжні ролі і пропонувати їх на рівні сотень, сотні – на рівні полків, полки – на рівні кошів, а коші – на рівні республіки. Тож якщо президент затвердить головного військового інструктора, то той опиратиметься на всю ієрархію військових інструкторів.    

10. Утворення лідерських демосів

Кожен учасник також може заснувати будь-який демос за лідерською моделлю. Його відмінність тільки в тому, що голову лідерського демосу не обирають, натомість він сам набирає собі команду і призначає трьох помічників – скарбника, суддю і радника. У лідерських демосах існує таке ж саме «кольорове голосування», проте воно має тільки рекомендаційний характер (як своєрідне соціологічне опитування) і допомагає голові краще зорієнтуватися у процесах всередині демосу.  

11. Консенсус

Усі рішення в демосі ухвалюються консенсусом, тобто однозгідно. Для його досягнення використовується особливе консенсусне голосування. Його сенс у тому, що учасники демосу голосують «за», «не проти» або «проти», причому перші й останні зобов’язані обґрунтувати свою позицію. В результаті відбувається інтелектуальна змагальність, у процесі якої учасники можуть дійти спільної думки. Якщо ж попри всі зусилля залишаються учасники, які «проти», то у них є вибір: або приєднатися до консенсусу з позицією «не проти», або покинути демос. Вихід з будь-якого демосу відбувається самостійно або за рішенням голови демосу.

12. Громадянство

Громадянином екодержави вважається засновник, який належить хоча б до одного сотенного демосу. Тобто приналежність до автономного рою, який не входить до жодної сотні, не дає громадянства. Право громадянства означає, що громадянин перебуває під захистом усієї держави, користується її інфраструктурою, має право апеляції в інстанції вищого рівня, отримує державну підтримку своїх суспільно корисних ініціатив.    

Висновки      

1. Формування груп і перетворення їх на структуровані демоси відбувається за тією ж самою стандартною моделлю.

2. Первинне рольове структурування відбувається у демосах першого рівня (роях), натомість у демосах вищих рівнів беруть участь громадяни з визначеними ролями.

3. Екодержава розвивається «вшир» за рахунок створення нових демосів, «вгору» – за рахунок їх об’єднання у демоси вищого рівня, і «углиб» – за рахунок введення нових ролей.

4. Оскільки демоси є духовно цілісними утвореннями, то в них єдино прийнятним  способом ухвалення рішень є консенсус.    

Продовження: Екодемократія – це поєднання екології, чесної політики і передових технологій

Попередні статті: 

• Нейромережа Третій Гетьманат, або Держава-трансформер
• Де три українці, там сотник, суддя і скарбник
• Як працює нейромережа Третього Гетьманату
• Зворотні зв’язки і самонавчання у сонейромережі ТГ
• Компетентний парламентаризм – форма державного правління Третього Гетьманату
• Реабілітація демократії
• Цілісність влади та її розподіл у Третьому Гетьманаті
• Екодемократія – технологія народовладдя Третього Гетьманату
• Екодемократія: абетка замість ієрогліфів