На наших теренах роздільні школи є скоріше екзотикою, ніж стандартом. У країнах заходу, таких, як Великобританія, Ірландія та США, окремі школи для хлопчиків і дівчаток – звичайне явище. Багато батьків там вибирають саме роздільні школи для навчання своїх дітей, вбачаючи в них особливі переваги для своєї дитини. Чому?
Про історію та особливості роздільних шкіл пише Аспект.
Коріння роздільної освіти лежать біля витоків появи шкільної освіти як такої. Фактично, з моменту появи перших шкіл і до XIX століття роздільна освіта вважалася стандартом у багатьох частинах світу. Саме тому вона вважається більш традиційною, ніж спільне навчання.
Оскільки кілька століть тому моральні підвалини та дисципліна були більш суворими, то окремі школи заведено вважати більш стриманими в цих аспектах.
Те ж можна сказати й про релігійну складову: хоча в більшості сучасних шкіл приділяється не так багато уваги релігії, як раніше, серед роздільних шкіл сьогодні набагато більше тих, які приділяють більше уваги цьому аспекту розвитку особистості.
Починаючи з XIX століття, все більш популярними почали ставати спільні школи. Можливо, зіграв роль розвиток глобалізації та зміна курсу суспільства в цілому, результатом чого стало зростання кількості спільних шкіл в геометричній прогресії.
До середини XX століття більшість роздільних шкіл відкрили свої двері для обох статей і домінування спільних шкіл над окремими стало незаперечним. На сьогодні, лише в декількох країнах кількість роздільних шкіл становить понад 10% від загальної кількості шкіл. Серед таких країн – колиска шкільної освіти – Великобританія, а також Австралія, Ізраїль і більшість ісламських країн.
Однак, "менше" в цьому випадку не означає "гірше". У тій же Британії деякі роздільні школи є найбільш престижними в королівстві: наприклад, Ітонський коледж для хлопчиків дав путівку в життя 19 прем'єр-міністрам Британії або школа для дівчаток Downe House, в якій навчалася нинішня герцогиня Кембридзька Кейт Міддлтон (туди, до речі, можна поїхати в літній табір).
Особливості роздільних шкіл
Престиж і традиції – це, звичайно, добре, але що ж все-таки можуть дати дитині роздільні школи такого, чого не можуть дати "звичайні" спільні школи, з точки зору навчання?
Однозначну відповідь на це питання дати неможливо. В останні роки інтерес до цієї теми виявляли безліч дослідників і професіоналів з галузі освіти, проте дотепер вони так і не прийшли до єдиної думки про те, що ж краще для дитини. Тому замість того, щоб однозначно судити "що краще", ось вам кілька особливостей роздільних шкіл.
1. Деякі дослідження показують, що успішність учнів роздільних шкіл вище. Прихильники цієї версії говорять нам, що в окремих школах діти сильніше зосереджені на навчанні, ніж в спільних: представники протилежної статі не заберуть на себе істотну частину уваги, немає конкурентного середовища, у якій завжди хочеться вигідно виділяться перед протилежною статтю.
Але все-таки для повноцінного розвитку дитини, крім академічних досягнень, важливий цілий комплекс чинників – таких як кількість творчих і спортивних секцій, якість інфраструктури та увага персоналу до дитини.
2. Адаптація під особливості навчання і розвитку. Ніхто не буде сперечатися, що дівчатка і хлопчики – дуже різні у всьому. Є думка, що вони по-різному сприймають інформацію, реагують на різні ситуації в школі та розвиваються розумово. Роздільні школи враховують цей чинник і розробляють свої програми та підходи до учнів згідно з таким особливостям. Враховуючи це, немає нічого дивного в тому, що в окремих школах хлопчики та дівчата можуть легше сприймати інформацію, ніж в спільних.
3. Соціалізація і забобони. Як би не старалися роздільні школи підлаштуватися під дітей, у результаті всі діти потрапляють в "спільний" дорослий світ, де хочеш не хочеш, але треба взаємодіяти один з одним. І тут в учнів роздільних шкіл можуть з'явитися проблеми, особливо, у тих, хто жив у шкільному пансіоні та перебував у школі весь час навчання. Адже бувши постійно в оточенні собі подібних складно відточити майстерність у такій тонкій матерії. До того ж через брак живого спілкування можуть з'явитися найнеймовірніші забобони та стереотипи про протилежну стать.
4. Більш сувора дисципліна. Хоча це – не правило, але загальна тенденція. Це можна назвати даниною традиціям та історії освіти. Не можна сказати, що зараз роздільні школи старомодні, але їм властивий більший консерватизм щодо правил поведінки в школі, шкільної форми, розпорядку дня в пансіоні тощо.
Наші інтереси:
Реформування системи освіти на основі перевіреного тисячоліттями досвіду.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Роздільні школи: історія, особливості, переваги, сенс навчання
Категорія:
Світ:
Спецтема:
На наших теренах роздільні школи є скоріше екзотикою, ніж стандартом. У країнах заходу, таких, як Великобританія, Ірландія та США, окремі школи для хлопчиків і дівчаток – звичайне явище. Багато батьків там вибирають саме роздільні школи для навчання своїх дітей, вбачаючи в них особливі переваги для своєї дитини. Чому?
19031003.jpg
Про історію та особливості роздільних шкіл пише Аспект.
Коріння роздільної освіти лежать біля витоків появи шкільної освіти як такої. Фактично, з моменту появи перших шкіл і до XIX століття роздільна освіта вважалася стандартом у багатьох частинах світу. Саме тому вона вважається більш традиційною, ніж спільне навчання.
Оскільки кілька століть тому моральні підвалини та дисципліна були більш суворими, то окремі школи заведено вважати більш стриманими в цих аспектах.
Те ж можна сказати й про релігійну складову: хоча в більшості сучасних шкіл приділяється не так багато уваги релігії, як раніше, серед роздільних шкіл сьогодні набагато більше тих, які приділяють більше уваги цьому аспекту розвитку особистості.
Починаючи з XIX століття, все більш популярними почали ставати спільні школи. Можливо, зіграв роль розвиток глобалізації та зміна курсу суспільства в цілому, результатом чого стало зростання кількості спільних шкіл в геометричній прогресії.
До середини XX століття більшість роздільних шкіл відкрили свої двері для обох статей і домінування спільних шкіл над окремими стало незаперечним. На сьогодні, лише в декількох країнах кількість роздільних шкіл становить понад 10% від загальної кількості шкіл. Серед таких країн – колиска шкільної освіти – Великобританія, а також Австралія, Ізраїль і більшість ісламських країн.
Однак, "менше" в цьому випадку не означає "гірше". У тій же Британії деякі роздільні школи є найбільш престижними в королівстві: наприклад, Ітонський коледж для хлопчиків дав путівку в життя 19 прем'єр-міністрам Британії або школа для дівчаток Downe House, в якій навчалася нинішня герцогиня Кембридзька Кейт Міддлтон (туди, до речі, можна поїхати в літній табір).
Особливості роздільних шкіл
Престиж і традиції – це, звичайно, добре, але що ж все-таки можуть дати дитині роздільні школи такого, чого не можуть дати "звичайні" спільні школи, з точки зору навчання?
Однозначну відповідь на це питання дати неможливо. В останні роки інтерес до цієї теми виявляли безліч дослідників і професіоналів з галузі освіти, проте дотепер вони так і не прийшли до єдиної думки про те, що ж краще для дитини. Тому замість того, щоб однозначно судити "що краще", ось вам кілька особливостей роздільних шкіл.
1. Деякі дослідження показують, що успішність учнів роздільних шкіл вище. Прихильники цієї версії говорять нам, що в окремих школах діти сильніше зосереджені на навчанні, ніж в спільних: представники протилежної статі не заберуть на себе істотну частину уваги, немає конкурентного середовища, у якій завжди хочеться вигідно виділяться перед протилежною статтю.
Але все-таки для повноцінного розвитку дитини, крім академічних досягнень, важливий цілий комплекс чинників – таких як кількість творчих і спортивних секцій, якість інфраструктури та увага персоналу до дитини.
2. Адаптація під особливості навчання і розвитку. Ніхто не буде сперечатися, що дівчатка і хлопчики – дуже різні у всьому. Є думка, що вони по-різному сприймають інформацію, реагують на різні ситуації в школі та розвиваються розумово. Роздільні школи враховують цей чинник і розробляють свої програми та підходи до учнів згідно з таким особливостям. Враховуючи це, немає нічого дивного в тому, що в окремих школах хлопчики та дівчата можуть легше сприймати інформацію, ніж в спільних.
3. Соціалізація і забобони. Як би не старалися роздільні школи підлаштуватися під дітей, у результаті всі діти потрапляють в "спільний" дорослий світ, де хочеш не хочеш, але треба взаємодіяти один з одним. І тут в учнів роздільних шкіл можуть з'явитися проблеми, особливо, у тих, хто жив у шкільному пансіоні та перебував у школі весь час навчання. Адже бувши постійно в оточенні собі подібних складно відточити майстерність у такій тонкій матерії. До того ж через брак живого спілкування можуть з'явитися найнеймовірніші забобони та стереотипи про протилежну стать.
4. Більш сувора дисципліна. Хоча це – не правило, але загальна тенденція. Це можна назвати даниною традиціям та історії освіти. Не можна сказати, що зараз роздільні школи старомодні, але їм властивий більший консерватизм щодо правил поведінки в школі, шкільної форми, розпорядку дня в пансіоні тощо.
Реформування системи освіти на основі перевіреного тисячоліттями досвіду.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта