Поширення інформатизації породжує відносне невігластво

Батько Тарґовського був правником, дипломатом, політиком і письменником. Мати Галина народилась і виросла на Поділлі, а після Першої Світової війни перебралась до Варшави.

Тарґовський вважає, що залучений до створення інформаційного суспільства з 1970 року, коли сприяв розвитку проекту Інфострада. В той час він вважав, що подібна мережа сприятиме поінформованості суспільства в умовах тотальної цензури в Польщі. Уже, будучи в Америці, він опублікував статтю "Інформатика в тоталітарних державах: шлях Польщі до інформованого суспільства." Вивчаючи це питання, він визначив таксономію інформаційного суспільства, розрізняючи 14 сегментів і пропонуючи способи їх розвитку. Також розробив набір моделей для держав, регіонів, міст і сіл.

Андрій Тарґовський в 1980-х роках усвідомив, що концепція Маршалла Маклюена про Глобальне Селище має бути розширена до Глобального Електронного Селища. Це були роки зародження Інтернету в надрах проекту Арпанет. Свою концепцію він запропонував на міжнародній конференції у травні 1991 року в Мемфісі, штат Теннесі. І опублікував працю про нове явище “Стратегія і архітектура Глобального Електронного Селища в інформаційному суспільстві” (1990). Він аналізував головним чином два питання:

1) будувати чи не будувати?

2) інформувати чи контролювати?

У 2012 році перше питання отримало позитивну відповідь, відповідь на друге питання ще не прийнята, більша схильність "до контролю".

Тарґовський стикнувся з певними труднощами в проектуванні інформаційних систем для бізнесменів і адміністраторів, які не розуміють смислу інформації. Він вважає, що кількісна теорія інформації (сформульована Хартлі і Шенноном) переважно має справу з синтаксисом в широкому сенсі, відповідаючи на питання: як обробляти інформацію? Таким чином, він розробив семантичний підхід, який відповідає на питання: що обробляти? І запропонував концепцію семантичної драбинки з таких блоків пізнання:

• 1-Дані (вимірювання),
• 2-Інформація (змінені дані),
• 3-Концепція (напрямок),
• 4-Уміння (принципи, правила, знання),
• 5-Мудрість (рішення і вибір).

Модель ДІКУМ вперше опублікував у книзі “Архітектура і планування корпоративних систем управління інформацією”.

Пізніше це допомогло йому визначити чотири універсальні правила інформації.

Правило 1: складність екосистеми пропорційна обсягу існуючої в ній інформації.

Правило 2: інформація генерує наслідки, які вона не може передбачити.

Правило 3: точність і надійність інформації пропорційна простоті об'єкта інформації.

Правило 4: поширення інформатизації породжує відносне невігластво і взаємозалежність між людьми.