Зображення користувача Леонід Українець.
Леонід Українець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Поширення інформатизації породжує відносне невігластво

Світ:

Так вважає Андрій Станіславович Тарґовський — польсько-американський науковець, котрий спеціалізується на вивченні впливу інформаційних технологій на цивілізацію і теорії мудрості. Один з творців перших прикладних інформаційних систем у Польщі; виконавець, викладач, філософ, провидець, письменник. 

targovskyy.jpg

Анджей Станіслав Тарґовскі (Andrzej Stanislaw Targowski)
Анджей Станіслав Тарґовскі (Andrzej Stanislaw Targowski) народився 9 жовтня 1937 року в Варшаві, Польща. Видатний польсько-американський вчений, спеціаліст з інформаційних технологій, теорії мудрості і цивілізаційної теорії.

Батько Тарґовського був правником, дипломатом, політиком і письменником. Мати Галина народилась і виросла на Поділлі, а після Першої Світової війни перебралась до Варшави.

Тарґовський вважає, що залучений до створення інформаційного суспільства з 1970 року, коли сприяв розвитку проекту Інфострада. В той час він вважав, що подібна мережа сприятиме поінформованості суспільства в умовах тотальної цензури в Польщі. Уже, будучи в Америці, він опублікував статтю "Інформатика в тоталітарних державах: шлях Польщі до інформованого суспільства." Вивчаючи це питання, він визначив таксономію інформаційного суспільства, розрізняючи 14 сегментів і пропонуючи способи їх розвитку. Також розробив набір моделей для держав, регіонів, міст і сіл.

Андрій Тарґовський в 1980-х роках усвідомив, що концепція Маршалла Маклюена про Глобальне Селище має бути розширена до Глобального Електронного Селища. Це були роки зародження Інтернету в надрах проекту Арпанет. Свою концепцію він запропонував на міжнародній конференції у травні 1991 року в Мемфісі, штат Теннесі. І опублікував працю про нове явище “Стратегія і архітектура Глобального Електронного Селища в інформаційному суспільстві” (1990). Він аналізував головним чином два питання:

1) будувати чи не будувати?

2) інформувати чи контролювати?

У 2012 році перше питання отримало позитивну відповідь, відповідь на друге питання ще не прийнята, більша схильність "до контролю".

Тарґовський стикнувся з певними труднощами в проектуванні інформаційних систем для бізнесменів і адміністраторів, які не розуміють смислу інформації. Він вважає, що кількісна теорія інформації (сформульована Хартлі і Шенноном) переважно має справу з синтаксисом в широкому сенсі, відповідаючи на питання: як обробляти інформацію? Таким чином, він розробив семантичний підхід, який відповідає на питання: що обробляти? І запропонував концепцію семантичної драбинки з таких блоків пізнання:

  • 1-Дані (вимірювання),
  • 2-Інформація (змінені дані),
  • 3-Концепція (напрямок),
  • 4-Уміння (принципи, правила, знання),
  • 5-Мудрість (рішення і вибір).

Модель ДІКУМ вперше опублікував у книзі “Архітектура і планування корпоративних систем управління інформацією”.

Пізніше це допомогло йому визначити чотири універсальні правила інформації.

Правило 1: складність екосистеми пропорційна обсягу існуючої в ній інформації.

Правило 2: інформація генерує наслідки, які вона не може передбачити.

Правило 3: точність і надійність інформації пропорційна простоті об'єкта інформації.

Правило 4: поширення інформатизації породжує відносне невігластво і взаємозалежність між людьми.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Леонід Українець.
0
Ще не підтримано

Тут треба розуміти більше. Загальнодоступність інформації знижує її цінність. Інформація швидко втрачає актуальність. Якщо фахівець знає те, що знають усі, він перестає бути знавцем своєї справи. За останні 10-15 років з’явилось тисячі випускників нових вузів, котрі знайомі з основами кодування, яке можна вивчати безплатно і онлайн. Тому вченість передбачає дещо більше, ніж проінформованість. Потрібне, щонайменше уміння до обробки тієї інформації.
Трохи більше про це у наступній статті.

https://t.me/ETEPHET

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Я так і думав, що в пана Андрія Тарґовського є українське коріння. Можливо тому, що побачив у нього глибокий, цілісний, системний, фундаментальний підхід.

З такими людьми треба дружити, їхні твори треба вивчати.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Чому поширення інформатизації породжує відносне невігластво і взаємозалежність?

Тому що люди схильні по-різному сприймати ту ж саму інформацію - в залежності від наявного досвіду, світогляду, соціотипу, рівня розвитку, психокасти тощо.

Одні сприймають краще, інші гірше - і це породжує відмінності та веде до певної спеціалізації. А спеціалізація породжує взаємозалежність і кооперацію.

Хочеш перетворити натовп на соціум - насичуй його правильною інформацією.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Леонід Українець.
0
Ще не підтримано

Тут треба розуміти більше. Загальнодоступність інформації знижує її цінність. Інформація швидко втрачає актуальність. Якщо фахівець знає те, що знають усі, він перестає бути знавцем своєї справи. За останні 10-15 років з’явилось тисячі випускників нових вузів, котрі знайомі з основами кодування, яке можна вивчати безплатно і онлайн. Тому вченість передбачає дещо більше, ніж проінформованість. Потрібне, щонайменше уміння до обробки тієї інформації.
Трохи більше про це у наступній статті.

https://t.me/ETEPHET