Перспективи зближення України і Великобританії

Судячи з того, які найбільш актуальні питання зараз обговорюються на вищому державному рівні Великобританії, процес її виходу з ЄС досяг своєї кульмінації.

Прем'єр-міністр Великобританії Тереза ​​Мей представила в парламент план виходу, який повинен був пом'якшити саме перехідний період, коли будуть змінюватися правила перетину кордону товарами і продукцією з ЄС. У вівторок, 11 грудня очікується, що план Терези Мей буде відхилений парламентом і тоді вихід відбудеться без зазначеного перехідного періоду.

У зв'язку з цим, уряд закликає своїх бізнесменів, що працюють в галузі торгівлі, бути готовими до того, що імпорт з ЄС може відразу просісти на 13%. В першу чергу це може торкнутися продовольства і медикаментів, а тому  пропонується створити якомога більший запас того й іншого, на що бізнес уже відповів, що не має достатніх площ приміщень з контрольованою температурою. Вже зараз багато аптечних і продуктових мереж закуповують додаткові холодильники для формування запасів профільної продукції.

Уряд прогнозує приблизно шість місяців перехідного періоду, коли буде істотно відчуватися зміна правил торгівлі з материком, але після закінчення цього терміну будуть відпрацьовані необхідні процедури і ситуація повинна налагодитися. Як воно буде насправді, стане більш-менш зрозуміло після згаданого вище голосування в парламенті, але поки все йде до того, що буде варіант жорсткого розриву.

Зараз вже нема сенсу повертатися до того, яким чином проходив референдум по Брекзіту і які сили впливали на рішення про вихід з ЄС. Якщо Британія виявилася не готовою до того, щоб відсікти зовнішній вплив на результати референдуму, значить повинна тверезо дивитися на наслідки такого рішення і вибудовувати нові відносини як з ЄС, так і з іншими країнами, які в форматі Євросоюзу залишалися на других ролях.

Прямо зараз помітно, як Великобританія переглядає свої відносини зі скандинавськими країнами і Польщею, при цьому відверто посилюючи зв'язок із США. Власне кажучи, це говорить про те, що Британія не збирається залишатися островом і поступово вибудовує нову формацію в Європі, яка ще не має обрисів, але вгадується лише за однаковою тональністю «звучання» деяких країн.

Особливо це добре помітно на співзвуччі Великобританії з Польщею. Практично з усіх ключових питань безпеки і політики їх позиції збігаються. І навпаки, Великобританія й Польща мали і мають проблеми в стосунках не з усім ЄС, але з його ядром, в першу чергу - з Німеччиною.

Британія вже оформила свій розрив, а Польща зараз знаходиться на стадії накопичення протиріч. Дуже велика ймовірність того, що ігри Берліна і Парижа з «об'єднаною армією ЄС», яку можна назвати цирковим шоу «Веселі пінгвіни», може відколоти від цієї масовки як мінімум Польщу і Румунію. І тоді ця армія буде виглядати вже зовсім кумедно. Все залежить від того, чи зважиться фрау Меркель на те, щоб підняти голос і протиставити це утворення НАТО.

Поки там йде дивна риторика про те, що Європі потрібна велика незалежність, і тут же про те, що ця армія буде складовою частиною НАТО. Але якщо вона зміниться, то від цього циркового шоу можуть відмежуватися країни, які дійсно піклуються про власну безпеку і реально розуміють, яка конфігурація оборонного союзу найбільш життєздатна.

Вся ця ситуація цікава тим, що і в ЄС, і в НАТО вже давно зрозуміли, що Україна твердо має намір йти на Захід і рвати з Московією. Стандарти і все таке - справа десята. Сербію прийняли до євроструктур незважаючи на те, що вона - класичний варіант Троянського коня, до речі, як і Угорщина. Порівнювати їх з Україною саме по стандартам ЄС і НАТО навіть близько не варто. Справа не в цьому, а в небажанні образити Путіна і не втратити подачки, що регулярно закидаються в ненажерливі дзьобики єврочиновників. Коли ґрунтовно потрусять Дойче Банк, то ахнуть від великої кількості знайомих прізвищ, які стоять «на підсосі» у прокремлівських комерційних структур.

Але в разі формування якоїсь нової конфігурації як економічного, так і військового характеру Україна могла б увійти в них без будь-яких умов і відразу. Ці структури могли б перебувати на серії двосторонніх договорів або на якомусь колективному договорі про безпеку. Принаймні, ситуація цілком може розгорнутися найнесподіванішим чином і до неї слід бути готовими.

Наприклад, якщо у Великобританії виникнуть перебої з продовольством, то можна спробувати вбудуватися в цю нішу, а сама Британія вже вбудовується в нашу нішу, утворену фактичною відсутністю нашого ВМФ. Принаймні, це перейде в практичну фазу вже в наступному 2019 році. І між іншим, прямо зараз в Британії формується потужний «чорний список» осіб московської національності на вихід з Альбіону, що теж щось та значить.

Загалом, можливості можуть виявитися вельми несподіваними, а перспективи - не такими й далекими, як це здається зараз. Україна все більше набуває нову цінність, а за своїм духом і поглядами вона куди ближче до Лондону і Вашингтону, ніж до Парижу і Берліну. Втім, наступний рік внесе ясність у ці пасьянси.

Джерело