Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

"Пан Веган": історія АТОвця, що запустив стартап, повернувшись з війни

Насправді його звати Ігор Ісполатов, але, зізнається, що на ім’я його називає лише мама і близькі рідні. Друзі кличуть Ратибор Власов. Він – засновник стартапу "Пан-Веган".

Ігор родом з Дніпра. Там виріс і здобув освіту за спеціальністю "кухар-технолог". Переважно й працював у ресторанній сфері. Був і офіціантом, і барістою, і кухарем.

Про те, що в нас буде війна, здогадувався ще під час Майдану. В рідному Дніпрі він брав активну участь у акціях протесту, патрулював місто.

"Тітушки були дуже активні в нашому місті. Вони мали зброю. Одного якось знешкодили, коли він просто у натовпі перезаряджав ПМ. Коли перевіряли його телефон, знайшли смс: "Ну что, бандит, как дела?", видно, його керівники перевіряли зв’язок чи обстановку. Було й таке, що по натовпу стріляли з травмату, були навіть поранені", - розповідає хлопець.

"Ще за два тижні до початку Майдану побував в Криму. На велосипеді. Сумую за цим. Після того, як Крим просто "злили", не дали змоги хлопцям захистити, я пішов до військкомату. Тоді було багато людей, бажаючих їхати на Схід. Я залишив заявку і чекав кілька тижнів. Відповіді ніякої не було. Мій знайомий пішов в батальйон "Січ", який тільки організовувався. Я зібрав речі і за кілька днів теж поїхав. 

"Дивлячись на історію, чеченські і афганські кампанії і те, що наша армія була на той час небоєздатною, можна було тільки уявляти на чому і як воювати. Може не всі розуміли, що це справжня війна і що все може завершитися смертю. Туди багато хто їхав на емоціях, а вже там приходило розуміння. Але людина, все одно, звикає до будь-яких умов", - згадує Ігор.

Перша ротація повинна була відбутись в Маріуполь, але батальйон відправили в Слов’янськ. Ігор потрапив на другу ротацію, вже безпосередньо до Слов’янська. А потім їх відправили в Курахово.  Звідти частина їздила на Піски, а частина в Авдіївку. Ігорю випала Авдіївка, там він служив до демобілізації. Загалом, пробув на фронті 15 місяців.

"Ми в Авдіївці допомагали місцевій поліції. І бачили різних людей. Були такі, що мародерили по будинкам тих, хто залишив місто, крали рейки, пили. Але й були місцеві, які жили в зоні, яку постійно обстрілювали, та вони продовжували працювати і залишалися чесними. Наприклад, там я познайомився з місцевим дядечком, який бігав між кулями до своїх теплиць, вирощувати овочі і продавав на ринку".

В армії бути вегетаріанцем або, тим більше веганом, дещо складно. Більшість страв там готуються на тушонці, і якщо підрозділ не дбає про свій раціон, "шикувати" не вдасться. Особливо це було відчутно в перші роки війни.

Ратибор вирішив все хитріше – оскільки, він був єдиним в підрозділі, хто мав досвід приготування їжі на велику кількість людей, він сам і займався кухнею. 

"В армії я не особливо страждав. Звичайно, не їв фініки, інжир і маракую, але завдяки закруткам від волонтерів і крупам, харчувався нормально. Оскільки я єдиний, хто міг готувати на велику кількість людей, то й сам слідкував за кухнею. Проблема була б, якби я був розвідником і доводилося б робити виходи на кілька діб з нашим сухпаєм. Галетами з нього можна вбивати людей (сміється)", - розповідає веган.

По поверненню з армії виникло два бажання – започаткувати власну справу та розширити раціон веганів. 

"Зайнятися чимось своїм хотів ще в Дніпрі. Знав про програму,  де дають гроші для того, аби відкрити власну справу. Та мені сказали, що  ця програма закрита, хоча це не було правдою. Тому, перший час в мене були дрібні підробітки. Пізніше захотілося переїхати до Києва. І вже тут вирішив остаточно зайнятися власною справою. Оскільки, я сам веган вже сім років, і знаю, як складно, наприклад, знайти щось в меню у закладах харчування саме для ваганів, вирішив створювати страви і таким чином розширити раціон".

Фото: з архіву Ратибора Власова

 

"Спочатку намагався займатися арахісовою пастою, але ця справа мені не пішла.  Якось пригостив кількох людей котлетами з кропивою і в мене запитали, чому я не займаюся цим. Навіть у Дніпрі були зацікавлені люди, були продажі. А якщо твій бізнес приносить прибуток і задоволення – це ідеально. Київ більше налаштований на Захід, а на Заході дуже поширене веганство".

Фото: з архіву Ратибора Власова

До того ж, в Україні, наразі у цій справі і конкуренція відсутня.

Спочатку Ратибор оцінив ситуацію в столиці, визначив куди можна постачати продукцію, де в ній будуть зацікавлені. Він почав свою роботу без інвестора, хоча зараз не відмовився б від допомоги. 

"Вегетаріанці і вагани один одному допомагають, нас мало і нас вважають фріками. Зараз я роблю п’ять видів котлет: з нута, чечевиці, шпинату, гарбуза і кропиви. Виготовляю й масла на основі кокосового. Також є п’ять видів. І ще готую пельмені – солодкі, з бананом та не солодкі, з тофу, чечевиці і пряними травами. До речі, спеції я мелю сам, не купую готових. Деякі рецепти беру з інтернету, лише трохи дороблюю. Бо можна сидіти вигадувати-вигадувати, думати: "о, боже, який я гуру, вигадав такий рецепт", а ввівши в пошук англійською, виявляється, воно вже є. Не потрібно винаходити велосипед", - розповідає кухар. 

На сьогодні в нього в Києві є сім точок збуту. Там можна придбати продукцію "Пан веган" в упаковках. Котлети, наприклад, упаковані по півкілограма – це 8 штук. Одна упаковка коштує близько 70 гривень. На місяць хлопець виготовляє близько 40 кілограм таких котлет. Пельмені також упаковані приблизно по 600 грам. Кожен з них – це ручна робота. Коштує такий пакунок – від 50 гривень.

У хлопця ще є плани щодо інших страв.  На котлетах і пельменях та маслі зупинятися не збирається. Ігор наразі вирішує питання з постачанням своєї продукції до Львова, оскільки там є два магазини, з якими можлива співпраця. Ще би хотів розширюватися на Харків, адже там багато студентів і місто молодіжне. А серед молоді веганство значно поширеніше, ніж серед старших людей.

"В найближчі 5-10 років нас очікує значний прорив в цьому. Тому що ми довго були в інформаційній блокаді "совка". І пересічний громадянин важко уявляє їснування без м'яса та одягу через який були вбиті тварини. Веганство – освідчений вибір людей, котрі хоча б своїм раціоном можуть впливати на екологічну ситуацію в світі. І зі своїм "Пан Веган" спробую поліпшити ситуацію в Україні з вибором продуктів харчування. А можливо і армійських сухпаїв".

Наші інтереси: 

Цікавий досвід і гарний приклад для наслідування.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Все це добре.Вітання і процвітання для "Пан Веган".Просто не потрібно із їжі робити культ.Це лише "заправка" для тіла.І чим вона природніша,тим ефективніше працює наше тіло-машина...

Вірю в те, що розумію.

Коментарі

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Все це добре.Вітання і процвітання для "Пан Веган".Просто не потрібно із їжі робити культ.Це лише "заправка" для тіла.І чим вона природніша,тим ефективніше працює наше тіло-машина...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Вегетаріанство і веганство - це рух у правильному напрямку, тому його треба вітати.

Все, що робиться з власної волі, – добро!