Коли світ дізнався про вбивство Аркадія Бабченка, величезний сум охопив усіх, кому дорога свобода слова в Росії.
Ще однин, казали, пам’ятаючи Анну Політковську, вбиту, так як Бабченко, у під’їзді свого будинку.
Ще однин, казали, пам’ятаючи про інші підозрілі, або доведені вбивства адвокатів, захисників прав людини, екологів, бізнесменів, політичних противників, і, очевидно, журналістів.
Замовник видавався очевидним: російський режим, який дозволяє собі вбивати своїх «ворогів», де б вони не були : в самій Росії, у Велико-Британії та, чому б ні, в Україні.
Досить прочитати тексти Бабченка, де він гостро критикує саму основу режиму Путіна, щоб зрозуміти, що йдеться про справжнього політичного противника Кремля. Цей надзвичайно популярний блоґер веде свою хроніку на сайті радія Ехо Москви, одного з небагатьох сьогодні незалежних медій у Росії.
2014 року, після анекції Криму, Бабченко рішуче підтримав Майдан, цю революцію гідності, як її називали українці.
Саме з тією ж резолюцією він виступав проти анексії Криму і війни на Донбасі, розпаленої, підтриманої, та очолюваної Росією.
Гітмен, який удає підготовку до вбивства
Через свої погляди, йому було щоразу складніше знайти платну працю за фахом : знаємо, що блоґи не годують своїх авторів. Його погляди викликали до нього ворожість всіх і вся, сповнених гордістю за «повернення» Криму в Батьківщину і ненавистю до України, яка вибрала західній шлях.
Постійні погрози смерті підштовхували цього батька покинути Росію і оселитися після деяких мандрів в Україні, де він, нарешті, зміг вільно висловлюватися у кількох засобах інформації, зокрема на телеканалі ATR, де мав власну програму.
Проте, прибуття до Києва справі не допомогло : погрози смерті не припинялися.
І ці погрози не були даремні: у березні 2017 року, кілер застрелив у центрі української столиці колишнього депутата російської Державної Думи Дениса Вороненкова, який перейшов в опозицію і встановився у Києві.
Список 30 людей, що підлягають ліквідації
Аркадій Бабченко мав щасливішу долю.
Кілер, член Правого Сектору (крайньо-права українська партія) і ветеран на Донбасі Олексій Цимбалюк, отримавши аванс за вбивство Бабченка, вирішив піти до СБУ (українська служба безпеки).
Відтоді, він удавав підготовку вбивства під контролем СБУ.
Він, звичайно, викрив, ім'я замовника: Бориса Германа, виконавчого директора німецько-української компанії Шмайссер, яка виробляє високоякісну зброю для української армії. Герман заплатив Цимбалюку 15 000 доларів, і мав доплатити йому таку ж суму після виконання замовлення, підтвердженого медіями.
Цимбалюк знав, що Герман не мав ніякової особистої зацікавлености
у ліквідації Бабченка: це був наказ з Росії.
Після вбивства Бабченка, який мав служити випробувальним м'ячем,
Герман намірявся найняти Цимбалюка на подальші вбивства.
У записаній розмові він розповідає про перелік 30 людей, яких треба зліквідувати. Цимбалюк мав також купити, за прийдешніми грошима від замовників, поважну кількість зброї: 300 автоматів Калашнікова і кілька сотень кілограмів вибухівки, яку треба було покласти у схованках у Києві, для майбутніх заворушень ...
Звинувачення у фальшивих новинах
Все було зроблено так, щоби, в разі захоплення Цимбалюка, і навіть Германа, жоден слід не привів до Росії: в обох випадках ідеться про теоретично надійних «патріотів».
Те, що замовники не передбачили, це «зраду» Цимбалюка, яка дозволила
нарешті зловити Германа за руку, коли той вручав виплату вбивці.
СБУ вирішила провести цю спеціальну операцію з постановкою вбивства журналіста, щоби заодно зберегти життя Бабченка, і зловити замовника серії запланованих вбивств.
Таку техніку використовують спецслужби і поліція в різних країнах, коли слід розкладати мережі наркоділків, або мафію хрещених батьків.
Ці ж засоби використовували кілька разів у Москві для арешту замовників вбивств бізнесменів.
Красиві душі кажуть, що ця «підроблена новина» ("fake news") знеславлює Україну. Я пропоную бути дещо реалістичнішим, і пригадати собі, що досі не віднайшли замовників вбивств ані Анни Політковської і Бориса Нємцова, ані десятків інших жертв політичних вбивств. Легко вказувати на Росію, як це робиться у випадку отруєння Скрипала та його дочки. Але це лише припущення.
Тут маємо ймовірність, що Борис Герман почне говорити, і що матимемо, цього разу, відчутний доказ методів, які використовує режим Путіна.
Особисто хочу привітати українську спецслужбу, і тішуся, що Аркадій Бабченко, цей гострий і дотепний розум. продовжує писати. ♦
Ґалія Акерман (Galia Ackerman), французько-російський історик, спеціялістка з російсько-українських відносин. Останні опубліковані її книги:
Traverser Tchernobyl, Paris, Premier Parallèle, 2016 ;
"Ukraine : une terra incognita en Europe", досьє, яке веде Galia Ackerman, inLa Règle du jeu, no 57, mai 2015, 320 p.
(Переклад з французької і підкреслення — мої, З.В.)
Наші інтереси:
Українські служби безпеки, проявивши творчість і відвагу, показали світові, як треба діяти з паразитичними ведмедями.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Неймовірна операція Бабченко
Спецтема:
«Особисто хочу привітати українську спецслужбу» — французько-російський історик Ґалія Акерман.
Вбивцю було доручено ліквідувати російського противника Бабченка. Попереджена українська служба безпеки підробила його вбивство.
photo-du-service-de-presse-de-la-presidence-ukrainienne-du-president-ukrainien-petro-porochenko-avec.jpg
Зміст
Коли світ дізнався про вбивство Аркадія Бабченка, величезний сум охопив усіх, кому дорога свобода слова в Росії.
Ще однин, казали, пам’ятаючи Анну Політковську, вбиту, так як Бабченко, у під’їзді свого будинку.
Ще однин, казали, пам’ятаючи про інші підозрілі, або доведені вбивства адвокатів, захисників прав людини, екологів, бізнесменів, політичних противників, і, очевидно, журналістів.
Замовник видавався очевидним: російський режим, який дозволяє собі вбивати своїх «ворогів», де б вони не були : в самій Росії, у Велико-Британії та, чому б ні, в Україні.
Досить прочитати тексти Бабченка, де він гостро критикує саму основу режиму Путіна, щоб зрозуміти, що йдеться про справжнього політичного противника Кремля. Цей надзвичайно популярний блоґер веде свою хроніку на сайті радія Ехо Москви, одного з небагатьох сьогодні незалежних медій у Росії.
2014 року, після анекції Криму, Бабченко рішуче підтримав Майдан, цю революцію гідності, як її називали українці.
Саме з тією ж резолюцією він виступав проти анексії Криму і війни на Донбасі, розпаленої, підтриманої, та очолюваної Росією.
Гітмен, який удає підготовку до вбивства
Через свої погляди, йому було щоразу складніше знайти платну працю за фахом : знаємо, що блоґи не годують своїх авторів. Його погляди викликали до нього ворожість всіх і вся, сповнених гордістю за «повернення» Криму в Батьківщину і ненавистю до України, яка вибрала західній шлях.
Постійні погрози смерті підштовхували цього батька покинути Росію і оселитися після деяких мандрів в Україні, де він, нарешті, зміг вільно висловлюватися у кількох засобах інформації, зокрема на телеканалі ATR, де мав власну програму.
Проте, прибуття до Києва справі не допомогло : погрози смерті не припинялися.
І ці погрози не були даремні: у березні 2017 року, кілер застрелив у центрі української столиці колишнього депутата російської Державної Думи Дениса Вороненкова, який перейшов в опозицію і встановився у Києві.
Список 30 людей, що підлягають ліквідації
Аркадій Бабченко мав щасливішу долю.
Кілер, член Правого Сектору (крайньо-права українська партія) і ветеран на Донбасі Олексій Цимбалюк, отримавши аванс за вбивство Бабченка, вирішив піти до СБУ (українська служба безпеки).
Відтоді, він удавав підготовку вбивства під контролем СБУ.
Він, звичайно, викрив, ім'я замовника: Бориса Германа, виконавчого директора німецько-української компанії Шмайссер, яка виробляє високоякісну зброю для української армії. Герман заплатив Цимбалюку 15 000 доларів, і мав доплатити йому таку ж суму після виконання замовлення, підтвердженого медіями.
Цимбалюк знав, що Герман не мав ніякової особистої зацікавлености
у ліквідації Бабченка: це був наказ з Росії.
Після вбивства Бабченка, який мав служити випробувальним м'ячем,
Герман намірявся найняти Цимбалюка на подальші вбивства.
У записаній розмові він розповідає про перелік 30 людей, яких треба зліквідувати. Цимбалюк мав також купити, за прийдешніми грошима від замовників, поважну кількість зброї: 300 автоматів Калашнікова і кілька сотень кілограмів вибухівки, яку треба було покласти у схованках у Києві, для майбутніх заворушень ...
Звинувачення у фальшивих новинах
Все було зроблено так, щоби, в разі захоплення Цимбалюка, і навіть Германа, жоден слід не привів до Росії: в обох випадках ідеться про теоретично надійних «патріотів».
Те, що замовники не передбачили, це «зраду» Цимбалюка, яка дозволила
нарешті зловити Германа за руку, коли той вручав виплату вбивці.
СБУ вирішила провести цю спеціальну операцію з постановкою вбивства журналіста, щоби заодно зберегти життя Бабченка, і зловити замовника серії запланованих вбивств.
Таку техніку використовують спецслужби і поліція в різних країнах, коли слід розкладати мережі наркоділків, або мафію хрещених батьків.
Ці ж засоби використовували кілька разів у Москві для арешту замовників вбивств бізнесменів.
Красиві душі кажуть, що ця «підроблена новина» ("fake news") знеславлює Україну. Я пропоную бути дещо реалістичнішим, і пригадати собі, що досі не віднайшли замовників вбивств ані Анни Політковської і Бориса Нємцова, ані десятків інших жертв політичних вбивств. Легко вказувати на Росію, як це робиться у випадку отруєння Скрипала та його дочки. Але це лише припущення.
Тут маємо ймовірність, що Борис Герман почне говорити, і що матимемо, цього разу, відчутний доказ методів, які використовує режим Путіна.
Особисто хочу привітати українську спецслужбу, і тішуся, що Аркадій Бабченко, цей гострий і дотепний розум. продовжує писати. ♦
Ґалія Акерман (Galia Ackerman), французько-російський історик, спеціялістка з російсько-українських відносин. Останні опубліковані її книги:
Traverser Tchernobyl, Paris, Premier Parallèle, 2016 ;
"Ukraine : une terra incognita en Europe", досьє, яке веде Galia Ackerman, in La Règle du jeu, no 57, mai 2015, 320 p.
(Переклад з французької і підкреслення — мої, З.В.)
Українські служби безпеки, проявивши творчість і відвагу, показали світові, як треба діяти з паразитичними ведмедями.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта