Млявий кінець піар-кампанії «Конгрес-22». А що сталося? (+аудіо)

Аудіоверсія: Млявий кінець піар-кампанії «Конгрес-22». А що сталося?

Її також можна прослухати на Ютубі.

Попередня стаття: Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів

Для початку трохи передісторії. Протягом тривалого часу в США та інших економічно розвинених країнах поступово зростала впливовість так званих «корпоративних психопатів» шляхом проникнення їх в органи державної влади, великі корпорації, засоби масової інформації та громадські організації. У деяких структурах ці людиноподібні розмовляючі тварини повністю перехопили управління, відтак кожна керована ними організація почала поводитися як колективний психопат. Механіку узурпації влади ми вже обговорювали у статті «Психопатичний союз та його алгоритм: як інтелектуальні тварини перехоплюють управління» (є озвучення).

Кампанія «Байден-20»

Яскравим прикладом описаного феномену стала відверто психопатична поведінка Демократичної партії США після перемоги Дональда Трампа на виборах 2016 року. Для того, щоб його усунути, демократи реалізували вкрай рішучу й безжальну стратегічну комунікаційну кампанію (СКК), під час якої розгорнули ковідний терор, заблокували рух, обвалили американську, а заодно і глобальну економіки, пограбували середній клас, зневажили закони та фундаментальні людські свободи.

СКК «Байден-20» дала результат: Трампа справді усунули, але з величезними втратами для економіки та суспільства. Це викликало незадоволення електорату, тож у 2021 році демократи відчули загрозу втрати більшості в обох палатах Конгресу. Поразка на проміжних виборах 8 листопада 2022 року неминуче запускала механізм розслідування та покарання за здійснені демократами злочини.

Такий вкрай небезпечний розвиток подій, спричинений кампанією «Байден-20», можна було зупинити тільки ще рішучішою і безжальнішою кампанією. Вона була розроблена і запущена восени 2021 року.

Кампанія «Конгрес-22»

Ідея полягала в тому, щоб очевидні провали у внутрішній політиці компенсувати ілюзією перемоги в зовнішній політиці. Для цього Білий дім ДОМОВИВСЯ з Кремлем про те, що Росія продемонструє рішучий намір відновити свій контроль над Східною Європою і розпочне війну, але захопить лише Україну, – і це буде представлено в медіа як велика перемога США, керованих президентом-миротворцем Джозефом Байденом. Мовляв, ми не допустили світової ядерної війни і зупинили Росію на кордонах Європи.

Зазначений сценарій передбачав досягнення двох цілей:

• «програма мінімум»: відволікти увагу американців від економічних проблем всередині США і загальмувати «республіканський реванш».
• «програма максимум»: створити ілюзію феєричної перемоги, на цій хвилі утримати більшість в обох палатах Конгресу і створити сприятливі умови для перемоги на виборах 2024 року.

З початком 2022 року події розгорталися згідно зі сценарієм СКК «Конгрес-22». Москва висунула ультиматум, що НАТО має повернутися до конфігурації 1997 року, коли до Альянсу входили 17 країн. По суті, це була вимога позбавити членства в Альянсі 14 країн-членів із 30 чинних, зокрема Польщу, Чехію, Угорщину, країни Балтії. «Йдеться про виведення іноземних сил, техніки та озброєнь та інші кроки з метою повернення до конфігурації станом на 1997 рік на території країн, які не були членами НАТО на зазначену дату. До них належать і Болгарія, і Румунія», – було повторно наголошено в повідомленні МЗС Росії від 21 січня 2022 року. Ультиматум супроводжувався погрозами ядерної війни.

Як і домовлялись, Білий дім почав старанно демонструвати переляк, закрив посольство США в Києві та закликав Зеленського покинути Україну, а НАТО вивела свої кораблі з Чорного моря. 24 лютого Росія почала масований ракетний обстріл України та наземне вторгнення з усіх доступних напрямків.

Згідно з узгодженим планом, захоплення Росією влади в Україні мало звершитися за десять днів, далі мала тривати партизанська війна зі звичним для московитів геноцидом завойованого населення. Так що демократичні ЗМІ мали б яскраву картинку для переконання американців, що всередині Штатів не так все й погано, а в порівнянні з закатованою Україною – навіть добре.

Але тут «щось пішло не так»: українці вчинили запеклий опір і навіть перейшли в контрнаступ, тож до середини квітня політтехнологи зрозуміли, що російського бліцкригу вже не буде. Згідно з воєнними канонами та ритмами війни, «блискавична війна» триває до шести тижнів, тобто до 42 днів. Якщо не вкластися в цей термін, то війна набуває зовсім іншого характеру.

У середині квітня стало очевидним, що первинний сценарій «зламався». Якщо так піде далі, то замість перемоги Байдена будуть звинувачення Байдена в допущеній ним кривавій бані в центрі Європи. Будуть звинувачення у слабкості та некомпетентності. Буде катастрофа на виборах 8 листопада 2022 року і ще більша катастрофа на президентських виборах 2024 року. Буде крах усієї Демократичної партії.

Це означало, що початковий сценарій потребував негайної, рішучої, докорінної переробки. І її було здійснено – з перевертанням «до навпаки». Відтепер Байден мав стати не миротворцем на руїнах України, а переможцем на руїнах Росії.

Політичне оформлення цього нового сценарію відбулося 30 червня в Мадриді на саміті НАТО, де Росію було визначено як «найбільш значущу і пряму загрозу безпеці Альянсу». Якщо простіше, то було взято курс на ліквідацію російської загрози шляхом ліквідації Росії в її нинішньому вигляді.

Новий сценарій

Для реалізації нового сценарію треба було дати зброю Україні, аби напередодні листопадових виборів вона досягла воєнного успіху і цим створила основу для яскравої медійної картинки про перемогу президента Байдена – лідера Демократичної партії США. Про наявність такого задуму з усіма доказами і посиланнями розповідала стаття «Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів» від 4 липня 2022 року (є озвучення).

У цій статті розкривалася справжня причина дуже дозованих постачань Україні американської зброї (цитата): Передчасна перемога України буде катастрофічною для кампанії «Конгрес-22», інакше на момент виборів про неї почнуть забувати. Пік воєнної слави має припасти саме на 8 листопада 2022 року. Психопатів не цікавить ні перемога України, ні поразка Росії. Їх цікавить лише досягнення мети стратегічної комунікаційної кампанії – здобуття більшості на виборах у Конгрес 8 листопада. За будь-яку ціну. Відтак можна прогнозувати, що у жовтні 2022 року Україна здобуде яскраві перемоги, які будуть представлені Білим домом як заслуга Демократичної партії США на чолі з супергероєм Байденом» (кінець цитати).

У статті висловлювалося припущення, що рух у цьому напрямку ми побачимо вже у вересні. Натомість яскрава перемога мала відбутися у другій половині жовтня, оскільки найбільш активна фаза виборчої кампанії в США зазвичай починається за три тижні до виборів. Проте найважливішим є останній тиждень, коли відбувається запекла боротьба за голоси тієї частини електорату, яка ще не визначилася, тому крайнім строком для генерування яскравої медіа-картинки мав бути початок листопада.

Головна битва 2022 року

Уже під кінець літа українські, західні та російські оглядачі дійшли висновку, що вирішальне значення в цій війні матиме битва за Херсон. Перемога України на півдні відкривала шлях на Крим, натомість перемога Росії відкривала шлях на Одесу. Тому всі інші бойові дії, попри свою інтенсивність і масштабність, розглядалися як підготовка до звільнення Херсона.

Підготовка до Херсонського тріумфу

Спочатку все відбувалося згідно з описаним вище прогнозом – 6 вересня ЗСУ почали наступ на Слобожанщині. «Загалом, Харківська операція є найблискучішою операцією в сучасній воєнній історії не тільки України, а й у 21-му столітті усієї планети Земля», – наголосив військовий експерт Петро Черник.

З цього часу всі тільки й говорили про важливість звільнення Херсона й очікували, що воно відбудеться до кінця жовтня. Наприклад, 8 жовтня колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Майкл Маллен (Michael Mullen) заявив на CNN, що Херсон має вирішальне значення – як стратегічно, так і символічно. А 13 жовтня британська газета «Financial Times» повідомила, що «За оцінками західних військових, Україна може взяти Херсон до Дніпра вже на наступному тижні».

Такого роду прогнози виглядали доволі реалістично на тлі інших яскравих успіхів ЗСУ. Так, 8 жовтня було частково виведено з ладу Керченський міст. Це відбулося в результаті удару двома українськими ракетами, пояснив полковник запасу Роман Світан. Вельми ефектна картинка палаючого мосту з густим чорним димом облетіла весь світ.

29 жовтня українські морські дрони атакували російські кораблі та інфраструктуру в Севастопольській бухті. Це стало світовою сенсацією, адже зухвала атака ЗСУ безпілотниками – це вже було щось зовсім нове, навіть почали говорити, що Україна переходить до ведення «війни майбутнього».

З усім тим, ці ефектні успіхи були лише підготовкою до головної події 2022 року – визволення Херсона. Виходячи з загальної логіки, саме ця перемога мала стати центральною медійною подією СКК «Конгрес-22». Вона мала відбутися за тиждень до виборів, щоб та частина американського електорату, яка звикла визначатися в останній день, схилила свої симпатії на бік Демократичної партії та забезпечила їй більшість в обох палатах Конгресу.

На початок листопада до святкування перемоги все було готово. До сенсаційних репортажів з визволеного Херсона вже підготувалися залучені до піар-кампанії потужні ЗМІ. Уся медійна імперія демпартії США (а це понад 90% американських ЗМІ) була готова посилити в десятки разів телекартинку Херсонської перемоги і пояснити електорату, що це заслуга Байдена та його однопартійців. А для того, щоб у цьому не було сумнівів, за кілька днів до виборів до Києва мав приїхати найближчий помічник президента Байдена – його радник з національної безпеки Джейк Салліван. Він мав отримати від України офіційне визнання того, що Білий дім є співавтором Херсонської перемоги завдяки військовій, фінансовій і політичній підтримці. Звісно, таке визнання співавторства Демпартії мало бути наочним, яскравим, безсумнівним – одне слово, медійним.

Реалізація цього геніального плану обіцяла демократам перемогу на виборах, тож усе було готово для фінального тріумфу стратегічної комунікаційної кампанії «Конгрес-22». І все спрацювало згідно з планом... за винятком однієї «дрібнички»: звільнення Херсона відбулося, але не перед виборами, а після. В результаті весь геніальний план тут же розсипався на друзки. Цікаво було спостерігати, як окремі його фрагменти ще деякий час продовжували жити своїм життям. Найкумедніше виглядав приїзд Джейка Саллівана в Київ 4 листопада.

Джейкоб Салліван (Jacob Jeremiah Sullivan, 1976 р.н.)

Дивний візит Саллівана

Розповідаючи про те, як Джейк Салліван вперше відвідав Київ, продемократичні ЗМІ наголошують на тому, що його приїзд був неанонсованим і несподіваним. Можна припустити, що, згідно з задумом, цей візит мав виглядати для публіки як миттєва реакція на якусь важливу несподівану подію (і ми вже знаємо яку). Проте події не відбулося, але за сценарієм вона мала бути, тому в наперед підготованих статтях про візит Саллівана в Україну залишилися слова «unannounced» (неоголошений) і «surprise» (несподіваний). Це ж очевидно: якщо не відбулося несподіваної (позапланової) події, то візит може бути тільки плановим і наперед узгодженим.

Тоді звідки взялися повідомлення про «позаплановість»? Річ у тім, що машина індустріальної пропаганди неповоротка та інерційна, вона не володіє цілісним мисленням і мало звертає уваги на нові «деталі», тому ЗМІ просто опублікували те, що завчасно отримали в закритих «темниках» чи прес-анонсах.

У результаті оглядачі досі ламають голову, з якого дива Салліван раптово прилетів до Києва.

Найбільш сумнівно виглядає офіційна версія, згідно з якою причиною візиту стало те, що «участь Ірану в російському вторгненні поглибилася». Мовляв, Салліван прилетів до Києва, щоб поділитися своєю тривогою щодо іранських «літаючих мопедів». Жартуєте?

Ще кажуть, що Салліван приїхав для того, щоб привезти Україні черговий пакет допомоги «від Байдена». Таке пояснення також слабеньке, адже усі попередні пакети якось доходили до України без особистої присутності Саллівана.

А може він хотів спонукати Україну до переговорів з Росією? Це поширена версія – і вона має вагомі підстави, адже Салліван належить до послідовників Генрі Кіссинджера та його «реальної політики». Згідно з підходом так званих «реалістів», Україна належить до «сфери привілейованих інтересів Росії», простіше кажучи, належить Росії. Сам Генрі Кіссінджер вважається довіреною особою Путіна, а на економічному форумі в Давосі 23 травня 2022 року він заявив, що Україна ПОВИННА поступитися Росії частиною своєї території.

Але, згідно з іронічною приказкою, «це було давно і неправда». Після Мадридського саміту НАТО Кіссинджер вчасно «перевзувся» і вже 24 липня заявив, що Україна НЕ ПОВИННА поступитися Росії частиною своєї території. Услід за «патріархом реáльполітік» почали перевзуватися і його послідовники: так, у Києві Салліван вже заявив, що США допоможуть Україні звільнити ВСЮ свою територію. Звісно, це приємна новина, але чи варто було через неї раптово зриватися в Київ?

У Києві Салліван попросив українців надати Пентагону список необхідного для відвоювання Херсона та області. Одразу ж виникла думка, а може він приїхав натиснути на українців, аби вони взяли Херсон до виборів? Це також малоймовірно, адже до 8 листопада залишилося лише 4 дні. Так що це ще одне слабеньке пояснення.

Не знайшовши причини для раптового візиту Саллівана до Києва, оглядачі розводять руками і припускають, що єдина причина – попіаритись перед виборами. Це вже виглядає правдоподібніше, адже президент Володимир Зеленський урочисто нагородив Джейка Саллівана орденом князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня – це було знято на відео і поширено як світову топ-новину.

Але й тут якось не клеїться, адже Салліван – це останній американський посадовець, якого можна було нагородити орденом України. За які заслуги? У нього ж репутація головного московського лобіста у Вашингтоні. Досі він – разом з Кіссинджером – виступав за дружбу Штатів з Росією проти Китаю коштом України. Він є найактивнішим учасником стратегічної комунікаційної кампанії «Конгрес-22». Фактично, Салліван запросив Путіна в Україну.

11 лютого 2022 року він закликав американців покинути Україну через загрозу масштабного російського вторгнення і попередив, що США не будуть втручатися у конфлікт. 13 лютого він докладно розповів, як буде відбуватися російське вторгнення, і здивував заявою про те, що Білий дім публікує розвідувальні дані для того, «щоб зупинити війну, а не розпочати її» – так ніби заявами можна зупинити заплановану агресію. Це наштовхувало на думку, що у згаданій фразі все має бути навпаки – «Білий дім публікує розвідувальні дані не для того, щоб зупинити війну, а щоб її розпочати».

Навіщо Байден гучно повідомляв про неминучу повномасштабну агресію Росії проти України

Проте пасивна поведінка США щодо захисту України могла викликати підозри щодо слабкості Білого дому. Тому Салліван тут же заспокоїв, мовляв, якщо після знищення України Росія піде далі на захід, то зустріне рішучий опір. Цитата: «"Я не збираюся перешкоджати тому, що станеться – я не можу сидіти тут сьогодні й передбачати", – сказав Салліван. "Що я можу зробити, так це переконатися, що ми готові – і ми готові. Ми готові відповісти негайно і рішуче, з флангу наших союзників і партнерів, якщо Росія піде вперед. Ми будемо захищати територію НАТО, ми покладемо витрати на Росію і ми забезпечимо, щоб ми вийшли з цього як Захід сильнішими, більш рішучими, більш цілеспрямованими, ніж ми були за 30 років, і щоб Росія в кінцевому підсумку зазнала значних стратегічних витрат на військові дії"» – повідомила CNN. Мовляв, який сенс захищати Україну, якщо вона навіть не належить до НАТО, зате належить до «сфери привілейованих інтересів Росії».

З того часу позиція Саллівана мало змінилася. Він далі проводить «конфіденційні розмови» з найближчим оточенням Володимира Путіна і далі спонукає Україну до переговорів. Салліван виступав і далі виступає проти надання Україні ракет з далекобійністю до 300 км. Так що нагородження цього де-факто противника України орденом за допомогу Україні в цій ситуації виглядало відвертим абсурдом.

То навіщо йому так недоречно дали цей орден? Відповідь: тому, що так було заплановано. Просто урочиста процедура нагородження, згідно зі сценарієм, мала відбутися вже після визволення Херсона, а самЕ це визволення мало відбутися до 4 листопада, ймовірно – в кінці жовтня. Тоді, на хвилі загальної ейфорії, Саллівану пробачили б усі його гріхи, він автоматично здобув би статус друга України і отримав орден як співавтор перемоги. Натомість 4 листопада визволення Херсона ще не відбулося, Салліван далі перебував у статусі московського лобіста, а орден отримав лише тому, що так було написано у сценарії СКК «Конгрес-22». Так що тут маємо справу зі сценарним уламком, який за інерцією продовжував своє життя після руйнування загального сценарію.

І тут виникає принципово важливе запитання: Чому Херсон не звільнили до кінця жовтня? Для відповіді треба поглянути на загальний підхід керівництва Демпартії, точніше, її психопатичного ядра, яке захопило партійне управління і Білий дім.

Чому зброю давали вкрай дозовано

Почнімо з того, що з першого дня обрання президентом Дональда Трампа у 2016 році поведінка Демократичної партії США має відверто психопатичний характер – вона безсовісна, безсоромна, брехлива, агресивна, безжальна, гротескна, брутальна, егоїстична і короткозора. Цю тему ми вже обговорювали у статтях «Мавпування третього рівня» і «Політична зоологія». Така поведінка спричинена самою природою психопатів, адже вони є інтелектуальними тваринами, відтак можуть простежувати локальні логічні зв’язки, але неспроможні до цілісного бачення ситуації.

Попри деяку солідарність з особинами свого біологічного виду, психопати діють лише у власних егоїстичних інтересах. Важливо розуміти, що ці їхні егоїстичні дії фрагментарні та короткозорі. Хрестоматійним прикладом є психопат Владімір Путін, політика якого складається з окремих короткострокових кроків. Загальновідомо, що Путін не стратег, а тактик. У його діях нема стратегії, бо нема цілісного бачення ситуації. Те, що іноді називають «путінською стратегією» – це ніщо інше, як реалізація інстинкту домінування, властивого тваринам. У психопатів інстинкт домінування посилений людиноподібним інтелектом, тому виражається дуже виразно.

Так от, психопатів не цікавлять ні Україна, ні Росія – їх цікавить лише утримання влади, адже вона задовольняє їхній інстинкт домінування, дає їм гроші та задоволення. Для збереження влади вони розробили СКК «Конгрес-22», медійною кульмінацією якої мало стати визволення Херсону. Для того, щоб ЗСУ звільнили Херсон, треба було дати зброю, але так, щоб Росія не зазнала остаточної поразки.

Ви запитаєте, а чому це вашингтонські психопати так турбуються про Росію? Насправді вона їх мало цікавить, особливо після Мадридського саміту НАТО, який оформив рішення про ліквідацію Росії. Вашингтонських психопатів по-справжньому цікавить лише те, щоб війна тривала ще два роки. Про завдання цієї війни ми вже знаємо: 1) відволікання уваги електорату від економічного занепаду в США, 2) яскрава картинка перемоги перед президентськими виборами 2024 року, яку можна буде використати для приведення до влади президента від Демпартії.

Це головна причина, чому донині допомога Україні відбувається так дозовано. Цю дозу розраховували так, щоб Україна не програла війну, а в кінці жовтня 2022 року отримала яскраву локальну перемогу, але так, щоб війна далі тривала до президентських виборів 5 листопада 2024 року.

Саме так усе й було ретельно сплановано. Білий дім з найактивнішою участю Джейка Саллівана з точністю до крапельки вивіряв допомогу Україні, аби ЗСУ до початку листопада звільнили Херсон, але при цьому не обвалили спроможність Росії ще два роки вести війну.

Згаданим процесом можна керувати тільки дозованим постачанням зброї. Тому на початок жовтня Україна отримала рівно стільки зброї, скільки потрібно було для звільнення Херсона. Все було чітко розраховано для локальної перемоги в кінці жовтня – не раніше і не пізніше. Але її не відбулося. Чому?

Піарники та реальна війна

Нагадаємо, що війна в Україні була організована лише як елемент піар-кампанії «Конгрес-22». Відтак рамки цієї війни задавали не військові, а політтехнологи, тобто фахівці з організації виборчих піар-кампаній. По суті, війною керували офісні працівники, звичні до планування «на асфальті», коли політичні події відбуваються незалежно від погоди. Натомість війна в Україні відбувалася на чорноземах, які під час сезону дощів – тобто навесні та восени – перетворюються для важкої техніки на непрохідне болото. Для ведення подібних кампаній вашингтонські піарники не мали необхідного досвіду. Тому в другій половині жовтня, коли пішли осінні дощі, піар-кампанія забуксувала разом з військовою технікою.

Гальмування наступу на Херсонщині занепокоїло Білий дім, що, природно, викликало запитання до української влади. Тому 25 жовтня міністр оборони Олексій Резніков змушений був пояснити причини відставання від графіку: «На півдні ми також продовжуємо нашу контрнаступальну кампанію. Прямо зараз певні погодні умови, я маю на увазі дощ, роблять нас трохи повільнішими. Але ми використовуємо тактику крок за кроком повертати наші села, метри і кілометри, і ми продовжуватимемо це робити», – сказав Резніков в інтерв'ю Fox News. Тобто ми стараємось, а якщо не встигнемо, то через погодні умови.

Гальмування можна було б уникнути, якби українцям вчасно дали значно більше гусеничної техніки, проте цього не було зроблено через побоювання, що ЗСУ не лише увійдуть в Херсон, а й обвалять всю російську лінію оборони. Перебуваючи в Києві, Салліван повідомив про новий пакет допомоги з танками Т-72 і попросив надати список необхідного для відвоювання Херсона, але вже було запізно.

У результаті світові медіа показали лише напружену сцену нагородження Саллівана, яка мала засвідчити внесок Білого дому в успіхи ЗСУ на Херсонщині. А все могло бути незрівнянно яскравіше і потужніше. Про це свідчать репортажі трьох провідних західних телекомпаній, які відбулися тижнем пізніше – під час звільнення Херсона 12 листопада.

Феєричні репортажі з Херсона

Погляньте відеозаписи цих чудових репортажів. Вочевидь, вони ретельно готувалися, тому були здійснені просто блискуче. Вони не «паркетні», а справжні, щирі та емоційні – тому облетіли весь світ і отримали мільйони переглядів.

Репортаж CNN: CNN on the ground as Kherson celebrates liberation (CNN на місці подій, коли Херсон святкує визволення):

Репортаж SkyNews: Ukraine War: Tears of relief and joy in liberated Kherson (Війна в Україні: сльози полегшення і радості у звільненому Херсоні):

Репортаж ITV News: Ukrainian soldiers welcomed as heroes in liberated Kherson after Russian retreat (Українських солдатів зустрічають як героїв у звільненому Херсоні після відступу росіян):

Якби ці репортажі були здійснені перед виборами, то вони, безумовно, були б стократно посилені світовими ЗМІ, залученими до кампанії «Конгрес-22». Потужний заряд радісної енергетики реально міг змінити ставлення до Демпартії тих американців, які зазвичай визначаються зі своїм політичним вибором в останній тиждень. Тоді могло б статися те, на що й розраховували політтехнологи: демократи могли б зберегти більшість в обох палатах Конгресу. Проте в реальності усе відбулося не так яскраво.

Млявий кінець. Що далі?

Піар-кампанія не отримала феєричного завершення, тому завершилась доволі невиразно: демократи втратили більшість у Палаті представників, зате зберегли більшість у Сенаті.

Для України це позитивний результат. Республіканці мають намір посилити допомогу далекобійною зброєю, а також розслідувати, як демократи розкрадали кошти, виділені Україні. Як повідомив колишній посол України в США Валерій Чалий, з пакету допомоги на 40 мільярдів доларів до України надійшло не більше 8 мільярдів, тобто лише п’ята частина. Подейкують, що так працює вся «демократична допомога»: якщо до споживача дійде хоча б половина – це велика удача.

Розслідування демократичних зловживань обов’язково приведе американських конгресменів до психопатичної вертикалі, зосередженої в Офісі президента України. Тоді почнеться другий етап очищення України від корпоративних психопатів.

Щодо допомоги Україні, то в США буде змагання двох сил. Республіканці в цілому будуть виступати за рішуче завершення війни, натомість демократи постараються затягнути її ще на два роки. Головною слабкістю республіканців була відсутність у них потужних ЗМІ. З ліквідацією політичної цензури в соцмережі Twitter ситуація різко змінюється.

А що Україна? Хай там як, а воєнний час українцям треба використати для постіндустріальної самоорганізації. Якщо цього не зробимо нині, то після перемоги над Росією корпоративні психопати оголосять себе героями цієї війни – і тоді їх уже не посунеш.

На завершення варто нагадати, що ігнорування природного середовища стало причиною не лише непланового завершення піар-кампанії, а також непланового її початку. Річ у тім, що Росія почала широкомасштабне вторгнення в дуже незручних погодних умовах: волога українська земля стала непрохідною навіть для гусеничної техніки, тому російські колони могли рухатися лише дорогами, де ставали легкою мішенню для ЗСУ. Звідси величезні початкові втрати російської армії та провал її наступу на Київщині.

Якби календар наступу планували російські військові, то вторгнення здійснили б або раніше, коли земля була ще промерзла, або пізніше, коли вона вже підсохла. Але терміни початку війни визначили піарники, а вони діяли за усталеним шаблоном стратегічних комунікаційних кампаній. Згідно з ним, кампанію треба починати не раніше, ніж за 9 місяців до її завершення, інакше учасники «вигорять» і не доведуть справу до успішного завершення. Кампанія «Конгрес-22», з врахуванням додаткового тижня на підрахунок голосів, мала бути завершена до середини листопада, тому розпочати її можна було лише у другій половині лютого, що й було зроблено – не дивлячись на вкрай несприятливі погодні умови. Початок війни був прив’язаний не до погодних умов, а до шаблону піар-кампанії.

Так що цього разу українцям дуже пощастило. Наступний раз усе може бути значно гірше. А щоб такого не сталося, ми пізнаємо принципи стратегічних комунікаційних кампаній, досліджуємо психопатів і уважно стежимо за руками професійних паразитів, шахраїв та маніпуляторів.