Зображення користувача Петро Олар.
Петро Олар
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Литва має зброю, яку так мало використовує Україна - Даріус Петрошіус

Категорія:

Як литовська мова стала дієвою зброєю суверенітету, незалежності і стійкості до пропаганди з боку зовнішніх ворогів, а також сучасних інформаційних воєн – на це питання відповів депутат литовського Сейму Даріус Петрошіус журналістам Київського прес-клубу Ганні і Петру Оларам.

img5217.jpg

Даріус Петрошіус на конференції, присвяченій 700 річниці династії Гедимінів

– Як литовська мова стала дієвою зброєю суверенітету, незалежності і стійкості до пропаганди зовнішніх ворогів, а також сучасних інформаційних воєн?

– Я не знаю, як в Україні, але у нас ще за часів Радянського Союзу (правда, я тоді був маленький) любили литовську мову і в родині, і в школі. З нею ми народилися і з нею жили, незважаючи на те, що влада примушувала користуватися російською мовою. І я зараз як депутат знаю і переконаний, що мова – це основа держави і, поки вона є, існує нація і держава.

Багато в світі говорять, що литовська мова дуже складна і дуже красива. Ми завжди говоримо, що це так і є. І якщо говорити про патріотизм, то мова – це одна з важливих складових цього поняття. Коли ми вступали до Євросоюзу, то наша литовська мова стала дуже важливою для нас, згодом вона стала одною з офіційних мов Євросоюзу. І зараз, коли в Брюсселі всі важливі документи Євросоюзу перекладають на литовський, то наші філологи буває довго сперечаються: яким литовським словом можна замінити англійське поняття або політичний термін.

Зараз, якщо говорити про безпеку, то наша мова, наш славень, наша історія, наші сучасні пісні, така як «Нас три мільйони» – вони об'єднують і захищають нас. Я говорив з нашими військовими про те, як музика і пісня, литовське слово підіймають дух і гордість воїна. Він знає, які святині йому захищати.

Нас три мільйони

Ми дізналися, що Ви виросли в сім'ї керівника колгоспу, де він за статусом мав би говорити тільки російською мовою. А як ви спілкувалися вдома?

– Я не пам'ятаю, щоб в нашому будинку з мого раннього дитинства звучала інша, крім рідної литовської, мова. У школі була обов'язковою російська і я там вивчав її, але в родині для нас була близькою і зрозумілою рідна литовська мова.

Я приведу Вам ще один яскравий приклад з короткого перехідного періоду до нашої незалежності. В Армії, як тільки одягли форму з литовським прапором, солдати і офіцери в той же момент почали спілкуватися, віддавати команди і вітання тільки литовською мовою. Я думаю, головними тут були велика патріотична хвиля та розуміння, що рідна мова – це теж зброя захисту наших інтересів. Ми завжди підкреслювали, що наша Армія не є продовженням радянської, вона по суті, ідеї і формі є литовською...

І зараз, коли у нас був новий заклик молодих людей на строкову службу до Армії, то добровольців було більше, ніж потрібно литовський армії.

Ви перебуваєте в комісії Сейму з питань оборони, а як часто Ви зустрічаєтеся з командирами і солдатами литовської Армії і які проблеми доводиться вирішувати?

– Коли я став депутатом Сейму, це якраз збіглося з усіма геополітичними змінами, коли на моїх очах міцніла литовська Армія і все вирішував патріотизм. І коли нещодавно наш Сейм голосував за повернення строкової військової служби до литовської армії, то в школах на зустрічах зі мною молоді хлопці і дівчата, які ще навчаються, в один голос і з гордістю підіймали руки, що вони хочуть захищати Батьківщину, мову, традиції, нашу історію, територію, а головне – наш народ.

Ще один факт: я особисто займаюся спортом і, коли приходжу до школи, бачу якихось м'ягкотілих молодих людей за комп'ютерами. Але коли через деякий час я зустрічаю цих хлопців в наших військових підрозділах, то дуже приємно дивитися на цих молодих і сильних патріотів.

Добровільна система сама відбирає тих, хто може і бажає бути захисником Батьківщини.

А яким литовським досвідом з Армії або прийнятих Сеймом законів Ви могли б поділитися з українськими колегами? Що допомогло б Україні в цей важкий час?

– Я скажу так: якщо не буде у вас внутрішнього порядку в Армії, то ніхто вам не допоможе. Молода людина, потрапивши у таке середовище, виявиться небоєспроможною, якщо будуть процвітати старі порядки, дідівщина. У нас цього давно нема і навіть в теорії вже й не може бути. Всі розуміють, що це ненормально і нічого спільного не має з патріотичним вихованням. У нас є можливість дивитися на кращі армії світу. Думаю, і у вас зараз з'являються такі можливості.

Армії треба постійно вчитися кращого досвіду, я знаю: зараз і наші фахівці консультують українських військових. Те, що відбувається зараз в Україні, ніде ще не було, і для наших військових – це теж досвід. Ми вчимося не тільки на позитивних прикладах, наші фахівці вивчають і ваші помилки під час бойових дій у війні на сході України. Це важливо для нас, як і наша порада і погляд для вас.

І ми, на жаль, мусимо констатувати, що і сьогодні в українській армії не на тому рівні, що в Литві, ставляться до державної української мови. Це великий резерв як для протидії ворожій розвідці, так і для самооцінки бійців: хто ти і чию землю захищаєш.

Мова - це дуже важливо, і я можу назвати її тією зброєю і резервом, яка дісталась людині від матері. А захищати рідну матір – нема, напевно, на Землі вищого обов'язку та честі...

Наші інтереси: 

Литовські політики краще за українських розуміють значення мови для боєздатності армії. На жаль, цього не завжди розуміють навіть українські патріоти. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Деякы чинники:

- У Литвi бiльше 90 вiдсоткiв - етнiчнi литовцi;

- У Литвi багато рокiв першим секретарем був Снечкус - литовський патрiот, товариш Андропова, тому його на вiдмiну вiд Шелеста, який робив приблизно, те, що Сненчкус не уснули. Петра Юхимовича Шелеста усунули дуже швидко. За Петра Шелеста у ЦК КПУ працiвники боялися росiйською вiдповiдати на телефоннi дзвiнки - за росiйське слово - звiльнення. У Литва фактично не русифiкувалася на вiдмну вiд латвiйцiв та естонцiв.

Хай Буде!

Коментарі

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Деякы чинники:

- У Литвi бiльше 90 вiдсоткiв - етнiчнi литовцi;

- У Литвi багато рокiв першим секретарем був Снечкус - литовський патрiот, товариш Андропова, тому його на вiдмiну вiд Шелеста, який робив приблизно, те, що Сненчкус не уснули. Петра Юхимовича Шелеста усунули дуже швидко. За Петра Шелеста у ЦК КПУ працiвники боялися росiйською вiдповiдати на телефоннi дзвiнки - за росiйське слово - звiльнення. У Литва фактично не русифiкувалася на вiдмну вiд латвiйцiв та естонцiв.

Хай Буде!

Зображення користувача Петро Олар.
0
Ще не підтримано

Думка депутата литовського Сейму Даріуса Петрошіуса має бути почута в Україні. Мабуть українські парламентарі зі слів литовця зрозуміють важливість рідної мови особливо в ці нелегкі для України часи. Зараз депутат готує виступ і статю про загрозу російської пропаганди через литовські ЗМІ. І готовий відповісти на запитання які хвилюють українців, можливо і підказати як вони вирішувались в Литві.

Хай живе Міжмор’я!