Цей погляд на людське життя як відеогру збігається з концепцією ельфізму, але з одним застереженням. Ілон Маск говорить про автоматичне генерування подій, а воно вмикається лише тоді, коли людина допускає пасивність і не діє як гравець.
Про це ми вже говорили у статті: «Створюй собі події, інакше їх для тебе створять без тебе – практична метафізика». Якщо божественна програма помічає, що людина не отримує обумовлений мінімум подій, потрібний для її розвитку, то Всесвіт сам починає їх генерувати – для «виконання плану». Саме про цей режим автоматичного генерування і розповідає Ілон Маск.
При цьому він, ймовірно, допускає ще одну помилку – він розглядає людину не як втіленого гравця, а лише як ігрового персонажа, за яким спостерігають глядачі-інопланетяни.
Про все це Ілон Маск розповів у відеоінтерв’ю на ютуб-каналі The Katie Miller Podcast, яке відбулося 10 грудня 2025 року.
Справді, а що як наше життя, вся наша реальність – це лише надзвичайно складна комп’ютерна симуляція? Ця ідея вже давно бентежить філософів та футурологів. Але Ілон Маск, відомий своїми неординарними поглядами, пропонує ще більш дивовижну та дещо тривожну інтерпретацію цієї концепції.
За його словами, якщо ми справді живемо в симуляції, то майбутнє визначається не логікою чи випадковістю, а одним простим критерієм: найцікавішим можливим результатом. Наша єдина мета, на думку Маска, – бути достатньо захопливими, щоб творці цього грандіозного експерименту не натиснули кнопку «Вимкнути».
Щоб зрозуміти його логіку, варто зануритися в ключові аспекти його теорії, які перетворюють наше існування з хаотичного набору подій на видовищний серіал, що відчайдушно бореться за продовження на наступний сезон.
Найцікавіший результат – найімовірніший
Основа філософії Маска криється в одному реченні: «У мене є теорія про передбачення майбутнього, яка полягає в тому, що найцікавіший результат є найімовірнішим». Якщо припустити, що наша реальність є симуляцією, то ця логіка стає цілком зрозумілою. Творці симуляції, як і будь-які дослідники, не зацікавлені в нудних, передбачуваних сценаріях.
Маск проводить пряму аналогію з тим, як його компанії, SpaceX та Tesla, використовують симуляції. Вони запускають тисячі комп’ютерних моделей, щоб перевірити, як поводитиметься ракета чи автомобіль. І на які з них звертають найбільше уваги?
Не на ті, де все йде ідеально за планом, адже вони не дають нової інформації. Але й не на ті, де ракета вибухає на старті – це теж нецікаво. Найціннішими є симуляції, де система працює на межі своїх можливостей, де щось іде не за планом, але не призводить до миттєвої катастрофи. Саме цей простір на межі провалу є «цікавим».
Наш Всесвіт – це серіал для інопланетян
Щоб зробити цю концепцію ще більш наочною, Маск пропонує уявити наше існування як розважальний продукт для вищого розуму. Він припускає, що ми можемо бути чимось на кшталт шоу, яке транслюється для позаземної аудиторії.
З цього погляду, наше виживання напряму залежить від глядацького інтересу. Якщо сюжет стає прісним, персонажі – непереконливими, а драма зникає, рейтинги падають. А що відбувається з шоу з низькими рейтингами? Його закривають.
Або можна уявити, що ми – інопланетний серіал на Netflix. І цей серіал триватиме лише в тому випадку, якщо у нас будуть хороші рейтинги.
Наша єдина мета – бути цікавими, щоб нас не «вимкнули»
З попередніх ідей випливає простий, але потужний висновок: головна, якщо не єдина, мета людства – підтримувати інтерес до нашого існування. Ми повинні генерувати захопливі події, створювати непередбачувані сюжетні повороти та бути достатньо динамічними, щоб творцям симуляції не стало нудно.
Маск прямо говорить, що симуляцію зупинять, коли вона стане нудною. Це перетворює наше життя на своєрідне реаліті-шоу, де ми всі є учасниками, які борються за увагу невидимого глядача. Це змушує його звернутися безпосередньо до цих гіпотетичних творців: «Будь ласка, не видаляйте нас. Ми будемо цікавими, чесне слово».
Драма важливіша за мир і спокій
Важливо розуміти, що в контексті цієї теорії «цікавий» результат не обов’язково означає «хороший» чи «позитивний». Насправді все навпаки. Ідеальний світ, де панує гармонія і нема конфліктів, був би неймовірно нудним для споглядання.
Маск наводить приклад того, як люди охоче дивляться фільми про Першу світову війну, їдять попкорн і п’ють газовану воду, поки на екрані вибухами розриває людей. Нас приваблює драма, конфлікт, напруга. Ідеальна історія без конфліктів була б нецікавою.
Це підпорядковується законам класичної драматургії: історія потребує злетів і падінь, трьохактної структури із зав’язкою, розвитком та розв’язкою. Аналізуючи політичну кар’єру Дональда Трампа, Маск зазначає, що сюжетна лінія з поразкою, а потім новою перемогою є набагато «цікавішою» – а отже й більш імовірною – ніж проста і лінійна історія успіху.
Наші інтереси:
Досліджуємо природу нашого життя. Будьмо гравцями, а не ігровими персонажами.
Війна в Україні – це надпотужний каталізатор, що прискорює розпад неефективної етатичної диктатури та сприяє народженню республіки – народної держави. У республіці джерелом влади є «демоси» –...
Ілон Маск: «З усіх варіантів майбутнього Всесвіт генерує найцікавіший». Де тут помилка?
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Цей погляд на людське життя як відеогру збігається з концепцією ельфізму, але з одним застереженням. Ілон Маск говорить про автоматичне генерування подій, а воно вмикається лише тоді, коли людина допускає пасивність і не діє як гравець.
251220-ilonmask-1.jpg
Зміст
Про це ми вже говорили у статті: «Створюй собі події, інакше їх для тебе створять без тебе – практична метафізика». Якщо божественна програма помічає, що людина не отримує обумовлений мінімум подій, потрібний для її розвитку, то Всесвіт сам починає їх генерувати – для «виконання плану». Саме про цей режим автоматичного генерування і розповідає Ілон Маск.
При цьому він, ймовірно, допускає ще одну помилку – він розглядає людину не як втіленого гравця, а лише як ігрового персонажа, за яким спостерігають глядачі-інопланетяни.
Про все це Ілон Маск розповів у відеоінтерв’ю на ютуб-каналі The Katie Miller Podcast, яке відбулося 10 грудня 2025 року.
Справді, а що як наше життя, вся наша реальність – це лише надзвичайно складна комп’ютерна симуляція? Ця ідея вже давно бентежить філософів та футурологів. Але Ілон Маск, відомий своїми неординарними поглядами, пропонує ще більш дивовижну та дещо тривожну інтерпретацію цієї концепції.
За його словами, якщо ми справді живемо в симуляції, то майбутнє визначається не логікою чи випадковістю, а одним простим критерієм: найцікавішим можливим результатом. Наша єдина мета, на думку Маска, – бути достатньо захопливими, щоб творці цього грандіозного експерименту не натиснули кнопку «Вимкнути».
Щоб зрозуміти його логіку, варто зануритися в ключові аспекти його теорії, які перетворюють наше існування з хаотичного набору подій на видовищний серіал, що відчайдушно бореться за продовження на наступний сезон.
Найцікавіший результат – найімовірніший
Основа філософії Маска криється в одному реченні: «У мене є теорія про передбачення майбутнього, яка полягає в тому, що найцікавіший результат є найімовірнішим». Якщо припустити, що наша реальність є симуляцією, то ця логіка стає цілком зрозумілою. Творці симуляції, як і будь-які дослідники, не зацікавлені в нудних, передбачуваних сценаріях.
Маск проводить пряму аналогію з тим, як його компанії, SpaceX та Tesla, використовують симуляції. Вони запускають тисячі комп’ютерних моделей, щоб перевірити, як поводитиметься ракета чи автомобіль. І на які з них звертають найбільше уваги?
Не на ті, де все йде ідеально за планом, адже вони не дають нової інформації. Але й не на ті, де ракета вибухає на старті – це теж нецікаво. Найціннішими є симуляції, де система працює на межі своїх можливостей, де щось іде не за планом, але не призводить до миттєвої катастрофи. Саме цей простір на межі провалу є «цікавим».
Наш Всесвіт – це серіал для інопланетян
Щоб зробити цю концепцію ще більш наочною, Маск пропонує уявити наше існування як розважальний продукт для вищого розуму. Він припускає, що ми можемо бути чимось на кшталт шоу, яке транслюється для позаземної аудиторії.
З цього погляду, наше виживання напряму залежить від глядацького інтересу. Якщо сюжет стає прісним, персонажі – непереконливими, а драма зникає, рейтинги падають. А що відбувається з шоу з низькими рейтингами? Його закривають.
Або можна уявити, що ми – інопланетний серіал на Netflix. І цей серіал триватиме лише в тому випадку, якщо у нас будуть хороші рейтинги.
Наша єдина мета – бути цікавими, щоб нас не «вимкнули»
З попередніх ідей випливає простий, але потужний висновок: головна, якщо не єдина, мета людства – підтримувати інтерес до нашого існування. Ми повинні генерувати захопливі події, створювати непередбачувані сюжетні повороти та бути достатньо динамічними, щоб творцям симуляції не стало нудно.
Маск прямо говорить, що симуляцію зупинять, коли вона стане нудною. Це перетворює наше життя на своєрідне реаліті-шоу, де ми всі є учасниками, які борються за увагу невидимого глядача. Це змушує його звернутися безпосередньо до цих гіпотетичних творців: «Будь ласка, не видаляйте нас. Ми будемо цікавими, чесне слово».
Драма важливіша за мир і спокій
Важливо розуміти, що в контексті цієї теорії «цікавий» результат не обов’язково означає «хороший» чи «позитивний». Насправді все навпаки. Ідеальний світ, де панує гармонія і нема конфліктів, був би неймовірно нудним для споглядання.
Маск наводить приклад того, як люди охоче дивляться фільми про Першу світову війну, їдять попкорн і п’ють газовану воду, поки на екрані вибухами розриває людей. Нас приваблює драма, конфлікт, напруга. Ідеальна історія без конфліктів була б нецікавою.
Це підпорядковується законам класичної драматургії: історія потребує злетів і падінь, трьохактної структури із зав’язкою, розвитком та розв’язкою. Аналізуючи політичну кар’єру Дональда Трампа, Маск зазначає, що сюжетна лінія з поразкою, а потім новою перемогою є набагато «цікавішою» – а отже й більш імовірною – ніж проста і лінійна історія успіху.
Досліджуємо природу нашого життя. Будьмо гравцями, а не ігровими персонажами.
Зверніть увагу
Архаїчні демоси – самокеровані групи «своїх людей»: від священного ладу Трипілля до сучасної республіки та копного права 2.0