Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Е-квиток замість жетона і талончика. Позитив чи проблеми?

Київська влада планує запустити електронний квиток. Це дозволить пасажирам зручніше розраховуватися за проїзд, а транспортним підприємствам отримати стабільне прозоре джерело доходів і вимірювати пасажиропотік. Мають зникнути жетони в метро, піти у минуле звичні компостери в тролейбусах і автобусах та кондуктори-продавці талончиків.

 

19093003.jpg

Картка Kyiv Smart Card коштує 50 гривень / фото itc.ua

Замість цього буде електронний квиток (або е-квиток) – електронна версія паперового квитка, яка зберігається в базі даних. Завдяки цьому місто може не лише отримати прозоре джерело доходів від транспортних послуг, але і відслідковувати кількість проданих проїзних документів та завантаженість окремого маршруту, пише Олександр Куницький у своїй статті на УНІАН.

Свої вигоди отримають і пасажири. Вони можуть розраховуватися за поїздку, як в комунальному наземному, так і в підземному транспорті одним документом. Зокрема, це може бути картка Kyiv Smart Card, картка киянина, банківська картка або паперовий квиток з QR кодом, згенерованим у кабінеті киянина або купленим в кіоску.

Все із вищепереліченого є носієм електронного квитка. До слова, випробувати роботу нової системи оплати можна вже зараз. Е-квиток працює в режимі дослідної експлуатації ще з лютого. За цей час проводилася підготовка інфраструктури, тестування роботи обладнання та програмного забезпечення.  

Поповнювати картку Kyiv Smart Card можна в особистому кабінеті, який треба створити на сайті електронних послуг столиці. Можна занести данні карти в Приват-24 і робити поповнення через банк.

Одноразова купівля півсотні поїздок дозволяє знизити ціну однієї подорожі до 6,5 гривні при повній ціні квитка – 8 гривень. 

Як повідомили УНІАН в столичному комунальному підприємстві, придбати та поповнити  Картку Kyiv Smart Card зараз можна в касах десяти станцій метрополітену: «Хрещатик», «Театральна», «Майдан Незалежності», «Академмістечко», «Лісова», «Арсенальна», «Теремки»,  «Сирець», «Почайна», «Площа Льва Товстого». Крім того, придбати та поповнити картку можливо в терміналах самообслуговування на станціях: «Академмістечко», «Вокзальна», «Хрещатик», «Дарниця», «Лісова», «Героїв Дніпра», «Майдан Незалежності», «Деміївська», «Площа Льва Товстого», «Палац спорту», «Видубичі», «Бориспільська», «Золоті ворота». А також на станціях швидкісного трамваю та у 322 кіосках з продажу тютюнових виробів (Т-кіоск), які розташовані біля зупинок по всьому Києву. 

Найголовніша ж перевага Kyiv Smart Card в тому, що її можна поповнити дистанційно - в особистому кабінеті киянина, в мобільному додатку Kyiv Smart City, на сайтах іРау та Роrtmone.   Дистанційно можна придбати і разовий проїзний - QR-квиток. Він продаєтеся в тих же місцях що і Kyiv Smart Card, а також за допомогою чат ботів Kyiv Pay Bot і KyivMetroBot в Телеграм та Фейсбук. 

Однак, варто пам’ятати, що наразі QR-квиток є сенс купувати тільки для наземного транспорту. Адже, поки лише станція метро «Площа Льва Толстого» має турнікети для зчитування QR-квитків. 

А от розрахуватися за проїзд банківською карткою можна на всіх станціях метро. На відміну від наземного транспорту. Щоправда, в КМДА запевнили, що з 1 листопада це також буде можливо.

Ще один носій електронного квитка – муніципальна «Картка Киянина». Вона видається громадянам, у кого є пільги на виплати з бюджету Києва, хто офіційно працевлаштований в столиці, переміщеним особам, які стоять на обліку в Києві, учням шкіл та вузів, а також їхні батькам та опікунам. При цьому, під час зчитування пільговиками своїх карт у транспорті гроші за проїзд не стягуються.

Здійснити оплату електронним квитком дуже просто. У салоні наземного транспорту достатньо прикласти її до валідатора, а в метрополітені потрібно прикласти до зчитувального пристрою на турнікеті.  Контролювати оплату будуть контролери зі спеціальними зчитуючими пристроями. 

«При здійсненні контролю оплати проїзду контролер переводитиме систему та транспортні термінали в режим контролю і спеціальним приладом перевірятиме факт оплати пасажиром транспортної послуги перевізника», - зазначили в прес-службі КМДА. 

Запуск електронного квитка Київ чекав не один рік. Ще у 2013 році «Київпастранс» закупив 400 валідаторів, які були встановлені лише на тролейбусах окремих маршрутів і фактично виконували роль звичайного компостера, адже ці валідатори вели облік пасажирів у наземному транспорті і не були об’єднані із системою метрополітену. 

Потім було ще кілька спроб. У 2017 році компанія Korea Smart Card Company навіть пропонувала Києву за рік запровадити е-квиток у комунальному транспорті. Однак, у КМДА від пропозиції відмовилися. 

За словами керівника сектора «Транспорт і інфраструктура» незалежної неурядової організації BRDO Владислава Притоманова, цьому могли завадити самі київські чиновники. 

«На мою думку це зв’язано з тими, хто курує IT-сектор. Той, хто відповідає за IT-системи в адміністрації, приводить своїх людей. Скоріше за все, так відбулося цього разу», - зазначив він. 

Лише на початку 2019 року Київська влада почала тестувати електронний квиток. Таким чином, Київ приєднався до таких українських міст, як Житомир, Біла Церква, Тернопіль, Івано-Франківськ, Дніпро, Харків, Львів та Вінниця, де повноцінно або частково працює е-квиток.

Це дозволяє міській владі збирати інформацію про пасажиропотік. Адже, ґрунтуючись на данних е-квитка можна передивитися маршрути руху громадського транспорту. 

«Маршрутна сітка не змінювалася з часу Радянського Союзу. Таким чином, ми зможемо позбутися нерентабельних перевезень. Електронний квиток, який уже працює в Ужгороді, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Харкові, дозволив на 80 відсотків змінити структуру перевезень в місті. Якісь маршрути закриваються, а якісь змінюються», - зазначає Притоманов.

Також, за словами експерта, на транспорті встановлюють додаткові датчики, які фіксують кількість пасажирів яка знаходиться в салоні в певний проміжок часу.  «Ці датчики прив’язані до електронного квитка. Таким чином, ми розуміємо скільки зайшло, а скільки заплатило. Це дозволяє підтвердити перевізнику об’єм компенсації за пільгових пасажирів.

Раніше підтвердити кількість перевезених пільговиків не можна було», - підкреслює Притоманов.  Крім того, місто може відмовитися від кондукторів, яких давно немає в розвинених країнах.

Транспортний експерт та радник голови «Укравтодору» Олександр Кава не розділяє оптимізму від запуску столичного електронного квитка. Експерт переконаний, що в Києві є нагальніші проблеми. 

«За ці кошти можна було б купити 200 тролейбусі. Завдяки цьому суттєво покращити транспортне забезпечення на всьому лівому березі Києва. Адже, зараз на маршрути виїжджає лише близько 900 одиниць муніципального транспорту», - зазначив Кава. 

Ще одним проблемним місцем електронного квитка в Києві експерт називає систему оплати проїзду, яка відрізняється від інших країн, зокрема європейських. 

«В Європі квитки дають право проїзду на певний проміжок часу. А в нас кожна пересадка - це додаткова оплата. Тобто, в нас діє система обдирання киян по повній», - зазначив Кава. Окрім цього, в Європі є багаторазові картки – місячні проїздні, які дозволяють економити. Тоді, як в Києві пасажир може купити тільки певну кількість поїздок. 

За словами Кави, це призводить до того, що мешканець Києва в місяць витрачає на проїзд в громадському транспорті більше, ніж мешканець Варшави чи Праги. 

"У Варшаві за 26 доларів в місяць пасажир отримує право необмеженого проїзду в міському і приміському транспорті. В Празі така ж система і квиток коштує 23 долари. В Києві все набагато складніше. Якщо людина користується двома видами транспорту для поїздки на роботу і з роботи, то йому проїзд за один день обходиться в 32 гривні", - зазначив експерт.

«Звісно, планується зробити систему знижок місячних проїзних. До цього мають прийти підприємства. Однак, зараз не вигідно вкладатися в довгі гроші. Плюс, не можливо прорахувати вартість проїзного. Спочатку треба виміряти пасажиропотік і визначити вартість місячного проїзного», - зазначив Притоманов. 

Ще однією не вирішеною проблемою залишається відсутність е-квитка в маршрутках. 

За словами Притоманова, зробити електронний квиток у всіх столичних маршрутках буде проблематично. 

«Адже, зазвичай конкурс виграє велика компанія з красивими автобусами. Потім вони продають так звану «путівку». Тобто, приблизно за 800 гривень в день вони на свій маршрут ставлять будь-кого з автобусом і водієм. Звісно, їм не вигідно мати електронну звітність, яка показує виручку. По-перше, це показує, що на маршруті працюють нелегальні авто, а по-друге, відразу видно заробіток», - вважає експерт.

Тому, за словами Притоманова, щоб забезпечити електронний квиток і в приватному громадському транспорті, потрібно в договорі прописувати наявність необхідного зчитувального пристрою. 

В департаменті інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації повідомили, що запустити е-квиток у маршрутках планують після закінчення дослідної експлуатації системи в муніципальному транспорті. 

Ще один недолік електронного квитка, за словами Притоманова, полягає в тому, що всі дані про продаж знаходяться у перевізника. 

«Наприклад, коли платиш карткою в метро, всі дані про продаж знаходяться в адміністрації метрополітену. Податкова, коли їм метрополітен приносить звіт, каже, що не вірить системі. Адже, інформація може бути зміненою. Тому податкова не приймає доходи, які зроблені в електронному вигляді. Через це в кожного транспортного підприємства виникають з податковою проблеми кожний квартал», - зазначив експерт.

Впровадження е-квитка не обійшлося без обурення деяких ощадливих киян. Зокрема, в соцмережах люди виловлювали невдоволення, що шматок пластику коштує 50 гривень. 

У прес-службі КМДА пояснили, що вартість виготовлення носія транспортної картки (пластику) згідно проведеної закупівлі складає 28 грн.  При цьому зазначили, що ціну транспортної картки визначає не тільки вартість пластику, а ще ряд витрат: на підтримку програмного забезпечення, яке відповідає за функціонування картки, логістику та зберігання, збут карток,  резервний фонд, обмінний фонд.

Олександр Кава впевнений, що такі пояснення не дають усієї картини, адже виготовлення картки в сучасному світі коштує копійки.  При цьому він зазначив, що в європейських містах картка видається безкоштовно.

У прес-службі КМДА запевняють, що купувати Kyiv Smart Card вигідно: «У користувача, який  придбав транспортну картку та поповнив її одразу на 50 поїздок, вже окупається вартість картки, та є ще й економія 25 гривень. А зареєструвавши картку в особистому кабінеті, є можливість слідкувати за балансом, поїздками, а у разі втрати її можна заблокувати, та залишок поїздок перенести на нову картку», -  повідомили в прес-службі.

 

Наші інтереси: 

Перехід на справедливу оплату проїзду в муніципальному транспорті. Прозоре використання коштів міського бюджету на транспорт для пільговиків. Зручна оплата банківською карткою, яку тепер мають усі повноцінні громадяни.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи