Діти 2000-го року народження і молодші – майже всі індиго - експерт

Про таке явище, як діти індиго давно говорять за кордоном. В Україні це явище досліджене менше. Що це за діти і як їх розпізнати, розповідає львівська дослідниця, філософ і викладач Ліліана Кудрик. Видала перші в Україні книги про індиго.

Що це за такі діти індиго?

Діти індиго мислять і поводять себе нестандартно. Вони випереджують однолітків, батьків, учителів у розвитку, перш за все духовному. Гіперактивні, імпульсивні, з високим рівнем інтелекту, мають розвинену інтуїцію. Бувають трохи неврівноважені. Не можуть зубрити, але мають багато талантів.

Через свою розсіяність можуть врізатися у двері, упасти на рівному місці. Через відсутність страху можуть прогулюватися по перилах балкону або по даху. Часто гублять свої речі. Вони зосереджені на духовному і їм байдужі матеріальні цінності. Тому бувають безпорадні в житті. Наприклад, не вміють правильно зав'язати шнурки на взутті. Не можуть виконувати нудної рутинної роботи. Не можуть довго стояти в черзі, сидіти за партою, їм потрібний рух. Ще індиго буває нудно з однолітками, які не здатні їх зрозуміти й оцінити, вони легше знаходять спільну мову зі старшими за себе людьми, оскільки самі відчувають себе старими душами.

Назвіть відомих людей, політиків, зірок, які поводять себе як індиго?

Політики і "зірки" мене не цікавлять, - усміхається. - Але можу назвати таких людей зі сфери культури і бізнесу. Таким є мільйонер, бізнес-тренер, виходець з України Алекс Яновський. Ще одна дуже цікава постать, поки що належно не оцінена в Україні – письменник-фантаст, філософ-косміст, поет і публіцист Олесь Бердник. Шкода, що сучасна молодь не читає його творів.

А чому назва "індиго"?

Індиго – це колір, який, на думку багатьох дослідників, домінує в аурі "нових" дітей. Бо аура має різні кольори, але є переважаючий колір, який свідчить про рівень розвитку людини. Індиго - це спектр кольорів – від світло-голубого, ультрамаринового, до фіолетового, синього, темно-синього і навіть чорного. Голубий – колір релігійності. Фіолетовий – мудрості і цілительства. Синій – колір інтелекту, інтуїції.

Але аура змінюється залежно від почуттів. Тому відрізнити істинних індиго можна не за кольором аури, а за випромінюваннями ДНК – це величина постійна, але її поки що не можна виміряти жодними приладами.

Чи заохочуються в Україні такі дослідження?

Швидше навпаки, гальмуються. Чиновники від науки та освіти не сприймають нічого, що не вкладається в їх традиційні уявлення. За невеликим винятком. Колишній міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко не раз, виступаючи по радіо, згадував дітей індиго. Говорив, що треба освіту переформатовувати під таких дітей. Бо вони вимагають іншого до себе ставлення і іншого викладання.

Їм не підходять насильницька педагогіка, дресирування і муштра. Не підходять вчителі, яким бракує психологічних знань і педагогічної культури. Їм потрібна школа радості, де б вони могли розвивати свої таланти.

Тобто ці діти були завжди чи тепер-от з являються?

Неординарні особистості були у всі часи. Це їх спалювали на вогнищах інквізиції за інакомислення. Жанна д'Арк, Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно, Ван Гог, Моцарт, Кафка, Олесь Бердник - ось вони, індиго. Починаючи з 40-х років ХХ століття їх стає все більше. Масове народження дітей індиго констатують у 80-90-х роках. Скільки зараз дітей індиго, не може сказати ніхто. Немає чітких критеріїв їх розрізнення і не проводяться спеціальні опитування. Дослідник Ненсі Тепп стверджує, що 90 відсотків дітей, молодших за 10 років, і 70 відсотків дітей у віці 15-25 років – це індиго.Західні фахівці наводять ще таку статистику: серед тих, кому зараз 50 років, індиго зустрічаються у пропорції одна людина на 1000-5000 осіб, кому 30 – одна на 600. У  старших класах – 20-25 відсотків,  у середніх – близько 40, у 4-5 – 60-70 відсотків. А діти 2000 року народження і молодші – майже всі індиго. Думаю, що це дещо перебільшені дані.

Все тому, що приходить нова космічна епоха. Науковці її називають епохою ноосфери, астрологи – ерою Водолія. Це буде прорив у пізнанні внутрішнього світу людини, її свідомості і підсвідомого.

Індиго народжуються чи стають?

Від народження вони наділені надздібностями. Але кожен може посилювати свій духовний розвиток і піднятися на рівень свідомості індиго. Наприклад, середньостатистична людина використовує потенціал свого мозку на 3-6, до 10 відсотків. Діти індиго – на 10-14 і більше. У майбутньому мозок усіх людей має бути задіяний на 51 відсотків. Тобто, у всіх має запрацювати інтуїція, розвинуться телепатичні здібності, зцілення силою думки стане звичним явищем.

Ви особисто таких дітей бачили? Де?

У маршрутці, на вулиці, у студентській і вчительській аудиторіях, серед друзів і знайомих.

Чим вони відрізняються від інших?

Очима. У них глибокий пронизливий погляд. Навіть у маленької дитини мудрий осмислений погляд. Вони не вважають за потрібне дотримуватися правил етикету, якщо це суперечить їх переконанням. Не будуть лестити, догоджувати вчителеві, щоб заробити додаткові бали. Тому нерідко одинокі і не мають достатньої підтримки оточуючих.

Їх відрізняє також часто незрозумілий для інших стиль життя. Одна маленька дівчинка з Турки любить бігати босою по горах навіть узимку. Батьки вже змирилися з цим. Багато з них органічно не сприймають одягу і взуття зі шкіри, бо це шкіра вбитих тварин.

У них в дитинстві можливі незвичні ігри та іграшки. Знайома психолог розповідала про свою доньку, яка в дитинстві бавилася і розмовляла з невидимими друзями. Каріна бачить ауру людей, володіє гіпнозом. Може купити в магазині іграшку, навіть не маючи достатньо грошей. Просто дивиться на продавця, і той слухняно вибиває чек і видає товар за якихось 5 гривень, коли він коштує 150.Мама-вчителька розповідала про свою доньку, яка була хвора від народження і бавилася тільки з ангелами: бачила й описувала їх, розмовляла з ними. І одного разу зцілилася від паралічу на святому джерелі.Одна жінка їхала з онучкою в автобусі. Мала дивиться на людину в іншому кріслі і з жахом каже: "Бабцю, чому в того чоловіка довкола голови таке чорне?" Бабця, як і всі в автобусі, нічого подібного не бачить. Невдовзі цей чоловік помер. Бабця розповіла мені, що було багато таких випадків. Інша бабця розповла, що її трирічна внучка бачить майбутнє. Одного разу каже домашнім: "Негайно прибирайте у хаті, вдягайте мене у новий костюмчик, бо до нас їдуть гості". Дитині не повірили, бо гостей ніхто не чекав. Але мала не вгамувалася, тому "відчіпного" вдягнули костюмчик. І справді невдовзі на порозі з'явилися родичі.

Які найвідчутніші проблеми у навчанні і вихованні індиго?

Для них не підходять методи впливу, що базуються на почутті вини, сорому, моралізаторство. Як назвали свою книгу російські автори Зоряна  і Ніна Некрасови – "Перестаньте дітей виховувати, дайте їм рости". Вони вимагають поваги до себе. Ці діти сприймають великі блоки інформації. Для них потрібні спеціальні підручники – не перевантажені інформацією, а з особливими шрифтами, ілюстраціями, оскільки вони легше сприймають не абстрактний виклад, а художні образи. Вони самі мають вибирати домашні завдання.

Як вчителям визначити таких дітей?

Якщо дитина одинока, її сприймають як білу ворону, з нею не можуть дати ради батьки, то, швидше за все, вона індиго. Педагог може психологічно допомогти дитині або порадити батькам змінити школу, клас, учителя. Нерозуміння і приниження з боку дорослих призводять до того, що депресія стає дитячою епідемією, зростає кількість дитячих суїцидів. Але індиго – не обов'язково проблемні. Більшість із них гарно вчаться, обдаровані у різних сферах, їм легко даються і точні, і гуманітарні науки, схильні до різних видів мистецтва, іноземних мов.

Як батькам зрозуміти, що їх діти такі?

Ці діти замикаються у собі, погано сплять, бачать невидимих істот, кольори із закритими очима, проявляють ранню обдарованість, говорять про Бога, схильні до всього містичного, спілкуються з рослинами. Деколи говорять про життя до народження. Моя донечка сказала: "Коли я була у животику, мені було дуже темно, я кричала: мамо, включи світло, включи світло, а ти не включала!" Можуть розповідати, як вони вибирали собі батьків, ким вони були раніше, як вони помирали. Батькам треба читати багато психолого-педагогічної літератури, дивитися пізнавальні фільми і передачі на цю тему. Дуже важливо - батьки повинні захистити дитину від несправедливих оцінок і невиправданих діагнозів. Якщо у дитини є особливі здібності, то це нормально, а не психічна хвороба чи якась патологія. Батьків таких дітей часто відсилають до неврологів. А ті раді старатися і поспішно ставлять діагнози "мозкова дисфункція", "гіперактивний розлад з дефіцитом уваги" та призначають медикаментозне лікування. Ці синтетичні препарати, нерідко на основі легких наркотиків, притуплюють психіку дитини, роблять її млявою і безвольною, навіть можуть викликати залежність. А це спричиняє деградацію і ще більший розлад психіки.

Це добре, що у когось народилася така дитина чи зле?

Такі діти змінюють батьків на краще - змушують задумуватися про глибокі речі, читати спеціальну літературу, більше вірити в Бога.

Батьки не можуть вважати дитину своєю власністю. Як сказав східний мислитель Каліл Джебран, "Ваші діти – не діти вам. Ви можете дати їм вашу любов, але не ваші думки, бо в них є свої думки. Ви можете бути подібними на них, але не намагайтеся зробити їх подібними на себе".

Які проблеми із ними найчастіше виникають?

Через відстутність страху і прагнення до екстріму вони можуть сильно ризикувати життям і здоров'ям. Люблять займатися небезпечними видами спорту. Якщо дитина гіперактивна, то вона не вигідна вихователям і вчителям, і в садку чи в школі від неї намагаються позбавитися.

Якими будуть люди наступних поколінь, коли ці діти виростуть?

Цивілізація буде більш духовною, і люди з "homo sapiens" - людей розумних перетворяться на "homo spiritus" - людей духовних. Люди будуть більше використовувати телепатію і інтуїцію. Опанують наймогутнішу у світі енергію – енергію думки, і з її допомогою будуть творити чудеса.

Хто виживе? Інтелігентні сім'ї сьогодні народжують по одній дитині. Багатодітні - переважно неблагополучні.

Це дуже примітивне твердження, яке не відповідає дійсності. Багато видатних людей народилися у багатодітних сім'ях. Багатодітність на Україні завжди вважалася чеснотою. Виживатимуть ті, хто розвине надздібності. Про це писали письменники-фантасти.

Народжуваність найбільше падає саме у розвинутих країнах. Яким буде розумовий портрет землян, скажімо, років через 50?

Так звані "розвинуті" країни пересичені матеріальним добробутом, але духовно спустошені. Цивілізація стає смертю культури. Натомість та сама Індія, хоч і бідна країна, але запустила ракету на Марс. Румунські вчені винайшли штучну кров. Україна завжди була на межі між Сходом і Заходом. Тому тут прекрасні умови для поєднання східної мудрості і західної науки. Особливістю української душі є кордоцентризм – увага до серця як осереддя духовності.  Адже розум – це не тільки інтелект, це інстинкт, інтуїція, вищий духовний розум. Наступаюча епоха – це епоха серця, інтуїції. Земляни будуть не просто розумні, а мудрі.