У цій війні є непоодинокі приклади, коли західні журналісти «світили» позиції українських військ. Є два простих правила: 1.Журналіст має бути першим на місці події. В цьому суть роботи. 2. Журналіст не має порушувати закони країни перебування.
Про це пише журналіст Михайло Глуховський на Главком, намагаючись розібратися, чому деяким медіа скасували акредитацію після феєричних репортажів 12 листопада зі щойно визволеного Херсона.
Бо вони опинилися першими у центрі світової події. Вони фізично добралися до Херсона, певно, з акредитацією в руках, якою користувалися і раніше. Документом, який засвідчує акредитацію є прес-карта. Подивімось на її зміст:
«Прес-карта – це персоналізований документ, який засвідчує права представників засобів масової інформації щодо виконання редакційних завдань в районі проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, а також в районах виконання завдань та дислокації військових частин Збройних Сил України або підрозділів з їх складу».
Отже, прес-карта дозволяє працювати зокрема «в районах виконання завдань та дислокації військових частин Збройних Сил України або підрозділів з їх складу». Херсон цілком підпадає під район завдань і дислокації військових частин. Тож формально, все ок, які питання?
З точки зору Збройних сил України
Акредитований журналіст має право працювати під час воєнного стану, дотримуючись вимог Наказу Головнокомандувача ЗСУ від 3 березня 2022 року №73. Тобто окрім акредитації, існує документ, який має на меті визначити межі дозволів і заборон для роботи медійників. У Наказі є перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану. Ось цей перелік:
Порушення жодної з цих заборон ми не побачили у тих відео, які опублікували CNN і Sky News.
Можна припустити, що ЗСУ, забороняючи знімальним групам працювати, керується Правилами роботи представників ЗМІ у районі ведення бойових дій. Там, зокрема, йдеться про те, що:
То чи є місто Херсон зоною бойових дій? На думку ЗСУ – так. На думку журналістів – ні.
У цій війні є непоодинокі приклади, коли західні журналісти «світили» позиції українських військ (може, і не тільки західні), що призводило до трагедії та загибелі наших військових. Тому встановлювати обмеження під час війни – це нормально. Та вони мають бути зрозумілими й діяти однаково для усіх. А цього нема на практиці. До того ж зміст оголошених правил нечіткий. Простіше кажучи, вони недосконалі й настільки розмиті, що дозволяють трактувати їх на свою користь будь-якій стороні.
Михайло Глуховський пояснює заборону тим, що медійники заїхали в Херсон раніше за Президента і просить не шукати логіки.
Бачимо дурнуваті змагання адміністрації Президента за увагу глядачів.
Журналісти, які поїхали до Херсона попри бюрократичні перепони, «просто краще за інших зробили свою роботу», каже військовий журналіст Олександр Моісеєнко:
Якісь певні особи, які вважають, що вони розуміються на комунікаціях і взагалі на безпеці, стріляють просто собі в ногу і забороняють журналістам зняти реальні емоції людей, реальні події, прикриваючись безпекою. Хоча якби питання було в безпеці, то тоді не пускаймо всіх, але туди проїжджали волонтери і представники приватних компаній.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Журналісти, які поїхали до Херсона попри бюрократичні перепони, «просто краще за інших зробили свою роботу», каже військовий журналіст Олександр Моісеєнко:
Все, що робиться з власної волі, – добро!