Таке питання постає тільки тоді, коли здійснюєш переоцінку "правди", змінюєш свої стимули до життя. як тільки зміна закріпиться, питання розсіється, і будеш діяти згідно свого нового смаку до життя.
У кожного вони різні, і чим нище рівнем ті "правди", тим більше вони конфронтують між собою і по відношенню до чистіших, святіших "правд". тут синонімом "правда" є "смак до життя", який вибудовує для себе аргументацію, щоб той смак зробити "істинним" а дії "справедливими". Тобто, малюнок можна було підписати "у кожного своя правда і свій шлях широкий".
Є інше значення "правди" – духовна, вища реальність," Божа правда", до якої самі світлі представники людства все життя покладають, щоб наблизитись. А пізнати таку правду можна тільки водночас з прийняттям її, так люди стають більш божественними, це і є істинна еволюція, розвиток. А оскільки люба жива істота живе виключно на конкретному фундаменті смаку до життя/правди (див.вище), то і такі люди вже чинити інакше не можуть, як тільки по Божому, тому і звуть себе по доброму "раби Божі". Хоча, мабудь, можна підібрати і влучнішу назву, просто для більшості людей така є зрозумілішою.
Якщо ж прямо відповідати на питання з малюнку – не варто, так як такою дією тільки нашкодиш собі і іншим, вже тим фактом, що будеш її чинити без розуміння і без смаку. Хоча тут замикається коло, так як уся/люба поведінка людини диктуєтсья її світосприйняттям та "смаком", і знову "див.вище".)
Іншими словами – неможливо боротись, коли не відчуваєш де правда. Тобто, питання з малюнку під час боротьби постати не може. Тут я кажу про власну ініціативу, а не виконування наказів "зпід палки, не думаючи і нічого не знаючи". Хоча й той що діє "зпід палки/примусу" - діє згідно своєї правди і смаку до життя - бути рабом, і діяти за зовнішніми спонуками, не розуміючи що і для чого робиш. Це його, хай підсвідома, але правда. Ще раз – неможливо боротись, коли не відчуваєш де правда. Можливо тому, люди в нас зараз такі безхребетні і якби сковані. Вони просто затуркались...
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Чи варто боротись, коли не знаєш, де правда?
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Таке питання постає тільки тоді, коли здійснюєш переоцінку "правди", змінюєш свої стимули до життя. як тільки зміна закріпиться, питання розсіється, і будеш діяти згідно свого нового смаку до життя.
188329_562345057110804_1227331490_n.jpg
У кожного вони різні, і чим нище рівнем ті "правди", тим більше вони конфронтують між собою і по відношенню до чистіших, святіших "правд". тут синонімом "правда" є "смак до життя", який вибудовує для себе аргументацію, щоб той смак зробити "істинним" а дії "справедливими". Тобто, малюнок можна було підписати "у кожного своя правда і свій шлях широкий".
Є інше значення "правди" – духовна, вища реальність," Божа правда", до якої самі світлі представники людства все життя покладають, щоб наблизитись. А пізнати таку правду можна тільки водночас з прийняттям її, так люди стають більш божественними, це і є істинна еволюція, розвиток. А оскільки люба жива істота живе виключно на конкретному фундаменті смаку до життя/правди (див.вище), то і такі люди вже чинити інакше не можуть, як тільки по Божому, тому і звуть себе по доброму "раби Божі". Хоча, мабудь, можна підібрати і влучнішу назву, просто для більшості людей така є зрозумілішою.
Якщо ж прямо відповідати на питання з малюнку – не варто, так як такою дією тільки нашкодиш собі і іншим, вже тим фактом, що будеш її чинити без розуміння і без смаку. Хоча тут замикається коло, так як уся/люба поведінка людини диктуєтсья її світосприйняттям та "смаком", і знову "див.вище".)
Іншими словами – неможливо боротись, коли не відчуваєш де правда. Тобто, питання з малюнку під час боротьби постати не може. Тут я кажу про власну ініціативу, а не виконування наказів "зпід палки, не думаючи і нічого не знаючи". Хоча й той що діє "зпід палки/примусу" - діє згідно своєї правди і смаку до життя - бути рабом, і діяти за зовнішніми спонуками, не розуміючи що і для чого робиш. Це його, хай підсвідома, але правда. Ще раз – неможливо боротись, коли не відчуваєш де правда. Можливо тому, люди в нас зараз такі безхребетні і якби сковані. Вони просто затуркались...
В тему: Полеміка у соц.мережах. Тема перша: групи і варни.
філософія
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)