Попередня стаття: Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості
Почнімо з того, що сучасне людство переживає перехід до нової формації. Це супроводжується появою проривних технологій, які різко прискорюють перетворення. Яскравим прикладом такої технології став інтернет, завдяки якому людство здобуло інформаційну цілісність. Стрімко розгортається ще одна перетворююча технологія – штучний інтелект, застосування якої може привести до ще несподіваніших і ще масштабніших наслідків.
Такого роду неочікувані масштабні події заведено позначати терміном «чорний лебідь». Ця назва не характеризує подію як хорошу чи погану – вона може бути будь-якою, зокрема й дуже позитивною. Головне, що ця подія є так само рідкісною, як лебідь чорного кольору. Отже, «чорний лебідь» – це рідкісна та важкопрогнозована подія зі значними, масштабними та довгостроковими наслідками.
Враховуючи те, що нинішнє руйнування старої та народження нової цивілізаційної системи супроводжується неминучими сюрпризами, слід очікувати прильоту нових «чорних лебедів». Одним із таких «лебедів» може стати технологія керованої молодості, яку ми вже почали обговорювати в дослідженні Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості.
Якщо дуже стисло, то входження в режим керованої молодості полягає в тому, щоб активувати розмноження стовбурових клітин до рівня, властивого для юного віку. Для цього треба підвищити рівень своїх вібрацій, скинути інформаційно-світоглядний баласт і піднести свій умовний «аеростат» у сприятливий для молодості простір подій. Також необхідно створити сприятливе соціальне середовище (групу підтримки) та увімкнути віру – «силу, яка пересуває гори».
Усе це потребує серйозної роботи над собою, адже «Царство боже здобувається зусиллями, і ті, що докладають зусиль, схоплюють його». Йдеться про цілеспрямовану, системну, тривалу роботу. Тому першим компонентом для здобуття «вічного життя» є потужна мотивація.
Мотивація – це внутрішній двигун, який рухає людину до її мети. У кожного, хто став на шлях до керованої молодості, може бути своя мотивація. Хтось прагне здійснити грандіозну справу, для якої недостатньо звичайного людського віку. Хтось інший прагне отримати від життя те, чого не встиг: стати видатним художником чи політиком, знайти велике кохання, мати багато дітей, здійснити подорожі світом, пізнати таємниці буття, довести правоту своєї філософії тощо.
Так що мотивація до керованої молодості дуже індивідуальна. Головне, щоб вона була достатньо потужною та тривалою, а це прямо залежить від поставленої мети: що яскравіша й масштабніша мета, то потужніша мотивація. Мета – це чарівний магніт, який притягує до себе людину і допомагає досягненню мети.
У наш час найвищою метою є заснування цивілізації Золотої ери. Така мета справді дуже яскрава й масштабна. При цьому, що вкрай важливо, вона реалістична, адже сім тисячоліть тому наші предки на нашій українській землі заснували таку цивілізацію – Арійську (Трипільську). Це було здійснено у 55 столітті до нової ери – під час Циркумпонтійської катастрофи, відомої як Великий потоп. Саме цим періодом датується найдавніша трипільська кераміка, наприклад, з поселення Бернашівка на Вінничині.
Для заснування цивілізації необхідно жити кілька століть, тому цивілізаційна мета мотивує довгоживучість. Тож не випадково, що святий Ной, згідно з книгою Буття (9:28-29), після Великого потопу жив ще 350 років і помер у віці 950 років. У сумерській міфології цього засновника Арійського простору називають іменем Зіусудра, яке найчастіше тлумачать як «життя довгих днів», «володар днів» або «обдарований днями»: згідно зі збереженими текстами, Зіусудра володів даром безсмертя. Як бачимо, для того, щоб успішно довершити свою справу і побачити плоди своєї праці, Ной-Зіасудра взяв під контроль свою молодість – став «володарем часу».
Попри все це, найвищу мотивацію дають релігійні проекти. Наш проект переходу до нової формації має чітку релігійну основу. Тут йдеться про релігію в точному сенсі цього слова – як теорію і практику відновлення зв’язку людини зі своїм внутрішнім богом (від ре-лига – відновлення зв’язку). Саме про це говорив Ісус, нагадуючи про найголовнішу заповідь: «Люби господа – бога ТВОГО». У Нагірній проповіді Ісус дає 7 настанов для покрокового перетворення людини на боголюдину – сина Божого: від «Щасливі скромні...» до «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть». Керовану молодість Ісус позначає терміном «вічне життя»: «Ви, що пішли за мною, в палінгенезії устократ більше отримаєте і життя вічне успадкуєте».
Згідно з нашими дослідженнями, творення нової цивілізації почнеться з відновлення арійського (тобто шляхетного) світогляду та заснування Аріянської Вільної Церкви у формі традиційної Сокупії (Скуфії, Скіфії, Скупщини) – союзу самокерованих громад (демосів), організованих на основі Копного права та Доброї Новини. Церква (від лат. circus — «ціркус», коло) очолить перехід до постіндустріальної Церкви-Держави – республіки громад (Вільної Української Держави), яка стане першою державою Золотої ери.
Якщо усе це підсумувати, то найпотужніша мотивація до керованої молодості досягається поєднанням колективних та особистих прагнень, коли реалізація високої релігійної та цивілізаційної мети посилюється прагненням до індивідуальної самореалізації.
Це означає, що першим обов’язковим компонентом входження в режим керованої молодості є активне долучення до постіндустріального цивілізаційного проекту. Для підкріплення мотивації необхідно розробляти довгострокові плани і тут же приступати до їх реалізації. Перші кроки зрозумілі: 1) самовдосконалення, 2) проповідь, 3) організація самокерованих громад – демосів.
Другим компонентом режиму керованої молодості є його відповідність волі Творця Всесвіту. Чому Бог-Творець зацікавлений у тому, щоб частина людей увійшла в цей режим? Тому, що Він зацікавлений в еволюції людства. Що розвиненіше суспільство, то ліпші можливості для наступних втілень божественних істот, які складають соборну особистість Бога-Творця. Отже, заснування досконалішої цивілізації відповідає божественним інтересам. А для їх реалізації, як ми вже згадували вище, необхідна довгоживучість групи засновників.
Зрозуміло, що для творення нової цивілізації потрібно і багато людей, і багато матеріальних ресурсів, і багато часу. З усім цим завжди дуже важко, адже заснування нового світу зазвичай цікавить лише відносно невелику групу людей з вельми обмеженими матеріальними ресурсами. Тобто людей мало, натомість роботи дуже багато. Причому цю роботу не можна перекласти на нащадків, хоча б тому, що ми живемо у світі всеохопної брехні, тож є реальна загроза, що недосвідчену молодь просто обдурять. Відповідно, не можна покладатися на звичну для нас реінкарнацію – є великий ризик, що наступного разу народимося у ще гіршому світі, з іще більшою присутністю невігластва та шахрайства.
Єдиний реальний вихід з цієї ситуації – різке збільшення тривалості життя членів згаданої групи першопроходців. Тоді ця група зможе протягом кількох століть (як за часів Ноя) виконати необхідний обсяг роботи. Спроможність відділяти правду від брехні дасть цій групі вищу ефективність, а нев’януча молодість стане найпереконливішим аргументом на користь власної правоти, що зведе нанівець наклепи з боку паразитів, брехунів і шахраїв.
Врешті-решт, таке вже було. Згідно з Авестою, первинна група засновників Арійської (Трипільської) цивілізації налічувала лише 1900 осіб. Недостатню чисельність вони компенсували високою якістю та довгоживучістю. Технологія керованої молодості передавалася нащадкам, тож «мистецтво вічного життя» стало набутком народної культури Гіперборії, тобто Трипільської України. Історія зберегла згадки про цю технологію. Наприклад, давньоримський учений Пліній Старший (I ст. н. е.) у своїй «Природній історії» писав, що гіперборії можуть жити надзвичайно довго, ніколи не хворіють, а вмирають тільки від пересичення життям, тобто після досягнення життєвих цілей.
Як бачимо, режим керованої молодості критично необхідний для заснування досконалішої цивілізації. Оскільки це відповідає волі Творця Всесвіту, то людські зусилля, спрямовані на досягнення «вічного життя», отримують підтримку згори.
Проте «вічна молодість» – це дещо більше, ніж здобуття людиною ще однієї важливої якості. Тут йдеться про перехід до вищого типу людини. І це логічно, адже заснування цивілізації вищого рівня потребує вищого рівня її засновників.
Як ми вже знаємо, є 5 рівнів розвитку Гомо сапієнсів:
В індоарійській традиції четвертий рівень розвитку позначається прадавнім словом «ганса» (на санскриті हंस – «ганса»), що перекладають як «лебідь» або «гусь». Це слово пов’язане з латинським «(h)anser», німецьким «gans», англійським «goose», іспанським «ganso», сучасним українським «гусь» (у множині – гуси) і давнім українським «либідь».
Слово «либідь» («либедь») споріднене зі словом «либитися» – усміхатися (згідно зі словником Даля), нести позитивні емоції. Тобто либідь – це той, хто либиться, тобто усміхається. Проте слово «усміхатися» (рос. «улыбаться») означає не тільки міміку, а й потік позитивної енергії, світла, удачі – звідси «усміхається доля», «усміхається природа» тощо. Відтак либідь – це світла, усміхнена людина, яка несе радість, перебуває у просторі позитивних подій і формує позитивні події.
Анімалістичним символом людини четвертого рівня є птах лебідь. Слово «лебідь» (лат. albus – білий) означає яскраво-білий, виблискуючий, світлосяйний. В англійській, шведській і японській мовах він називається Swan (сван), що прямо вказує на зв’язок з такими поняттями як «святість» і «світло».
В алхімії лебідь є символом другої стадії алхімічного процесу – albedo (біле діяння). Це стадія очищення: душа звільняється від шлаків і постає у всій своїй чистоті.
Лебеді дуже красиві, їхня поведінка поважна і шляхетна. Живляться переважно рослинною їжею, що властиво для духовно розвинених особистостей. Люди безкорисно доглядають за лебедями задля краси й радості, яку вони несуть.
В українській звичаєвості лебідь – символ відродження, чистоти, цнотливості, гордого усамітнення, благородства, шляхетності, мудрості, пророчих здібностей, поезії, мужності, досконалості. Пара лебедів – це відданість і вірність у подружньому житті.
Лебідь, який летить вертикально вгору, зображений на гербі Володимира Великого, який називається «Щастя». В античній традиції колісниця сонцесяйного Аполлона Гіперборійського (тобто Аполлона з Гіперборії) була запряжена білосніжними лебедями. Це вказівка на те, що світлосяйний син бога Зевса був оточений універсальними людьми.
Як бачимо, людина четвертого рівня відрізняється від попереднього рівня тим, що в неї значно вищий рівень святості, – а це веде до появи нових важливих якостей.
Згідно з індоарійською традицією, для людини-лебедя властивий універсалізм. Ганса – це майстер на всі руки, який однаково добре може виконувати будь-яку роботу. Як йому це вдається?
Річ у тім, що для людей трьох перших рівнів (гобітів, гравців і аріїв) властива звична тривалість життя – умовні сто років. Якщо постаратися, то за цей час можна досягнути рівня реалізованої людини та стати майстром у кількох справах, проте на щось більше просто не вистачає життя.
Ганса не скований цим часовим обмеженням. Універсалізм людини-лебедя тримається на довгоживучості, що дозволяє накопичити значно більший життєвий досвід. Ганса на порядок досвідченіший, ніж арій, тому може одночасно діяти як священник, воїн та господар.
Проте цей універсалізм людини-лебедя визначається не тільки довгоживучістю, а й високою спроможністю до навчання. Висока життєва пластичність, здатність швидко навчатися і змінюватися забезпечується високим рівнем продукування стовбурових (універсальних) клітин, що дозволяє гнучко перелаштовувати нервову систему і швидко виробляти необхідні рефлекси та навички.
Універсальних людей яскраво описав Джон Толкін в образі ельфів. Цей образ настільки цілісний, що виходить за межі звичайної фантазії. Вочевидь, Толкін мав доступ до серйозних джерел, адже його ельфи:
Висока ефективність універсальних людей досягається ще й тим, що вони перебувають у позитивному просторі подій – у Просторі волі. Тут задуми здійснюються швидко, якісно, з мінімальним опором середовища. Ця особливість залишила слід у легенді про засновника Арійської цивілізації, відомого як цар Їма, він же Рама, Ной, Зіусудра. Згідно з Авестою, «один день видавався роком... І люди жили прекрасним життям у тій варі, яку побудував Їма». Отже, у варі (першому місті-державі нового світу) по-іншому протікав час, адже за день відбувалося стільки подій, скільки відбувається якщо не за рік, то за багато днів. Таке прискорення подій властиве Простору волі.
Згідно з індійською міфологією, ганса має здатність пити суміш молока з водою, витягуючи з неї лише поживне священне молоко і відціджуючи воду. Метафора зрозуміла: із суміші важливого і другорядного, що зустрічається в житті, ганса вибирає лише найголовніше. Священний птах ганса «має силу неухильно підійматися вгору. Він має здатність розрізняти реальне і нереальне, подібно до того, як він відокремлює молоко від води» («Шива-Магапурана»). Отже, люди-лебеді спроможні надійно відрізняти правду від облуди, суттєве від несуттєвого.
Режим керованої молодості дрімає в організмі кожної людини. Тому активація цього режиму – це не винаходження чогось нового, а застосування того, що вже є і багато разів проявлялося в минулому. Просто нині знову настав сприятливий час.
Судячи з усього, вікно можливостей, сприятливе для опанування технології «вічного життя», відкривається на етапі заснування нової цивілізації Золотої ери. Попереднє вікно можливостей було відкрите 7500 років тому – на переході від цивілізації Борії до цивілізації Гіперборії, тобто Трипільської цивілізації. Першим її осередком стало місто-держава, що його заснував святий Ной (новий, юний), якого також називали Зіасудра («володар днів»), Ману (зразкова людина), Рама (божественна людина), Їма (пом’якшене «Рама»). Згідно з Авестою, це місто було побудоване з глини у формі тримістя (триполіса, трої), тобто воно мало три кільця забудови, подібно до інших трипільських міст.
За всіма ознаками, нині починається нова Золота ера, відтак існує «замовлення» Всесвіту на заснування нової цивілізації та відкривається вікно можливостей для опанування технології керованої молодості – і це відповідає волі Творця Всесвіту.
З другого боку, для досконалого виконання волі Бога-Творця треба перебувати у стані святості. З цього випливає, що для виконання другого компоненту «вічного життя» необхідно думати про святість, говорити про святість і поводитися так, як це личить святим. Відтак другу необхідну умову входження до режиму керованої молодості, яку ми формулюємо як «замовлення надсистеми», можна звести до одного слова – СВЯТІСТЬ.
Третім обов’язковим компонентом входження в режим керованої молодості є наявність згуртованої команди однодумців. Застосування груп взаємопідтримки є звичною практикою для самовдосконалення. Про те, як може виглядати група з опанування «вічного життя», розповідає попередній цивілізаційний перехід 7500 років тому.
Як відомо, арійське суспільство було структуроване на три варни. Члени кожної варни спеціалізуються на виконанні відповідної соціальної функції, сенс якої випливає з самої її назви. На санскриті, що походить від прадавньої української мови, згадані варни називаються:
Ці терміни збереглися в українській мові у словах «врахман, рахман» («святий мудрець»), «козак» (мечник, воїн), «косак» – великий ніж, «весь» – село, господарство (лат. vici – селянське господарство, староангл. bisig – активність, діловитість, бізнес).
Три варни – це три організовані підсистеми народного організму: «брахманство», «кшатрійство», «господарство». «Брахмани» – це члени організації (підсистеми) «брахманство», «кшатрії» – члени організації «кшатрійство», «господарі» – члени організації «господарство». Наприклад, якщо людина не входить до організації брахманів, то не може називатися брахманом. Вона може називатися вченим, мудрецем, людиною брахманського спрямування, духовним лідером, навіть святим, але аж ніяк не брахманом. Те ж саме стосується інших Стратегія заснування нового світу та вічне життя – розшифрована Нагірна проповідьварн.
Прийняття до варнової організації вважається надзвичайно важливою подією, співмірною з народженням людини, адже тепер вона стає повноцінним членом народного організму: долучається до знань, кодексу честі й організаційних можливостей своєї варни. Тому члени кожної з трьох варн вважаються «двічі народженими».
Друге народження означає, що людина досягла третього рівня розвитку і стала реалізованою людиною – арієм. Прийняття до варни – це не лише зміна соціального статусу, а й офіційне визнання того, що людина-гравець завершила перетворення на людину-арія. Зі старої людини народилася нова людина.
Згадані варни об’єднують тільки аріїв. Тому завжди наголошується, що це арійські (шляхетні) варни. Кожна варна – це організація реалізованих людей, тобто аріїв.
– А якщо людина піднялася вище у своєму розвитку і досягла рівня універсальної людини – «лебедя» (ельфа)?
Люди четвертого рівня об’єднуються в окрему – четверту – варну.
Згідно з індоарійською традицією, існує четверта варна, яка стоїть над трьома арійськими варнами. Її вищість полягає в тому, що вона універсальна – на відміну від трьох арійських варн, які є соціально спеціалізованими. Це означає, що згадана суперварна може одночасно виконувати функції брахманства, кшатрійства та господарства. Кожен член універсальної варни може одночасно бути і священником, і воїном, і бізнесменом.
Згідно з традицією, для позначення цієї варни застосовується ім’я «Ганса», тобто «Лебідь». Як бачимо, сама назва вказує на універсальність, адже лебідь добре почувається у трьох стихіях: він ходить по землі, плаває по воді та літає в повітрі – на відміну від решти істот, які зазвичай або ходять, або плавають, або літають.
– Що є джерелом універсалізму цієї суперварни? Звідки вона бере силу?
Джерелом будь-якого універсалізму є досвід. Що довше життя прожила людина, то більший її особистий досвід. Відтак першим джерелом універсалізму «лебедів» («ельфів») є довгоживучість, а саме – керована молодість.
Другим джерелом універсалізму «лебедів» є спроможність до швидкого навчання, що властиво молодим людям. Висока пластичність нервової системи та всього організму забезпечується високим рівнем продукування стовбурових (універсальних) клітин.
Третім – найважливішим – джерелом універсалізму є перебування у Просторі волі – просторі високих енергій та вібрацій, що відповідає високим частотам людей-лебедів. Це дає їм спроможність діяти швидко, енергійно, точно, ефективно. Цьому сприяє й те, що Простір волі безпечний і в ньому набагато менше непродуктивних перешкод.
Для заснування нової цивілізації необхідна взаємодія всіх чотирьох варн, причому три арійські варни діють під непрямим керівництвом «ельфійської» варни лебедів. Ця істина зафіксована в міфі про походження скіфів, описаному Геродотом (5 ст. до н.е.) у книзі ІV «Мельпомена». Згідно з міфом, скіфи походять від трьох братів, яких звали Ліпоксай, Арпоксай і, наймолодший, Колаксай. Ці брати уособлюють три арійські варни – господарі, кшатрії та брахмани. З погляду фоносемантики ім’я «Ліпоксай» (ліпший, лагідний) є найбільш м’яким і вказує на мирну діяльність, натомість ім’я «Арпоксай» (ярий, армійський) найближче до воїнської справи.
Ці три брати були синами Таргітая, ім’я якого розшифровують як «сильний юнак». Тобто, маючи трьох дорослих синів, він залишався сильним юнаком. Це вказівка на те, що Таргітай уособлює четверту варну – варну вічно молодих «лебедів».
Продовженням і доповненням прадавнього «скіфського міфу» є міф про заснування Києва, наведений у літописі ХІІ ст. «Повість минулих літ». Згідно з цим міфом, Київ мав чотирьох засновників. Троє братів – Кий, Щек і Хорив – уособлюють три братні арійські варни – брахмани, кшатрії, господарі. Послідовність імен відповідає положенню в ієрархії, починаючи від найголовнішого – Кия. На це вказує й фонетична подібність: Кий – Колаксай, Щек – кшатрій, Хорив (горив) – господар. Варну «Лебідь» (Либідь) уособлює четвертий засновник, який так і називається – Либідь. Розрізнення «брати» і «сестра» вказує лише на те, що варна Либідь суттєво відрізняється від трьох арійських варн. Образ жінки вказує на те, що універсальні люди діють приховано, застосовують непрямі методи і м’яку силу (англ. Soft power), що характерно для жіночого підходу.
У цих міфах зафіксовано архетип творення нової цивілізації. Його ідея полягає в тому, що засновники мають створити організацію, яка складатиметься з чотирьох варн, причому три арійські варни діють під невидимим духовним та організаційним проводом «ельфійської» варни «лебедів».
Як ми вже говорили в попередньому розділі, офіційним визнанням досягнення третього рівня розвитку і перетворення на «реалізовану людину» (арія) є прийняття до складу відповідної арійської варни. Ви запитаєте: А що є підтвердженням досягнення четвертого рівня і перетворення на універсальну людину – «лебедя» («ельфа»)?
Варна «Лебідь» не афішує свою діяльність і діє непрямими методами, тому навряд чи ми побачимо «довідку» про входження до варни. Проте є одна наочна ознака перетворення на «лебедя» – молодий зовнішній вигляд і фізична бадьорість незалежно від паспортного віку. Простіше кажучи, доказом четвертого рівня розвитку є «вічна молодість» і «життя вічне».
Отже, третій компонент керованої молодості полягає у практичній організації варнової структури. Для досягнення успіху з самого початку треба діяти так, наче «лебеді» вже існують. Навіть якщо ми ними ще не стали, то вже треба починати гру в універсальних людей – гру в «лебедів» (ельфів).
1. Для реалізації усіх семи компонентів «вічного життя» необхідна потужна мотивація, спрямована на здійснення релігійно-цивілізаційного проекту. Перші кроки – самовдосконалення, проповідь нових знань, організація самокерованих громад.
2. Режим керованої молодості критично необхідний для заснування досконалішої цивілізації, а його опанування відповідає волі Творця Всесвіту. Тому людські зусилля, спрямовані на досягнення «вічного життя», отримують підтримку згори.
3. Опанування керованої молодості є переходом до нового типу людини. Це четвертий рівень розвитку – рівень універсальної людини («лебедя», «ельфа»).
4. Вікно можливостей, сприятливе для такого перетворення, відкривається під час переходу людства від Залізної доби до Золотої ери. Це вікно можливостей уже відкрите.
5. Люди, які досягли третього рівня розвитку (стали аріями), організовуються у три арійські варни – Брахманство, Кшатрійство, Господарство.
6. Люди, що досягнули четвертого рівня розвитку (стали «лебедями»), об’єднуються у варну Лебідь, на санскриті – Ганса.
7. Опанування технології керованої молодості стане головним «чорним лебедем» третього тисячоліття.
Продовження: Стратегія заснування нового світу та вічне життя – розшифрована Нагірна проповідь
Розробляємо головну технологію третього тисячоліття.
Коментарі
Радіймо, друзі! Вітаю з Арійським Новим роком! Хай здійсняться наші мрії!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Хай ! Дякую, Ігоре !!! Колись Твої побажання виглядали мені неосяжними. Сьогодні починаю вірити, що вони можуть справді здійснитися !!! Всім успішного Арійського Нового Року !!! Котрий це він ? 7530-тий ??
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Треба до поточного 2023 року додавати 5508. Тож виходить 7531 рік.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
І тебе Ігоре з Новим Арійським роком. Ми ступили на стежку реалізації масштабного проекту, який обов'язково має бути реалізований, адже матиме підтримку Творця Всесвіту! І знову все починається з України, адже тут розгадуються всі таємниці. Хай буде!
5508+2023=7531?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Дякую ! Тож успішного, щасливого, нового 7531-го року !
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Приєднуюсь до теплих привітань і щирих побажань! Вірю, що на всіх на нас в майбутньому чекають феєричні дива!)
Знов починається весна!..
Знов починаються дива…
То серед двору із-під снігу
раптово визирне трава,
то раптом лагідні веснянки
засіють щоки та носи
чи розщебечуться — ще зранку! —
птахи на різні голоси!
А вчора…
Вчора…
Що й казати!
Всі веселилися до сліз:
Славко — дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!..
І зовсім це — не дивина:
так починається весна!)
А. Костецький.
З'ясував відмінність між людиною четвертого і п'ятого рівнів. Якщо стисло, то універсальна людина має спроможність жити стільки, скільки захоче, натомість боголюдина має додаткову спроможність воскресати зі стану смерті.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
"Те, що я називатиму Чорним лебедем (і писатиму з великої літери), — це подія, яка відповідає таким трьом
ознакам.
По-перше — вона виняткова, абсолютно несподівана й ніщо в минулому її
не обіцяло. По-друге, вона справляє колосальний вплив (на відміну від власне птаха). По-третє, людська природа змушує нас вигадувати їй пояснення заднім числом, відтак подія починає виглядати зрозумілою й передбачуваною.
Підсумуймо цю тріаду: винятковість, сила впливу і ретроспективна (а не
проспективна) передбачуваність. Ці рідкісні Чорні лебеді пояснюють майже все, що відбувається у світі: від успіху ідей і релігій до перебігу історичних подій і поворотів нашого особистого життя" (Насім Талеб "Чорний лебідь").
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Радіймо, Ігоре!
Як зрозуміти самому і пояснити іншим, чому саме зараз відбувається Перехід і які сприятливі до того ознакі і обставини?
Дякую.
Все починається з Любові.
На те, що саме зараз відбувається Великий Перехід, вказує принаймні п'ять фактів. Про це у статті Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю» – 5 настанов Доброї Новини для проходження крізь «пляшкове горло»
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Радіймо, Ігоре!
Чому звсновники Нового Світу мають обмежений матеріальний ресурс, адже вони вже перебувають у просторі волі, де всього достатньо?
Дякую, Ігоре!
Все починається з Любові.
Ті, що перебувають в арійському просторі волі, мають необмежений матеріальний ресурс.
Ті, що перебувають в ельфійському просторі волі, додатково мають необмежений часовий ресурс.
Ті, що перебувають у боголюдському просторі волі, не мають обмежень зі сторони деяких фізичних законів.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
З цього слідує, що наша спільнота ще не досягла простору волі.
Все починається з Любові.
Ми вже близько до простору волі. Врешті-решт, проект НО наша спільнота робить власною силою. За останні роки в багатьох поліпшився загальний стан: здоров'я, стосунки з ближніми, матеріальний рівень, зацікавленість життям. Це все ознаки перебування у просторі позитивних подій.
Все, що робиться з власної волі, – добро!