Берімо з минулого лише те, що світле, – тоді воно освітлюватиме нам шлях у майбутнє

Чотири ноги Дгарми

Цикл розвитку цивілізації проходить чотири фази – від Золотої ери до Залізної доби. На початку циклу символічний бик Дгарма (Закон Буття, Логос, Дао) стоїть на чотирьох ногах, які називаються «Народ», «Особистість», «Держава» і «Бізнес». Проте при наближенні до середини циклу баланс між цими чотирма компонентами дедалі більше порушується. Дгарма поступово втрачає свої опори.

Золота ера (Сатья-юга, 4 квадра, 4/10 циклу)

Народ розглядається як божественний біосоціальний організм, а кожна людина – як його божественна частинка. Відтак людина вважається носієм найвищої гідності, а її плоть – храмом Святого Духа. Загальне благо стає запорукою індивідуального блага, люди живуть за принципом «Один за всіх і всі за одного».

Срібна доба (Трета-юга, 1 квадра, 3/10 циклу)

Втрачається усвідомлення народу як цілісної живої істоти, проте ще залишається уявлення про людину як носія високого духу. Оскільки поняття «народний організм» розглядається лише як метафора і «поезія», то центр уваги переноситься на особистість та її права.

Мідна доба (Двапара-юга, 2 квадра, 2/10 циклу)

Для протидії індивідуалістичному розпорошенню суспільства активізується держава, яка за допомогою адміністративних заходів і репресій намагається зберегти єдність. На відміну від органічної (внутрішньої єдності) Золотої доби твориться механічна (зовнішня) єдність. Народ перетворюється на соціальну мегамашину, держава – на орган насильства, а людина – на «живу гайку».

Залізна доба (Калі-юга, 3 квадра, 1/10 циклу)

Для протидії механічному колективізму активується ідея індивідуальних свобод і заперечення держави. Проте гідність людини принижується ще більше: вона вже не божественна і не духовна істота, і навіть не корисна гайка в державній машині. Людина Залізної доби – це лише товар. Його можна купити і продати як цілком, так і по частинам – на органи для трансплантації чи сировину для медичних чи косметичних засобів.  

Вмерти або змінитися

Становище людини стає нестерпним. Гостра криза залишає їй одну єдину свободу – свободу ставати іншою. Життя витискає людину з «зони комфорту» (точніше, зони колишнього комфорту) і штовхає її до творення нового балансу.

Пережитий досвід дозволяє гідно оцінити «втрачений рай» Золотої ери і краще зрозуміти «функціонал» кожного з чотирьох компонентів первинної гармонії, якими є «Народ», «Особистість», «Держава» і «Бізнес».

Проте пережиті страждання, давні помилки і злочини тягнуть донизу. «Мертві хапають живих» і не пускають до життя нового циклу.

Чи можна використати здобутий досвід і, водночас, скинути баласт темного минулого?

Будьмо як діти

Так, можна! Погляньмо на дитину. Вона народжується зі стертою пам’яттю про попереднє життя, а здобутий досвід зберігає у вигляді дорослішання духу. Все інше залежить від її оточення: батьків, друзів, колег.

Якщо це оточення мудре, то дитина отримає позитивні знання, колективно здобуті в минулому.

Якщо ж оточення немудре, то дитина отримає потоки емоційного та інтелектуального бруду, які придавлять її дух і потягнуть у Простір страждань.

Подібна ситуація з народом, який є Великою Людиною.

Не переймаймося тим, на що не можемо вплинути

Пережиті страждання минулого – з його злочинами, репресіями, голодоморами, зрадами, війнами і безумствами – викликають бажання усе забути і почати життя з чистої сторінки. Проте забування колишніх помилок несе велику загрозу їх повторення. Що робити?

Відповідь проста: з минулого треба брати тільки те, що світле, позитивне, корисне, продуктивне, життєстверджуюче.

Головний критерій – позитивні емоції

Емоції – це дуже важливий інструмент узагальнюючої оцінки. Для формування нової цивілізації перед входом до неї треба залишити все, що викликає негативні емоції. Тоді народ не буде перейматися темним минулим і страждати від того, чого вже нема.

Зрозуміло, що завжди знайдуться любителі роз’ятрювання давніх ран, проте така практика контрпродуктивна, працює проти суспільства, а тому має бути відкинена.

А як тоді народу зберегти пам’ять про колишні помилки і уникнути їх повторення?

Як убезпечитися від повторення помилок

По-перше, знання минулого треба зберігати.

По-друге, цим мають займатися спеціалісти: науковці, історики, дослідники.

По-третє, для збереження свого духовного здоров’я їм треба ставитися до минулого беземоційно – подібно як патологоанатом ставиться до об’єкта свого дослідження.

Радіймо і працюймо!

Зі сказаного випливає дуже важлива рекомендація для творців нового світу: берімо з минулого лише те, що світле, і тоді воно освітлюватиме нам шлях у майбутнє. І не переймаймося темними сторонами минулого, тим більше, що ми не можемо його змінити – залишімо цю справу професіоналам.

Радіймо і веселімось, бо нагорода наша велика!

Хай Буде!           

Великий Перехід

Для того, щоб у суспільстві сформувалися правильні соціальні структури, його треба посилено напомповувати позитивною інформацією. В євангельській термінології вона називається Світлом. Про це у статті: Яка інформація, така й формація, або Хай буде Світло!