Початок:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)
1. Метаполітика Третього Гетьманату: Пролог Великої Гри – «Проблема 5/95» та її розв’язання
2. Архітектура Третього Гетьманату: традиційна соціальна структура – сім'я, громада, держава
3. Демоси: структура, чисельність, типи, моделі управління, еволюційність, захист від психопатів

4. Ієрархія: від сотні до гетьманату

Теоретично під визначення демосу підпадає і розширена сім’я (дід, баба, чоловік, жінка, дитина), якщо у ній здійснено правильний розподіл ролей, тобто визначено функції лідера, мудреця, судді, осавула і скарбника. Очевидно, що це працює лише з дорослою дитиною або вундеркіндом. Розширена сім’я є базовим рівнем соціальної структури, тому вважатимемо, що це нульовий рівень ієрархії демосів.

Для позначення демосів першого, другого, третього і четвертого рівнів ієрархії застосуймо звичну українську термінологію: сотня, полк, кіш, гетьманат.

4.1. Полк об’єднує не людей, а сотні

Сотня має свою керівну п’ятірку і чисельність від 5 до 100 членів.

П’ять або більше сотень (наприклад 10, 50 чи 100) можуть створити полк. Важливо розуміти, що полк складається не з людей, а з сотень, представлених сотником. Відповідно, до полкової п’ятірки входять не п’ять людей, а п’ять сотень.

Сотники можуть змінюватися, а сотні залишаються. Це як з міждержавними договорами, які зберігають чинність незалежно від зміни очільників держав, адже це договори не між президентами чи прем’єр-міністрами, а між державами.

4.2. П’ять секторів демосу

Згідно з загальною моделлю демоса, в полку є сотня-лідер (політична), сотня-писар (науково-ідеологічна), сотня-суддя (юридично-дипломатична), сотня-осавул (військово-безпекова) і сотня-скарбник (економічно-бізнесова).

Оскільки керівна п’ятірка передбачає виразну спеціалізацію, то кожна сотня цієї п’ятірки очолює один з п’яти секторів діяльності полку.

Якщо до полку входить більше ніж 5 сотень, то спеціалізація кожної з цих сотень відбувається в рамках одного зі згаданих п’яти напрямків. Тобто будь-яка інша сотня полкового демосу має визначитися і приєднатися до одного з п’яти секторів – політичного, наукового, правового, безпекового або економічного.

Чому потрібна така спеціалізація? Тому що спеціалізація є запорукою кооперації. Спеціалізація – це магніт, який притягує демоси одне до одного.

4.3. Метрика Гетьманату

Легко порахувати, що теоретична чисельність полку перебуває в діапазоні від 25 осіб (коли об’єдналися 5 мінімальних стартапів) до 10 тисяч (коли об’єдналися 100 повних сотень). Очевидно, що обидві крайні межі є малоймовірними, тому реальна середньостатистична чисельність полку буде десь посередині.

П’ять або більше полків можуть об’єднатися в кіш і обрати власну кошову п’ятірку, де кожну з п’яти функцій виконує окремий полк. Теоретична чисельність коша становить від 125 до одного мільйона.

П’ять або більше кошів можуть заснувати Гетьманат і обрати верховну п’ятірку. Теоретична чисельність Гетьманату становить 100 мільйонів.

Що стосується його мінімальної чисельності, то вона, в ідеалі, має становити не менше 5% населення України. З одного боку, це умовна вага голови, спроможної керувати соціальним тілом. З другого боку, приблизно 5% населення точно спроможні до самостійного мислення та підприємництва, отже володіють лідерськими якостями. Саме вони ймовірно будуть першими громадянами Гетьманату, тому 5% організованих людей цілком вистачить для заснування держави.

4.4. Проміжні протоструктури

Слово «прото-» означає початкову стадію розвитку. Наприклад, коли дві чи три сотні мають спільну мету і намір заснувати полк, то вони негайно можуть почати взаємодію в рамках протоструктури, конкретно – протополку.

Для цієї стадії властиві такі особливості:

Відсутність жорстких регламентів. Взаємодія тримається на імпровізації, честі та спільній вигоді.

Тестування сумісності. Учасники перевіряють, чи здатні вони діяти синхронно. Якщо взаємодія неефективна, протоструктура розпадається без юридичних чи системних наслідків.

Імпровізація як метод. Оскільки готові шаблони для постіндустріальної держави відсутні, протоструктури стають лабораторіями, де «винаходяться» найкращі способи управління та спільної діяльності.

Протоструктура перетворюється на регулярну (сотню, полк чи кіш) лише тоді, коли:

1. Напрацьовані стійкі алгоритми взаємодії.

2. Доведена ефективність спільної діяльності.

3. Обрана і затверджена «п’ятірка» управління вищого рівня.

Такий підхід запобігає появі «паперових» організацій. У традиційних системах спочатку малюють структуру на папері, а потім намагаються запхати туди людей. У Третьому Гетьманаті структура виростає з реальних справ. Це гарантує, що кожен полк чи кіш буде життєздатним та функціональним органом, а не порожньою бюрократичною назвою.

Протоструктура – це «пісочниця» для пасіонаріїв. Вона дозволяє масштабувати проект без втрати якості та довіри, зберігаючи гнучкість на кожному етапі росту.

Далі буде...

ТаРута - Зберемося, роде!