Частина І
– Ви повинні були почути доповідь про всесвітню кризу. Ви її почуєте. Впродовж дванадцяти років ви запитували: "Хто такий Джон Голт?" – Ви слухаєте Джона Голта!
Я та людина, яка любить своє життя. Я – людина, яка не жертвує своєю любов'ю і своїми цінностями. Я та людина, яка позбавила вас ваших жертв, зруйнувала, таким чином, ваш світ. І якщо хочете знати чому гинете ви, ті хто боїться знань – я та людина, яка вам про це скаже.
Ви чули, що зараз вік моральної кризи. Ви сказали про це самі, частково в страху, частково в надії, що ці слова не мають сенсу.
Ви кричали, що гріхи людини гублять світ, проклинаючи людську природу за її нездатність практикувати ті чесноти, яких ви вимагали.
В ім'я повернення до моралі ви пожертвували всіма тими *пороками*, які вважали причиною свого стану. Ви пожертвували справедливістю заради жалості, незалежністю – заради єдності, розумом – заради віри, багатством – заради потреби, самоповагою – заради самовідречення, щастям – заради обов'язку.
Ви знищили все, що вважали ЗЛОМ, і досягли всього, що вважали ДОБРОМ. Чому ж тоді ви корчитесь від жаху споглядаючи світ, що оточує вас?! Це ВАШ моральний ідеал, привнесений в реальність і я – та людина, яка виконала ваші бажання.
?Кажете "люди не живуть розумом"? – Я позбавив вас від тих, хто ним живе. ?Кажете "розум безсильний"? – Я позбавив вас від тих, у кого він не такий. Показав їм, як жити за іншою мораллю. Моєю.
Усіх людей, які зникли, забрав від вас я. Не намагайтесь нас знайти – ми не хочемо, щоб нас знайшли. Не просіть нас повернутися – ми страйкуємо. Ми – люди розуму. Ми страйкуємо проти самознищення віри в незаслужену винагороду і обов'язки без нагороди; проти догми, що "стремління до щастя – є ЗЛО", проти доктрини, що "життя – це ГРІХ".
У нас немає до вас ніяких вимог, ніяких умов оборудки, ніякої пропозицій компромісу! Вам немає чого нам запропонувати! Ми не відчуваємо потреби в вас...
Ви проклинали людину, життя, цю землю, але не сміли засумніватися у своєму кодексі. Ви викрикували, що ваш "кодекс благородний, але людська природа не достатньо хороша, щоб жити згідно нього". Кодекс хороший?! За якими мірками?!
Ви хотіли знати "хто такий Джон Голт"? Я та людина, яка поставила це запитання!
З вашим моральним кодексом буде покінчено. Він досяг свого зеніту, тупіка в кінці шляху. Якщо хочете жити далі, вам потрібно не повертатися до моралі (ви ніколи не знали її), а відкрити для себе мораль.
Ви не чули ні про які інші концепції моралі, окрім містичної і суспільної. Впродовж століть моральна битва велася між тими, хто стверджував, що "ваше життя належить богу" і тими, хто вважав, що "вона належить вашому ближньому". Обидві сторони погоджувалися, що мораль вимагає відмови від власних інтересів і свого розуму. У боротьбі проти розуму всі ваші моралісти були заодно. У всіх їхніх системах і планах розум повинні були обібрати і знищити. Тепер вибирайте – загинути вам, чи зрозуміти, що "антирозум" – це "антижиття".
Розум людини – її основне знаряддя виживання:
- щоб жити, людина повинна думати, але мислення – акт вибору;
- розум не працює самовільно, мислення – не механічний процес, логічні зв'язки встановлюються не інстинктом;
- в істоти, яка має свідомість, несвідомого шляху поведінки немає – їй потрібен кодекс цінностей, щоб спрямовувати свої дії;
Цінність – це те, заради досягнення і утримання чого, людина діє. Цінність передбачає відповідь на запитання "для кого, і для чого?"
Де відсутні альтернативи, ніякі цінності не можливі. У Всесвіті існує лише одна беззаперечна альтернатива "існування, чи не існування".
Існування НЕЖИВОЇ РЕЧОВИНИ безумовне, існування ЖИТТЯ – ні! Воно залежить від певної спрямованості дій. Лише концепція "ЖИТТЯ" робить концепцію "ЦІННІСТЬ" можливою. Лише для живого організму існує поняття ДОБРО і ЗЛО. У людини немає несвідомого кодексу "ВИЖИВАННЯ", її головна відмінність від решти істот – "необхідність діяти на основі вольового вибору", у неї відсутнє несвідоме ЗНАННЯ, що для неї є ДОБРО і ЗЛО – цінності, від яких залежить її життя, якого типу дій вона вимагає. Людина повинна набувати це знання і обирати свої дії лише через процес МИСЛЕННЯ. Людина повинна бути ЛЮДИНОЮ. За вибором. За вибором повинна вважати своє життя цінністю і бути доброчинною.
Кодекс прийнятих за вибором цінностей це і є моральний кодекс.
Існує МОРАЛЬ РОЗУМУ – мораль, яка потрібна людині. І людське життя є її міра цінностей. Все, що потрібно для життя розумної істоти – є ДОБРО, все, що його губить – ЗЛО. (А.Д: ?Правда, схоже на цитату з Кодексу Ману? "Все, що робиться з власної волі – добро. Все, що робиться з чужої волі – зло. Треба пам’ятати це просте визначення добра і зла").
Людське життя є мірилом моралі, але ваше власне життя – його ціль. Ні, ви не зобов'язані жити – це акт морального вибору.
Ви не зобов'язані думати, це також моральний вибір. Але, хтось повинен ДУМАТИ, щоб ви могли ЖИТИ. Якщо ви вирішили стати *нравственним* банкротом, то ви очікуєте від людини моралі, що вона пожертвує своїм добром, щоб ви могли виживати через своє власне зло. Бути людиною ви також не зобов'язані, але сьогодні тих, хто є людьми тут більше немає... Я забрав ваш "засіб виживання", ваші жертви.
Якщо хочете знати, як я це зробив і що сказав їм, щоб змусити піти, слухайте: я дав їм це зрозуміти. Ми, люди розуму, тепер страйкуємо проти вас в ім'я єдиної аксіоми, яка є сутністю нашого морального кодексу, тоді як сутністю вашого – є бажання уникнути її, аксіоми, що "життя існує". Існувати – означає бути відмінним від небуття, "не існування".
Сторіччя тому людина, яка була, не дивлячись на всі її помилки, найвеличнішою з філософів, віднайшла формулу, яка визначала концепцію існування і правила всілякого знання: "А – це А". Ви – не зрозуміли сенсу цього твердження. Я розшифрую його: "Буття – є тотожність, свідомість – ототожнення". Щоб ви не стали розглядати, чи то предмет, властивість чи дія, Закон тотожності залишається таким же: листок не може бути в той же час ще й каменем, не може бути червоним і одночасно зеленим – "А – це А". Або, якщо ви бажаєте, це можна виразити більш простою мовою: "не можна поєднати непоєднуване".
Усі біди, що згубили ваш світ, мають витоки з намагань ваших лідерів проігнорувати той факт, що "А – це А". Метою тих, хто навчав вас це робити, було бажання змусити вас забути, що "людина – це людина".
Людина не може вижити не набувши знання. І розум – єдиний засіб набути його. Розум – це вміння сприймати, визначати й інтегрувати матеріал, що надається відчуттями. ВІДЧУТТЯ лише повідомляють, що "є дещо", але "що воно являє собою" повинен встановити РОЗУМ. Впродовж усього цього процесу робота РОЗУМУ складається з відповідей на одне запитання: "Що це?"
Засобом встановити істину його відповідей є ЛОГІКА, а логіка базується на аксіомі, що "існування Є". Логіка – мистецтво ототожнення без протиріч.
Протиріч не може бути: атом – це атом; Всесвіт – це Всесвіт. Ніщо не може суперечити його тотожності, і частина не може суперечити цілому. Прийти до протиріччя – значить визнати помилку у своєму мисленні. Підтримувати протиріччя – значить відказуватися від свого розуму.
Реальність – це те, що існує. Істиною є – усвідомлення реальності. Розум у людини єдиний засіб пізнання, її мірило істини.
!Саме безглузде запитання – "чий розум?"! ВАШ розум!!!
Єдиний суддя істини: "якщо інші не погоджуються з його вердиктом, реальність вас розсудить". Ніщо, окрім людського розуму, не може здійснювати вирішального процесу ототожнення, яким є МИСЛЕННЯ.
Мислення є єдиною основною чеснотою людини, з якої витікають всі решта. Але – реальність ІСНУЄ!
Нагадати нам ще раз про наше покликання бути вільним і відповідальним у своїх вчинках найперше перед собою. Це допоможе сягнути найвищих висот - Царства Божого - Простору Волі.
"Все, що робиться з власної волі – добро. Все, що робиться з чужої волі – зло. Треба пам’ятати це просте визначення добра і зла" - це цитата з Кодексу Ману.
Сподобалась думка:
Впродовж століть моральна битва велася між тими, хто стверджував, що "ваше життя належить богу" і тими, хто вважав, що "вона належить вашому ближньому". Обидві сторони погоджувалися, що мораль вимагає відмови від власних інтересів і свого розуму. У боротьбі проти розуму всі ваші моралісти були заодно.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Comments
Дякую, Арсене, за цей матеріал. Хто цей автор? Пише: Протиріч не може бути: атом – це атом; Всесвіт – це Всесвіт. Ніщо не може суперечити його тотожності, і частина не може суперечити цілому. А як же закони діалектики? А що є основою розвитку, як не протиріччя? А як же же із цим: атом є разом і матеріальним і хвильовим?
Про атом, ще зі школи пам’ятаю - що між молекулами величезна пустота, між атомами у молекулі теж гіганські відстані, атом - теж майже пустий, електрон десь крутиться і у середині ядро, яке складається із часток, які теж то, наче, вони є, а то їх нема. Потім знову є. Тому радіація проліта через матерію, бо матерія "дірява". Або фотон - то він є енергією, а то часткою матерії. Але якщо копнути далі - то там знов буде пустота. Тож матерія є відносно умовна річ, пуста як бульбашка.
VAKULA
Автор Айн Ренд. Гляньте на додачу статті В тему.
Хочу не помилитися, однак висловлю свою думку у відповідь на Ваші запитання до мене. Добре?
1)Основою розвитку є, здається, боротьба протилежностей, а не протиріч.
2)Чому Вас бентежить те, що "атом є разом і матеріальним і хвильовим"? адже (?)чи від цього він перестав бути атомом з різними властивостями?! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Якось пробував читати Бгагаватгіту, зосталася така думка, що знання про те, що людина складається із Духу, Душі, та Тіла цілком достатньо, щоб досягти досконалості. Якщо не досягаєш досконалості знаючи це, то сам і винен, сам себе обманюєш і виправдовуєш. Всі інші знання - варіанти, досвід інших конкретних людей.
VAKULA
А як щодо А = А? Теперішня наука твердить, що лише з певною вірогідністю А = А. І як може А = А у часі й просторі, які постійно змінюються? Приклади: РІКА, яка тече; принцип невизначеності Гейзенберга.
Я зовсім не збираюся доказувати філософські роздуми Айн Ренд. :)
Але думаю так: наука нічого не може стверджувати, а може відкривати нові закономірності. Як часто буває, що давні наукові постулати не витримували перевірку часом у світлі нових відкриттів. Наука - відносна, але це наука - А = А.
Ріка - це ріка, але ріка, яка тече - це ріка, яка тече. А = А.
Все сходиться, пане Анатолію! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
"Все, що робиться з власної волі – добро. Все, що робиться з чужої волі – зло. Треба пам’ятати це просте визначення добра і зла" - це цитата з Кодексу Ману.
Сподобалась думка:
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую, пане Миро за поправку авторства. Виправляю :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)