Дмитро Коцюбайло з позивним Да Вінчі. Він прийшов на війну добровольцем, не мав ніякої військової освіти, але навчився та досконало оволодів багатьма військовими спеціальностями – піхотинець, навідник, командир розрахунку, на кулеметі, АГС, мінометах, СПГ, ПТРК, гаубицях, танку. Він був єдиний, хто воював на фронті 9 років безперервно.
Сьогодні перший день народження, коли ми його не вітаємо, а згадуємо, написав Юрій Бутусов на Цензор.НЕТ.
З першого дня утворення "Правого сектору" на Майдані у листопаді 2013-го він призвав себе на війну за Україну.
Він створив єдиний добровольчий неофіційний загін, у якого була своя гармата, міномет, ракетні комплекси, усі види гранатометів.
Йому багато разів намагались заборонити воювати, намагались забрати зброю, але співробітники СБУ, які приходили з обушками та бачили його роботу, потім тиснули йому руки та привозили своїх дітей для знайомства, яким має бути справжній патріот.
Він стріляв попри усі заборони, щоб окупанти ніде не могли задавити наші позиції вогнем.
Його знали та про нього постійно згадували вороги, хоча в жодному бойовому донесенні він не згадувався.
Він не отримував від держави до моменту зарахування на службу у 22-му ні копійки – його боротьбу утримував український народ, люди, які знайомились з ним і вірили його слову та поглядам.
Він прийшов на війну добровольцем, не мав ніякої військової освіти, але навчився та досконало оволодів багатьма військовими спеціальностями – піхотинець, навідник, командир розрахунку, на кулеметі, АГС, мінометах, СПГ, ПТРК, гаубицях, танку.
Його перший запис у військовому квитку – командир механізованого батальйону ЗСУ.
Його авторитет у 27 років був таким, що він – єдиний командир, який казав генералам в обличчя, що він думає про бездарне планування, про помилки та некомпетентність, влаштовував скандали, і ніхто не міг його за це покарати, бо він досконало розбирався у військовій справі.
Наші інтереси:
Пам'ятаймо героїв, які, на жаль, вмирають. Щоб їхні смерті не були марними, ми повинні перемогти у цій війні – і не тільки на полі бою, і не тільки нашого споконвічного ворога.
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Згадаймо великого українського воїна цієї війни – 27 років життя, 9 років війни
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Дмитро Коцюбайло з позивним Да Вінчі. Він прийшов на війну добровольцем, не мав ніякої військової освіти, але навчився та досконало оволодів багатьма військовими спеціальностями – піхотинець, навідник, командир розрахунку, на кулеметі, АГС, мінометах, СПГ, ПТРК, гаубицях, танку. Він був єдиний, хто воював на фронті 9 років безперервно.
23030801.jpg
Сьогодні перший день народження, коли ми його не вітаємо, а згадуємо, написав Юрій Бутусов на Цензор.НЕТ.
З першого дня утворення "Правого сектору" на Майдані у листопаді 2013-го він призвав себе на війну за Україну.
Він створив єдиний добровольчий неофіційний загін, у якого була своя гармата, міномет, ракетні комплекси, усі види гранатометів.
Йому багато разів намагались заборонити воювати, намагались забрати зброю, але співробітники СБУ, які приходили з обушками та бачили його роботу, потім тиснули йому руки та привозили своїх дітей для знайомства, яким має бути справжній патріот.
Він стріляв попри усі заборони, щоб окупанти ніде не могли задавити наші позиції вогнем.
Його знали та про нього постійно згадували вороги, хоча в жодному бойовому донесенні він не згадувався.
Він не отримував від держави до моменту зарахування на службу у 22-му ні копійки – його боротьбу утримував український народ, люди, які знайомились з ним і вірили його слову та поглядам.
Він прийшов на війну добровольцем, не мав ніякої військової освіти, але навчився та досконало оволодів багатьма військовими спеціальностями – піхотинець, навідник, командир розрахунку, на кулеметі, АГС, мінометах, СПГ, ПТРК, гаубицях, танку.
Його перший запис у військовому квитку – командир механізованого батальйону ЗСУ.
Його авторитет у 27 років був таким, що він – єдиний командир, який казав генералам в обличчя, що він думає про бездарне планування, про помилки та некомпетентність, влаштовував скандали, і ніхто не міг його за це покарати, бо він досконало розбирався у військовій справі.
Пам'ятаймо героїв, які, на жаль, вмирають. Щоб їхні смерті не були марними, ми повинні перемогти у цій війні – і не тільки на полі бою, і не тільки нашого споконвічного ворога.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»