Всі рухи навколо Закону про Зброю відбуваються лише тому, що в Україні існують сотні тисяч, а зараз може навіть мільйони звичайних громадян України, які усвідомлюють необхідність ухвалення такого Закону. І ці люди – ми з вами.
Так, ми – лобісти, але лобісти насамперед здорового глузду, бо те, що у воюючій Країні досі немає Закону про зброю – це повне безглуздя, якщо не диверсійна діяльність.
Саме тому цей канал і отримав назву ЗБРОЙОВИЙ ЛОБІСТ. Перша програма на каналі присвячена Закону про зброю.
Як би змінився хід історії, якби було своєчасно ухвалено адекватне зброярське законодавство, яке мало стати фундаментом для безпеки суспільства та країни.
Несвоєчасне створення територіальної оборони, неготовність населення до спротиву, шалені жертви, окупація та руїни – це вже наслідки.
Георгій Учайкін вважає, що не останню роль у такому розвитку подій зіграла відсутність своєчасно ухваленого адекватного зброярського законодавства, яке мало стати фундаментом для безпеки суспільства та країни.
До 2013 року було близько 20 спроб ухвалити той чи інший Закон про зброю, проте Верховна рада жодного разу не спромоглася цього зробити. Тож варто перейти одразу до 2014 року, коли ухвалення Закону про зброю мало б стати логічною реакцією на події на Майдані та окупацію Росією Криму.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №1
24 лютого 2014 року за допомогою депутатів від фракції Свобода ми намагалися зареєструвати у ВРУ законопроект зі змінами до Конституції України, яким передбачалося:
– обов'язкове проходження військової підготовки усіма дієздатними громадянами,
– право громадян на володіння зброєю для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Оскільки події в Україні були предметом зацікавленості усіх світових ЗМІ, інформація про цю ініціативу була помічена за кордоном, зокрема, у США. Керівники найбільших профільних асоціацій, зокрема – NRA, GOA підтримали її та навіть назвали Другою поправкою для України.
Цікаво, як би міг змінитися подальший хід історії, якби цю ініціативу помітили, зрозуміли та підтримали народні депутати України, але так не сталося? І це був втрачений шанс №1.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №2
Лише за 10 місяців, а саме 10 грудня 2014 року нам врешті-решт вдалося за допомогою депутатів зі Свободи та від Олега Ляшка зареєстрували у ВРУ закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” до розгляду якого ВРУ так і не наблизилась протягом всієї своєї каденції. Це був втрачений шанс №2.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №3
У серпні 2015 року УАВЗ (Українська асоціація власників зброї) подала Першу Петицію на ім'я Петра Порошенка, яка стала в прямому сенсі цього слова першою в історії України, що зібрала необхідну кількість голосів у рекордний термін 4 з половиною дні.
Петиція містила вимоги внести зміни до Конституції України на кшталт Другої поправки та негайно ухвалити зареєстрований Закон про зброю.
Проте відповідь Петра Порошенка була менш ніж стриманою. Він зазначив, що нас підтримують лише 11% громадян України, повідомив, що ухвалення Закону про зброю – це прерогатива ВРУ, а питання змін до Конституції має бути розглянуте Конституційною комісією.
Потім нас долучили до робочої групи Конституційної Комісії, яка протягом 5 місяців провела декілька засідань, які постійно переносились і врешті решт без офіційних повідомлень процес зупинився.
Цілком можливо, що Конституційна комісія щось і вирішила, але принаймні нас про це офіційно не повідомили. Це був втрачений шанс №3.
ПОПЕРЕДНІЙ ВИСНОВОК
Протягом всіх цих років, аж до весни 2019 року ми неодноразово офіційно зверталися до кожного з депутатів надсилали листи з повідомленнями, проводили їх опитування та намагалися хоч якось підштовхнути їх до розгляду Законопроекту. Проте все було марно – це глуха стіна, через яку ані достукатись, ані докричатися не було можливості.
Десятки звернень міських та обласних рад до президента, голови ВРУ та Прем’єр Міністра з вимогою якомога швидше ухвалити Закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” так само залишились без відповідей та належної реакції.
До речі, на жодне з наших офіційних письмових звернень особисто до нього Порошенко так і не відповів. Залишається лише сподіватися, що від нього їх просто приховували.
Тривала війна, вибухали склади з боєприпасами, зростав обсяг незареєстрованої зброї, країна планомірно скочувалася у прірву, а Закон, який мав стати фундаментом для розбудови територіальної оборони, який би підняв на ноги зброярську галузь, а громадянам дав можливість захиститися від криміналу так і не розглянули.
І на тлі цього ми з вами лише дізнавалися про те, що Пашинського нагородили пістолетом, з якого він підстрелив бідолаху Хімікуса, Турчинова – автоматом, а Яценюка – кулеметом, з якими вони так і не пішли воювати.
Постмайданна влада не спромоглася ухвалити життєво необхідний закон про зброю, передавши естафету безглуздя своїм наступникам.
Битва за закон про зброю. Частина 2
Навесні 2019 року у президентських перегонах переміг Володимир Зеленський, який одразу розпустив Парламент та оголосив дострокові вибори. В УАВЗ доклали значних зусиль, щоб у передвиборчій програмі партії Слуга Народу з’явився пункт про ухвалення Закону про зброю. Це був важливий принциповий момент, бо ще напередодні другого туру президентських виборів в інтерв’ю РБК Україна Зеленський заявив, що він “він проти зброї”.
Щоб внести ясність у це питання УАВЗ подала Петицію тепер на його ім’я. На відміну від Першої Петиції до тексту Другої додали, що ухвалення Закону про зброю СУТТЄВО ЗМІЦНИТЬ ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ КРАЇНИ.
Петиція набрала необхідну кількість голосів і потрапила на розгляд Зеленського. Його відповідь на Петицію була, м'яко кажучи, невідповідною, якщо стисло – не на часі.
Георгій Учайкін припускає, що відповідь на цю Петицію була написана функціонерами з МВС.
ДОВГА ІСТОРІЯ З ЗАКОНОПРОЄКТАМИ ПРО ЗБРОЮ ВІД УАВЗ І МВС
2 вересня 2019 року депутати від Слуг Народу – Фріс та Матусевич – зареєстрували у ВР Закон про зброю, який був від першої до останньої літери написаний фахівцями та юридичними радниками УАВЗ.
МВС не було готово до такого стрімкого розвитку подій, тож їм довелося поспіхом готувати альтернативний законопроект, який виявився відверто сирим та неконкурентоздатним.
У комітеті з питань правоохоронної діяльності, який тоді очолював Денис Монастирський, нібито з метою напрацювання спільного законопроекту була сформована робоча група. До складу робочої групи увійшли представники авторських колективів обох законів, яку очолив нардеп Олександр Дануца (фракція СН). На жаль, рівень обізнаності у збройній тематиці вищезгаданого депутата обмежувався знаннями про кулі “дум-дум” та кулі “з дірками”.
Після всіх засідань робочих груп Комітет вирішив винести на голосування до сесійної зали пропозицію відхилити обидва законопроекти на стадії розгляду в комітеті з метою підготовки спільного законопроекту. За що ВРУ і проголосувала.
Згадана робоча група взяла за основу законопроект від УАВЗ, адже він містив всі прогресивні напрацювання – Посвідчення власника зброї, Єдиний електронний реєстр та короткоствольну зброю самозахисту.
Робоча група мала б стати до роботи, але трапився Ковід і ввели карантин, чим вони й скористалися. Комітет тепер працював у закритому режимі, робоча група працювала онлайн, і після кожного засідання законопроект ставав все гірше і гірше. З остаточної версії УАВЗ була змушена вийти, бо проект був неприйнятним.
УАВЗ була змушена подавати альтернативний законопроект, що і зробили завдяки народному депутату від Голосу – Андрію Шараскіну. У березні 21 року законопроекти – від УАВЗ та МВС потрапили до сесійної зали ВРУ і депутати успішно провалили обидва. Як виявилось, закон про Зброю вони не підтримують і ухвалювати його не збираються!
За регламентом ВРУ більше в цій сесії Закон про зброю вже не можна реєструвати, але коли ж це зупиняло справжніх слуг народу! Вони знову реєструють ще більш недолугий законопроект від МВС, але під іншою назвою. УАВЗ в свою чергу знову реєструє альтернативний!
До кінця 2021 року нам попри всі ковідні обмеження вдалося провести у комітетах ВРУ два круглих столи (перший та другий) із залученням фахівців галузі – виробників, імпортерів, представників спортивних та мисливських організацій.
Всі вони одностайно підтримували саме наш законопроект, проте МВС та їх депутати з комітету казали, що українці ще не готові до зброї.
ГОЛОСУВАННЯ 23 ЛЮТОГО 2022 РОКУ
Чи випадково чи з міркувань особливого цинізму голосування по законопроектах призначили на 23 лютого 2022 року. Ну а далі вам все відомо – знаючи, що завтра розпочнеться повномасштабне вторгнення депутати ухвалили у першому читанні недолугий законопроект від МВС: без зброї самозахисту, з можливостями нагороджувати зброєю будь-кого, з реєстром, яким монопольно володіє МВС, та без всього, чого потребувало суспільство.
Вже з ранку 24 лютого 2022 року комітет запропонував Андрію Шараскіну терміново внести ВСІ наші правки до ухваленого законопроекту.
ОПИТУВАННЯ ТА РЕАКЦІЯ ВЛАДИ
Протягом 2022 року було проведено дослідження Соціологічної групи “Рейтинг” та опитування громадян у додатку “ДІЯ”, які ще раз підтвердили результати тих досліджень, які ми проводили разом із дослідницькою компанією “Info Sapiens”.
Переважна більшість громадян (близько 60%) потребують Закону, який передбачатиме повноцінне володіння зброї самозахисту.
Проте Монастирський, який був ініціатором опитування у ДІІ, врешті заявив, що МВС не поділяє думку громадян і наполягатиме на версії, яка ухвалена у першому читанні.
ІНСАЙДИ
Наприкінці 2022 року до нас надходили інсайди, що у березні відбудеться голосування і у другому читанні в Законі з’явиться “короткоствол”, але з правом носіння тільки на період воєнного стану.
Імпортери почали масово завозити пістолети, якими сьогодні завалені усі вітрини, а кмітливі менти почали підшукувати приміщення для облаштування власних тирів.
ЗМІНИ ДО НАКАЗУ 622
В цей же час МВС подало на реєстрацію до Мінюсту зміни до свого наказу № 622, які ми оскаржили і чекаємо на відповідь Мінюсту. І тут в авіатрощі загинув міністр Монастирський, а на його місце було призначено керівника Національної поліції Клименка, який був призначений головою Нацполу ще за Авакова.
ЦИТАТА КЛИМЕНКА
Ще у 2019 році, відповідаючи на питання журналістів Клименко заявив наступне: “Я вважаю, що передовсім потрібно вилучити незаконну зброю, а потім, можливо, провести аналіз всіх аргументів за і проти, вислухати експертів. Але все це – після того, як закінчаться бойові дії і не буде постійного джерела надходження нелегальної зброї, зате буде можливість належного контролю легальної”.
Судячи з усього, не варто очікувати від нового міністра прогресивного погляду на поточний стан речей. МВС робитиме все можливе, щоб Закон про зброю якомога довше припадав пилом у ВРУ, поки вони розбудовуватимуть свою нову схему із оновленим 622-им наказом.
Депутати, більшість з яких вже змінили свою точку зору, не сильно втручатимуться у цей процес, допоки не замаячать нові вибори, адже рейтинги сьогодні для них ще не так важливі.
Ну а громадяни … громадяни будуть воювати, виживати і накопичувати трофейною зброю, бо ще довго не забудуть Бучу та Ірпінь.
Зрозуміле пояснення довгої історії Закону про зброю. Знати, чим МВС досі вважає громадян. Для владної верхівки байдуже, що беззбройні українці не можуть себе захистити, – вони нас бояться більше, ніж російського агресора...
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Збройовий лобіст – голова УАВЗ Георгій Учайкін започаткував свій авторський канал на Youtube
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Всі рухи навколо Закону про Зброю відбуваються лише тому, що в Україні існують сотні тисяч, а зараз може навіть мільйони звичайних громадян України, які усвідомлюють необхідність ухвалення такого Закону. І ці люди – ми з вами.
23031001.png
Так, ми – лобісти, але лобісти насамперед здорового глузду, бо те, що у воюючій Країні досі немає Закону про зброю – це повне безглуздя, якщо не диверсійна діяльність.
Саме тому цей канал і отримав назву ЗБРОЙОВИЙ ЛОБІСТ. Перша програма на каналі присвячена Закону про зброю.
Підписатися на канал @zbroyovyylobist
Битва за Закон про зброю. Частина 1
Як би змінився хід історії, якби було своєчасно ухвалено адекватне зброярське законодавство, яке мало стати фундаментом для безпеки суспільства та країни.
Несвоєчасне створення територіальної оборони, неготовність населення до спротиву, шалені жертви, окупація та руїни – це вже наслідки.
Георгій Учайкін вважає, що не останню роль у такому розвитку подій зіграла відсутність своєчасно ухваленого адекватного зброярського законодавства, яке мало стати фундаментом для безпеки суспільства та країни.
До 2013 року було близько 20 спроб ухвалити той чи інший Закон про зброю, проте Верховна рада жодного разу не спромоглася цього зробити. Тож варто перейти одразу до 2014 року, коли ухвалення Закону про зброю мало б стати логічною реакцією на події на Майдані та окупацію Росією Криму.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №1
24 лютого 2014 року за допомогою депутатів від фракції Свобода ми намагалися зареєструвати у ВРУ законопроект зі змінами до Конституції України, яким передбачалося:
– обов'язкове проходження військової підготовки усіма дієздатними громадянами,
– право громадян на володіння зброєю для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Оскільки події в Україні були предметом зацікавленості усіх світових ЗМІ, інформація про цю ініціативу була помічена за кордоном, зокрема, у США. Керівники найбільших профільних асоціацій, зокрема – NRA, GOA підтримали її та навіть назвали Другою поправкою для України.
Цікаво, як би міг змінитися подальший хід історії, якби цю ініціативу помітили, зрозуміли та підтримали народні депутати України, але так не сталося? І це був втрачений шанс №1.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №2
Лише за 10 місяців, а саме 10 грудня 2014 року нам врешті-решт вдалося за допомогою депутатів зі Свободи та від Олега Ляшка зареєстрували у ВРУ закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” до розгляду якого ВРУ так і не наблизилась протягом всієї своєї каденції. Це був втрачений шанс №2.
ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №3
У серпні 2015 року УАВЗ (Українська асоціація власників зброї) подала Першу Петицію на ім'я Петра Порошенка, яка стала в прямому сенсі цього слова першою в історії України, що зібрала необхідну кількість голосів у рекордний термін 4 з половиною дні.
Петиція містила вимоги внести зміни до Конституції України на кшталт Другої поправки та негайно ухвалити зареєстрований Закон про зброю.
Проте відповідь Петра Порошенка була менш ніж стриманою. Він зазначив, що нас підтримують лише 11% громадян України, повідомив, що ухвалення Закону про зброю – це прерогатива ВРУ, а питання змін до Конституції має бути розглянуте Конституційною комісією.
Потім нас долучили до робочої групи Конституційної Комісії, яка протягом 5 місяців провела декілька засідань, які постійно переносились і врешті решт без офіційних повідомлень процес зупинився.
Цілком можливо, що Конституційна комісія щось і вирішила, але принаймні нас про це офіційно не повідомили. Це був втрачений шанс №3.
ПОПЕРЕДНІЙ ВИСНОВОК
Протягом всіх цих років, аж до весни 2019 року ми неодноразово офіційно зверталися до кожного з депутатів надсилали листи з повідомленнями, проводили їх опитування та намагалися хоч якось підштовхнути їх до розгляду Законопроекту. Проте все було марно – це глуха стіна, через яку ані достукатись, ані докричатися не було можливості.
Десятки звернень міських та обласних рад до президента, голови ВРУ та Прем’єр Міністра з вимогою якомога швидше ухвалити Закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” так само залишились без відповідей та належної реакції.
До речі, на жодне з наших офіційних письмових звернень особисто до нього Порошенко так і не відповів. Залишається лише сподіватися, що від нього їх просто приховували.
Тривала війна, вибухали склади з боєприпасами, зростав обсяг незареєстрованої зброї, країна планомірно скочувалася у прірву, а Закон, який мав стати фундаментом для розбудови територіальної оборони, який би підняв на ноги зброярську галузь, а громадянам дав можливість захиститися від криміналу так і не розглянули.
І на тлі цього ми з вами лише дізнавалися про те, що Пашинського нагородили пістолетом, з якого він підстрелив бідолаху Хімікуса, Турчинова – автоматом, а Яценюка – кулеметом, з якими вони так і не пішли воювати.
Постмайданна влада не спромоглася ухвалити життєво необхідний закон про зброю, передавши естафету безглуздя своїм наступникам.
Битва за закон про зброю. Частина 2
Навесні 2019 року у президентських перегонах переміг Володимир Зеленський, який одразу розпустив Парламент та оголосив дострокові вибори. В УАВЗ доклали значних зусиль, щоб у передвиборчій програмі партії Слуга Народу з’явився пункт про ухвалення Закону про зброю. Це був важливий принциповий момент, бо ще напередодні другого туру президентських виборів в інтерв’ю РБК Україна Зеленський заявив, що він “він проти зброї”.
Щоб внести ясність у це питання УАВЗ подала Петицію тепер на його ім’я. На відміну від Першої Петиції до тексту Другої додали, що ухвалення Закону про зброю СУТТЄВО ЗМІЦНИТЬ ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ КРАЇНИ.
Петиція набрала необхідну кількість голосів і потрапила на розгляд Зеленського. Його відповідь на Петицію була, м'яко кажучи, невідповідною, якщо стисло – не на часі.
Георгій Учайкін припускає, що відповідь на цю Петицію була написана функціонерами з МВС.
ДОВГА ІСТОРІЯ З ЗАКОНОПРОЄКТАМИ ПРО ЗБРОЮ ВІД УАВЗ І МВС
2 вересня 2019 року депутати від Слуг Народу – Фріс та Матусевич – зареєстрували у ВР Закон про зброю, який був від першої до останньої літери написаний фахівцями та юридичними радниками УАВЗ.
МВС не було готово до такого стрімкого розвитку подій, тож їм довелося поспіхом готувати альтернативний законопроект, який виявився відверто сирим та неконкурентоздатним.
У комітеті з питань правоохоронної діяльності, який тоді очолював Денис Монастирський, нібито з метою напрацювання спільного законопроекту була сформована робоча група. До складу робочої групи увійшли представники авторських колективів обох законів, яку очолив нардеп Олександр Дануца (фракція СН). На жаль, рівень обізнаності у збройній тематиці вищезгаданого депутата обмежувався знаннями про кулі “дум-дум” та кулі “з дірками”.
Після всіх засідань робочих груп Комітет вирішив винести на голосування до сесійної зали пропозицію відхилити обидва законопроекти на стадії розгляду в комітеті з метою підготовки спільного законопроекту. За що ВРУ і проголосувала.
Згадана робоча група взяла за основу законопроект від УАВЗ, адже він містив всі прогресивні напрацювання – Посвідчення власника зброї, Єдиний електронний реєстр та короткоствольну зброю самозахисту.
Робоча група мала б стати до роботи, але трапився Ковід і ввели карантин, чим вони й скористалися. Комітет тепер працював у закритому режимі, робоча група працювала онлайн, і після кожного засідання законопроект ставав все гірше і гірше. З остаточної версії УАВЗ була змушена вийти, бо проект був неприйнятним.
УАВЗ була змушена подавати альтернативний законопроект, що і зробили завдяки народному депутату від Голосу – Андрію Шараскіну. У березні 21 року законопроекти – від УАВЗ та МВС потрапили до сесійної зали ВРУ і депутати успішно провалили обидва. Як виявилось, закон про Зброю вони не підтримують і ухвалювати його не збираються!
За регламентом ВРУ більше в цій сесії Закон про зброю вже не можна реєструвати, але коли ж це зупиняло справжніх слуг народу! Вони знову реєструють ще більш недолугий законопроект від МВС, але під іншою назвою. УАВЗ в свою чергу знову реєструє альтернативний!
До кінця 2021 року нам попри всі ковідні обмеження вдалося провести у комітетах ВРУ два круглих столи (перший та другий) із залученням фахівців галузі – виробників, імпортерів, представників спортивних та мисливських організацій.
Всі вони одностайно підтримували саме наш законопроект, проте МВС та їх депутати з комітету казали, що українці ще не готові до зброї.
ГОЛОСУВАННЯ 23 ЛЮТОГО 2022 РОКУ
Чи випадково чи з міркувань особливого цинізму голосування по законопроектах призначили на 23 лютого 2022 року. Ну а далі вам все відомо – знаючи, що завтра розпочнеться повномасштабне вторгнення депутати ухвалили у першому читанні недолугий законопроект від МВС: без зброї самозахисту, з можливостями нагороджувати зброєю будь-кого, з реєстром, яким монопольно володіє МВС, та без всього, чого потребувало суспільство.
Вже з ранку 24 лютого 2022 року комітет запропонував Андрію Шараскіну терміново внести ВСІ наші правки до ухваленого законопроекту.
ОПИТУВАННЯ ТА РЕАКЦІЯ ВЛАДИ
Протягом 2022 року було проведено дослідження Соціологічної групи “Рейтинг” та опитування громадян у додатку “ДІЯ”, які ще раз підтвердили результати тих досліджень, які ми проводили разом із дослідницькою компанією “Info Sapiens”.
Переважна більшість громадян (близько 60%) потребують Закону, який передбачатиме повноцінне володіння зброї самозахисту.
Проте Монастирський, який був ініціатором опитування у ДІІ, врешті заявив, що МВС не поділяє думку громадян і наполягатиме на версії, яка ухвалена у першому читанні.
ІНСАЙДИ
Наприкінці 2022 року до нас надходили інсайди, що у березні відбудеться голосування і у другому читанні в Законі з’явиться “короткоствол”, але з правом носіння тільки на період воєнного стану.
Імпортери почали масово завозити пістолети, якими сьогодні завалені усі вітрини, а кмітливі менти почали підшукувати приміщення для облаштування власних тирів.
ЗМІНИ ДО НАКАЗУ 622
В цей же час МВС подало на реєстрацію до Мінюсту зміни до свого наказу № 622, які ми оскаржили і чекаємо на відповідь Мінюсту. І тут в авіатрощі загинув міністр Монастирський, а на його місце було призначено керівника Національної поліції Клименка, який був призначений головою Нацполу ще за Авакова.
ЦИТАТА КЛИМЕНКА
Ще у 2019 році, відповідаючи на питання журналістів Клименко заявив наступне: “Я вважаю, що передовсім потрібно вилучити незаконну зброю, а потім, можливо, провести аналіз всіх аргументів за і проти, вислухати експертів. Але все це – після того, як закінчаться бойові дії і не буде постійного джерела надходження нелегальної зброї, зате буде можливість належного контролю легальної”.
Судячи з усього, не варто очікувати від нового міністра прогресивного погляду на поточний стан речей. МВС робитиме все можливе, щоб Закон про зброю якомога довше припадав пилом у ВРУ, поки вони розбудовуватимуть свою нову схему із оновленим 622-им наказом.
Депутати, більшість з яких вже змінили свою точку зору, не сильно втручатимуться у цей процес, допоки не замаячать нові вибори, адже рейтинги сьогодні для них ще не так важливі.
Ну а громадяни … громадяни будуть воювати, виживати і накопичувати трофейною зброю, бо ще довго не забудуть Бучу та Ірпінь.
Джерело: Українська асоціація власників зброї (УАВЗ)
Зрозуміле пояснення довгої історії Закону про зброю. Знати, чим МВС досі вважає громадян. Для владної верхівки байдуже, що беззбройні українці не можуть себе захистити, – вони нас бояться більше, ніж російського агресора...
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта