Занепад футбольної Європи

(клацайте на фото, щоб збільшити)



Французька "політична нація"

До клубного ж футболу я завжди ставився набагато стриманіше. Тотальна комерціоналізація, повний космополітизм, засилля чужинців-легіонерів, перетруски складів команд кожного сезону, договорняки – це все аж ніяк не сприяло зацікавленню клубним футболом. Клубний футбол сьогодні – це чиста комерція, придаток до світової капіталістичної системи, а гравці – не більше ніж наймані працівники, єдина мотивація яких – їхня заробітна плата.

Футбол на рівні національних збірних якісно вирізнявся від клубного тим, що був значно менш комерціоналізованим і все-таки прив’язаним до конкретних націй. І цим він був значно цікавішим – адже в збірній гравець грає не заради грошей (для цього є клуб), а заради національної гордості, суто спортивного азарту і жаги перемоги.

Але цьогорічний чемпіонат світу підняв на поверхню тривожні тенденції – принципи і основні риси клубного футболу почали все більше впливати на футбол збірних. І особливо це помітно на прикладі європейських команд.

По-перше, космополітизм і засилля «натуралізованих» гравців у національних збірних. Такі збірні як французька, німецька, англійська з кожним роком наповнюються все більшою кількістю іноземців і поступово перетворюються на абсолютно інтернаціональні колективи. Тобто втрачається сам принцип національних збірних – адже тепер вони за своїм етнічним складом мало чим відрізняються від клубів, де часто взагалі немає представників корінного народу. Очевидно, що це все не може не відобразитися на мотивації гравців – «національна» збірна, в якій титульний етнос представлений меншістю, наврядчи буде лягати кістьми на полі за кольори національного прапору.

Ці процеси позначається навіть на манері гри команд – втрачаються фірмові ігрові стилі, які тісно були пов’язані з національною самобутністю того чи іншого народу. Такі «міжнародні» змагання, де часто «європейську» збірну неможливо відрізнити від африканської, поки не придивишся до форми, стає просто не цікаво дивитися.

По-друге, клуби висмоктують з гравців усі сили протягом сезону, і багато класних збірних просто не встигають підготувати своїх футболістів до чемпіонату ані фізично, ані психологічно.

По-третє, комерціоналізація все більше починає охоплювати і футбол збірних. Звичайно, гроші там були і раніше, але все ж провідною мотивацією для гравців вони не були. Тепер ми бачимо, що розбещені гігантськими гонорарами зірки часто грають в збірних абияк і відверто бережуть ноги, адже їм все важче усвідомити, навіщо взагалі грати за збірну, якщо за це не платять так само, як і в клубі.

Весь цей негатив перш за все стосується саме європейських збірних. Космополітизм і суто грошова мотивація призвели до того, що головний козир європейців в усі часи – їх високі морально-вольові якості, тепер обернувся тим, що якраз найбільше безволля проявляють саме європейські команди. В той час як молоді і агресивні команди з Латинської Америки чи Азії просто розривають в’ялих і ласих лише до грошей представників Європи.

Футбол є суспільним явищем і відображає всі процеси, які відбуваються в тих чи інших країнах. І те, як жалюгідно на цьому чемпіонаті виглядають європейські команди, які традиційно вважалися грандами – є прямим наслідком занепаду європейських націй, перш за все із Західної частини континенту. Можливо, саме такий холодний душ стане одним з чинників пробудження Європи від ліберально-космополітичного дурману.

---

В тему:

Демографічний вибух: батьки і сини

Люди без расових упереджень виявилися генетично хворими

13 причин, чому не можна полоти полуницю

Кольорові раси та їх вплив на українські расові елементи

Свій до свого по своє (Залишайся білим)

Нація з погляду біології. Неполіткоректні висновки

Раса проти розпусти

Расизм – це добре. Докази.

Блакитноокі – найрозумніші люди, – експерти

Блондинки виявилися успішнішими за брюнеток і рудих

Расизм – це природно

Корені расизму криються у глибинах мозку

Мозкові клітини вміють розпізнавати представників свого етносу

Твоя шкіра – твоя уніформа!

Неосновний інстинкт

Тягар Білої людини

Джон Ріс-Девіс: Розділення людей за расовою ознакою — наше культурне завдання

“Володар кілець”: логіка расового мислення

Глобальна трансформація починається з духовного імпульсу

Небезпека змішаних шлюбів

Генетичні інтереси етнічних груп

Етногенетичні інтереси і міжрасові змішування. Нова книжка Франка Солтера в огляді Майкла Полігнано

Доповідь білого доктора

Ціна міжрасових стосунків