Це – остаточна деградація національного науково-технічного потенціалу. В Україні – мільйони безробітних, а роботи немає, оборонні підприємства не ростуть, як гриби, української зброї не стає більше.
Захід зробив помилку, надаючи допомогу без жодних (практично) умов. А треба було так: хочете допомогу? – переводьте оборонні підприємства на семиденну, цілодобову роботу; набирайте людей на танкові заводи, будуйте підземні виробництва; давайте оборонні замовлення приватним підприємствам, пише на своєму Телеграм-каналі Юрій Касьянов, волонтер, воїн ЗСУ, активіст ініціативи Армія SOS, керівник ініціативи "A.Drones".
На кожен отриманий західний танк має будуватися український. Нехай із німецьких, французьких комплектуючих – але український, українськими руками. Кожна західна гармата має надходити на фронт разом з українською. Кожен імпортний снаряд має йти у парі з українським.
Жодних нецільових витрат з бюджету. Захотіли підзаробити на дорогах та бруківці, збудувати стадіон під час війни – одразу обрізати фінансову допомогу від ЄС. Їдуть депутати відпочивати – персональні санкції. Не вміють окремі генерали командувати, щоб не гробити людей та техніку, – вимагати заміни бездарів під загрозою припинення постачання.
Хто платить, той і замовляє музику. Цивілізований Захід не зацікавлений, щоб після закінчення війни за незалежність Україна, як і раніше, залишалася залежною від жадібних дурнів, ледарів, негідників, і так само (за звичкою) ходила б світом із простягнутою рукою. Це – дорого навіть для Заходу.
Юрій Касьянов нещодавно розповів про те, що відбувається з українським ВПК, чому на другому році війни ми не виготовляємо ані патрони, ані снаряди, ані танки. Чому нам терміново потрібно змінювати підхід до економіки, чи може наша країна виготовляти танки й чому нам критично необхідно масштабувати виробництво дронів.
Ми почали програвати економіці нашого ворога: держава-агресор зараз будує заводи та виробляє FPV-дрони та аналоги безпілотників "Шахед". А у нас такого нема! Під час війни виробництво можна і треба запускати.
У нас в Україні – криза державного управління, каже Касьянов.
Наші інтереси:
Вже на часі ставити питання нашому уряду та владі: чому вони продовжують займатися популізмом, чому вони за півтора року досі не поставили хоча б один патронний завод в бункері тощо.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Західна допомога – це індульгенція на байдикування, карт-бланш на крадіжки, наркотик для психопатів
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Це – остаточна деградація національного науково-технічного потенціалу. В Україні – мільйони безробітних, а роботи немає, оборонні підприємства не ростуть, як гриби, української зброї не стає більше.
23082102.jpg
Захід зробив помилку, надаючи допомогу без жодних (практично) умов. А треба було так: хочете допомогу? – переводьте оборонні підприємства на семиденну, цілодобову роботу; набирайте людей на танкові заводи, будуйте підземні виробництва; давайте оборонні замовлення приватним підприємствам, пише на своєму Телеграм-каналі Юрій Касьянов, волонтер, воїн ЗСУ, активіст ініціативи Армія SOS, керівник ініціативи "A.Drones".
На кожен отриманий західний танк має будуватися український. Нехай із німецьких, французьких комплектуючих – але український, українськими руками. Кожна західна гармата має надходити на фронт разом з українською. Кожен імпортний снаряд має йти у парі з українським.
Жодних нецільових витрат з бюджету. Захотіли підзаробити на дорогах та бруківці, збудувати стадіон під час війни – одразу обрізати фінансову допомогу від ЄС. Їдуть депутати відпочивати – персональні санкції. Не вміють окремі генерали командувати, щоб не гробити людей та техніку, – вимагати заміни бездарів під загрозою припинення постачання.
Хто платить, той і замовляє музику. Цивілізований Захід не зацікавлений, щоб після закінчення війни за незалежність Україна, як і раніше, залишалася залежною від жадібних дурнів, ледарів, негідників, і так само (за звичкою) ходила б світом із простягнутою рукою. Це – дорого навіть для Заходу.
Юрій Касьянов нещодавно розповів про те, що відбувається з українським ВПК, чому на другому році війни ми не виготовляємо ані патрони, ані снаряди, ані танки. Чому нам терміново потрібно змінювати підхід до економіки, чи може наша країна виготовляти танки й чому нам критично необхідно масштабувати виробництво дронів.
Ми почали програвати економіці нашого ворога: держава-агресор зараз будує заводи та виробляє FPV-дрони та аналоги безпілотників "Шахед". А у нас такого нема! Під час війни виробництво можна і треба запускати.
У нас в Україні – криза державного управління, каже Касьянов.
Вже на часі ставити питання нашому уряду та владі: чому вони продовжують займатися популізмом, чому вони за півтора року досі не поставили хоча б один патронний завод в бункері тощо.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля