У 2024 році за контрактами Агенція оборонних закупівель (АОЗ) сплатила постачальникам близько 250 млрд грн, а продукції отримала на менш як 150 мільярдів. Де зависли понад 100 мільярдів (не мільйонів!) гривень, треба розбиратись в кожному окремому випадку. Але зброя на ці гроші не дійшла до фронту.
По багатьох напрямках АОЗ загалом нормально справилася із поставками. Але коли мова заходить про снаряди й міни крупних калібрів, то часом показники дуже плачевні. Наприклад, це стосується пострілів 155-го калібру. Формально у 2024-му під потребу Генштабу по цій номенклатурі уклали контрактів майже на 100 тисяч штук, але фактична поставка не склала і десятої частини.
Ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова була створена Агенція оборонних закупівель (АОЗ). На тлі тотальної корупції та непрофесіоналізму в профільних підрозділах Міноборони нова структура мала стати незалежним органом, який би забезпечував швидке та ефективне контрактування.
Простіше кажучи, Україна мала закуповувати більше озброєнь за ті самі кошти. Резніков охрестив нову Агенцію "військовим Амазоном". Але від самого початку роботи цієї структури справи там ішли зі скрипом.
На початку 2024 року АОЗ отримала нову керівницю Марину Безрукову, і з'явилася надія, що вдасться запустити такий собі "військовий маркетплейс". Якщо коротко – не вдалось.
За 2024 рік Агенція сумарно уклала контрактів більш як на 700 мільярдів гривень. Але реальних грошей за цими угодами було сплачено трохи більше ніж третина. Тобто ще є укладені угоди на суму приблизно 450 мільярдів, під які банально не було фізичних грошей.
Третя загроза, здатна зірвати забезпечення ЗСУ, – відсутнє чи епізодичне контрактування власних потужностей. Наприклад, в Україні є потенціал по випуску тих же боєприпасів 155 мм. Ще восени минулого року приватна компанія "Українська бронетехніка" разом з одним із європейських партнерів подали пропозицію на постачання 155-мм пострілів.
В Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. МОУ навіть відряджало експертів оцінити виробництва в Україні та в ЄС. Однак станом на початок березня не було законтрактовано жодної, навіть пробної партії.
Не краща ситуація і з технологічним озброєнням типу безпілотників різних систем тощо. "Техносили" порахували за підсумками 2024 року, що 63% виробничих потужностей членів їхньої асоціації простоювали. Тобто з 10 можливих дронів держава не закупила і 4.
Йде третій місяць року, а зброя не те що не на фронті, а ще навіть не підписані угоди на її виготовлення.
"Важливо розуміти, якщо не брати fpv, де можна швидко нарощувати випуск, то решту дронів не можна купити сьогодні на завтра. Так не працює. Я вже не кажу про іншу зброю, бронетехніку чи боєприпаси. Там середній цикл виробництва – від 3 до 9 місяців. Якусь бронетехніку і 12 місяців можуть виготовляти", – пояснила керівниця "Техносили" Катерина Михалко. – Уявімо, що є якийсь виробник розвіддронів. Йому підписують контракти в березні. Уявімо, що якимось чудом платять аванси теж у березні. Чому важливі контракт і передоплата? Бо є частина технологій і компонентів, які неможливо закупити, якщо немає сертифіката кінцевого споживача від армії. Наприклад, вибухові речі, оптика специфічна тощо. І от якщо їм заплатити зараз, то продукція в кращому разі буде десь восени готова".
Вона сумно резюмує: "А дефіцит за ці два місяці року, які вже минули, на фронті нічим не компенсуєш".
Наші інтереси:
Бачимо, що за три роки великої війни ця влада не спромоглася організувати виробництво зброї. Це просто не вкладається в голову, що, маючи приватних виробників, які здатні виготовляти необхідну зброю, уряд не виділяє на це кошти.
Ісус показав учням загальну картину еволюційної драбини. Людина не є завершеною істотою – її чекає перетворення на надлюдину. Усі учні школи Ісуса стали вічно молодими ельфами, адже Ісус дав їм...
За контрактами Агенції оборонних закупівель 2024 року на фронт не надійшло зброї на понад 100 млрд грн
Світ:
У 2024 році за контрактами Агенція оборонних закупівель (АОЗ) сплатила постачальникам близько 250 млрд грн, а продукції отримала на менш як 150 мільярдів. Де зависли понад 100 мільярдів (не мільйонів!) гривень, треба розбиратись в кожному окремому випадку. Але зброя на ці гроші не дійшла до фронту.
24121601.jpg
По багатьох напрямках АОЗ загалом нормально справилася із поставками. Але коли мова заходить про снаряди й міни крупних калібрів, то часом показники дуже плачевні. Наприклад, це стосується пострілів 155-го калібру. Формально у 2024-му під потребу Генштабу по цій номенклатурі уклали контрактів майже на 100 тисяч штук, але фактична поставка не склала і десятої частини.
Про це йдеться у статті "Смертельний хаос. Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від США", опублікованій на "Українській правді".
Ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова була створена Агенція оборонних закупівель (АОЗ). На тлі тотальної корупції та непрофесіоналізму в профільних підрозділах Міноборони нова структура мала стати незалежним органом, який би забезпечував швидке та ефективне контрактування.
Простіше кажучи, Україна мала закуповувати більше озброєнь за ті самі кошти. Резніков охрестив нову Агенцію "військовим Амазоном". Але від самого початку роботи цієї структури справи там ішли зі скрипом.
На початку 2024 року АОЗ отримала нову керівницю Марину Безрукову, і з'явилася надія, що вдасться запустити такий собі "військовий маркетплейс". Якщо коротко – не вдалось.
Наприкінці 2024-го конфлікт між керівництвом Міноборони та Агенції набув публічного характеру. Відомство Рустема Умєрова у грудні навіть демонстративно забрало в Агенції оборонних закупівель 23 мільярди гривень і передало їх Прикордонній службі на закупівлю боєприпасів.
За 2024 рік Агенція сумарно уклала контрактів більш як на 700 мільярдів гривень. Але реальних грошей за цими угодами було сплачено трохи більше ніж третина. Тобто ще є укладені угоди на суму приблизно 450 мільярдів, під які банально не було фізичних грошей.
Третя загроза, здатна зірвати забезпечення ЗСУ, – відсутнє чи епізодичне контрактування власних потужностей. Наприклад, в Україні є потенціал по випуску тих же боєприпасів 155 мм. Ще восени минулого року приватна компанія "Українська бронетехніка" разом з одним із європейських партнерів подали пропозицію на постачання 155-мм пострілів.
В Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. МОУ навіть відряджало експертів оцінити виробництва в Україні та в ЄС. Однак станом на початок березня не було законтрактовано жодної, навіть пробної партії.
Не краща ситуація і з технологічним озброєнням типу безпілотників різних систем тощо. "Техносили" порахували за підсумками 2024 року, що 63% виробничих потужностей членів їхньої асоціації простоювали. Тобто з 10 можливих дронів держава не закупила і 4.
Йде третій місяць року, а зброя не те що не на фронті, а ще навіть не підписані угоди на її виготовлення.
"Важливо розуміти, якщо не брати fpv, де можна швидко нарощувати випуск, то решту дронів не можна купити сьогодні на завтра. Так не працює. Я вже не кажу про іншу зброю, бронетехніку чи боєприпаси. Там середній цикл виробництва – від 3 до 9 місяців. Якусь бронетехніку і 12 місяців можуть виготовляти", – пояснила керівниця "Техносили" Катерина Михалко. – Уявімо, що є якийсь виробник розвіддронів. Йому підписують контракти в березні. Уявімо, що якимось чудом платять аванси теж у березні. Чому важливі контракт і передоплата? Бо є частина технологій і компонентів, які неможливо закупити, якщо немає сертифіката кінцевого споживача від армії. Наприклад, вибухові речі, оптика специфічна тощо. І от якщо їм заплатити зараз, то продукція в кращому разі буде десь восени готова".
Вона сумно резюмує: "А дефіцит за ці два місяці року, які вже минули, на фронті нічим не компенсуєш".
Бачимо, що за три роки великої війни ця влада не спромоглася організувати виробництво зброї. Це просто не вкладається в голову, що, маючи приватних виробників, які здатні виготовляти необхідну зброю, уряд не виділяє на це кошти.
Зверніть увагу
Євангельська антропологія: надлюдина, людина та розмовляюча тварина – Добре Знання (+аудіо)