- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Як ви застосовуєте практично в побуті аріянський світогляд?
Категорія:
Світ:
Прояв творчих можливостей кожної людини у специфічній їй сфері є ознакою наявності всередині кожного із нас внутрішнього бога, який є джерелом творчості. Слухаючи і читаючи спеціалістів із тайм-менеджменту та професійних мотиваторів, постійно доводиться стикатися із таким твердженням: щоб діяльність, якою ви займаєтесь, була дійсно корисною, якісною та успішною, потрібно виконувати те, що любиш, усім серцем. Якщо не подобається наявна робота, без вагань звільняйся і знайди те, що тобі до душі. Отримуй задоволення від праці, а гроші самі прийдуть.
Як я застосовую аріянський підхід у своїй праці? Практично кожен день маю контакт із дітьми, оскільки вчу їх грати у футбол. При цьому в іграх за будь-яке завдання стараюся разом із партнером мотивувати дітей проявляти свої найкращі здібності та бути кращими. Наприклад навіть у простій вправі, коли десять дітей мають подолати певну відстань чи перешкоди та повернутися назад, ми призначаємо бали першому або першому і другому учаснику. Тоді як часто тренери замість цього концентрують увагу на тих, хто подолав завдання останніми, призначаючи їм жартівливий штраф. Навіть в таких дрібницях у дітей виробляється звичка бути кращими, наполегливішими, успішнішими. Прикладів можна навести немало. Вкрай важливо, в будь-якій сфері, позитивно дивитися на обставини. Кожне випробування – це не покарання, а новий виклик, який не дозволяє застоюватись мозку, а тримає його в тонусі. Тому ділімося думками та разом розвиваймо наш прекрасний світ.
Ділимось досвідом практичного застосування арійського світогляду!
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Справді, відділення куколю (брехні) від пшениці (правди) є чи не найбільшим надбанням, яке пропонує аріанство. В результаті відбувається докорінна зміна світогляду, розуміння того, що світом правлять не стільки гроші, скільки людська свідомість та її стан.
Коментарі
Дякую за цікаву тему!) Чесно кажучи, мені і самій вже давно кортіло запропонувати щось подібне для обговорення. Я поважаю думку професійних мотиваторів, навіть сама час від часу їх слухаю. Але власний досвід інколи суперечить тому, що вони пропонують. Зокрема в питанні ставлення до нудної, або важкої роботи. Я помітила, що коли починаєш цікавитися якоюсь діяльністю, поступово зацікавленість переростає в захоплення. В моєму життя так ставалося багато разів. Коли я відкрила для себе аріанство, я зрозуміла, що важка або нудна робота – це лише виклик, який треба з подякою прийняти і перемогти наявні труднощі за допомогою творчої праці. З роботи я йшла лише тоді, коли усвідомлювала, що вона вступає в протиріччя з моїм сумлінням (совістю).
Юліє, дякую за відповідь. Я вважаю, що в людини має бути тяга до свого заняття. Наприклад я працював в державній адміністрації, здебільшого це була паперова робота. Спочатку я думав що це престижно - бути держслужбовцем, але рутина - це не для мене. Пропрацювавши рік, я звільнився. Були й інші обставини. На мою думку, треба шукати працю, а не роботу. Тому що лише праця дозволяє отримувати задоволення, бути фінансово забезпеченим і навіть не помічати, як летить час.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Наприкінці минулого року я купив собі фітнес трекер - на заміну подарованого, який загубив, - і зараз стараюся більше ходити й раз на 21 день нарощувати кількість кроків. Таке собі змагання з самим собою, а чом би й ні? От тільки у побуті я десять років стою на місці, похвалитися особливо нічим. Якось не вдається переконати себе, що життя - це гра і змагання. Тому всі мої починання весь час відкладаються й переносяться. А зараз я намагаюся натягнути на свою голову дві перші заповіді блаженства - там взагалі окрема історія...
Поки дихаю - сподіваюсь!
Констянтине, я б порадив тобі визначити для себе пріоритет: що ти хочеш досягнути в житті? Яка твоя мета? Коли визначишся із цим, подумай, який має бути перший крок до реалізації задуманого і одразу починай діяти. Ні на секунду не відкладай!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Вдосконалення завжди починається з того напрямку, який дається легше за все. Якщо тобі подобаються фізичні навантаження, то, може, продовжити працювати в цьому напрямку? А це вже потягне за собою інші моменти: збільшення кількості вжитої води, живої їжі, повноцінний сон. А що це, як не побутові питання)
<blockquote><strong>Костянтин Струк wrote:</strong> От тільки у побуті я десять років стою на місці</blockquote>
Можливо варто визначитися із власним соціотипом, може там відповідь? Внутрішній світ так само цікавий, як і зовнішній, і те і інше - лабораторія, інструментарій і джерело "кайфу" від процесу і результату.
Дякую за пораду. Свій соціотип я визначив, хоч і визнаю, що недостатньо працюю над його підсиленням.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Важливою практикою аріянського способу життя є критичне мислення. Помітив у себе таку звичку, що будь-яку інформацію розглядаю з різних точок зору, зокрема, завжди намагаюсь знайти брехню серед правди і правду серед брехні.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Справді, відділення куколю (брехні) від пшениці (правди) є чи не найбільшим надбанням, яке пропонує аріанство. В результаті відбувається докорінна зміна світогляду, розуміння того, що світом правлять не стільки гроші, скільки людська свідомість та її стан.
Критичне мислення - це вміння піддавати сумніву інформацію, що поступає. В сучасних школах цьому майже не приділяється увага, як на мене. Що дуже дивно. Хоча навіщо слухняним виконавцям вміти ставити запитання?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!