Аудіоверсія: Як очистити суспільство від соціальних паразитів
Головною діалектичною суперечністю людського розвитку є боротьба між творцями і паразитами. Творці – це ті, що живуть власною силою, а паразити – це ті, які приховано живуть за рахунок чужої сили.
Явище паразитизму поширене у природі, зокрема, у мурашок. Людські спільноти тривалий час успішно боролися з паразитизмом. Головним антипаразитичним інструментом була громада (санскр. – грама, гелл. – дем, демос).
Сенс громади в тому, що вона є соціальним організмом, в якому «всі знають всіх», «всі контролюють всіх» і «всі посилюють всіх».
Спільноти тотально знайомих між собою людей спроможні адекватно оцінювати своїх членів і обирати кращих. Відповідно, вони спроможні виявляти паразитів і не допускати їх до керівництва. Завдяки компетентному висуванню кращих, громади (демоси) спроможні до ефективного самокерування і еволюції (слово «демос» пов’язане зі словом «демено» – кермо, стерно, штурвал).
Завдяки персональним знайомствам у громадах яскраво реалізується синергія – взаємопосилення. Синергія проявляється як взаємодопомога, взаємоконтроль, заохочення, навчання.
Згідно з сучасними дослідженнями, звичайна людина спроможна утримувати в оперативній пам’яті не більше 5 об’єктів (раніше вважалося 5–9 згідно з дослідженнями Джорджа Міллера 1956 року). Це означає, що 5 осіб можуть одночасно спілкуватися між собою. Якщо ж додається шостий, то така цілісна компанія розпадається на дві групи спілкування.
З цього випливає, що тотальна (цілісна) оперативна синергія здійснюється у групах до 5 осіб. Відтак керівне ядро будь-якої спільноти в ідеалі має складатися з 5 членів. Це перша базова соціально-організаційна константа. З погляду громади-демосу це оперативний рівень.
В українській традиції керівне ядро називалося «старшина» і зазвичай складалася з 5 осіб. Наприклад, у Вільному козацтві (1917 р.) до старшини належали отаман, осавул, писар, хорунжий, скарбник. Сільські і міські ради Вільного козацтва також складалися з 5 членів: голови, його товариша, писаря, його товариша і скарбника.
Якщо кількість членів групи перевищує 5, то в ній одночасне спілкування стає неможливим. Для збереження цілісності спілкування група переходить в режим «один говорить – всі слухають». Якщо чисельність такої групи не перевищує 20, то оратор спроможний відстежити індивідуальну реакцію кожного слухача. В соціальній психології група до 20 членів називається «малою групою». З погляду громади-демосу це тактичний рівень. В українській традиції мала група позначається словом «рій».
Якщо чисельність групи перевищує 20, тоді оратор вже спілкується не з індивідуальностями, а з групою як колективною істотою. Тому в навчальних класах не може бути більше 19 учнів, інакше вчитель неспроможний приділити кожному достатньої уваги. Пропорція 1:19 відповідає співвідношенню маси голови до маси тіла атлетично розвиненої людини. Це друга соціально-організаційна константа.
У групах до 20 осіб відбувається синергія у парах «оратор–слухач», тому що оратор приділяє увагу не одразу всім членам групи, а послідовно кожному з них. Одна людина може безпосередньо (без створення додаткової структури) керувати групою чисельністю до 20 осіб. Ідеальною чисельністю малої групи є 12+1, адже число 12 зручно ділиться на 2, 3, 4, 6, тому такою тактичною групою легко керувати.
Науково доведено, що людина не може одночасно підтримувати більше 150 соціальних зв’язків (Число Данбара). Тому кількість членів громади з правом голосу не може перевищувати це число. Якщо ж їх чисельність перевищує 150, то частина громадян опиняється поза громадським контролем. Відтак відкривається шлях нагору для паразитів і «чесних дурнів».
Накопичення паразитів і невігласів гальмує еволюційний розвиток громади. Після перехоплення управління паразитами громада втрачає спроможність до еволюції і починає деградувати. Така спільнота перестає бути громадою – самокерованим демосом. Число Данбара визначає межу між еволюцією і деградацією.
На відміну від малих груп, громада чисельністю 100–150 громадян є економічно, генетично і політично самодостатнім соціальним організмом. Громада спроможна ставити власні цілі і виробляти стратегію їх досягнення. Тому громада – це стратегічна одиниця. В українській традиції громада-демос позначається словом «сотня».
Усі об’єднання вищого рівня – полки, коші, республіка – будуються за тим самим принципом, що й громади-демоси-сотні. Тому демос є моделлю для організації всієї держави. Докладніше: Демос – універсальна організаційна структура постіндустріальної екомережі Міжмор’я.
Структурування суспільства на громади протягом тисячоліть було надійним захистом від соціальних паразитів. Тому головні зусилля паразитичних груп були спрямовані на руйнування громадянського суспільства – суспільства громад.
У 17 столітті атака на громади була здійснена з боку капіталізму, ідеологією якого став лібералізм. Згідно з цим вченням, людина є вільним індивідуумом, який не потребує жодних громад. Цей індивідуум має право вільно продавати свою робочу силу, а громада цьому заважає. Тому капіталізм звільняє людину від «диктату громади».
У 19 столітті «дикий капіталізм» вжахнув суспільство. Начебто для протидії капіталізму паразити вигадали етатизм – культ диктаторських держав. Ідеологією етатизму став соціалізм з його екстремістським напрямком – комунізмом.
Насправді це була атака на громадянське суспільство, але з протилежного боку. Панацеєю від економічної диктатури паразити представили державну диктатуру.
Лібералізм з його диким капіталізмом і соціалізм з диктатурою державної бюрократії створюють ілюзію, наче вони є непримиримими протилежностями. Насправді це два крила індустріальної формації, головною ідеєю якої є перетворення вільної людини на «живу гайку» соціальної мегамашини. Їхнім спільним ворогом є громадянське суспільство. Тому вони дружно взаємодіють заради того, щоб не дати аморфному натовпу організуватися у структуроване суспільство громад.
Доказом лібералістично-соціалістичної змови є сучасна Україна, в якій олігархічний капіталізм і державна бюрократія об’єдналися в єдину систему і дружно обдирають розпорошений народ. Це їм вдається тому, що руйнування суспільства громад, здійсненне капіталізмом і етатизмом, зробило людину самотньою, а тому беззахисною перед бездушними жорнами «великого конвеєра». Докладніше: Постіндустріальна держава громад та її вороги.
Проте диявол знищує сам себе. Капіталізм і етатизм, дійшовши до абсурду, переконливо показали свою руйнівну сутність – антилюдську і антиекологічну. Сучасне суспільство відкидає їх і шукає третій шлях.
Для продовження своєї агонії індустріальна формація висуває нову панацею – «інформаційне суспільство». Насправді інформаційні технології – це тільки підсилювачі. Застосування ІТ для індастріалу перетворює його на ультраіндастріал – витончену і тотальну машину гноблення. Натомість застосування ІТ для передових світоглядних і організаційних форм веде до прискореного формування постіндустріальної формації. Докладніше: Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?
При переході до постіндустріальної формації капіталізм і етатизм будуть витіснені на периферію разом з ідеологіями лібералізму і соціалізму. Людина здобуде волю завдяки громадянській самоорганізації – самоорганізації громад. Людство знову отримає природний засіб соціального оздоровлення. Тож соціальні паразити займуть те місце, якого вони заслуговують.
Радіймо!
Продовження: Арійська синергія: любов, вимогливість, заохочення
Інструментарій для звільнення і процвітання
Головним засобом звільнення людини і формування вільного суспільства є відродження громад – на вищому рівні знань і технологій. Тому наше найголовніше завдання – створення інтелектуального і програмного інструментарію для правильної суспільної самоорганізації.
Що зробити для того, щоб полегшити і прискорити постіндустріальний перехід?
Всесвіт за нас! Творимо!
Як захиститися від олігархічних динозаврів: Rammstein: Links 2 3 4
Знання - сила! Кожен з нас може зробити вагомий внесок у спільну справу.
Як очистити суспільство від соціальних паразитів.
Потрібно розуміти,що практично кожна людина є потенційним паразитом.Більшість людей хоче усе мати і мало працювати.Це така природа людини,що не стала ще Гравцем.Лінь і егоїзм є складовою інстинкту самозбереження (м.д.).
Потрібно дати людям вагоміший "плід" ніж "усе мати за рахунок інших людей".Тобто щось таке,перед чим бажання володіти надлишковими матеріальними речами,не буде мати критичної сили,яка би заставляла людину вдаватися до паразитування на інших.
А це може бути лише стан перебування у вищих просторах.Там не потрібно зайвих речей і багатств,які сприймаються як надлишкова вага товстуна.Тож і паразитів там не може бути в принципі.
Це напевно в ідеалі,та на практиці мабуть швидше буде як написав Ігор у своїй статті.
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Першим демосом має стати Інститут Міжмор'я.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую за навчання, допомогу, довіру
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Як очистити суспільство від соціальних паразитів.
Потрібно розуміти,що практично кожна людина є потенційним паразитом.Більшість людей хоче усе мати і мало працювати.Це така природа людини,що не стала ще Гравцем.Лінь і егоїзм є складовою інстинкту самозбереження (м.д.).
Потрібно дати людям вагоміший "плід" ніж "усе мати за рахунок інших людей".Тобто щось таке,перед чим бажання володіти надлишковими матеріальними речами,не буде мати критичної сили,яка би заставляла людину вдаватися до паразитування на інших.
А це може бути лише стан перебування у вищих просторах.Там не потрібно зайвих речей і багатств,які сприймаються як надлишкова вага товстуна.Тож і паразитів там не може бути в принципі.
Це напевно в ідеалі,та на практиці мабуть швидше буде як написав Ігор у своїй статті.
Вірю в те, що розумію.
Саме так! Форма громадянського суспільства, описана в цій статті, плюс перенесення у вищі та гармонійніші простори буття - це і є головний наш порятунок! Інших шляхів я поки що не бачу.
Змінися сам і світ зміниться навколо тебе!
Для мене це є взірцем мотиваційної статті. Коротко. Пр суті. Аргументовано. Важливі поняття на своєму місці.
Пане Ігорю, аплодую стоячи!
Дякую тобі!