"Я завжди був прихильником повітряних куль, які можуть забезпечити підтримку над горизонтом з погляду протиракетної оборони", – заявив в Інституті Гудзона генерал-лейтенант Шон Гейні, голова Командування космічної та протиракетної оборони Сухопутних військ США.
Армія широко відкриває свої двері для можливих застосувань і типів майбутніх висотних платформ – вивчає повітряні кулі, дрони та надлегкі літаки для виконання місій від глибокого зондування до зв'язку на великі відстані, заявив генерал-лейтенант Шон Гейні (Sean Gainey), голова Командування космічної та протиракетної оборони (SMDC), пише Breaking Defense.
"Я завжди був прихильником повітряних куль, які можуть забезпечити підтримку над горизонтом з точки зору протиракетної оборони. Дехто з вас, можливо, пам'ятає програму JLENS, яка насправді була дуже хорошою можливістю, що забезпечувала надгоризонтне виявлення та управління вогнем для наших систем", – сказав Гейні в Інституті Гудзона.
"Якщо поглянути на платформи та космічні можливості, то справа не стільки в платформі, скільки в пакеті, який можна розмістити на платформі, щоб дозволити командирам розширити можливості управління місіями, розширити візуалізацію за обрієм, і зробити це за допомогою недорогої повітряної кулі, якою можна керувати, – це дуже цікаво", – додав він.
JLENS, скорочено від Joint Land Attack Cruise Missile Defense Elevated Netted Sensor System, був безпілотним дирижаблем, наповненим гелієм і здатним нести радар вагою 7000 фунтів (понад 3000 кг. – НО) на висоті 10 000 футів (3000 метрів. – НО). Програма була скасована у 2017 році, через два роки після того, як аеростат JLENS вирвався з пут і пролетів майже 100 миль через Меріленд і Пенсильванію, звисаючи шнурами, які вивели з ладу лінії електропередач для тисяч мешканців, перш ніж зачепитися за деякі дерева. Але в останні місяці армійські чиновники знову виявили інтерес до систем, подібних до JLENS.
Ендрю Еванс, директор Армійської оперативної групи з розвідки, виступаючи на авіасалоні Фарнборо 22 липня, пояснив, що служба має виконавчий офіс програми для «постійного спостереження, прив'язаного» рішення [читай: повітряні кулі] для багатодоменних операцій.
"За роки глобальної війни з тероризмом ми багато дізналися про цінність прив'язних систем [для] захисту сил, – сказав він. – Як взяти ці уроки та застосувати їх до чогось подібного до використання в Південно-Китайському морі, наприклад, де дальність дії вимірюється не п'ятьма кілометрами, а тисячами миль. Отже, у нас є команди людей, які вивчають це, щоб зрозуміти, що має найбільший сенс. Ми вважаємо, що прив'язні системи мають певну цінність, можливо, у світі силового захисту. Ми лише не впевнені, куди саме це приведе".
Еванс додав, що наразі армія лише «вивчає проблему», щоб «з'ясувати, як найкраще використати ресурси і як найкраще застосувати систему».
Проте Гейні підкреслив, що SMDC, як «прихильник» висотних платформ в армії, розглядає не лише повітряні кулі. Служба також вивчає широкий спектр платформ для кількох ключових місій, які вимагають проведення операцій над горизонтом.
"У майбутньому це може бути не повітряна куля, тому що, коли я кажу про висотні платформи, я маю на увазі безпілотні літальні апарати, які можуть перебувати в повітрі протягом тривалого часу. Тож ми тримаємо руку на пульсі, працюючи з промисловістю, щоб з'ясувати, які найкращі можливості існують", – сказав він.
Згідно з інформаційним бюлетенем SMDC про висотні платформи армія шукає широкий спектр можливостей для задоволення як власних потреб, так і для підтримки багатопрофільних операцій в рамках об'єднаних збройних сил. Зокрема, протягом останніх кількох років служба вивчає можливості використання стратосферних апаратів для виконання місій розвідки, спостереження і рекогносцировки (ISR).
Системні платформи можуть нести в собі всілякі технології, в тому числі зв'язок, візуалізацію, гарантоване позиціювання, навігацію і синхронізацію, а також інші критичні для армії можливості.
"Потенційні платформи включають повітряні кулі, літаки на сонячних батареях і дирижаблі, які можуть посилити підтримку місій, розширити наявні можливості в глобальному масштабі та відновити втрачені активи в повітряному і космічному просторі", – пояснюється в інформаційному бюлетені.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Вони повертаються: аеростати, дирижаблі та інші висотні платформи знову в центрі уваги армії США
Категорія:
Світ:
Спецтема:
"Я завжди був прихильником повітряних куль, які можуть забезпечити підтримку над горизонтом з погляду протиракетної оборони", – заявив в Інституті Гудзона генерал-лейтенант Шон Гейні, голова Командування космічної та протиракетної оборони Сухопутних військ США.
24072501.jpg
Армія широко відкриває свої двері для можливих застосувань і типів майбутніх висотних платформ – вивчає повітряні кулі, дрони та надлегкі літаки для виконання місій від глибокого зондування до зв'язку на великі відстані, заявив генерал-лейтенант Шон Гейні (Sean Gainey), голова Командування космічної та протиракетної оборони (SMDC), пише Breaking Defense.
"Я завжди був прихильником повітряних куль, які можуть забезпечити підтримку над горизонтом з точки зору протиракетної оборони. Дехто з вас, можливо, пам'ятає програму JLENS, яка насправді була дуже хорошою можливістю, що забезпечувала надгоризонтне виявлення та управління вогнем для наших систем", – сказав Гейні в Інституті Гудзона.
"Якщо поглянути на платформи та космічні можливості, то справа не стільки в платформі, скільки в пакеті, який можна розмістити на платформі, щоб дозволити командирам розширити можливості управління місіями, розширити візуалізацію за обрієм, і зробити це за допомогою недорогої повітряної кулі, якою можна керувати, – це дуже цікаво", – додав він.
JLENS, скорочено від Joint Land Attack Cruise Missile Defense Elevated Netted Sensor System, був безпілотним дирижаблем, наповненим гелієм і здатним нести радар вагою 7000 фунтів (понад 3000 кг. – НО) на висоті 10 000 футів (3000 метрів. – НО). Програма була скасована у 2017 році, через два роки після того, як аеростат JLENS вирвався з пут і пролетів майже 100 миль через Меріленд і Пенсильванію, звисаючи шнурами, які вивели з ладу лінії електропередач для тисяч мешканців, перш ніж зачепитися за деякі дерева. Але в останні місяці армійські чиновники знову виявили інтерес до систем, подібних до JLENS.
Ендрю Еванс, директор Армійської оперативної групи з розвідки, виступаючи на авіасалоні Фарнборо 22 липня, пояснив, що служба має виконавчий офіс програми для «постійного спостереження, прив'язаного» рішення [читай: повітряні кулі] для багатодоменних операцій.
"За роки глобальної війни з тероризмом ми багато дізналися про цінність прив'язних систем [для] захисту сил, – сказав він. – Як взяти ці уроки та застосувати їх до чогось подібного до використання в Південно-Китайському морі, наприклад, де дальність дії вимірюється не п'ятьма кілометрами, а тисячами миль. Отже, у нас є команди людей, які вивчають це, щоб зрозуміти, що має найбільший сенс. Ми вважаємо, що прив'язні системи мають певну цінність, можливо, у світі силового захисту. Ми лише не впевнені, куди саме це приведе".
Еванс додав, що наразі армія лише «вивчає проблему», щоб «з'ясувати, як найкраще використати ресурси і як найкраще застосувати систему».
Проте Гейні підкреслив, що SMDC, як «прихильник» висотних платформ в армії, розглядає не лише повітряні кулі. Служба також вивчає широкий спектр платформ для кількох ключових місій, які вимагають проведення операцій над горизонтом.
"У майбутньому це може бути не повітряна куля, тому що, коли я кажу про висотні платформи, я маю на увазі безпілотні літальні апарати, які можуть перебувати в повітрі протягом тривалого часу. Тож ми тримаємо руку на пульсі, працюючи з промисловістю, щоб з'ясувати, які найкращі можливості існують", – сказав він.
Згідно з інформаційним бюлетенем SMDC про висотні платформи армія шукає широкий спектр можливостей для задоволення як власних потреб, так і для підтримки багатопрофільних операцій в рамках об'єднаних збройних сил. Зокрема, протягом останніх кількох років служба вивчає можливості використання стратосферних апаратів для виконання місій розвідки, спостереження і рекогносцировки (ISR).
Системні платформи можуть нести в собі всілякі технології, в тому числі зв'язок, візуалізацію, гарантоване позиціювання, навігацію і синхронізацію, а також інші критичні для армії можливості.
"Потенційні платформи включають повітряні кулі, літаки на сонячних батареях і дирижаблі, які можуть посилити підтримку місій, розширити наявні можливості в глобальному масштабі та відновити втрачені активи в повітряному і космічному просторі", – пояснюється в інформаційному бюлетені.
Стежимо за розвитком нових технологій війни.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь