Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Українська церква: Філарет, Епіфаній, «рука Кремля» та ризик розколу

Розколу в Православній церкві України немає, попри певні розбіжності між ієрархами: такі заяви зробили 14 травня у коментарях для Радіо Свобода як предстоятель ПЦУ Епіфаній, так і почесний патріарх ПЦУ Філарет. Напередодні Філарет заявляв про те, що Київський патріархат не ліквідовано і він діятиме надалі, хоча ще перед утворенням ПЦУ Київський патріархат оголосив про саморозпуск. 

epifaniy.jpg

Глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній під час відвідин катера «Лубни». Маріуполь, 14 травня 2019 року

Така позиція церковного діяча вже викликала протести активістів під його резиденцією. Експерти ж попереджають про ризик розколу та про наростання в Українській церкві суперечностей, яким підігрує Кремль.

Патріарх Філарет дав ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода, у якому висловився про сучасне та майбутнє української церкви, про томос та про розбіжності з Епіфанієм.

Заяви почесного патріарха ПЦУ Філарета в інтерв’ю ТСН (9 травня), зокрема і про те, що очолювана ним раніше Українська православна церква Київського патріархату досі існує, сколихнули український інформаційний простір. У ці ж дні низка українських церковних ієрархів отримала запрошення на богослужіння до дня пам’яті священномученика Макарія: вони були написані на бланках ліквідованого торік Київського патріархату.

Від цього моменту на ТСН та згодом і в інших медіа з’являються коментарі почесного патріарха Філарета про збереження Київського патріархату та про можливість зміни статуту ПЦУ.

Джерела Радіо Свобода в ПЦУ наголошують: розбіжності між почесним патріархом Філаретом та предстоятелем Православної церкви України Епіфанієм були з січня, коли той отримав з рук Вселенського патріарха Варфоломія томос про автокефалію ПЦУ. Однак духовенство не афішувало цих суперечностей, ба більше: ці непорозуміння не заважали все новим і новим православним громадам переходити з церкви Московського патріархату до ПЦУ – доки про них не заговорили вголос.

Ще одна деталь: виявляється, офіційний сайт Київського патріархату навіть після входження УПЦ КП до складу ПЦУ працював та наповнювався новинами. Однак, якщо до 8 травня найчастіше в них згадували предстоятеля ПЦУ митрополита Київського Епіфанія, то потім ситуація різко змінилася: Епіфаній зник, останні новини найчастіше – про Філарета, причому, в його старому духовному званні: «Патріарх Київський і всієї Руси-України».

14 травня патріарх Філарет публікує розлоге звернення до вірян.

Основні його тези:

  • Київський патріархат не просто відновлюють: він був, є і буде. Його державна реєстрація також не скасована.
  • Відмова від нього у 2018 році (за підписом тодішнього патріарха УПЦ КП Філарета – ред.) була необхідною формальністю для отримання томосу про автокефалію.
  • Президент Петро Порошенко дуже багато зробив для отримання томосу. Але нині він, так само як і митрополит Епіфаній, порушили домовленості. Зокрема, про те, що предстоятель ПЦУ Епіфаній представляє церкву у світі, а внутрішніми справами церкви опікується патріарх Філарет (за участі Епіфанія).
  • Ідеться не про прагнення влади, а про наполегливість у служінні Богу і церкві: «Це бачать не тільки церковні діячі, а й світські, такі як новообраний президент В.О. Зеленський, бізнесмен І.В. Коломойський та інші».
  • Нібито в ПЦУ є наміри відправити Філарета на спокій – рішенням найближчого Синоду.
  • Москва не змогла зашкодити автокефалії української церкви, але зараз вона досягає своїх цілей «діями предстоятеля ПЦУ».
  • Українську церкву досі не визнає ніхто у світовому православ’ї, окрім Вселенського патріархату.
  • У ПЦУ триває розділення, яке може мати печальні наслідки. І цим задоволений Кремль.

Така позиція почесного патріарха Філарета вже викликала спростування з боку Міністерства культури (Українська православна церква Київського патріархату припинила існування, коли увійшла до Православної церкви України), а також осуд громадських активістів та навіть протести під його резиденцією та під Володимирським кафедральним собором у Києві, куди Філарет скликав на молебень 14 травня представників духовенства ПЦУ – запрошеннями на бланках Київського патріархату.

На сайті Київського патріархату мовиться, що туди, на службу у пам’ять мученика Макарія прибули, зокрема, архієпископ Кримський і Сімферопольський Климент, а також єпископи ПЦУ, які опікуються українськими вірянами у прикордонних районах Росії. Про інших відомих церковних діячів не йдеться.

BBC стверджує, що це було спробою Філарета зробити огляд прихильників, щоб оцінити, чи варто підіймати питання про зміну статуту української церкви та про відновлення УПЦ КП.

Митрополит Епіфаній: розбіжності є, розколу немає і не буде

Предстоятель ПЦУ, митрополит Епіфаній на це богослужіння не прибув. Як він пояснив, вирушає у давно заплановану поїздку на Донбас.

Радіо Свобода зустріло митрополита Епіфанія в Маріуполі та розпитало його про останні заяви та про звинувачення з боку патріарха Філарета.

«Розколу в Українській православній церкві немає і не буде. Кожен ієрарх має певні думки, але ми маємо спільно будувати майбутнє в єдиній помісній Українській православній церкві», – відповів очільник ПЦУ.

Він додав, що в церкві високо шанують почесного патріарха Православної церкви України Філарета.

«Ми шануємо святійшого патріарха Філарета, але не підтримуємо думок, які він висловив останніми днями», – зазначив предстоятель ПЦУ.

Водночас, за його словами, нині вже не існує таких структур, як «Українська православна церква Київського патріархату» та «Українська автокефальна православна церква».

«Бо ми об’єдналися і ці колишні структури увійшли в єдину церкву, виконавши свою історичну місію. Усі прагнули визнання Української церкви, і ми змогли отримати синодальний томос, який навіки утверджує той факт, що ми є єдиною помісною православною церквою», – заявив Епіфаній.

Між тим, патріарх Філарет анонсував прес-конференцію на 15 травня – «про ситуацію в Українській православній церкві».

Чому насправді виникли суперечки між Епіфанієм та Філаретом?

Джерела Радіо Свобода в оточенні обох церковних діячів, а також чинного президента Петра Порошенка та обраного на цю посаду Володимира Зеленського називають кілька чинників.

  • Перемога Зеленського на виборах, його переговори з патріархом Філаретом та обіцянки сприяння з боку обраного президента.
  • Особиста образа через самостійність Епіфанія, який був помічником Філарета та його креатурою на виборах предстоятеля ПЦУ.
  • Суперечка про те, хто відповідатиме за рух коштів від парафій та єпархій. Так, Синод ПЦУ 5 лютого 2019 року підтвердив, що патріарх Філарет зберігає статус очільника Київської єпархії та керує всіма парафіями української столиці, які підпорядковувалися йому до утворення ПЦУ.
  • Зміна принципів управління Українською церквою (з ініціативи Вселенського патріархату): в Синоді відтепер немає постійних членів, відтак Філарет втрачає вплив на його рішення. Про цю причину говорить, зокрема, і видання «Лівий берег».
  • Роздмухування суперечностей і взаємної неприязні в українському православ’ї – в інтересах Кремля.

Що призвело до непорозумінь між двома ключовими діячами Православної церкви України, чи були домовленості про розподіл церковної влади, як впливає на ситуацію Володимир Зеленський, Константинополь і Кремль – про це та інше Радіо Свобода розпитало патріарха Філарета в ексклюзивному інтерв’ю, яке він погодився дати ще до своєї прес-конференції.

 

 

Серед іншого, почесний патріарх Філарет запевнив, що ані його заяви, ані розбіжності у поглядах з митрополитом Епіфанієм не можуть стати підставою для скасування томосу про автокефалію.

«Я думаю, що існування Київського патріархату всередині України не порушує томос. Тому що представник Константинопольського патріархату Еммануїл сказав, що «Ви зараз – частина Константинопольського патріархату, а коли ви отримаєте томос про автокефалію… Церква автокефальна – незалежна, і тому можете робити все, що ви хочете». Чого ми хочемо? Ми хочемо об’єднати українське православ’я в одну церкву», – наголосив Філарет.

Він пояснив, що, на його думку, в Україні православна церква має існувати як Київський патріархат, а у міжнародному житті – як Київська митрополія (ПЦУ), та що він не бачить в цьому суперечностей, швидше – позитив.

«Для того, щоб нам об’єднатися, нам треба зберігати українську церкву як патріархат, але тільки в межах України. Ми за межами України не претендуємо на визнання нас як патріархату. І тому підстав для відібрання томосу нема. Бо ми визнаємо себе назовні як київська митрополія», – зазначив Філарет в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він запевнив, що українські церковні діячі зберігають єдність, незважаючи на те, що мають різні думки.

Експерти: церковна суперечка в Україні – в інтересах Кремля

Чим загрожує нинішня «війна поколінь» в керівництві Української церкви? Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович попереджає, що вона може дійсно призвести до розколу та інших подій, невигідних Україні, але бажаних для Кремля.

«Те, що відбувається, викликає в мене величезну тривогу. Звертаюся до всіх православних: не допустіть розколу. Не допустіть погіршення того, що було досягнуто, що з такою радістю сприйняли в усій Україні, – говорить Маринович. – Звертаюся до обох сторін, до православних єпископів. Я усвідомлюю, що є ціла низка аргументів як в однієї, так і в іншої сторони. Але якщо в результаті цих аргументів буде погіршення шансів Православної церкви України, то в підсумку програє Україна, а цього не можна допустити».

Мирослав Маринович упевнений, що російська сторона наразі непомітно підігрує цій суперечці.

«Я дуже чітко розумію, що емоціям владик, зокрема емоціям патріарха Філарета, непомітно підігрують з боку Москви. Дуже важливо зараз, причому не тільки для патріарха Філарета, не впадати у цей шал емоцій та амбіцій», – підсумовує Маринович.

Зі свого боку, заступник голови парламентського комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський у розмові з Радіо Свобода звертає увагу на кілька тез, які, на його думку, допомагають зрозуміти ситуацію.

  • Патріарх Філарет головував на засіданні Собору, який розпустив Київський патріархат, і там стоїть його підпис.
  • Він написав Вселенському патріарху Варфоломію, що не претендуватиме на церковні посади.
  • Томос, який отримала ПЦУ, схожий на ті, які отримали Сербська, Румунська, Болгарська Польська, Елладська та інші церкви. Але ПЦУ отримала його попри колосальний спротив Росії. Були спроби російських спецслужб зірвати подію, зокрема через злам електронних скриньок Константинополя, підкуп місцевих церков тощо. І ці спроби не припиняться.
  • Переважна більшість українських архієреїв не підтримує ідей розколу.

«Якщо один з архієреїв створить якусь свою церкву, то з канонічної точки зору це буде «нікчемна» затія, але з юридичної – українське законодавство дозволяє реєструвати релігійні організації. Якщо хтось не здав документи (на релігійну організацію – ред.), які зобов’язався здати – що ж, вони продовжують діяти. Але ця ситуація надасть ПЦУ імпульс, церква продемонструє свою зрілість. І це, я впевнений, її не зламає. Хоча є спроби використати цю ситуацію в політичних цілях», – визнає Віктор Єленський.

Народний депутат припускає: у разі церковного розколу в Україні контроль над фінансовими надходженнями і потоками збереже ПЦУ, оскільки традиційні донори Української церкви схиляються саме до її підтримки. Однак Росія або її агенти впливу знайдуть можливість фінансувати ці спроби розколу, підсумовує Віктор Єленський.

Наші інтереси: 

Ретельно розібратися в ситуації, що склалася. Не допустити хаосу, якого прагне Москва. Зрозуміти, що Церкві потрібно оновлюватися. Для мене особисто показовим є той факт, що Філарет збирає на службу для вшанування священномученика Макарія, "нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва", а митрополит Епіфаній проводить на сході України заупокійну літію біля пам'ятника «Воїнам, які віддали життя за Україну» і разом з вірянами молиться за наших воїнів, а не "мощам" якогось мученика. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Не "якогось мученика", а " священномученика Макарія"... визнаного в українському православ'ї святого!

Пані Олено, Ви виступаєте на публічному ресурсі "Народний Оглядач", а не на власній кухні!

Цитата:
Для мене особисто показовим є той факт, що Філарет збирає на службу для вшанування священномученика Макарія, "нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва", а митрополит Епіфаній проводить на сході України заупокійну літію біля пам'ятника «Воїнам, які віддали життя за Україну» і разом з вірянами молиться за наших воїнів, а не "мощам" якогось мученика.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Не "якогось мученика", а " священномученика Макарія"... визнаного в українському православ'ї святого!

Пані Олено, Ви виступаєте на публічному ресурсі "Народний Оглядач", а не на власній кухні!

Цитата:
Для мене особисто показовим є той факт, що Філарет збирає на службу для вшанування священномученика Макарія, "нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва", а митрополит Епіфаній проводить на сході України заупокійну літію біля пам'ятника «Воїнам, які віддали життя за Україну» і разом з вірянами молиться за наших воїнів, а не "мощам" якогось мученика.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Культ мучеників та їхніх "мощей" - головна фішка іудохристиянства. Про це у статті Святі, герої, мученики.

Володимир Федько каже:
Не "якогось мученика", а " священномученика Макарія"... визнаного в українському православ'ї святого!
Пані Олено, Ви виступаєте на публічному ресурсі "Народний Оглядач", а не на власній кухні!

Цитата:<blockquote class="bb-quote-body">Для мене особисто показовим є той факт, що Філарет збирає на службу для вшанування священномученика Макарія, "нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва", а митрополит Епіфаній проводить на сході України заупокійну літію біля пам'ятника «Воїнам, які віддали життя за Україну» і разом з вірянами молиться за наших воїнів, а не "мощам" якогось мученика. </blockquote>

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Костянтин Струк.
0
Ще не підтримано

Дозволю собі повторити тут своє припущення, що вже висловив колись у розмові з чоловіком, якого вважаю своїм духовним наставником.
Господь створив Церкву, перебуваючи у стані Простору волі. Отже, Церква теж має перебувати у цьому стані. Нинішні суперечки - це прояви Простору боротьби, куди Церкву стягнули люди, які по-різному бачать її роль. І це не можна вважати добрим знаком.

Поки дихаю - сподіваюсь!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Взагалі-то призначення іудохристиянства - опускання у Простір страждань. Нинішня боротьба - це спроба України скинути з себе цей тягар, нав’язаний дітьми диявола.

Завдяки церковному скандалу виникають правильні запитання: Що таке релігія? Якою була релігія українців? Чи потрібне нам московське православ’я, яке де-факто просуває Філарет на рівні догматики і церковної організації?

Костянтин Струк каже:
Дозволю собі повторити тут своє припущення, що вже висловив колись у розмові з чоловіком, якого вважаю своїм духовним наставником.
Господь створив Церкву, перебуваючи у стані Простору волі. Отже, Церква теж має перебувати у цьому стані. Нинішні суперечки - це прояви Простору боротьби, куди Церкву стягнули люди, які по-різному бачать її роль. І це не можна вважати добрим знаком.

Все, що робиться з власної волі, – добро!