Світ проти окупації Монсанто. А Україна? 15 причин не пускати на наші землі глобальні корпорації (частина 3)

7. Руйнування природніх біоценозів. Ланцюжкова реакція. 

Збереження біорізноманіття важливо, тому що кожна жива істота грає ключову роль в круговороті життя. Від балансу і співвідношення ґрунтових бактерій повністю залежить харчування рослин. А вони, в свою чергу, утворюють видовий баланс в рослинному співтоваристві на кожній окремо взятій  ділянці землі. У природи ніколи такого не буває, що ціле поле зайнято тільки кукурудзою, або тільки подорожником. Всі рослини селяться своєрідними рослинними «сім'ями». Тому трави-сусіди дуже залежні один від одного і якщо зникає один вид, особливо чутливий до агро-хімії, то це руйнує все рослинне співтовариство.

Від цього, в свою чергу страждає видове різноманіття комах.

Гербіциди також призводять і до скорочення популяції земноводних, птахів, спричиняють  вроджені дефекті у ссавців і навіть завдають шкоди морським мешканцям.

6. Псевдоблагодійність, гранти і соціальні проекти.

Звичайно, перед тим як почати свою окупацію, великі транснаціональні корпорації готують собі «грунт» в зубожілих країнах. Роблять вони це за допомогою широких соціальних проектів, пов'язаних із сільським господарством, грантів, інфраструктурних проектів та створенням позитивного іміджу їх біотехнологіям.

Наприклад, «Сингента» була активним учасником просування «Золотого рису» в країнах-виробниках цієї культури і використовувала міфи про «Золотий рис» для своєї реклами. Цим компанія намагалася підкреслити свою гуманітарну місію і благодійну діяльність. Однак, на думку неурядових організацій споживчих та фермерських груп, проект з вирощування «Золотого рису» - це велика афера, яка жодним чином не сприяє вирішенню проблеми голоду.

5. Дослідження приховуються і фальсифікуються.

На вчених, які проводять дослідження шкоди ГМО і супутніх їм гербіцидів, чинять серйозний тиск: їх позбавляють грантів, звільняють з роботи, використовують методи психологічного впливу.

Тести на токсичність для Монсанто - фірми, що випускає Раундап, і для 262 інших підприємств хімічної промисловості США проводила компанія «Craven Laboratories». У 1991 році стало відомо, що ця лабораторія в шахрайських цілях фальсифікувала результати досліджень на користь своїх замовників. Власник і три співробітники компанії Craven Laboratories були звинувачені в 20 випадках злочинних підробок даних. Власник був засуджений до п'яти років в'язниці і штрафу в 50 тисяч доларів США; компанія була оштрафована на 15,5 млн. доларів і була зобов'язана виплатити 3,5 млн. доларів в рахунок відшкодування збитку.

Після цього, в 1997 році, генеральний прокурор всього лише заборонив «Монсанто» використовувати в рекламі раундапа такі словосполучення як «біологічно розкладається» і «екологічно дружній». Насправді препарати що містять гліфосат виявилися дуже токсичними.

Корпорація Сингента -  є розробником і власником ще одного сорту кукурудзи - Bt176. Цей сорт ГМ-кукурудзи призвів до смерті 12 голів великої рогатої худоби в землях Хессе, Німеччина, в 2001-2002 роках. Сорт Bt176 не був схвалений для використання в ЄС. Коли була оприлюднена ця інформація, було проведено короткий розслідування смерті тварин, в ході якого дивним чином зникли зразки тканин тварин, які повинні були досліджуватися. У 2002 році «Сингента» частково компенсувала фермерам їх втрати, проте відмовилася підтримати проведення більш серйозного розслідування інциденту і визнати, що цей випадок стався з вини ГМ-кукурудзи. Надалі компанія неодноразово намагалася пов'язати смерть тварин з іншими факторами.

4. Дешеві ГМО-корма для тварин та гліфосат.

Більшість великої рогатої худоби годують модифікованими кормами, що містять гліфосат.  Готтфрід Глокнер був першим фермером в Німеччині, допущеним до використання Bt-гібрида кукурудзи від Сингента для кормів. Це був з найтриваліших у світі тестів впливу Bt-гібрида кукурудзи від Сингента, завдовжки майже в п'ять років. Результати були не втішні для прихильників ГМО.

У перші три роки ніяких побічних ефектів від підвищення ГМО в раціоні кормів відзначено не було.Однак, коли переконаний у тому, що він отримає ще вищі надої, він збільшив дозування в кормах чистого зерна ГМО зі своїх зелених полів від Сингента, за його свідченням, почався кошмар.

Він був вражений, коли виявив своїх корів в липко-білих екскрементах і з сильною діарею. Їхнє молоко містило кров. Деякі корови раптово припинили давати молоко.

Глокнер, зрештою, втратив майже все своє стадо в 70 корів.

Сингента відмовилася від будь-якої відповідальності за події, наполягаючи, що, згідно з їх тестам, корови нейтралізують токсин Bacillus thuringiensis  Bt-176 кукурудзи. Незважаючи на ухилення Сингента від будь-якої відповідальності, Глокнер не здався і отримав незалежну наукову експертизу своєї землі, своєї кукурудзи і своїх корів.

Лабораторія видала результат, який підтвердив думку Глокнер, що Bt-176 кукурудза від Сингента була тому причиною.

Крім того, більшість ГМ-культур містить гліфосат, якій є хелатором, що не дозволяє організму засвоювати марганець та селен, що спричиняє недостачу цих елементів у тварин, втрату ваги та смерть.  

Нещодавні дослідження, проведені в Лейпцигу професором Монікою Крюгер показали, що ГМ-корм призводить до порушення травлення їжі у кур, коров та людей, оскільки знищує пробіотичні бактерії і в рази збільшує вмість в організмі патогенних бактерій, на зразок сальмонели та клострідії. Дослідження корів, що вирощуються промисловим засобом у Данії, показало недостачу марганця та кобальту в їх сечі, крім того виявило захворювання печінки та нирок.

Токсини та хімія мають властивість акумулюватися в м’ясі, яйцях, молоці. 

3. ГМО-технології витісняють з ринку і перетягують на себе ресурси від здорових, екологічних технологій.

Навіть якщо невеликі сімейні ферми виробляють якісні, екологічно чисті продукти харчування, все одно уряд субсидує не їх, а великих землевласників і корпорації. Завжди в їх тіні залишаються господарі успішних органічних ферм. 

Одним з головних принципів ГМ-компаній по просуванню їх на передові місця в сучасному сільському господарстві - це обіцянки не допустити світової продовольчої кризи і нагодувати голодуючих в Африці та в інших країнах. Однак ці обіцянки так і не були реалізовані так, як ГМ-культури вкрай непостійні.

Тобто, якщо ГМО не вихід, тоді як ми повинні прогодувати швидкоростуче населення світу? На щастя, є багато життєздатних рішень пропагованих фермерами і вченими. Наприклад, як повідомляла у 1996 році Національна рада з досліджень в США, в даний час існує багато культур, таких як просо, фоніо і африканський рис, які є поживними, смачними і також добре виростають в суворих кліматичних умовах. Крім того, нешкідливим для навколишнього середовища, з малим використанням води є система рисової інтенсифікації (покращує виробництво рису на 50-100 відсотків). Відволікання коштів і ресурсів від ГМО допоможе процвітати природним і корисним методам ведення вирощування рослин, зокрема таким, як пермакультура.